Рішення від 27 серпня 2026 р. у справі №300/3703/26 — Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2026 р. справа № 300/3703/26

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Григорука О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання до вчинення дій

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання до вчинення дій.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.06.2026 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

09.07.2026 через систему "Електронний суд" до суду надійшла заява ОСОБА_1 , відповідно до якої позивач відмовляється від частини позовних вимог щодо ненарахування та невиплати додаткової доплати до грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375, а саме: за період із 20.03.2020 по 09.12.2020 та за період із 01.01.2021 по 17.02.2021.

Ухвалою суду від 15.07.2026 продовжено розгляд справи за позовними вимогами, відповідно до яких позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з листопада 2015 по грудень 2015, з січня 2016 по грудень 2016 року, з січня 2017 року по жовтень 2017 року, з січня 2023 по грудень 2023 року, з січня 2024 року по липень 2024 року, з січня 2025 року по червень 2025 року (включно), та не в повному обсязі індексації грошового забезпечення з серпня 2024 по грудень 2024 року та з липня 2025 по грудень 2025 року відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-ХІІ;

зобов`язати Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з листопада 2015 по грудень 2015, з січня 2016 по грудень 2016 року, з січня 2017 року по жовтень 2017 року, з січня 2023 по грудень 2023 року, з січня 2024 року по липень 2024 року, з січня 2025 року по червень 2025 року (включно) та з серпня 2024 по грудень 2024 року та з липня 2025 по грудень 2025 року в повному обсязі відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 01.07.1991 № 1282-ХІІ;

визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області щодо не включення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 при обчисленні компенсації за невикористану щорічну основну та додаткову відпустку за 2015 рік в кількості 3 доби, за 2016 рік в кількості 1 доба, за 2017 рік в кількості 1 доба, за 2018 рік в кількості 1 доба, за 2020 рік в кількості 1 доба, за 2022 рік в кількості 3 доби, за 2023 рік в кількості 31 доба, за 2024 рік в кількості 45 діб, та 2025 рік в кількості 43 доби сум нарахованої та виплаченої додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168 та індексації;

зобов`язати Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 компенсації за невикористану відпустку за 2015 рік в кількості 3 доби, за 2016 рік в кількості 1 доба, за 2017 рік в кількості 1 доба, за 2018 рік в кількості 1 доба, за 2020 рік в кількості 1 доба, за 2022 рік в кількості 3 доби, за 2023 рік в кількості 31 доба, за 2024 рік в кількості 45 діб, за 2025 рік в кількості 43 доби, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168 та з урахуванням сум індексації, з урахуванням раніше виплачених сум;

визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області щодо не включення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 при обчисленні розміру одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби сум нарахованої та виплаченої додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168 та індексації;

зобов`язати Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168 та з урахуванням індексації, з урахуванням раніше виплачених сум;

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375 за період: з 10.12.2020 по 31.12.2020, з 18.02.2021 по 31.12.2021 року; січень-грудень 2022 року, січень-червень 2023 року, пропорційно відпрацьованому часу в особливих умовах;

зобов`язати Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову доплату до грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375 за період: з 10.12.2020 по 31.12.2020, з 18.02.2021 по 31.12.2021; січень-грудень 2022 року, січень-червень 2023 року, пропорційно відпрацьованому часу в особливих умовах.

Ухвалою суду від 16.07.2026 відмовлено в задоволенні клопотання Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській про залишення позову без розгляду від 22.06.2026.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо ненарахування та невиплати позивачу за спірні періоди: індексації грошового забезпечення; компенсації за невикористані відпустки та одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, обчисливши їх, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, із урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою від 28.02.2022 № 168 та з урахуванням сум індексації; додаткової доплати до грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375.

Відповідач скористався правом на подання відзиву, який надійшов до суду через систему "Електронний суд" 22.06.2026. Відповідно до відзиву відповідач заперечив проти позову, просив відмовити в задоволенні позову з мотивів, що позовні вимоги є надуманими, безпідставними, які не ґрунтуються вимогах законодавства України та не підлягають до задоволення. Щодо вимоги про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення в повному обсязі за періоди 2015-2017 років відповідач посилається на ненадання позивачем розрахунків, виписок, платіжних документів, довідок чи будь-яких інших належних та допустимих доказів, непідтвердження перевищення індексу споживчих цін порогу індексації (103 відсотки). Щодо вимоги про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення у 2023 році зазначено, що відповідно до абзацу 18 пункту 3 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" № 2710-IX від 03.11.2022 зупинено на 2023 рік дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Щодо вимоги про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за січень-липень 2024 року зазначено, що у період з січня по липень 2024 року цей поріг не було перевищено, отже, індексація не проводилася жодній категорії працівників, незалежно від базового місяця, включно з тими, у кого базовим місяцем є грудень 2023 року. Це підтверджується офіційними публікаціями Держстату України та роз`ясненнями Мінекономіки. Стосовно неповного нарахування індексації грошового забезпечення з серпеня 2024 по грудень 2024 року зазначено, що з серпня 2024 року, відповідно до накопичених індексів інфляції, дійсно з`явилося право на індексацію доходів для осіб, у яких базовим місяцем є грудень 2023 року. Розрахунок індексації у зазначений період здійснювався відповідно до офіційно оприлюднених коефіцієнтів. Згідно з архівною платіжною відомістю, позивачу було нараховано: Серпень – 130,20 грн.; Вересень – 130,20 грн.; Жовтень – 130,20 грн.; Листопад – 130,20 грн.; Грудень – 254,35 грн. Ці суми відповідають розрахованим сумам індексації у межах прожиткового мінімуму (3028 грн) та з урахуванням установленого коефіцієнта. Щодо серпня-листопада 2024 року зазначено, що сума індексації у розмірі 130,20 грн нарахована відповідно до розрахунків, здійснених роботодавцем на підставі встановленого базового місяця. На момент здійснення нарахувань підстав для застосування вищих коефіцієнтів не вбачалося, а отже, роботодавець діяв у межах наданих повноважень та з дотриманням вимог законодавства. Щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з січня 2025 по червень 2025 року мотивовано, що згідно з розміщеною на офіційному сайті Державної служби статистики України інформацією про індекс споживчих цін, індекс споживчих цін у січні 2025 року становив 101,2%, у лютому 2025 року 100,8%, у березні 2025 року 101,5%, у квітні 2025 року 100,7%, у травні 2025 року 101,3%, у червні 2025 року 100,8%. Відповідно до правил обчислення індексу споживчих цін, визначених Порядком № 1078, у червні 2025 року індекс споживчих цін перевищив поріг індексації та становив 104,4 %. З урахуванням положень Порядку №1078, оскільки індекс споживчих цін у червні 2025 року становив 104,4 %, грошове забезпечення підлягало індексації з липня 2025 року. Стосовно неповного нарахування індексації грошового забезпечення за липень 2025 по грудень 2025 року зазначено, що розрахунок індексації у зазначений період здійснювався відповідно до офіційно оприлюднених коефіцієнтів. Згідно з архівною платіжною відомістю, позивачу було нараховано: Липень – 133,23 грн, Серпень – 133,23 грн, Вересень – 133,23 грн, Жовтень – 133,23 грн, Листопад – 133,23 грн, Грудень – 133,23 грн. Ці суми відповідають розрахованим сумам індексації у межах прожиткового мінімуму (3028 грн) та з урахуванням установленого коефіцієнта. Оскільки індекс за травень офіційно публікується Держстатом у червні, то, згідно з правилами, коефіцієнт у розмірі перевищення (тобто 4,4% від прожиткового мінімуму) вперше нараховується і виплачується в липні 2025 року. Оскільки в наступні літні та осінні місяці інфляція була низькою і новий поріг (103%) більше не перетинала, то цей коефіцієнт автоматично зафіксувався на рівні 4,4% до самого грудня 2025 року. У 2025 році Відповідач здійснював нарахування та виплату поточної індексації грошового забезпечення позивача із дотриманням положень Закону України № 1282-XII, Порядку № 1078 та Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік". Щодо зобов`язання здійснити перерахунок та виплату позивачу компенсації за невикористані відпустки та одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, обчисливши їх суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 та з урахуванням сум індексації зазначено, що за своєю правовою природою, додаткова винагорода, установлена пунктом 1 Постанови № 168 є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення, тому відсутні підстави для включення останньої до обрахунку вищевказаних виплат. Щодо індексації при обчисленні вищевказаних виплат зазначено, що станом на дату подання цього відзиву відповідь на вказаний запит № 68700-2026 від 22.06.2026 до відділу правового забезпечення ГУНП в Івано-Франківській області не надходила. Щодо зобов`язання здійснити нарахувати та виплатити додаткову доплату до грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375 за період: з 10.12.2020 по 31.12.2020, з 18.02.2021 по 31.12.2021; січень-грудень 2022 року, січень-червень 2023 року, пропорційно відпрацьованому часу в особливих умовах, зазначено, що здійснення виплати такої допомоги в силу імперативних приписів пункту 5 Постанови № 375 можливо виключно за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів. Окрім коштів, які виплачені за липень, серпень та грудень 2020 року і за липень 2021 року, мало місце виділення Національної поліції України, в тому числі ГУНП в Івано-Франківській області, в 2020, 2021, 2022 і 2023 роках відповідних бюджетних видатків на нарахування і виплату спірної додаткової доплати, визначеної Постановою 375. Враховуючи викладене та те, що ГУНП в Івано-Франківській області здійснює нарахування та виплату додаткової доплати до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу у відповідності до положень Постанови № 375 за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів та бюджетні асигнування на вказані цілі у спірний період не виділялись, із Фонду та не виділення їх МВС, Національна поліція України самостійно виплачувати цю доплату будь-якому поліцейському (а.с. 35-48).

25.06.2026 через систему "Електронний суд" до суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач заперечує доводи відповідача, просить позов задовольнити (а.с. 73-75).

09.07.2026 через систему "Електронний суд" до суду надійшли додаткові пояснення відповідача, відповідно до яких відповідач при вирішенні спору виходити із уточнених розрахунків та відомостей, викладених у листі Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Івано-Франківській області від 26.06.2026 за вх. № 70625-2026, як таких, що містять достовірні відомості щодо складових грошового забезпечення позивача та проведених розрахунків, а відомості, викладені у листі ГУНП в Івано-Франківській області від 27.03.2026 № 62821-2026, оцінити з урахуванням наведених у цих додаткових письмових поясненнях обставин щодо наявності у ньому технічних неточностей. Просить відмовити у повному обсязі за безпідставністю. Крім іншого, зазначено, що розрахунок компенсації за відпустки у спірні періоди проведено із врахуванням індексації - 133,23 грн. Просить не брати до уваги відомості, зазначені у листі ГУНП в Івано-Франківській області від 27.03.2026 № 62821-2026, оскільки вони містять технічні неточності (помилки) та не відображають фактичних даних щодо розміру розрахунку компенсації за невикористані відпустки (а.с. 77-84).

09.07.2026 через систему "Електронний суд" до суду надійшли додаткові пояснення позивача, відповідно до яких позивач заперечує доводи відповідача, просить взяти до уваги викладене у позовній заяві, у відповіді на відзив, поясненнях та просить позов задовольнити у повному обсязі (а.с. 108-110).

23.07.2026 через систему "Електронний суд" до суду надійшли заперечення відповідача на додаткові пояснення позивача від 09.07.2026, відповідно до яких відповідач не погоджується з доводами позивача, просить відмовити у повному обсязі за безпідставністю.

30.07.2026 через систему "Електронний суд" до суду надійшли додаткові пояснення позивача, відповідно до яких позивач заперечує аргументи відповідача, просить взяти до уваги викладене у позовній заяві, у відповіді на відзив у додаткових поясненнях від 09.07.2026 та у даних поясненнях та позов задовольнити у повному обсязі.

06.08.2026 через систему "Електронний суд" до суду надійшли заперечення відповідача на додаткові пояснення позивача від 30.07.2026, відповідно до яких відповідач не погоджується з доводами позивача, просить відмовити у повному обсязі за безпідставністю.

Слід зазначити, що згідно частин 2, 5 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 з 31 грудня 2002 року по 06 листопад 2015 року проходила службу в органах внутрішніх справ, у складі УМВС України в Івано-Франківській області, з 07 листопада 2015 року по 29 грудня 2025 року проходила службу в Національній поліції України.

Наказом № 686 о/с від 29.12.2025 позивача звільнено зі служби в поліції на підставі п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" № 580-VIII (за власним бажанням) (а.с. 11).

Відповідачем не нараховано та не виплачено індексацію грошового забезпечення згідно позовних вимог за періоди:

- з листопада 2015 по грудень 2015, з січня 2016 по грудень 2016 року, з січня 2017 року по жовтень 2017 року з обґрунтувань недоведення перевищення індексу споживчих цін порогу індексації 103 відсотки;

- з січня 2023 по грудень 2023 року з обґрунтувань, що відповідно до абзацу 18 пункту 3 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про державний бюджет України на 2023 рік" № 2710-IX від 03.11.2022 зупинено на 2023 рік дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення";

- з січня 2024 року по липень 2024 року та з серпня 2024 по грудень 2024 року з мотивів, що індексація відновилася, але базовим місяцем став січень 2024 року (згідно статті 39 із Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року.). Таким чином розрахунок інфляції почався з нуля. Згідно з архівною платіжною відомістю, позивачу було нараховано: серпень - 130,20 грн.; вересень - 130,20 грн.; жовтень - 130,20 грн.; листопад - 130,20 грн.; грудень - 254,35 грн. Ці суми відповідають розрахованим сумам індексації у межах прожиткового мінімуму (3028 грн) та з урахуванням установленого коефіцієнта. Щодо серпня-листопада 2024 року, що сума індексації у розмірі 130,20 грн нарахована відповідно до розрахунків, здійснених роботодавцем на підставі встановленого базового місяця. На момент здійснення нарахувань підстав для застосування вищих коефіцієнтів не вбачалося

- з січня 2025 року по червень 2025 року (включно) та з липня 2025 по грудень 2025 року з обґрунтувань, що ненараховано та невиплачено позивачу індексацію грошового забезпечення за період з січня 2025 по червень 2025 року з мотивів, що згідно з ст. 34 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" січень 2025 року визначено як новий базовий місяць, а обчислення ІСЦ починається з "нуля". Це підтверджено також листом Мінсоцполітики від 10.12.2024 № 105/0/214-24. У зв`язку з цим, право на індексацію могло виникнути не раніше липня 2025 року, при дотриманні порогового значення ІСЦ. Згідно з розміщеною на офіційному сайті Державної служби статистики України інформацією про індекс споживчих цін, індекс споживчих цін у січні 2025 року становив 101,2%, у лютому 2025 року 100,8%, у березні 2025 року 101,5%, у квітні 2025 року 100,7%, у травні 2025 року 101,3%, у червні 2025 року 100,8%. Відповідно до правил обчислення індексу споживчих цін, визначених Порядком № 1078, у червні 2025 року індекс споживчих цін перевищив поріг індексації та становив 104,4 %. Оскільки індекс споживчих цін у червні 2025 року становив 104,4 %, грошове забезпечення підлягало індексації з липня 2025 року. Стосовно неповного нарахування індексації грошового забезпечення за липень 2025 по грудень 2025 року. Розрахунок індексації у зазначений період здійснювався відповідно до офіційно оприлюднених коефіцієнтів. Згідно з архівною платіжною відомістю, позивачу було нараховано: липень - 133,23 грн, серпень - 133,23 грн, вересень - 133,23 грн, жовтень - 133,23 грн, листопад - 133,23 грн, грудень - 133,23 грн. Ці суми відповідають розрахованим сумам індексації у межах прожиткового мінімуму (3028 грн) та з урахуванням установленого коефіцієнта. Оскільки в наступні літні та осінні місяці інфляція була низькою і новий поріг (103%) більше не перетинала, то цей коефіцієнт автоматично зафіксувався на рівні 4,4% до самого грудня 2025 року (а.с. 24, 25).

На лист Відділу правового забезпечення Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області від 22.06.2026 року № 68700-2026 про надання інформації щодо розрахунку при звільненні ОСОБА_1 , Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Івано-Франківській області відповіддю № 706252026 від 26.06.2026 (868928) надало інформацію про виплати позивачу грошової компенсації за невикористану щорічну основну та додаткову відпустки: за 2015 рік в кількості 3 доби, за 2016 рік в кількості 1 доба, за 2017 рік в кількості 1 доба, за 2018 рік в кількості 1 доба, за 2020 рік в кількості 1 доба, за 2022 рік в кількості 3 доби, за 2023 рік в кількості 31 доба, за 2024 рік в кількості 45 діб, та 2025 рік в кількості 43 доби, з урахуванням нарахованої індексації, також одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, обчисливши їх суми без врахування розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 № 168 (а.с. 92).

Наказом від 09.07.2020 № 222о/с - встановлено додаткову доплату до грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375 у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення пропорційно до відпрацьованого часу в особливих умовах за період з 12.03.2020 по 30.06.2020; наказом від 14.08.2020 № 265о/с - за період з 01.07.2020 по 31.07.2020; наказом від 23.12.2020 № 421о/с - за період з 01.08.2020 по 09.12.2020, наказом від 28.07.2021 № 255о/с - 01.01.2021 по 17.02.2021 (а.с. 85, 86, 93-99).

Відповідачем не нараховано та не виплачено позивачу додаткову доплату до грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375 за спірні періоди: з 10.12.2020 по 31.12.2020, з 18.02.2021 по 31.12.2021 року; січень-грудень 2022 року, січень-червень 2023 року, пропорційно відпрацьованому часу в особливих умовах.

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію".

Згідно пункту 4 частини десятої статті 62 Закону № 580-VIII поліцейський своєчасно і в повному обсязі отримує грошове забезпечення та інші компенсаційні виплати відповідно до закону та інших нормативно-правових актів України.

Відповідно до частин першої та другої статті 94 Закону № 580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

За приписами п. 3 Порядку виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 6 квітня 2016 року № 260, грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); премії; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Щодо визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з листопада 2015 по грудень 2015, з січня 2016 по грудень 2016 року, з січня 2017 року по жовтень 2017 року, з січня 2023 по грудень 2023 року, з січня 2024 року по липень 2024 року, з січня 2025 року по червень 2025 року (включно), та не в повному обсязі індексації грошового забезпечення з серпня 2024 по грудень 2024 року та з липня 2025 по грудень 2025 року відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-ХІІ та зобов`язання Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з листопада 2015 по грудень 2015, з січня 2016 по грудень 2016 року, з січня 2017 року по жовтень 2017 року, з січня 2023 по грудень 2023 року, з січня 2024 року по липень 2024 року, з січня 2025 року по червень 2025 року (включно) та з серпня 2024 по грудень 2024 року та з липня 2025 по грудень 2025 року в повному обсязі відповідно до вимог Закону № 1282-ХІІ, суд зазначає наступне.

Як встановлено, відповідачем не нараховано та не виплачено індексацію грошового забезпечення згідно позовних вимог за періоди:

- з листопада 2015 по грудень 2015, з січня 2016 по грудень 2016 року, з січня 2017 року по жовтень 2017 року з обґрунтувань недоведення перевищення індексу споживчих цін порогу індексації 103 відсотки;

- з січня 2023 по грудень 2023 року з обґрунтувань, що відповідно до абзацу 18 пункту 3 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про державний бюджет України на 2023 рік" № 2710-IX від 03.11.2022 зупинено на 2023 рік дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення";

- з січня 2024 року по липень 2024 року та з серпня 2024 по грудень 2024 року з мотивів, що індексація відновилася, але базовим місяцем став січень 2024 року (згідно статті 39 із Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року.). Таким чином розрахунок інфляції почався з нуля. Згідно з архівною платіжною відомістю, позивачу було нараховано: серпень - 130,20 грн.; вересень - 130,20 грн.; жовтень - 130,20 грн.; листопад - 130,20 грн.; грудень - 254,35 грн. Ці суми відповідають розрахованим сумам індексації у межах прожиткового мінімуму (3028 грн) та з урахуванням установленого коефіцієнта. Щодо серпня-листопада 2024 року, що сума індексації у розмірі 130,20 грн нарахована відповідно до розрахунків, здійснених роботодавцем на підставі встановленого базового місяця. На момент здійснення нарахувань підстав для застосування вищих коефіцієнтів не вбачалося

- з січня 2025 року по червень 2025 року (включно) та з липня 2025 по грудень 2025 року з обґрунтувань, що ненараховано та невиплачено позивачу індексацію грошового забезпечення за період з січня 2025 по червень 2025 року з мотивів, що згідно з ст. 34 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" січень 2025 року визначено як новий базовий місяць, а обчислення ІСЦ починається з "нуля". Це підтверджено також листом Мінсоцполітики від 10.12.2024 № 105/0/214-24. У зв`язку з цим, право на індексацію могло виникнути не раніше липня 2025 року, при дотриманні порогового значення ІСЦ. Згідно з розміщеною на офіційному сайті Державної служби статистики України інформацією про індекс споживчих цін, індекс споживчих цін у січні 2025 року становив 101,2%, у лютому 2025 року 100,8%, у березні 2025 року 101,5%, у квітні 2025 року 100,7%, у травні 2025 року 101,3%, у червні 2025 року 100,8%. Відповідно до правил обчислення індексу споживчих цін, визначених Порядком № 1078, у червні 2025 року індекс споживчих цін перевищив поріг індексації та становив 104,4 %. Оскільки індекс споживчих цін у червні 2025 року становив 104,4 %, грошове забезпечення підлягало індексації з липня 2025 року. Стосовно неповного нарахування індексації грошового забезпечення за липень 2025 по грудень 2025 року. Розрахунок індексації у зазначений період здійснювався відповідно до офіційно оприлюднених коефіцієнтів. Згідно з архівною платіжною відомістю, позивачу було нараховано: липень - 133,23 грн, серпень - 133,23 грн, вересень - 133,23 грн, жовтень - 133,23 грн, листопад - 133,23 грн, грудень - 133,23 грн. Ці суми відповідають розрахованим сумам індексації у межах прожиткового мінімуму (3028 грн) та з урахуванням установленого коефіцієнта. Оскільки в наступні літні та осінні місяці інфляція була низькою і новий поріг (103%) більше не перетинала, то цей коефіцієнт автоматично зафіксувався на рівні 4,4% до самого грудня 2025 року (а.с. 24, 25).

Частиною п`ятою статті 94 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України "Про індексацію грошових доходів населення".

Відповідно до абз. 2 статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" № 1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів та послуг, а поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.

Згідно абз. 4 частини першої статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Приписи частини шостої статті 2 Закону № 1282-XII визначають, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

За правилами частини першої статті 4 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (з 1 січня 2016 року - 103 відсотка).

Згідно частини другої статті 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з урахуванням змін внесених постановою КМ України від 18 жовтня 2017 року № 782.

За приписами п.2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

За змістом п.4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.

Згідно з пунктом 11 вказаного Порядку підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Як вже було зазначено, індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (до 1 січня 2016р. - 101 відсоток).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - з місяця введення в дію (опублікування) Закону України від 6 лютого 2003р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абз. 8 п. 4 Порядку).

Відповідно до п.6 Порядку виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Конституційний Суд України в рішенні від 15 жовтня 2013р. у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначив, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

На підставі системного аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців.

Отже, індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення поліцейських, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Звільнення особи із служби в поліції жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.

При цьому, обмежене фінансування державного органу чи установи, де особа проходила службу, жодним чином не впливає на право особи отримати індексацію грошового забезпечення.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 26 квітня 2023 року у справі № 420/19450/21.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на вищенаведене, оскільки індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка, а до 1 січня 2016р. - 101 відсоток, то відповідачем безпідставно ненараховано та невиплачено позивачу індексацію грошового забезпечення за періоди з листопада 2015 по грудень 2015, з обґрунтувань недоведення перевищення індексу споживчих цін порогу індексації 103 відсотки.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України установлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищенаведене, оскільки обов`язок проводити індексацію грошового забезпечення покладається на відповідача, при цьому, обов`язок щодо доказування правомірності бездіяльності також покладається на відповідача, відповідачем безпідставно ненараховано та невиплачено позивачу індексацію грошового забезпечення за періоди з листопада 2015 по грудень 2015, з січня 2016 по грудень 2016 року, з січня 2017 року по жовтень 2017 року з обґрунтувань недоведення перевищення індексу споживчих цін порогу індексації 103 відсотки.

Пунктом 3 розділу Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" було зупинено на 2023 рік дію, зокрема, Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Вказаний пункт Закону є чинним та неконституційним не визнавався.

Таким чином, підстави для нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 відсутні, оскільки непроведення індексації грошового забезпечення позивача було вчинено відповідачем з урахуванням діючих норм законодавства.

З 01.01.2024 дія Закону № 1282-ХІІ була поновлена.

З огляду на вказані обставини, на думку відповідача, відбулась зміна базового місяця для нарахування індексації грошового забезпечення, та з 01.01.2024 підлягає застосуванню грудень 2023 як базовий місяць.

Разом з тим, відповідно до пунктів 2, 5 Порядку № 1078 для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.

Таким чином, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.

При цьому, приписи ст. 39 Закону України від 09.11.2023 № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» стосовно того, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024, не змінює встановленого Порядком № 1078 порядку визначення базового місяця для проведення індексації грошового забезпечення.

Враховуючи, що з листопада 2015 після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 посадовий оклад позивача (майор поліції) не збільшувався, базовим місяцем для визначення індексації є саме листопад 2015.

За змістом статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії тощо.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Належним способом захисту порушеного права, який відповідатиме змісту спірних правовідносин, буде ефективним та забезпечить належний судовий захист у тій мірі, яка є необхідною у даному конкретному випадку, буде: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській щодо не нарахування та не виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з листопада 2015 по грудень 2015, з січня 2016 по грудень 2016 року, з січня 2017 року по жовтень 2017 року, з січня 2024 року по липень 2024 року, з січня 2025 року по червень 2025 року (включно), та не в повному обсязі індексації грошового забезпечення з серпня 2024 по грудень 2024 року та з липня 2025 по грудень 2025, з встановленням базового місяця - листопад 2015 року; зобов`язати Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області нарахувати позивачу індексацію грошового забезпечення за період з листопада 2015 по грудень 2015, з січня 2016 по грудень 2016 року, з січня 2017 року по жовтень 2017 року, з січня 2024 року по липень 2024 року, з січня 2025 року по червень 2025 року (включно) та з серпня 2024 по грудень 2024 року та з липня 2025 по грудень 2025 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - листопад 2015 року, відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, та виплатити з урахуванням виплачених сум.

Щодо оскарження нездійснення розрахунку розміру виплачених позивачу компенсації за невикористану відпустку за 2015 рік в кількості 3 доби, за 2016 рік в кількості 1 доба, за 2017 рік в кількості 1 доба, за 2018 рік в кількості 1 доба, за 2020 рік в кількості 1 доба, за 2022 рік в кількості 3 доби, за 2023 рік в кількості 31 доба, за 2024 рік в кількості 45 діб, за 2025 рік в кількості 43 доби та одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 25% місячного грошового забезпечення - із урахуванням додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2 розділу VIІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 поліцейським, які звільняються із служби за власним бажанням та мають календарну вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Згідно з абзацом першим пункту 6 розділу VIІІ Порядку № 260 нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні із служби здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення, ураховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, процентну надбавку за стаж служби в поліції, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, установлених наказами на день звільнення.

Відповідно до пункту 8 розділу III Порядку № 260, частини 10 статті 93 Закону № 580-VIII поліцейським, які звільняються зі служби в поліції, виплачується грошова компенсація за всі невикористані під час проходження служби дні: щорічних основної та додаткової оплачуваних відпусток поліцейського; щорічної додаткової відпустки особам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи.

Виплата грошової компенсації за невикористану відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до законодавства, на день звільнення зі служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення. У випадках припинення виплати грошового забезпечення з підстав, зазначених у пункті 8 розділу I цих Порядку та умов, і призупинення виплати грошового забезпечення з підстав, зазначених у пункті 7 цього розділу, виплата компенсації за невикористану відпустку проводиться з розміру грошового забезпечення, яке було встановлено на день припинення (призупинення), крім премії.

Згідно п. 3 розділу І Порядку № 260, п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 д складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 28 лютого 2022 р. № 168, в пункті 1 якої установив, що на період воєнного стану, крім інших, поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Отже, за своєю правовою природою додаткова винагорода, запроваджена Постановою № 168, є додатковим видом грошового забезпечення, яку законодавець відніс до категорії винагород, виплату якої запроваджено під час дії воєнного стану.

Пункт 2 розділу VIІІ Порядку № 260 та пункт 8 розділу III Порядку № 260 не містить жодних застережень щодо заборони урахування винагород до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за невикористані відпустки.

Навпаки за приписами п. 2 розділу VIІІ Порядку № 260 та п. 8 розділу III Порядку № 260 до такого розрахунку включено повне місячне грошове забезпечення, яке поліцейський отримував на день звільнення. Тому при обчисленні розміру таких виплат, відповідач був зобов`язаний урахувати суму винагороди, яку позивач отримував перед звільненням.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідної правової позиції дотримувався Верховний Суд у постановах від 07 листопада 2024 року в справі №240/23909/23, від 19 грудня 2024 року в справі №580/3483/24, від 10 вересня 2025 року в справі №240/2400/24, від 30 жовтня 2025 року в справах №240/33499/23, №240/3749/24, від 29 січня 2026 року у справі № 240/31199/23 та інших.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі Щокін проти України зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу якості закону, передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Водночас положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Таким чином, додаткова винагорода, запроваджена Постановою № 168 є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення та входить до складу грошового забезпечення позивача (як розрахункова величина), з якого обчислюється розмір одноразової грошової допомоги при звільненні, передбаченої пунктом 2 розділу VIІІ Порядку № 260 та грошової компенсації за невикористані відпустки, передбаченої пунктом 8 розділу III Порядку № 260.

Щодо оскарження нездійснення розрахунку розміру виплачених позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 25% місячного грошового забезпечення, передбаченої пунктом 2 розділу VIІІ Порядку № 260 та грошової компенсації за невикористані відпустки, передбаченої пунктом 8 розділу III Порядку № 260 - із урахуванням суми індексації, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 5 статті 94 Закону України № 580-VІІІ грошове забезпеченні поліцейських індексується відповідно до закону.

Статтею 18 Закону України від 05.10.2000 № 2017-ІІІ "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (далі - Закон України № 2017-ІІІ) визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доході населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельне спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання, встановлених Конституцією України, гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначено Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" № 1282-XII, згідно зі статтею 1 якого індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Тобто індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

При цьому, індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому індексація є невід`ємною складовою частиною сум грошового забезпечення.

Отже, враховуючи, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення поліцейських для розрахунку грошової допомоги при звільненні в розмірі 25% місячного грошового забезпечення, передбаченої пунктом 2 розділу VIІІ Порядку № 260 та грошової компенсації за невикористані відпустки, передбаченої пунктом 8 розділу III Порядку № 260.

Чинним законодавством передбачено єдине поняття грошового забезпечення поліцейських, відповідно до якого вираховуються і пенсійні виплати, і розмір одноразової грошової допомоги при звільненні.

Отже, відповідач протиправно не врахував індексацію грошового забезпечення при розрахунку розміру виплачених позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 25% місячного грошового забезпечення, передбаченої пунктом 2 розділу VIІІ Порядку № 260 та грошової компенсації за невикористані відпустки, передбаченої пунктом 8 розділу III Порядку № 260.

Щодо визнання протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової доплати до грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375 за період: з 10.12.2020 по 31.12.2020, з 18.02.2021 по 31.12.2021 року; січень-грудень 2022 року, січень-червень 2023 року, пропорційно відпрацьованому часу в особливих умовах та зобов`язання Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову доплату до грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375 за період: з 10.12.2020 по 31.12.2020, з 18.02.2021 по 31.12.2021; січень-грудень 2022 року, січень-червень 2023 року, пропорційно відпрацьованому часу в особливих умовах, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 94 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» встановлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Грошове забезпечення курсантів закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, складається з посадового окладу.

Грошове забезпечення Голови Національної поліції та його заступників визначається цією постановою.

Постановою №375 врегульовані деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни.

Пунктом 1 Постанови №375 установлено, що на період дії карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2», та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) (далі - працівники) та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах.

Згідно з пунктами 2, 4, 5 Постанови №375 встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).

Перелік посад (професій) працівників, яким встановлюються такі доплати, визначається відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику.

Персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, визначається керівником (керівником державної служби) відповідного підприємства, установи та організації, органу державної влади.

Доплати, визначені пунктами 2 і 3 цієї постанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10 червня 2020 року №485 «Про виділення коштів для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров`я» затверджено Порядок використання коштів, виділених для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров`я (надалі - Порядок №485).

У пункті 1 Порядку №485 вказано, що цей Порядок визначає механізм використання коштів державного бюджету за програмами, зокрема: здійснення доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, за рахунок коштів, виділених з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками (далі - бюджетні кошти).

Згідно з пунктом 2 Порядку №485 головним розпорядником бюджетних коштів є МВС. Відповідальними виконавцями бюджетних програм є МВС, Національна гвардія, Адміністрація Держприкордонслужби, ДСНС та Національна поліція (далі - органи системи МВС).

Абзацами першим та другим пункту 4 Порядку №485 встановлено, що кошти, отримані органами системи МВС відповідно до пункту 3 цього Порядку, використовуються виключно для: доплати до грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії та Адміністрації Держприкордонслужби, особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів У країни з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

На виконання пункту 4 Постанови № 375 Міністерством внутрішніх справ України прийнято наказ від 03 червня 2020 року № 431 «Про окремі питання організації оплати праці на період дії карантину», яким приписано керівникам, зокрема, Національної поліції України забезпечити встановлення на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, додаткової доплати у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах (пункт 1); виплату додаткової доплати здійснювати поліцейським, які перебувають відповідно на штатних посадах в органах (підрозділах) Національної поліції України (пункт 2); нарахування додаткової доплати здійснювати у відсотковому співвідношенні до заробітної плати (грошового забезпечення) з розрахунку всіх складових, у тому числі премії, за винятком виплат, що носять одноразовий та компенсаційний характер (пункт 3); персональний перелік осіб, яким установлюється додаткова доплата, визначається керівником відповідного органу, закладу, зазначених у пункті 1 цього наказу (пункт 4).

Системний аналіз наведених норм свідчить, що підставою для отримання доплати за Постановою № 375 є сукупність таких умов: 1) особа є поліцейським, 2) забезпечує життєдіяльність населення, зокрема, шляхом забезпечення правопорядку і безпеки громадян, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Отже, вказана доплата здійснюється не всім поліцейським, а лише окремим категоріям поліцейських, які внаслідок безпосереднього виконання своїх обов`язків, забезпечують життєдіяльність населення і мають безпосередній контакт з ними.

Посилання відповідача на те, що у спірний період кошти не виділялись, накази про встановлення додаткових доплат не видавались, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог, є безпідставними, оскільки відсутність коштів на рахунку відповідача для виплати доплати до грошового забезпечення поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 30 вересня 2025 року справа № 520/5196/22.

Як встановлено, наказом від 09.07.2020 № 222о/с - встановлено додаткову доплату до грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375 у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення пропорційно до відпрацьованого часу в особливих умовах за період з 12.03.2020 по 30.06.2020; наказом від 14.08.2020 № 265о/с - за період з 01.07.2020 по 31.07.2020; наказом від 23.12.2020 № 421о/с - за період з 01.08.2020 по 09.12.2020, наказом від 28.07.2021 № 255о/с - 01.01.2021 по 17.02.2021 (а.с. 85, 86, 93-99).

Відповідачем не нараховано та не виплачено позивачу додаткову доплату до грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375 за спірні періоди: з 10.12.2020 по 31.12.2020, з 18.02.2021 по 31.12.2021 року; січень-грудень 2022 року, січень-червень 2023 року, пропорційно відпрацьованому часу в особливих умовах.

Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не наводить аргументів, як відрізнялись функціональні обов`язки позивача за період, коли вона отримувала доплати, та за період, коли вказані доплати не нараховувались.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відсутність коштів на рахунку відповідача для виплати доплати до грошового забезпечення поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог та оскільки відповідач не наводить аргументів, як відрізнялись функціональні обов`язки позивача за період, коли вона отримувала доплати, та за період, коли вказані доплати не нараховувались, то відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової доплати до грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375 за спірні періоди: з 10.12.2020 по 31.12.2020, з 18.02.2021 по 31.12.2021 року; січень-грудень 2022 року, січень-червень 2023 року, пропорційно відпрацьованому часу в особливих умовах.

Таким чином, суд дійшов до висновку, позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню. В задоволенні решти позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з січня 2023 по грудень 2023 року та зобов`язання Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області здійснити нарахування та виплату позивачу індексацію грошового забезпечення за період з січня 2023 по грудень 2023 року відповідно до вимог Закону № 1282-ХІІ, - слід відмовити.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області (ЄДРПОУ 40108798, вул. Сахарова, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання до вчинення дій - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з листопада 2015 по грудень 2015, з січня 2016 по грудень 2016 року, з січня 2017 року по жовтень 2017 року, з січня 2024 року по липень 2024 року, з січня 2025 року по червень 2025 року (включно), та не в повному обсязі індексації грошового забезпечення з серпня 2024 по грудень 2024 року та з липня 2025 по грудень 2025, з встановленням базового місяця - листопад 2015 року.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з листопада 2015 по грудень 2015, з січня 2016 по грудень 2016 року, з січня 2017 року по жовтень 2017 року, з січня 2024 року по липень 2024 року, з січня 2025 року по червень 2025 року (включно) та з серпня 2024 по грудень 2024 року та з липня 2025 по грудень 2025 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - листопад 2015 року, відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, та виплатити з урахуванням виплачених сум.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області щодо невключення до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислені виплачені одноразова грошова допомога при звільненні в розмірі 25% місячного грошового забезпечення, передбачена пунктом 2 розділу VIІІ Порядку № 260 та грошова компенсація за невикористані відпустки, передбачена пунктом 8 розділу III Порядку № 260 - сум додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" та сум індексації.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 25% місячного грошового забезпечення та компенсації за невикористану відпустку за 2015 рік в кількості 3 доби, за 2016 рік в кількості 1 доба, за 2017 рік в кількості 1 доба, за 2018 рік в кількості 1 доба, за 2020 рік в кількості 1 доба, за 2022 рік в кількості 3 доби, за 2023 рік в кількості 31 доба, за 2024 рік в кількості 45 діб, за 2025 рік в кількості 43 доби - обчисливши їх розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням виплачених ОСОБА_1 сум додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" та сум індексації, з врахуванням виплачених сум.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375 за період: з 10.12.2020 по 31.12.2020, з 18.02.2021 по 31.12.2021 року; січень-грудень 2022 року, січень-червень 2023 року, пропорційно відпрацьованому часу в особливих умовах.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову доплату до грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375 за період: з 10.12.2020 по 31.12.2020, з 18.02.2021 по 31.12.2021; січень-грудень 2022 року, січень-червень 2023 року, пропорційно відпрацьованому часу в особливих умовах.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Григорук О.Б.