Рішення від 27 серпня 2026 р. у справі №300/4365/26 — Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2026 р. справа № 300/4365/26

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Григорука О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій, відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно відмовив позивачу у виплаті грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, в розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, передбаченої пунктом 7-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1058-IV з обґрунтувань, що Університетська клініка є структурним підрозділом Івано-Франківського національного медичного університету, а тому нібито не є закладом охорони здоров`я, робота в якому дає право на призначення пенсії за вислугу років. Зазначено, що посада лікаря-стоматолога-хірурга належить до лікарських посад системи охорони здоров`я. Університетська клініка Івано-Франківського національного медичного університету здійснює медичну практику, надає первинну, спеціалізовану та інші види медичної допомоги населенню, є виконавцем програми медичних гарантій та виконує функції закладу охорони здоров`я. Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 06.07.2015 № 408 затверджено Типове положення про університетську клініку вищого навчального закладу. Пунктом 1 розділу І зазначеного Типового положення встановлено, що університетська клініка є закладом охорони здоров`я, який одночасно є лікувально-навчально-науковим структурним підрозділом вищого навчального закладу. Таким чином, сам факт того, що університетська клініка є структурним підрозділом університету, не виключає її статусу як закладу охорони здоров`я. Головне управління Пенсійного Фонду України в Івано-Франківській області, приймаючи рішення про відмову, не дослідив правовий статус Університетської клініки як закладу охорони здоров`я, не встановив наявність чи відсутність ліцензії на медичну практику, не надав оцінки фактичному характеру роботи позивача та не здійснив належного розрахунку спеціального стажу. Отже, висновок Головного управління Пенсійного Фонду України в Івано-Франківській області про відсутність права на грошову допомогу ґрунтується на неповному з`ясуванні обставин справи та неправильному застосуванні норм матеріального права. Фактично Головне управління вказує, що "структурний підрозділ університету, а не самостійний лікарняний заклад». Проте, Наказом МОЗ № 408 від 06.07.2015 у Типовому положенні про університетську клініку вищого навчального закладу прямо зазначає, що "університетська клініка - заклад охорони здоров`я, який є лікувально-навчально-науковим структурним підрозділом ВНЗ", Відповідно до вищезазначеного Наказу, університетська клініка здійснює медичну практику, надає медичну допомогу населенню, підлягає ліцензуванню МОЗ. Отже, наявність статусу університетської клініки "структурного підрозділу" не виключає статусу закладу охорони здоров`я. Відповідно до вищенаведеного, вважає відмову протиправною та такою, що порушує моє право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.06.2026 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач скористався правом на подання відзиву, який надійшов до суду 13.07.2026. Відповідно до відзиву відповідач заперечив проти позову, просив відмовити в задоволенні позову з мотивів, що згідно з довідкою від 23.01.2025 № 32.1/215 ОСОБА_1 працювала на посаді лікаря-стоматолога-хірурга дитячого, терапевтичного та хірургічного відділення центру стоматології університетської клініки Івано-Франківського національного медичного університету. Відповідно до наданого статуту Івано-Франківського національного медичного університету університетська клініка є структурним підрозділом Університету, а не самостійним лікарняним закладом. При визначенні права на пенсію за вислугу років насамперед перевіряється чи є дана установа в Переліку, затвердженому Постановою № 909, а в разі наявності, перевіряється посада. Вищі навчальні заклади І-ІІ рівнів акредитації, професійно-технічні навчальні заклади, вищі навчальні заклади IV рівня акредитації даним Переліком, затвердженим Постановою № 909, не передбачені. Отже підстав нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій немає.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 06.11.2024 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV з урахуванням страхового стажу 44 роки 3 місяці 6 днів.

Під час призначення з 06.11.2024 пенсії за віком позивачу не призначено грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, відповідно до пункту 7-1 розділу ХV Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, як працівнику установ охорони здоров`я зі стажем не менше 30 років.

На звернення позивача від 04.05.2026 (вх. від 05.05.2026 № 11254/Ш-0900-25) Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відповіддю від 02.06.2026 № 13207-11254/Ш-02/8-09 00/26, повідомило про відсутність у позивача права на виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, відповідно до пункту 7-1 розділу ХV Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, оскільки право на пенсію за вислугу років лікарів визначається за Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років" (далі - Постанова № 909). Згідно з довідкою від 23.01.2025 № 32.1/215 ОСОБА_1 працювала на посаді лікаря-стоматолога-хірурга дитячого, терапевтичного та хірургічного відділення центру стоматології університетської клініки Івано-Франківського національного медичного університету. Відповідно до наданого статуту Івано-Франківського національного медичного університету університетська клініка є структурним підрозділом Університету, а не самостійним лікарняним закладом. При визначенні права на пенсію за вислугу років насамперед перевіряється чи є дана установа в Переліку, затвердженому Постановою № 909, а в разі наявності, перевіряється посада. Вищі навчальні заклади І-ІІ рівнів акредитації, професійно-технічні навчальні заклади, вищі навчальні заклади IV рівня акредитації Переліком, затвердженим Постановою № 909, не передбачені (а.с. 19, 20).

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними (частини перша і друга даної статті).

Згідно з частиною третьою статті 46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі Закон № 1058-ІV), який розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 1058-ІV законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-IV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Частиною першою статті 24 Закону № 1058-IV передбачено, що страховий стаж визначено як період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (частина драга статті 24 Закону № 1058).

Приписами пункту 7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV визначено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту "е" статті 55 Закону № 1788-ХІІ, передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення незалежно від віку за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 року - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.

Кабінет Міністрів України постановою від 23.11.2011 за № 1191 затвердив Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок № 1191).

За приписами пункту 2 Порядку № 1191, до страхового стажу, який визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені, зокрема, Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 за №909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років" (далі - Перелік № 909).

Пунктом 5 Порядку № 1191 передбачено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", станом на день її призначення (пункт 6 Порядку № 1911).

Згідно пункту 7 Порядку № 1911 виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї таких умов:

- станом день досягнення пенсійного віку працювати в установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту е статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення;

- пенсія має призначатися особі вперше (тобто особи, які отримували пенсію раніше і з будь-яких причин перестали отримувати її право на зазначену грошову допомогу втратили);

- станом на день звернення за призначенням пенсії особа повинна мати страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років, у редакції Закону № 1058 станом на час виникнення спірних правовідносин) на зазначених вище посадах.

Вказане правозастосування пункту 7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 15.06.2022 у справі № 200/854/19-а.

Зазначеного підходу до застосування пункту 7-1 розділу ХV Прикінцеві положення Закону № 1058-IV дотримано у постановах Верховного Суду від постановах Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 234/13835/17, від 20 лютого 2019 року у справі № 462/5636/16-а, від 19 березня 2019 року у справі № 466/5637/17, від 24 квітня 2019 року у справі № 450/3061/16-а, від 15 червня 2022 року у справі № 200/854/19-а, від 21 березня 2024 року у справі № 580/2737/23 та ін.

Отримання вказаної грошової допомоги визначене законодавцем як заохочувальний захід щодо осіб, які, отримавши право на призначення пенсії за вислугу років, виявили бажання працювати та одержувати пенсію з більш пізнього віку, тобто фактично відтермінували реалізацію права виходу на пенсію.

Як встановлено, на звернення позивача від 04.05.2026 (вх. від 05.05.2026 № 11254/Ш-0900-25) Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відповіддю від 02.06.2026 № 13207-11254/Ш-02/8-09 00/26, повідомило про відсутність у позивача права на виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, відповідно до пункту 7-1 розділу ХV Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, оскільки право на пенсію за вислугу років лікарів визначається за Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років" (далі - Постанова № 909). Згідно з довідкою від 23.01.2025 № 32.1/215 ОСОБА_1 працювала на посаді лікаря-стоматолога-хірурга дитячого, терапевтичного та хірургічного відділення центру стоматології університетської клініки Івано-Франківського національного медичного університету. Відповідно до наданого статуту Івано-Франківського національного медичного університету університетська клініка є структурним підрозділом Університету, а не самостійним лікарняним закладом. При визначенні права на пенсію за вислугу років насамперед перевіряється чи є дана установа в Переліку, затвердженому Постановою № 909, а в разі наявності, перевіряється посада. Вищі навчальні заклади І-ІІ рівнів акредитації, професійно-технічні навчальні заклади, вищі навчальні заклади IV рівня акредитації Переліком, затвердженим Постановою № 909, не передбачені (а.с. 19, 20).

Постановою Кабінету Міністрів України "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років" від 04.11.1993 № 909 затверджено вичерпний Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.

У відповідності до пункту 1 "Освіта" Переліку № 909 до вказаного переліку відносяться: вищі навчальні заклади I-II рівнів акредитації, професійно-технічні навчальні заклади - найменування посад: директори, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної, навчально-виробничої) роботи, старші майстри виробничого навчання, майстри виробничого навчання, викладачі, педагоги професійного навчання, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

Відповідно до пункту 2 "Охорона здоров`я" Переліку № 909 до вказаного переліку відносяться: лікарняні заклади, лікувально-профілактичні заклади особливого типу, лікувально-трудові профілакторії, амбулаторно-поліклінічні заклади, заклади швидкої та невідкладної медичної допомоги, заклади переливання крові, заклади охорони материнства і дитинства, санаторно-курортні заклади, установи з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби та територіальні органи Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби (щодо працівників, які не є державними службовцями), санітарно-епідеміологічні заклади, діагностичні центри - лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад).

Робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ (пункт 2 приміток Переліку № 909).

Згідно пункту 1-1 приміток Переліку № 909 лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад), які працюють у навчальних закладах і установах, перелічених у розділі "1. Освіта", відносяться до числа осіб, що мають право на пенсію за вислугу років.

Згідно з довідкою від 23.01.2025 №32.1/215 ОСОБА_1 працювала на посаді лікаря-стоматолога-хірурга дитячого, терапевтичного та хірургічного відділення центру стоматології університетської клініки Івано-Франківського національного медичного університету, який має загальнодержавний статус закладу вищої освіти IV рівня акредитації.

Щодо доводів позивача про те, що факт того, що університетська клініка є структурним підрозділом університету, не виключає її статусу як закладу охорони здоров`я, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини восьмої статті 33 Закону України "Про вищу освіту" та з метою поліпшення організації спільної діяльності місцевих органів виконавчої влади, вищих навчальних закладів, які здійснюють підготовку фахівців медичного та фармацевтичного профілів, закладів післядипломної освіти, науково-дослідних установ та закладів охорони здоров`я у сфері підготовки та підвищення кваліфікації медичних і фармацевтичних працівників, надання медичної допомоги населенню, Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 06.07.2015 № 408 затверджено Типове положення про університетську клініку вищого навчального закладу (закладу післядипломної освіти).

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу І зазначеного Типового положення № 408 Університетська клініка вищого навчального закладу (закладу післядипломної освіти) (далі - Університетська клініка) - заклад охорони здоров`я, який є лікувально-навчально-науковим структурним підрозділом вищого навчального закладу (закладу післядипломної освіти) (далі - ВНЗ). Університетська клініка утворюється згідно з наказом керівника ВНЗ за погодженням з МОЗ України та центральним органом виконавчої влади, у підпорядкуванні якого знаходиться ВНЗ. Пунктами 3-6 розділу І Типового положення № 408 передбачено, що структура та штатний розпис Університетської клініки розробляються ВНЗ і затверджуються МОЗ України або іншим центральним органом виконавчої влади, у підпорядкуванні яких знаходиться ВНЗ, відповідно до законодавства України. На здійснення медичної практики Університетською клінікою ВНЗ має отримати ліцензію у встановленому законодавством порядку. Університетська клініка як заклад охорони здоров`я підлягає акредитації відповідно до законодавства України. На здійснення медичної практики Університетською клінікою ВНЗ має отримати ліцензію у встановленому законодавством порядку. Університетська клініка як заклад охорони здоров`я підлягає акредитації відповідно до законодавства України. Університетська клініка має печатку (за наявності), бланки і штампи для засвідчення відповідних документів. Водночас Головною метою діяльності Університетської клініки є надання третинної високоспеціалізованої), вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги, забезпечення підготовки та підвищення кваліфікації медичних працівників за стандартами вищої освіти, проведення науково-дослідної роботи, розробка, апробація та впровадження нових медичних технологій (п. 1 розділу ІІ Типового положення № 408) (а.с. 22-24).

Отже, відповідно до Типового положення № 408 Університетська клініка Івано-Франківського національного медичного університету є лікувально-навчально-науковим структурним підрозділом вищого навчального закладу (закладу післядипломної освіти) (ВНЗ) - закладом охорони здоров`я, який підлягає акредитації відповідно до законодавства України, має печатку (за наявності), бланки і штампи для засвідчення відповідних документів, головною метою діяльності якого, крім іншого є надання третинної високоспеціалізованої), вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2011 р. № 501 "Про затвердження переліку закладів охорони здоров`я та програм у галузі охорони здоров`я, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, видатки на які здійснюються з державного бюджету, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" (розділ "Клініки науково-дослідних інститутів МОЗ) Лікувально-навчально-науковий структурний підрозділ "Університетська клініка" Івано-Франківського національного медичного університету, м. Івано-Франківськ відноситься до закладів охорони здоров`я, що забезпечують надання спеціалізованої, амбулаторно-поліклінічної та стаціонарної допомоги (клініки науково-дослідних інститутів, спеціалізовані лікарні, центри, лепрозорії, госпіталі (центри) для ветеранів війни, спеціалізовані поліклініки, спеціалізовані стоматологічні поліклініки).

Враховуючи вищенаведене, Університетська клініка Івано-Франківського національного медичного університету відноситься до закладів охорони здоров`я, в розумінні пункту 2 "Охорона здоров`я" Переліку № 909.

Суд зазначає, що з врахуванням вищевказаних періодів роботи позивача в Університетській клініці Івано-Франківського національного медичного університету стаж роботи позивача, що дає право на пенсію згідно з пунктом "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" становитиме більше 30 років.

Таким чином, є протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у нарахуванні та виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, відповідно до пункту 7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV.

За наявності всіх умов для призначення позивачу грошової допомоги в розмірі десяти пенсій за віком станом на день призначення (яка не підлягає оподаткуванню) відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону № 1058-IV, суд вважає, що ефективним способом поновлення порушеного права позивача в спірних правовідносинах буде зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу грошової допомоги в розмірі десяти пенсій за віком станом на день призначення (яка не підлягає оподаткуванню) відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону № 1058-IV.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Відповідно до частин 1, 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, слід стягнути з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1331,20 гривень.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, відповідно до пункту 7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій, відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. С.Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Григорук О.Б.