Рішення від 27 серпня 2026 р. у справі №320/35107/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2026 року м. Київ справа №320/35107/25

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Білоноженко М.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче об`єднання «Київський завод автоматики» про застосування заходів реагування,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 13, код ЄДРПОУ 38620155) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче об`єднання «Київський завод автоматики» (04116, м. Київ, вул. Старокиївська, 10, код ЄДРПОУ 14309356), у якому просило суд:

- застосувати заходи реагування до Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче об`єднання «Київський завод автоматики» у вигляді зупинення експлуатації приміщень будівлі корпусу №7 ПрАТ «НВ «Київський завод автоматики» за адресою: м. Київ, Шевченківський район, вул. Старокиївська, 10-И (вул. Шолуденка, 5), (код ЄДРПОУ 14309356), шляхом зобов`язання суб`єкта господарювання знеструмити приміщення будівлі корпусу №7 ПрАТ «НВО «Київський завод автоматики» та накласти печатки на вхідні двері, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, окрім виконання робіт, пов`язаних із усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що за фактом пожежі у чотириповерховій адміністративній будівлі відповідача, було складено висновок про причини виникнення пожежі, в якому встановлено 26 порушень, які створюють загрозу для життя та здоров`я працівників та інших людей, що можуть перебувати на об`єкті відповідача. Зауважив, що продовження експлуатації адмінбудівлі становить як загрозу виникнення пожежі, так і перешкоджає її гасінню та евакуації людей, відтак у позивача є підстави для звернення до суду з позовом про застосування судом заходів реагування до повного усунення порушень.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15 липня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач, не погоджуючись із доводами позивача, надав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що всі порушення, які були зазначені у висновку про причини виникнення пожежі від 25.04.2025 відповідачем або вже усунуті (виправлені), або перебувають на стадії їх усунення/виправлення. Відтак, вважає заявлений позов таким, що не підлягає задоволенню.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

21.04.2025 в чотириповерховій адміністративній будівлі (корпус № 7) Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче об`єднання «Київський завод автоматики», яка розташована за адресою: м. Київ, Шевченківський район, вул. Старокиївська, 10 (Шолуденка, 5), на площі 100 м2 виникла пожежа, внаслідок якої знищено, а саме: частково бітумне покриття покрівлі, дерев`яне оздоблення та штучний трав`яний настил на покрівлі, оздоблення стіни надбудови орієнтовно на площі 60 м2, металопластикові вікна, металопластикові двері, облицювання стелі приміщень надбудови та пошкоджено оздоблення стіни надбудови, п`ять металопластикових вікон, одні металопластикові двері, закопчено стіни та стелю приміщень надбудови. В результаті пожежі загиблих та травмованих не було.

Відповідно до вимог частини 10 статті 80, частини 2 статті 131 КЦЗ України, пунктів 7 та 8 Порядку обліку пожеж та їх наслідків за фактом пожежі, позивачем було складено Акт про пожежу від 21.04.2025 (далі - Акт) та Висновок про причини виникнення пожежі від 25.04.2025 (далі - Висновок).

Згідно з Висновком, причиною виникнення пожежі є займання горючого матеріалу (штучного зеленого газону) на відкритій терасі надбудованого на даху із металево-каркасних елементів блоку приміщень внаслідок потрапляння на нього малокалорійного джерела запалювання (полум`я незагашеного сірника або жару з тліючої сигарети), що може місити причинно-наслідковий зв`язок із порушеннями вимог пожежної безпеки, регламентованими пунктом 1.19 глави 1 розділу 111 «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417 (далі - ППБУ), а саме:

- початок роботи об`єкта здійснено без зареєстрованої (поданої) декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, подання якої є обов`язковим (порушення статті 57 КЦЗУ);

- не надано акт прийняття в експлуатацію системи пожежної сигналізації (порушення розділу V п. 1.4. ППБУ);

- не наданий договір на технічне обслуговування систем протипожежного захисту, в порушенні ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (порушення розділу V п. 1.1., 1.4. ППБУ);

- сигнал від приймально-контрольного приладу системи пожежної сигналізації не виведено на пульт пожежного спостерігання відповідно до п. 5.8. ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (порушення розділу V п.1.1., 1.4. ППБУ);

- не обладнано системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 (порушення розділу V п.1.1. ППБУ);

- не надано акти проведення замірів опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (порушення розділу

IV п. 1.20 ППБУ);

- не надано акти проведення прихованих робіт на прокладання електропроводів за підвісними стелями (порушення розділу IV, п. 1.12. ППБУ);

- з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (порушення розділу IV, п. 1.6. ППБУ);

- допускається складування горючих матеріалів на відстані менше 1м від електроустаткування та під електрощитами (порушення розділу IV, п. 1.18. ППБУ);

- не забезпечено протипожежні відстані від встановленого електрогенеруючого обладнання до суміжних об`єктів згідно додатку 1 до цих Правил (порушення розділу IV, п. 5.4. ППБУ);

- не надані результати іспитів зразків ковроліну, прокладеного на шляхах евакуації, щодо токсичності продуктів горіння та помірної димоутворюючої здатності згідно з ДСТУ 8829:2019 «Пожежовибухонебезпечність речовин і матеріалів. Номенклатура показників і методи їхнього визначення. Класифікація» та відповідати групам поширення полум`я РП1, РП2 згідно з ДСТУ Б В.2.7-70-98 «Будівельні матеріали. Метод випробування на розповсюдження полум`я» (порушення розділу ШІ, п. 2.28. ППБУ);

- з поверхів будівлі не передбачено два евакуаційних виходи (в коридорах поверхів влаштовано глухі перегородки, офісні приміщення) (порушення розділу ІІІ, п. 2.23. ППБУ);

- на шляхах евакуації з будівлі влаштовано турнікет та розсувні двері (порушення розділу IІI, п. 2.37. ППБУ);

- допускається зняття пристроїв для самозачинення дверей сходових клітин (порушення розділу III, п. 2.37. ППБУ);

- коридори не в повній мірі забезпечені згідно з вимогами ДБН В.1.1-7-2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва", ДБН В.2.5-23-2010 "Проектування електрообладнання об`єктів цивільного призначення" світловими покажчиками "Вихід" (порушення розділу ІІ, п. 2.31. ППБУ);

- не всі евакуаційні виходи обладнані світловими покажчиками «Вихід» (порушення розділу ІІ, п. 2.31. ППБУ);

- не поновлені в будівлі плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі (порушення розділу II, п. 6. ППБУ);

- не надано підтверджуючі документи щодо проходження технічного обслуговування і перевірки на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування пожежних кранів (порушення розділу V, п.2.2., п/п 9. ППБУ);

- не приєднані пожежні плоскоскладальні рукава до крана та ствола (порушення розділу V, п.2.2., п/п 3. ППБУ);

- двері електрощитових не виконані протипожежними з межею вогнестійкості не менше 30 хвилин відповідно до ДБН В.1.1-7:2016 (порушення розділу ІІІ, п. 2.3. ППБУ);

- не передбачено у коридорах будівлі без природного освітлення або коридорах недостатньо забезпечених природним освітленням відповідно до п.10.1.4 ДБН B.2.2-9:2018 «Громадські будинки та споруди» система протидимного захисту (порушення розділу V п. 1.2. ППБУ);

- відсутні покажчики пожежних гідрантів (відсутня інформація із значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева) (порушення розділу V п.2.1. п/п 9 ППБУ);

- не надано проектну документацію, яка затверджена у встановленому порядку на проведену реконструкцію, технічне переоснащення та капітальний ремонт будівлі (порушення розділу ПІ, п.21., п.22., ППБУ);

- не обладнано вікна сходових кліток пристроями для їх відчинення з рівня сходових площадок, маршів відповідно до п.7.3.26 ДБН В 1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва» (порушення розділу III, п.2.3. ПІБУ;

- територія покрівлі систематично не очищається від горючого сміття та опалого листя (порушення розділу ІІІ, п.1.1. ППБУ);

- допускається в будівлі куріння за межами спеціально відведених місць (порушення розділу III, п.1.19. ППБУ).

Виявлення за результатами перевірки порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, стало підставою звернення з позовом до суду, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

За змістом статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року №877-V (далі - Закон № 877).

Відповідно до ст.1 Закону №877, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно із пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року № 1052 (далі - Положення), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

За нормами пункту 3 зазначеного Положення основними завданнями ДСНС України є, зокрема, реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Згідно із статтею 65 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI (далі-КЦЗ України), центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, здійснює державний нагляд (контроль) щодо:

1) центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, інших державних органів та органів місцевого самоврядування;

2) суб`єктів господарювання;

3) аварійно-рятувальних служб.

У суб`єктів господарювання приватної форми власності органи державного нагляду у сфері цивільного захисту контролюють виконання заходів щодо захисту населення та працівників на випадок надзвичайної ситуації, а також вирішення питань техногенної та пожежної безпеки, що стосуються прав та інтересів інших юридичних осіб і громадян.

Відповідно до ч.7 ст.7 Закон №877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

За нормами частини 5 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

За приписами частин 1 та 2 статті 68 КЦЗ України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно положень частини 1 статті 70 КЦЗ України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від вимог, визначених нормативно-правовими актами або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Відповідно до частини 2 статті 70 КЦЗ України, повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Виходячи з вищевикладеного, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування, що є підставою для застосування заходу реагування у вигляді повного зупинення роботи об`єктів у разі недотримання вимог пожежної безпеки, визначених Кодексом цивільного захисту України, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації об`єкта є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Згідно із частиною 2 статті 51 КЦЗ України, забезпечення техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на його керівника.

Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях. Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання (стаття 55 КЦЗ України).

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров`ю людей внаслідок порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, в якості підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Суд звертає увагу, що визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, є оціночним. Водночас, на переконання суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 (далі Правила №1417), ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об`єкт).

Ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Відповідно до частини 3 статті 55 КЦЗ України, забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Згідно з підпунктами 1, 2, 3, 4, 8, 11, 13, 19, 21, 22, 23 пункту 1 статті 20 КЦЗ України, на суб`єкта господарювання покладається обов`язок: забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання; забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту; розміщення інформації про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії; організація та здійснення під час виникнення надзвичайних ситуацій евакуаційних заходів щодо працівників та майна суб`єкта господарювання; здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки; проведення об`єктових тренувань і навчань з питань цивільного захисту; здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій; розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання; забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту; утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням; здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач на виконання окремих робіт, підготовчих заходів або планування усунення порушень надав до матеріалів справи докази виконання ним робіт по усуненню порушень, виявлених 25.04.2025.

Так, відповідачем долучено до матеріалів справи копію акта від 22.09.2025 «Акт перевірки порушень, внесених до висновку від 25.04.2025 № 20 про причини виникнення пожежі...», який має ознаки внутрішнього документа та складений представниками суб`єкта

господарювання.

Суд зазначає, що оскільки акт від 22.09.2025 не містить висновку уповноваженої посадової особи органу державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки про повне усунення порушень, то він не може вважатися належним доказом у розумінні ст.ст. 73-74 КАС України.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 24.10.2023 по справі № 160/3791/22, від 26.10.2023 по справі № 140/12199/21, від 26.10.2023 по справі №160/6946/21, належним доказом усунення порушень є акт перевірки, який фіксує їх відсутність. Разом з тим, укладення договорів або виконання частини робіт не свідчить про фактичне нівелювання ризику, а часткове усунення порушень не є підставою для відмови у застосуванні заходів реагування, якщо хоча б одне порушення продовжує створювати загрозу життю та здоров`ю людей.

Отже, подані відповідачем документи та пояснення не свідчать про фактичне усунення порушень, мають інформаційний характер, тому не можуть визнаватися належними доказами.

Факт усунення порушень відповідно до вимог чинного законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки має бути підтверджений актом, складеним органом державного нагляду (контролю) за результатом перевірки

Згідно позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеної в постанові від 30 червня 2020 року по справі №820/10989/15, відповідач згідно частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» повинен був звернутися з письмовою заявою до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням і для перевірки усунення порушень вимог законодавства виявлених під час планової перевірки.

Проте, матеріали справи не містять доказів звернення відповідача з відповідними заявами до позивача, в яких би зазначалось про усунення порушень, і прохання провести позапланову перевірку з метою встановлення факту відсутності таких порушень.

Забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

До того ж, заявлений захід реагування як повне або часткове зупинення роботи або експлуатації приміщення - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Відповідно до приписів ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, ураховуючи те, що відповідачем не надано до суду доказів повного усунення виявлених позивачем порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, а порушення, яке залишилось неусунутими створює загрозу життю та здоров`ю людей, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

За відсутності витрат позивача суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрат, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статей 132, 139, 143, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 13, код ЄДРПОУ 38620155) задовольнити;

Застосувати заходи реагування до Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче об`єднання «Київський завод автоматики» у вигляді зупинення експлуатації приміщень будівлі корпусу №7 ПрАТ «НВ «Київський завод автоматики» за адресою: м. Київ, Шевченківський район, вул. Старокиївська, 10-И (вул. Шолуденка, 5), (код ЄДРПОУ 14309356), шляхом зобов`язання суб`єкта господарювання знеструмити приміщення будівлі корпусу №7 ПрАТ «НВО «Київський завод автоматики» та накласти печатки на вхідні двері, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, окрім виконання робіт, пов`язаних із усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Білоноженко М.А.