Рішення від 27 серпня 2026 р. у справі №320/21100/26 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2026 року м. Київ справа №320/21100/26

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та просить суд:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368) щодо застосування до пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) обмеження максимального розміру та постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень».

зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368) здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію без обмеження і максимальним розміром та без урахування (застосування) до відповідних виплат постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень», починаючи з 01.03.2026 та з урахуванням раніше проведених виплат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вона набула та зберегла право на пенсійне забезпечення державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII та пунктів 10, 12 розділу XI Закону України № 889-VIII, а тому така пенсія має виплачуватися у передбаченому спеціальним законодавством розмірі. Водночас відповідач, здійснюючи виплату призначеної позивачу пенсії, безпідставно застосував до неї максимальне обмеження та положення постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821, унаслідок чого фактичний розмір виплати є меншим за розмір нарахованої пенсії. На переконання позивача, таке обмеження нівелює зміст набутого нею права на спеціальне пенсійне забезпечення, суперечить принципу правової визначеності та гарантіям збереження права на пенсію державного службовця, а підзаконний нормативно-правовий акт не може звужувати обсяг права, гарантованого законом. У зв`язку з цим позивач вважає дії відповідача щодо обмеження її пенсії максимальним розміром та застосування при її виплаті постанови Кабінету Міністрів України № 821 протиправними та просить зобов`язати відповідача здійснювати виплату пенсії без такого обмеження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду справу прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Пунктом 2 ч. 1 ст. 263 КАС України визначено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

29.06.2026 засобами поштового зв`язку до суду надійшов відзив на адміністративний позов відповідно до якого відповідач проти заявлених позовних вимог заперечив та просив у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

ОСОБА_1 – реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13.03.2024 у справі № 640/5477/22, яке набрало законної сили, зобов`язано відповідача зарахувати визначені судом періоди роботи позивача до стажу державної служби та повторно розглянути її заяву від 18.08.2021 про перехід на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу». У подальшому ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.10.2025 роз`яснено порядок виконання зазначеного рішення, зокрема необхідність повторного розгляду заяви позивача з урахуванням висновків суду, зарахованих періодів державної служби та поданих нею документів щодо складових заробітної плати.

На виконання зазначеного судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Згідно з розрахунком пенсії від 09.10.2025 її нарахований розмір становив 39 239,34 грн, однак фактично до виплати визначено 23 610,00 грн у зв`язку із застосуванням максимального розміру пенсії. Станом на 01.03.2026 нарахований розмір пенсії позивача становив 41 834,34 грн, тоді як до виплати визначено 25 950,00 грн. При цьому відповідач у листі від 17.12.2025 повідомив, що за результатами виконання судового рішення за період з 18.08.2021 по 31.10.2025 утворилася заборгованість у сумі 263 797,87 грн, виплата якої здійснюватиметься відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821. Із наданих матеріалів також убачається, що станом на час розгляду звернення невиплачений залишок коштів на виконання судового рішення становив 263 423,17 грн.

Таким чином, фактично спір між сторонами виник у зв`язку із застосуванням відповідачем до призначеної позивачу пенсії державного службовця обмеження максимальним розміром, унаслідок чого розмір пенсії, що виплачується позивачу, є меншим від її нарахованого розміру, а також у зв`язку із застосуванням відповідачем положень постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 під час виплати сум, нарахованих на виконання судового рішення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 124 Конституції України та частиною другою ст. 14 КАС України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно зі ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі – Закон №1058) пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку.

За змістом ст. 47 Закону № 1058 пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Частиною 1 ст. 58 Закону № 1058 визначено, що Пенсійний фонд України забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 затверджено Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень (далі – Порядок № 821). Відповідно до абзацу 1 п. 1 цього Порядку ним визначено механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема, за період, що передує даті набрання чинності рішенням суду, за джерелами їх виплати (фінансування).

Згідно з п. 2 Порядку № 821 перераховані пенсії за рішенням суду - це сума пенсії, визначена як різниця між розміром призначеної/перерахованої на виконання судового рішення суми виплати та визначеним органом Пенсійного фонду України розміром, з урахуванням положень нормативно-правових актів. Пунктами 4-7 Порядку № 821 врегульовано здійснення видатків на виплату нарахованих пенсій за рішеннями суду за минулий час та перерахованих пенсій за рішеннями суду пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд має встановити, чи правомірно відповідач здійснює виплату поточної (щомісячної) пенсії позивача не в повному, а в частковому розмірі з посиланням на Порядок № 821.

Суд звертає увагу, що право на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є конституційним правом особи (ст. 46 Конституції України). Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить із того, що пенсія включається в поняття «майно» в розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Аналогічну позицію висловив і Верховний Суд, зокрема у рішенні (зразкова справа) від 21.04.2021 у справі № 360/3611/20, зазначивши, що концепція «майна» має автономне значення та що певні права та інтереси, які становлять активи, можуть вважатися «правом власності», а відтак і «майном».

Розмір поточної пенсії позивача у сумі 23 610,00 грн визначено компетентним органом Пенсійного фонду України - у Протоколі/розпорядженні щодо перерахунку пенсії від 09.10.2025, складеному на виконання рішення суду у справі № 640/5477/22. Цей Протокол є чинним, у встановленому порядку не скасований, ним пенсію позивача призначено до виплати у розмірі 23 610,00 грн з 09.10.2025 та довічно, а у подальшому з 01.03.2026 у розмірі 25 950,00 грн. За таких обставин обов`язок відповідача виплачувати позивачу поточну щомісячну пенсію саме в цьому розмірі є безумовним та таким, що ґрунтується на чинному рішенні самого ж органу Пенсійного фонду.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що виплата поточної пенсії позивача підлягає здійсненню пропорційно бюджетним асигнуванням на підставі Порядку № 821, з огляду на таке.

Зі змісту абзацу першого п. 1 та п. 2 Порядку № 821 прямо вбачається, що цим Порядком урегульовано механізм здійснення видатків на виплату сум пенсій, призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема за період, що передує даті набрання чинності рішенням суду, а також виплату «перерахованих пенсій за рішенням суду», тобто різниці між призначеним за судовим рішенням розміром та раніше визначеним органом Пенсійного фонду України розміром. Тобто сферою регулювання Порядку № 821 є саме заборгованість (донарахування) за судовими рішеннями та різниця у виплатах, а не поточне щомісячне пенсійне забезпечення у вже визначеному та призначеному до виплати розмірі.

Поточна пенсія позивача у розмірі 25 950,00 грн є не «різницею» у розумінні п. 2 Порядку № 821, а призначеним до виплати розміром пенсії, який після перерахунку став для позивача основним (поточним). Виплата такої пенсії регулюється загальними нормами Закону № 1058, зокрема ст. 47 і 58, які зобов`язують Пенсійний фонд України здійснювати виплату пенсії щомісяця у повному обсязі та у встановлені строки, без будь-якого пропорційного зменшення залежно від наявних бюджетних асигнувань.

Поширення механізму пропорційної (часткової) виплати, передбаченого Порядком № 821, на поточну щомісячну пенсію фактично означало б розстрочення виплати призначеної пенсії, тобто зміну часових меж її виплати. Між тим, як неодноразово зазначав Верховний Суд, наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати порядок перерахунку (виплати) пенсії не є тотожним та не визначає права встановлювати відстрочку або розстрочку виплати пенсії, тобто змінювати часові межі її виплати (зокрема, постанова Верховного Суду від 17.03.2021 у справі № 560/3762/18 з посиланням на висновки, викладені у постанові від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18). Підзаконний нормативно-правовий акт не може звужувати чи змінювати зміст судового рішення, яке набрало законної сили, та обмежувати гарантоване законом право особи на своєчасне отримання пенсії у призначеному розмірі.

Суд також враховує сталу правову позицію Верховного Суду, відповідно до якої відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат (зокрема, рішення (зразкова справа) Верховного Суду від 15.02.2018 у справі № 820/6514/17 з посиланням на постанови Верховного Суду України від 22.06.2010 у справі № 21-399во10, від 03.12.2010 у справі № 21-44а10, від 07.12.2012 у справі № 21-977во10). Органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Доводи відповідача про застосування правових позицій Верховного Суду щодо виплати пенсійної заборгованості в межах бюджетних асигнувань (зокрема, постанова від 23.04.2020 у справі № 560/523/19) суд оцінює критично, оскільки наведена практика стосується саме виплати нарахованих (перерахованих) сум за минулий час (заборгованості), а не поточного щомісячного пенсійного забезпечення. Аналогічно і у постанові від 31.08.2023 у справі № 560/16807/21, на яку посилається сам позивач, Верховний Суд виходив із того, що застосування органами Пенсійного фонду України положень відповідного Порядку не обмежує права особи на отримання пенсії згідно з резолютивними частинами рішень суду, а спірним питанням залишається виплата нарахованої (донарахованої) суми в порядку черговості бюджетних асигнувань. Тобто механізм пропорційності бюджетних асигнувань Верховний Суд застосовує до заборгованості, а не до поточної виплати.

Посилання відповідача на положення ст. 19, 64, 92, 95-98, 113, 116, 117 Конституції України, статей 4 і 23 Бюджетного кодексу України, абзацу 3 підп. 2 п. 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, а також на рішення Конституційного Суду України № 20-рп/2011, № 3-рп/2012, № 9-рп/2001 суд не визнає достатніми для відмови у задоволенні позову. Наведені норми та правові позиції стосуються повноважень Кабінету Міністрів України у сфері визначення порядку та розмірів соціальних виплат, можливості пропорційного перерозподілу коштів та обмеження окремих соціально-економічних прав в умовах воєнного стану. Водночас у цій справі розмір пенсії позивача вже визначений компетентним органом Пенсійного фонду України та не змінюється; спір стосується не розміру виплати, а саме її фактичного здійснення у вже призначеному розмірі. Жодним із наведених відповідачем нормативних актів не передбачено права органу Пенсійного фонду України виплачувати поточну (щомісячну) призначену пенсію у зменшеному (частковому) розмірі.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що відповідач, виплачуючи позивачу поточну щомісячну пенсію не в повному визначеному розмірі (22165,73 грн), а частково, з посиланням на Порядок № 821, який не регулює виплату поточної пенсії, діє протиправно, з порушенням ст. 47, 58 Закону № 1058 та конституційного права позивача на пенсійне забезпечення. Відтак позовні вимоги про визнання протиправними таких дій відповідача та зобов`язання його щомісячно здійснювати виплату позивачу призначеної пенсії у розмірі 22165,73 грн, починаючи з жовтня 2025 року, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі №320/51895/25 визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень».

Зобов`язано Кабінет Міністрів України після набрання рішенням законної сили невідкладно опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правого акта протиправним та нечинним у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026 апеляційні скарги Кабінету Міністрів України та Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 залишено без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 року залишено без змін.

Згідно з ч. 1 - 3 ст. 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

При цьому Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19 та від 10 січня 2023 року у справі № 340/507/22).

Таким чином, постанова Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» не підлягає застосуванню, оскільки суд не вправі, вирішуючи спір, застосовувати дефектний нормативно-правовий акт безвідносно до того чи був він чинним чи ні на момент виникнення спірних відносин.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що позивачем сплачено 1 331,20 грн судового збору за подання даного адміністративного позову, що підтверджується квитанцією від 18.05.2026.

Відтак у зв`язку із задоволенням позову суд приходить до висновку про необхідність стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір у сумі 1 331,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 205, 242- 246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368) щодо застосування до пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) обмеження максимального розміру та постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368) здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію без обмеження і максимальним розміром та без урахування (застосування) до відповідних виплат постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень», починаючи з 01.03.2026 та з урахуванням раніше проведених виплат.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368) судовий збір у сумі 1 331,20 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.