Рішення від 27 серпня 2026 р. у справі №420/24940/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/24940/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді - Бойко О.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА ГРУПА «ПАЛЬМІРА» про стягнення адміністративного-господарських санкцій та пені у розмірі 47 849,83 грн., вирішив у задоволенні адміністративного позову відмовити.

І. Суть спору:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом позивача, Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА ГРУПА «ПАЛЬМІРА», в якому просить:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА ГРУПА «ПАЛЬМІРА» на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції у розмірі 45 789,73 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно господарських санкцій у розмірі 2 060, 10 грн. Банк – ГУ ДКСУ в Одеській області, Білгород-Дністровська міська ТГ ГУК в Од.обл./м.Б.-Дністр./50070000, ЄДРПОУ 37607526, Казначейство України(ел. адм. подат.), UA148999980313111230000015740, Код класифікації доходів бюджету 50070000. Бюджетне кодування в призначенні платежу: *;101;код ЄДРПОУ підприємства; платежі до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю за 2024 рік.

ІІ. Аргументи сторін

(а) Позиція позивача

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач у 2024 році не виконав встановлений ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. При середньообліковій чисельності штатних працівників у кількості 8 осіб відповідач повинен був забезпечити працевлаштування 1 особи з інвалідністю за основним місцем роботи протягом не менше ніж 6 місяців звітного року. Однак за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування особа з інвалідністю працювала на підприємстві лише 3 місяці, у зв`язку з чим норматив вважається невиконаним (0 осіб). Через це відповідач у строк до 15 квітня 2025 року зобов`язаний був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 45 789,73 грн, а також пеню за прострочення платежу в сумі 2 060,10 грн, нараховану станом на 14.07.2025 року.

На обґрунтування правової позиції позивач зазначає, що за змістом ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України та ст. 18, 19 Закону № 875-XII роботодавець звільняється від відповідальності лише у разі доведення вжиття всіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення, зокрема шляхом подання до органів державної служби зайнятості звітності за формою № 3-ПН («Інформація про попит на робочу силу (вакансії)»). Відповідач таку звітність у 2024 році не подавав та заходів щодо самостійного або через службу зайнятості пошуку й працевлаштування осіб з інвалідністю не вживав. Крім того, позивач вказує, що з 06.11.2022 (з набранням чинності Законом України № 2682-IX) Фонд здійснює автоматизований розрахунок санкцій на підставі даних Державного реєстру без необхідності проведення позапланових перевірок органами Держпраці, що підтверджується актуальною судовою практикою Верховного Суду та П`ятого апеляційного адміністративного суду.

(б) Позиція відповідача

04.09.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог в повному обсязі.

Зокрема, відповідач зазначає, що в автоматизованих розрахунках позивача використано викривлені показники чисельності штатних працівників. Помилка виникла внаслідок того, що до первинної звітності помилково включали працівника ( ОСОБА_1 ), яка фактично вибула зі складу підприємства у зв`язку зі смертю. Після отримання підтверджуючих документів товариство діяло добросовісно, вжило всіх залежних заходів та подало уточнену звітність із ЄСВ, а також направило відповідні роз`яснення до Фонду.

З урахуванням уточнених даних середньооблікова чисельність штатних працівників відповідача за 2024 рік становить 7,29 осіб, що за правилами математичного округлення складає 7 осіб. Оскільки відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» обов`язок щодо виконання нормативу робочих місць виникає лише у роботодавців із чисельністю від 8 осіб, у відповідача взагалі не виникло обов`язку зі створення робочого місця для особи з інвалідністю у 2024 році.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

04.08.2025 ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

IV. Обставини, встановлені судом

Відповідно до розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2024 рік, складеного позивачем щодо відповідача:

- середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік - 8 осіб;

- середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність – 0 осіб;

- норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця, округлені до цілого значення) – 1 особа;

- фонд оплати праці штатних працівників – 732635,60 грн.;

- середня річна заробітна плата штатного працівника – 91579,45 грн.;

- кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю для роботодавців, у яких працює 26 осіб і більше – 0 особи;

- сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю – 45789,73 грн.

Крім того, позивач нарахував пеню, виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2024 рік направлялись на адресу відповідача у формі електронного документа через електронний кабінет відповідача на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України, що підтверджується квитанцією від 04.03.2025.

V. Джерела права та висновки суду.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не належить до задоволення. Свій висновок вмотивовує наступним чином.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами врегульовані Законом України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21.03.1991 р. № 875-XII (далі - Закон № 875-ХІІ).

Відповідно до ст.18 Закону № 875-ХІІ забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань особи з інвалідністю, наявних у неї професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи (у редакції на 2024 рік).

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За приписами ст.19 Закону № 875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію:

- про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;

- необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті.

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.

Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.

Положеннями ст.20 Закону № 875-ХІІ передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Для реалізації положень ст.19 Закону № 875-ХІІ Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про внесення змін до Положення про централізований банк даних з проблем інвалідності" від 07.04.2023 р. № 307.

Відповідно до цього Положення програмний комплекс "Реєстр роботодавців щодо виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю" Централізованого банку даних з проблем інвалідності забезпечує автоматизоване (без стороннього втручання):

- опрацювання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності;

- визначення роботодавців, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною 1 статті 19 Закону №875;

- створення розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 Закону №875;

Таким чином, розрахунок адміністративно-господарських санкцій формується в автоматизованому режимі без втручання працівників Фонду, для усіх роботодавців. Такі розрахунки у вигляді PDF-файлу за підписом керівника територіального відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю надсилаються до електронного кабінету роботодавця на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України.

Так, суд встановив, що відповідно до наданого позивачем розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, середньооблікова чисельність штатних працівників за 2024 рік відповідача становила 8 осіб, з них середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, - 0 осіб.

При цьому, у відзиві на позовну заяву відповідач звертає увагу, що у розрахунках Фонду були враховані некоректні дані щодо середньооблікової чисельності штатних працівників. Зокрема, помилково враховано працівників, які померли, що призвело до завищення показників. ТОВ «БГ «Пальмира» подало уточнені звіти за 2023 та 2024 роки. Відповідно до уточнених даних, середньооблікова кількість штатних працівників у 2024 році становила 7,29 осіб. Таким чином, згідно законодавства, відповідачем не було досягнуто гранічної кількості штатних осіб для виконання обов`язків щодо обов`язкового працевлаштування інвалідів.

Зокрема, у поданій звітності враховано працівника – ОСОБА_1 , яка фактично вибула у зв`язку зі смертю, що підтверджується відповіддю на адвокатський запит та кадровими документами, наданими відповідачем до позивача у листі вих № 109 від 09.06.2025 року. Таким чином, до розрахунку потрапили дані, які не відображають реальної чисельності працівників.

Відповідно до Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 № 286, при обчисленні середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу враховуються лише особи, які перебувають у трудових відносинах із роботодавцем. Померла особа не має правоздатності та працездатності, а її трудовий договір припиняється з дня смерті, відтак зарахування такої особи до облікового складу працівників є технічною помилкою.

За умови належного врахування фактичних даних та виключення гр. ОСОБА_1 з облікового складу, середньооблікова чисельність працівників відповідача становить менше 8 осіб.

Суд наголошує, що визначальною обставиною для виникнення обов`язку з виконання нормативу робочих місць для осіб з інвалідністю та, як наслідок, нарахування адміністративно-господарських санкцій, є фактична чисельність працюючих осіб, а не відомості, помилково зазначені роботодавцем у звітності. Обов`язок із сплати санкцій виникає виключно у разі реального порушення нормативу, а не внаслідок наявності недостовірних або помилкових даних у поданій звітності.

Таким чином, відповідачем фактично не було досягнуто межі у 8 працівників та у нього не виник обов`язок щодо дотримання нормативу робочих місць для осіб з інвалідністю. Наявність помилки у звітності не може слугувати самостійною підставою для застосування заходів фінансово-економічного характеру у вигляді адміністративно-господарських санкцій за непрацевлаштування осіб з інвалідністю.

З огляду на викладене, заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, не підтвердженими належними та допустимими доказами, а тому в їх задоволенні слід відмовити повністю.

VI. Судові витрати

Враховуючи, що суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст 2, 139, 244-246 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Оскільки справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Оксана БОЙКО

.