Рішення від 26 серпня 2026 р. у справі №320/1791/24 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2026 року м. Київ справа №320/1791/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Панченко Н.Д., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу у місті Києві за позовом Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯБЛУНЕЦЬ-АГРО» про стягнення податкового боргу з розрахункових рахунків платника податків,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯБЛУНЕЦЬ-АГРО», у якому просить суд стягнути податковий борг з розрахункових рахунків платника податків у розмірі 14623303,18 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що за відповідачем обліковується заборгованість з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), податку на прибуток приватних підприємств, який виник внаслідок.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 року відкрите спрощене провадження. Розгляд справи вирішено здійснювати без повідомлення (виклику) сторін та запропоновано відповідачу надати суду відзив на адміністративний позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Станом на час ухвалення рішення у справі відзив на позовну заяву від Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯБЛУНЕЦЬ-АГРО» до суду не надходив.

З матеріалів справи вбачається, що судом вживалися необхідні заходи для направлення відповідачу процесуальних документів за його зареєстрованою адресою: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, будинок 9. Зокрема, позовну заяву з додатками направлено поштовим відправленням № 0600041197800, а ухвалу про відкриття провадження у справі – поштовим відправленням № 0600904243202.

Водночас зазначені поштові відправлення повернулися на адресу суду без вручення відповідачу з причин, що не залежали від суду.

Суд звертає увагу, що процесуальні документи направлялися відповідачу за його зареєстрованою адресою, а обставини їх повернення не свідчать про невчинення судом необхідних дій для повідомлення відповідача про розгляд справи. При цьому відповідач не скористався правом подати відзив на позовну заяву та надати суду свої заперечення чи докази на їх підтвердження.

За таких обставин суд, з урахуванням вжиття необхідних заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи та відсутності відзиву на позовну заяву.

Відповідно, згідно з ч. 6 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України відповідне поштове відправлення вважається належним чином врученим.

Відтак, 15-ти денний строк, з урахуванням поштового перебігу, сплинув.

Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Таким чином, суд визнав за можливе розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЯБЛУНЕЦЬ-АГРО» (код ЄДРПОУ 40401342, далі – відповідач, ТОВ «ЯБЛУНЕЦЬ-АГРО») перебуває на обліку в органах ДПС та є платником податків за основним місцем обліку.

Відповідно до інтегрованої картки платника податків за відповідачем станом на момент звернення до суду обліковується податковий борг у загальному розмірі 14 623 303,18 грн, у тому числі пеня – 1 084 051,22 грн, а саме:

1. Заборгованість зі сплати податку на додану вартість:

– за податковим повідомленням-рішенням форми «ПН» від 09.02.2023 № 103081/26-15-07-03-05-25 – штрафна санкція у розмірі 3 400,00 грн;

– за податковим повідомленням-рішенням форми «Р» від 09.02.2023 № 10313/26-15-07-03-05-25 – основний платіж у розмірі 947 180,00 грн та штрафна санкція у розмірі 236 795,00 грн;

– пеня у розмірі 669,08 грн, нарахована на підставі підпункту 129.1.1 пункту 129.1, пункту 129.4 статті 129 ПК України.

2. Заборгованість зі сплати податку на прибуток:

– за податковим повідомленням-рішенням форми «Р» від 09.02.2023 № 10327/26-15-07-03-05-25 – основний платіж у розмірі 9 996 418,00 грн та штрафна санкція у розмірі 2 329,00 грн;

– пеня у розмірі 1 083 038,42 грн, нарахована на підставі підпункту 129.1.1 пункту 129.1, пункту 129.4 статті 129 ПК України.

3. Заборгованість зі сплати податку на доходи фізичних осіб:

– за податковим повідомленням-рішенням форми «Д» від 13.02.2023 № 01086024025 – основний платіж у розмірі 360,00 грн та штрафна санкція у розмірі 26 578,96 грн;

– пеня у розмірі 343,72 грн, нарахована на підставі підпункту 129.1.1 пункту 129.1, пункту 129.4 статті 129 ПК України.

Зазначені податкові повідомлення-рішення були надіслані відповідачу за його податковою адресою. Частина з них отримана відповідачем, а частина повернулася контролюючому органу у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення.

Відповідно до пунктів 58.2, 58.3 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається за кожним окремим податком, збором та відповідними штрафними санкціями, а податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими платнику податків, якщо їх надіслано у встановленому законом порядку за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручено платнику податків чи його представнику. У разі повернення поштового відправлення за закінченням встановленого строку зберігання відповідний документ вважається належним чином врученим у порядку, передбаченому податковим законодавством.

Отже, повернення частини податкових повідомлень-рішень у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання не спростовує факту їх належного направлення відповідачу та, відповідно до приписів статті 42 ПК України, не перешкоджає визнанню таких документів належним чином врученими.

Доказів оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень в адміністративному чи судовому порядку матеріали справи не містять.

У зв`язку з несплатою відповідачем узгоджених грошових зобов`язань контролюючим органом сформовано податкову вимогу форми «Ю» від 27.03.2023 № 0000543-1302-2615, яку направлено відповідачу за його податковою адресою поштовим відправленням № 0103331684744. Зазначене поштове відправлення повернулося контролюючому органу у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відносини у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, повноваження контролюючих органів та відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі – ПК України).

Згідно з пунктом 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний, зокрема, вести облік доходів і витрат, подавати податкову звітність та сплачувати податки і збори у строки та розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпунктів 36.1– 36.3 статті 36 ПК України податковим обов`язком є обов`язок платника обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку і збору в порядку та строки, визначені законом. Податковий обов`язок виникає за кожним податком та збором і є безумовним та першочерговим, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України сума грошового зобов`язання, самостійно визначена платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, вважається узгодженою.

За пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом платник податків зобов`язаний сплатити його протягом 10 робочих днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадку оскарження такого рішення у встановленому законом порядку.

Відповідно до пунктів 58.2, 58.3 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається за кожним окремим податком, збором та відповідними штрафними санкціями, а його вручення здійснюється у порядку, визначеному статтею 42 ПК України.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником у встановлений Кодексом строк, та непогашеної пені.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України встановлено, що у разі виникнення у платника податків податкового боргу контролюючий орган надсилає йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі зміни суми податкового боргу після направлення податкової вимоги додаткова вимога не надсилається, якщо податковий борг не погашено в повному обсязі.

Пунктами 95.1, 95.2 статті 95 ПК України передбачено, що контролюючий орган здійснює заходи щодо погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна здійснюються не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання податкової вимоги.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що його обслуговують, на суму податкового боргу або його частини.

Таким чином, ПК України встановлено послідовність дій контролюючого органу щодо погашення податкового боргу, яка передбачає виникнення та узгодження грошового зобов`язання, його несплату у встановлений строк, направлення податкової вимоги та після спливу встановленого законом строку – можливість звернення до суду з вимогою про стягнення коштів.

Суд звертає увагу, що у справах за позовами контролюючих органів про стягнення податкового боргу предметом доказування є обставини, з якими закон пов`язує можливість примусового стягнення такого боргу, зокрема узгодженість грошового зобов`язання, його несплата у встановлений строк, направлення податкової вимоги та дотримання процедури, визначеної статтями 59, 95 ПК України.

При цьому суд у межах такого спору не здійснює повторної перевірки правомірності визначення контролюючим органом грошового зобов`язання, оскільки оцінка податкового правопорушення та законності відповідного податкового повідомлення-рішення має здійснюватися у справі за позовом платника податків про оскарження такого рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 817/4186/13-а, від 21.08.2019 у справі № 2340/4023/18, від 05.03.2020 у справі № 804/8630/16, від 12.07.2022 у справі № 160/7345/20.

Такий підхід обумовлений предметом спору та принципом диспозитивності адміністративного судочинства, відповідно до якого суд розглядає справу в межах позовних вимог. Верховний Суд у постанові від 15.06.2023 у справі № 160/13436/22 звернув увагу, що у спорах про стягнення податкового боргу суд повинен встановити наявність саме тих юридичних фактів, з якими закон пов`язує право контролюючого органу на примусове стягнення, не виходячи за межі предмета спору.

У цій справі матеріалами підтверджується, що визначені податковими повідомленнями-рішеннями грошові зобов`язання відповідачем у встановленому законом порядку не оскаржувалися. Доказів їх сплати, відстрочення, розстрочення, списання або припинення податкового обов`язку іншим передбаченим законом способом відповідачем не надано та матеріали справи не містять.

З огляду на те, що податкові повідомлення-рішення були належним чином направлені відповідачу, а їх часткове повернення за закінченням строку зберігання відповідно до положень статті 42 ПК України не перешкоджає визнанню їх належним чином врученими, а також враховуючи відсутність доказів їх оскарження, відповідні грошові зобов`язання є узгодженими.

У зв`язку з несплатою узгоджених грошових зобов`язань у встановлений законом строк у відповідача виник податковий борг у розмірі 14 623 303,18 грн.

Суд також встановив, що контролюючим органом сформовано та направлено відповідачу податкову вимогу форми «Ю» від 27.03.2023 № 0000543-1302-2615. Вказана вимога направлена за податковою адресою відповідача поштовим відправленням № 0103331684744 та повернулася контролюючому органу за закінченням встановленого строку зберігання.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається платнику податків у порядку, визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення. Отже, з урахуванням положень статті 42 ПК України податкова вимога, направлена за податковою адресою відповідача та повернута у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання, є належним чином врученою.

Таким чином, контролюючим органом дотримано встановлений ПК України порядок направлення відповідачу податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги.

Податковий борг на час розгляду справи відповідачем не сплачений. Доказів його погашення, відстрочення, розстрочення чи списання у встановленому законом порядку матеріали справи не містять.

Суд звертає увагу, що у справах про стягнення податкового боргу дослідженню підлягають питання щодо узгодженості грошового зобов`язання та наявності передбачених законом підстав для його примусового стягнення. При цьому правомірність визначення відповідних грошових зобов`язань не є предметом розгляду у цій справі, якщо відповідні податкові повідомлення-рішення не оскаржені та не скасовані у встановленому законом порядку.

Отже, предметом доказування у цій справі є наявність юридичних фактів, з якими ПК України пов`язує право контролюючого органу на примусове стягнення податкового боргу, а саме узгодженість грошового зобов`язання, його несплата у встановлений строк, належне направлення податкової вимоги та дотримання процедури, передбаченої статтями 59, 95 ПК України.

З огляду на встановлені обставини суд доходить висновку, що грошові зобов`язання відповідача є узгодженими, податковий борг у розмірі 14 623 303,18 грн існує та відповідачем не сплачений, контролюючим органом дотримано встановлений законом порядок направлення податкових повідомлень-рішень і податкової вимоги, а строк, передбачений статтею 95 ПК України для застосування заходів стягнення, сплив.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що його обслуговують, на суму податкового боргу або його частини. Пунктом 95.1 статті 95 ПК України передбачено, що контролюючий орган здійснює заходи щодо погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

За таких обставин суд доходить висновку про наявність усіх передбачених ПК України умов для примусового стягнення податкового боргу. Заявлена до стягнення сума 14 623 303,18 грн підтверджується матеріалами справи, відповідачем не спростована, доказів її сплати не надано, а тому підлягає стягненню з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯБЛУНЕЦЬ-АГРО» у банках, що його обслуговують.

Враховуючи наведене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки позивач є суб`єктом владних повноважень, а доказів понесення ним витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, матеріали справи не містять, судові витрати, у тому числі судовий збір, стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути до бюджету на користь Головного управління ДПС у м. Києві з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯБЛУНЕЦЬ-АГРО» (Україна, 02099, місто Київ, вул.Бориспільська, будинок 9, ідентифікаційний код юридичної особи 40401342) податковий борг у розмірі 14623303,18 грн (чотирнадцять мільйонів шістсот двадцять три тисячі триста три гривні, 18 копійок).

Позивач: Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 44116011, місцезнаходження Україна, 04116, місто Київ, вул.Шолуденка, будинок 33/19).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЯБЛУНЕЦЬ-АГРО» (Україна, 02099, місто Київ, вул.Бориспільська, будинок 9, ідентифікаційний код юридичної особи 40401342).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 27.08.2026.

Суддя Панченко Н.Д.