Рішення від 27 серпня 2026 р. у справі №380/10417/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/10417/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої - судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до 16 Регіональної військово-лікарської комісії про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Регіональної військово-лікарської комісії (далі також – відповідач), в якій просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову 16 Регіональної військово лікарської комісії (ЄДРПОУ 08380628) №1000 від 05.03.2025 про не затвердження постанови Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання непридатним до військової служби ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

- зобов`язати 16 Регіональну військово-лікарську комісію (ЄДРПОУ 08380628) повторно розглянути комплект медичних документів військовозобов`язаного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , складене Військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо визнання непридатним до військової служби ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , з урахуванням висновків суду.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ОСОБА_1 , 04.12.2023 за висновком медичної комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, в зв`язку з чим його військовий квиток забрали для проставлення відповідних відміток та видали йому розписку №11 в якій зазначено, що військовий прийнято для «виключення з військового обліку». В військово-обліковому документі, сформованому за допомогою застосунку «Резерв+» в графі «Постанова ВЛК» зазначено «Непридатний з виключенням з військового обліку», дата ВЛК 04.12.2023. При цьому в графі «категорія обліку» зазначено «військовозобов`язаний», також ВОД містить відмітку «порушення правил військового обліку». Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою надати йому військово обліковий документ з відповідними відмітками про виключення, але безрезультатно. В зв`язку з чим адвокатом позивача до відповідача був направлений адвокатський запит з наступними вимогами повідомити, чи надходив до 16 Регіональної військово-лікарської комісії медичний пакет документів щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , направлений ІНФОРМАЦІЯ_3 , із зазначенням дату його фактичного отримання і реєстрації; повідомити, на якій стадії розгляду станом на дату надання відповіді перебувають матеріали військово-лікарської справи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 та чи призначено їх розгляд штатною регіональною військово-лікарською комісією; чи прийнято 16 Регіональною військово-лікарською комісією рішення щодо затвердження або незатвердження постанови ВЛК про визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. У разі прийняття рішення прошу повідомити дату такого рішення та надати належним чином засвідчену копію відповідної постанови або витягу з неї. У разі якщо рішення станом на день відповіді не прийнято, представник позивача просив повідомити причини нерозгляду матеріалів, нормативно визначені строки їх розгляду та орієнтовну дату завершення розгляду та чи виявлені під час опрацювання матеріалів будь-які недоліки, відсутність документів або підстави для повернення матеріалів на доопрацювання, та чи направлялися з цього приводу відповідні запити або повідомлення. На даний запит відповідачем була надана наступна відповідь, що у 16 Регіональній військово-лікарській комісії розглянуто адвокатський запит від 09.04.2026 (вх. № 5345 від 13.04.2026) щодо медичної документації військовозобов`язаного ОСОБА_1 , 1984 р. н., ІНФОРМАЦІЯ_4 . За результатами розгляду повідомлено, що комплект медичних документів військовозобов`язаного ОСОБА_1 , який надійшов на адресу 16 Регіональної військово-лікарської комісії та зареєстрований 01.04.2024 за № П-108, опрацьований спеціалістами комісії та незатверджена 05.03.2025 постанова № 1000, оформлена довідкою, із зазначенням причин не затвердження, відповідними роз`ясненнями та рекомендаціями надіслана на адресу ІНФОРМАЦІЯ_5 . Причини не затвердження: неповноцінне обстеження хворого; некоректно сформульовано діагноз; експертні документи оформлені з порушенням вимог додатків 4, 7,13 до Положення; відсутні медичні документи підтверджуючі діагноз; відсутні бланки з результатами аналізів. Відповідно до абз. 4 п. 22.4 глави розділу ІІ Положення про військово лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800, із змінами, у штатних ВЛК протоколом є також бланк свідоцтва про хворобу, довідки, надіслані для затвердження (контролю) або перегляду постанов, якщо документ, яким оформлено остаточну постанову, підписується головою, членами комісії, які брали участь у засіданні, і секретарем. Додатково повідомлено, що власником і розпорядником медичних документів є медичні заклади або ТЦК та СП при яких створено ВЛК, де військовозобов`язаний проходив огляд. Враховуючи вищевказане, для надання копії постанови слід звернутись до ІНФОРМАЦІЯ_4 .» При цьому копія відповідної постанови, оформлена довідкою, надана не була. З такими діями відповідача позивач не погоджується, тому з метою захисту своїх порушених прав звернувся до суду.

Ухвалою від 25.05.2026 суддя відкрила провадження в адміністративній справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

09.06.2026 від відповідача за вх. №49585 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого для винесення постанови штатною ВЛК про затвердження або не затвердження постанови позаштатної ВЛК, документи повинні пройти ретельну перевірку оформлення у суворій відповідності до вимог Положення та дотриманням обґрунтованої медичної термінології, яка повинна підтверджуватись відповідними медичними документами. З огляду на вказане, постанова позаштатної ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_1 оформлена довідкою ВЛК надійшла на адресу 16 Регіональної військово-лікарської комісії та після ретельного вивчення її експертами штатної військово-лікарської комісії була не затверджена у зв`язку з численними порушеннями при оформленні документа та неналежними медичними результатами. Зокрема, крім некоректного оформлення Додатка 4, встановлено відсутність необхідних аналізів та бланків, які є необхідними для підтвердження відповідного діагнозу, що в свою чергу, не дає права штатній військово-лікарській комісії приймати рішення про затвердження постанови ВЛК всупереч покладених обов`язків. Також не вказано графи Розкладу хвороб, що є одним з ключових елементів коректного відображення підстав для висновку про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку. Контроль за діяльністю позаштатних ВЛК, є однією з основних напрямів діяльності 16 Регіональної військово-лікарської комісії при проведенні військово-лікарської експертизи та зобов`язує штатну військово-лікарську комісію обґрунтовано виносити постанови ВЛК на підставі ретельного вивчення належним чином поданих підтверджуючих медичних документів. Після винесення відповідної постанови штатною 16 Регіональною військово-лікарською комісією, всі документи були повернуті до ІНФОРМАЦІЯ_6 для здійснення контролю для виконання викладених у постанові зауважень за вих. №1000 від 05.03.2025. Також після звернення представника позивача 16 Регіональною військово-лікарською комісією було надано відповідь за вих. № 1190/158/вихЗПІ від 17.04.2026 з відповідними роз`ясненнями та рекомендаціями для подальшого вчинення дій. Представник відповідача зазначив, що відповідач діяв у відповідності до приписів ч. 2 ст. 2 КАС України, згідно з якими суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти та приймати рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). З урахуванням наведеного просив суд відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

ОСОБА_1 з 04.12.2023 за висновком медичної комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, в зв`язку з чим його військовий квиток забрали для проставлення відповідних відміток та видали йому розписку №11, в якій зазначено, що військовий прийнято для виключення з військового обліку.

У військово-обліковому документі, сформованому за допомогою застосунку «Резерв+», в графі «Постанова ВЛК» зазначено «Непридатний з виключенням з військового обліку», дата ВЛК 04.12.2023 року. При цьому в графі «категорія обліку» зазначено «військовозобов`язаний», також ВОД містить відмітку «порушення правил військового обліку».

В зв`язку з чим адвокатом Івановим О.А. в інтересах ОСОБА_1 було скеровано адвокатський запит до відповідача.

17.04.2026 за вих. №1190/158/ВихЗПІ відповідач надав відповідь, в який зазначив, що у 16 Регіональній військово-лікарській комісії розглянуто адвокатський запит від 09.04.2026 (вх. № 5345 від 13.04.2026) щодо медичної документації військовозобов`язаного ОСОБА_1 , 1984 р. н., ІНФОРМАЦІЯ_4 . За результатами розгляду повідомлено, що комплект медичних документів військовозобов`язаного ОСОБА_1 , який надійшов на адресу 16 Регіональної військово-лікарської комісії та зареєстрований 01.04.2024 за № П-108, опрацьовано спеціалістами комісії та незатверджена 05.03.2025 постанова № 1000, оформлена довідкою, із зазначенням причин не затвердження, відповідними роз`ясненнями та рекомендаціями надіслана на адресу ІНФОРМАЦІЯ_5 . Причини не затвердження: неповноцінне обстеження хворого; некоректно сформульовано діагноз; експертні документи оформлені з порушенням вимог додатків 4, 7,13 до Положення; відсутні медичні документи підтверджуючі діагноз; відсутні бланки з результатами аналізів. Відповідно до абз. 4 п. 22.4 глави розділу ІІ Положення про військово лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800, із змінами, у штатних ВЛК протоколом є також бланк свідоцтва про хворобу, довідки, надіслані для затвердження (контролю) або перегляду постанов, якщо документ, яким оформлено остаточну постанову, підписується головою, членами комісії, які брали участь у засіданні, і секретарем. Додатково повідомляю, що власником і розпорядником медичних документів є медичні заклади або ТЦК та СП при яких створено ВЛК, де військовозобов`язаний проходив огляд. Враховуючи вищевказане, для надання копії постанови слід звернутись до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який триває на момент розгляду справи.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

На момент розгляду цієї справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а відповідно під час розгляду справи застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу під час мобілізації в умовах воєнного стану.

Відповідно до ч. 5 ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Статтею 1 Закону України від 06.12.1991 № 1934-ХІІ "Про Збройні Сили України" передбачено, що Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Згідно з ст. 5 Закону України "Про Збройні Сили України", особовий склад Збройних Сил України складається з військовослужбовців і працівників Збройних Сил України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ "Про військовий обов`язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною 3 ст.1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" окреслено, що військовий обов`язок включає, зокрема, прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Згідно з ч. 7 ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Відповідно до ст. 1 Закону України від 21.10.1993 № 3543-ХІІ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Згідно з ч. 3 ст. 3 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", зміст мобілізаційної підготовки включає, зокрема, військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів; підготовку та накопичення військово-навчених людських ресурсів призовників, військовозобов`язаних та резервістів для комплектування посад, передбачених штатами воєнного часу.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з ч. 13 ст. 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", громадяни України, які призиваються або приймаються на військову службу, а також військовозобов`язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки України - Головою Служби безпеки України.

Отже, проходження військовозобов`язаною особою обов`язкового медичного огляду є невід`ємною складовою військового обов`язку.

Відносини з проведення військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України унормовані приписами Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі - Положення № 402).

Згідно з п. 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Відповідно до п. 2.1 глави 2 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії, штатні та позаштатні. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Згідно з п.п. 2.4.5 п. 2.4 глави 2 розділу І Положення № 402 ВЛК регіону має право приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК.

Відповідно до п. 3.8 глави 3 розділу ІІ Положення № 402 постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність до військової служби військовозобов`язаних оформлюються свідоцтвами про хворобу (додаток 11 до цього Положення), постанови про тимчасову непридатність оформлюються довідками ВЛК (додаток 4 до цього Положення). У разі прийняття постанови про непридатність або тимчасову непридатність до військової служби, документи з результатами проходження військовозобов`язаним медичного огляду (картка обстеження та медичного огляду, висновки лікарів, супровідні документи), не пізніше п`ятиденного строку з дня закінчення медичного огляду направляються на перевірку до ВЛК обласних, ІНФОРМАЦІЯ_7 та ІНФОРМАЦІЯ_8 . Електронний документ, яким оформлена постанова (свідоцтво про хворобу або довідка ВЛК), направляється в цей же строк на перевірку через ІКС. Перевірка здійснюється у п`ятиденний строк з дня надходження всіх документів.

За результатами перевірки та у разі виявлення помилок або відсутності необхідних підтверджуючих документів ВЛК обласних, Київського та ІНФОРМАЦІЯ_8 відправляють засобами ІКС документи на доопрацювання до ВЛК районних, міських ТЦК та СП, з яких вони надійшли. ВЛК районних, міських ТЦК та СП доопрацьовують та повторно відправляють документи на повторну перевірку у п`ятиденний строк з дня повернення.

Згідно з п. 22.8 глави 22 розділу ІІ Положення № 402 свідоцтво про хворобу підлягає розгляду, а постанова ВЛК - затвердженню: під час дії особливого періоду: на генералів (адміралів), а також на всіх осіб, які оглянуті у ГВМКЦ, - ЦВЛК, на всіх військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів - ВЛК регіону.

Згідно з п. 22.5 глави 22 розділу ІІ Положення № 402 документи з постановами ВЛК, які не підлягають затвердженню (контролю) штатною ВЛК, передаються з ІКС до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Інші документи з результатами проходження медичного огляду (картка обстеження та медичного огляду, висновки лікарів, супровідні документи), надсилаються до ТЦК та СП за місцем перебування на обліку не пізніше наступного дня після закінчення медичного огляду.

Документи з постановами ВЛК, які підлягають затвердженню (контролю) ВЛК обласних, Київського та Севастопольського міських ТЦК та СП або штатною ВЛК, згідно з пунктом 22.8 глави 22 розділу II цього Положення направляються на перевірку та затвердження через ІКС. Інші документи з результатами проходження медичного огляду (картка обстеження та медичного огляду, висновки лікарів, супровідні документи), надсилаються на затвердження у п`ятиденний строк після закінчення медичного огляду.

За результатами перевірки та у разі виявлення помилок або відсутності необхідних підтверджуючих документів ВЛК обласних, Київського та ІНФОРМАЦІЯ_8 або штатна ВЛК відправляє засобами ІКС документи на доопрацювання до ВЛК, з яких вони надійшли, з обґрунтуванням причин незатвердження та необхідними рекомендаціями.

Після затвердження постанови, протокол засідання штатної ВЛК передається з ІКС до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів не пізніше наступного дня після затвердження. Паперові копії протоколу засідання штатної ВЛК, у чотирьох примірниках для військовослужбовців, або у двох примірниках для військовозобов`язаних, засвідчуються її печаткою, та надсилаються разом з документами про результати проходження медичного огляду (картка обстеження та медичного огляду, висновки лікарів, супровідні документи) до ТЦК та СП за місцем обліку у п`ятиденний строк після затвердження постанови.

Суд встановив, що 16 Регіональна військово-лікарська комісія є штатною ВЛК у розумінні п. 2.2 глави 2 розділу І Положення № 402 і належить до числа військово-медичних установ, на які покладено обов`язок прийняття постанов ВЛК, затвердження постанов підпорядкованих ВЛК, а також відмови у затвердженні таких постанов із викладенням причин та рекомендацій.

Приписи п. 22.5 Положення №402 визначають процедуру дій штатної ВЛК у випадку надходження свідоцтва про хворобу на затвердження. У разі виявлення помилок або відсутності необхідних підтверджуючих документів штатна ВЛК відправляє документи на доопрацювання до ВЛК, з яких вони надійшли, з обов`язковим обґрунтуванням причин незатвердження та необхідними рекомендаціями. Свідоцтво про хворобу з незатвердженою штатною ВЛК постановою повертається до ВЛК, яка склала його, також із викладенням у постанові штатної ВЛК причин незатвердження та необхідними рекомендаціями.

Вказані норми містять не право, а обов`язок штатної ВЛК у разі неможливості затвердити постанову прийняти мотивоване рішення про незатвердження, оформлене у формі, визначеній Положенням №402, із зазначенням конкретних причин незатвердження та рекомендацій щодо усунення недоліків.

Суд встановив, що ОСОБА_1 з 04.12.2023 за висновком медичної комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

У військово-обліковому документі сформованого за допомогою застосунку «Резерв+» в графі «Постанова ВЛК» зазначено «Непридатний з виключенням з військового обліку», дата ВЛК 04.12.2023 року. При цьому в графі «категорія обліку» зазначено «військовозобов`язаний», також ВОД містить відмітку «порушення правил військового обліку».

Постанова позаштатної ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_1 оформлена довідкою ВЛК надійшла на адресу 16 Регіональної військово-лікарської комісії та після ретельного вивчення її експертами штатної військово-лікарської комісії була не затверджена у зв`язку з численними порушеннями при оформленні документа та неналежними медичними результатами. Зокрема, крім некоректного оформлення Додатка 4, встановлено відсутність необхідних аналізів та бланків, які є необхідними для підтвердження відповідного діагнозу. Також не вказано графи Розкладу хвороб, що є одним з ключових елементів коректного відображення підстав для висновку про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку.

Після винесення відповідної постанови штатною 16 Регіональною військово-лікарською комісією, всі документи були повернуті до ІНФОРМАЦІЯ_9 для здійснення контролю для виконання викладених у постанові зауважень за вих. №1000 від 05.03.2025.

З викладеного вбачається, що регіональна ВЛК в межах своїх повноважень переглянула постанову ВЛК та не затвердила її, вказавши на ряд недоліків.

Аналіз п. 22.5 Положення № 402 свідчить, що за результатами перевірки свідоцтва про хворобу штатна ВЛК, у разі виявлення помилок або відсутності необхідних підтверджуючих документів, наділена повноваженнями повернути такі матеріали на доопрацювання або, за відсутності помилок, затвердити відповідну постанову.

Отже, саме на відповідача покладається виконання певних дій якщо за результатами перевірки та у разі виявлення помилок або відсутності необхідних підтверджуючих документів ВЛК відправляють засобами ІКС документи на доопрацювання до ВЛК, з яких вони надійшли.

Вказані норми не передбачають повторного проходження медичного огляду, а в разі виявлення помилок, документи направляються на доопрацювання до ВЛК, з яких вони надійшли.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що усунення помилок, що допущені ВЛК не можуть покладатися на позивача. Позивач не може нести відповідальність за порушення, допущені ВЛК.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що постанова 16 Регіональної військово-лікарської комісії №1000 від 05.03.2025 про незатвердження постанови військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання непридатним до військової служби ОСОБА_1 є протиправною та підлягає скасуванню.

Ефективним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути комплект медичних документів військовозобов`язаного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , складене військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо визнання непридатним до військової служби ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , з урахуванням висновків суду.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Інші доводи та заперечення сторін не спростовують встановленого вище судом.

Щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Частина 1 ст. 139 КАС України передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За змістом ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За правилами ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Суд зазначає, що розгляд даної адміністративної справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін.

При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться (ч. 8 ст. 262 КАС України).

Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 2 ст. 16 КАС України представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частинами 2, 3 ст. 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно зі ст. 30 Закону №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч. 4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

За вимогами ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вже було зазначено вище, ч. 1 ст. 139 КАС України визначає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Європейським судом з прав людини від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04, зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (п. п. 268, 269).

Згідно з висновком, сформованим Європейським судом з прав людини у рішенні у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia), від 28.11.2002, відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і які були дійсно необхідними.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

До матеріалів справи на підтвердження складу та розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копії таких документів як:

- Ордер серії АХ №1261114 на надання правничої допомоги адвокатом Івановим О.А.

- Договір про надання правової допомоги від 19.05.2026;

- Попередній розрахунок послуг з надання правничої допомоги від 19.05.2026;

- Довідка про оплату юридичних послуг адвокатом від 19.05.2026;

- Акт виконаних робіт від 21.05.2026;

- Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на суму 9000,00 грн.

Отже, витрати в розмірі 9000,00 грн на професійну правничу допомогу адвоката дійсно понесені позивачем та підтверджено належними і допустимим доказами.

Дослідивши вказані вище письмові докази, суд вважає за необхідне зменшити розмір стягуваних судових витрат.

Предмет спору в цій справі не є складним, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними.

У цій справі, суд при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, надаючи оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими ч.5 ст.134 КАС України, виходить із такого:

- дана справа відноситься до справ незначної складності;

- розгляд справи хоча проведено в порядку спрощеного провадження, без виклику сторін;

- дана справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми, не стосується встановлення значного обсягу фактичних обставин справи, що потребувало подання великої кількості письмових доказів та вжиття дій щодо їх збирання;

- представником позивача в межах розгляду цієї справи, подано лише позовну заяву;

Суд зауважує, що особа має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 у справі №545/2432/16-а зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відтак, суд дійшов висновку, що заявлений представником позивача до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу є неспівмірним зі складністю справи та непропорційним до предмета спору, а тому належить зменшити до 1500,00 грн.

Щодо решти витрат на професійну правничу допомогу повинен понести позивач.

Щодо судового збору, то відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України такий відшкодовується позивачу в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 72, 77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, п.п. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову 16 Регіональної військово-лікарської комісії №1000 від 05.03.2025 про незатвердження постанови військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_10 про визнання непридатним до військової служби ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ).

Зобов`язати 16 Регіональну військово-лікарську комісію (код ЄДРПОУ 08380628, адреса місця знаходження: 79045, м. Львів, вул. Стрийська, 73а) повторно розглянути комплект медичних документів військовозобов`язаного ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ), складене військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_10 щодо визнання непридатним до військової служби ОСОБА_1 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань 16 Регіональної військово-лікарської комісії (код ЄДРПОУ 08380628, адреса місця знаходження: 79045, м. Львів, вул. Стрийська, 73а) на користь ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань 16 Регіональної військово-лікарської комісії (код ЄДРПОУ 08380628, адреса місця знаходження: 79045, м. Львів, вул. Стрийська, 73а) на користь ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) витрати за надання правової допомоги у розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень рівно.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 28.08.2026.

Суддя Потабенко В.А.