Рішення від 27 серпня 2026 р. у справі №240/27029/25 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року м. Житомир справа № 240/27029/25

категорія 112010201

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Майстренко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного сервісного центру МВС в особі Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях (філія ГСЦ МВС) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного сервісного центру МВС в особі Регіонального сервісного центру ГЦС МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного сервісного центру МВС в особі Регіонального сервісного центру ГЦС МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях (філія ГЦС МВС) у нескладанні та неподанні на розгляд до Міністерства внутрішніх справ України висновку щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням йому II групи інвалідності внаслідок травми, що пов`язана з виконанням службових обов`язків, відповідно до статті 23 Закону України від 20.12.1990 №565-ХІІ "Про міліцію" та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850;

- зобов`язати відповідача скласти та подати на розгляд до Міністерства внутрішніх справ України висновок щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням йому II групи інвалідності внаслідок травми, що пов`язана з виконанням службових обов`язків, відповідно до статті 23 Закону України від 20.12.1990 №565-ХІІ "Про міліцію" та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 вказав, що відповідач протиправно не подав на розгляд до Міністерства внутрішніх справ України висновок щодо призначення йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності в порядку та розмірі, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 р. № 850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", хоча позивач набув право на такі виплати.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач проти доводів та вимог позову заперечив, вважаючи їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Вказує, що позивачем при поданні пакету документів до РСЦ ГСЦ МВС щодо призначення одноразової грошової допомоги не було додано постанову відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, що є невідповідністю вимогам Порядку. Про це позивача було повідомлено листом РСЦ ГСЦ МВС від 20.05.2025 № 31/35/16- 6071-2025. Відповідно до наданих матеріалів, Житомирською обласною дирекцією ПАТ HACK «ОРАНТА» 19.10.2020 року проведено виплату страхового відшкодування з обов`язкового особистого страхування працівників МВС України у розмірі 920 грн за встановлені 20% втрати професійної працездатності. Тобто у даному випадку має місце перевищення передбаченого пунктом 4 Порядку № 850 граничного дворічного терміну. Відповідач звернув увагу, що оскільки положення Закону № 565-ХІІ втратили чинність, а за колишніми працівниками міліції збереглося лише право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги, зокрема у зв`язку зі встановленням інвалідності за певних обставин, яке може бути реалізовано через механізм, визначений Порядком № 850, то до відносин, які виникли у цій справі слід застосувати строк, обмежений положеннями пункту 4 вказаного Порядку - двома роками.

Відповідно до положень ст.ст. 257, 262 КАС України суд розглядає дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) з особливостями, визначеними статтями 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а також дослідивши подані сторонами документи, суд встановив таке.

Відповідно до довідки Житомирської міської МСЕК серії 2-18 МАД № 013844 від 02.11.2000 року ОСОБА_1 на підставі акту № 389/11 огляду у МСЕК 22.01.2002 року встановлено 20% ступеню втрати професійної працездатності та вказано, що захворювання, так, пов`язано з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією Житомирської обласної МСЕК № 2 Серії 12 ААВ № 588523 від 10 грудня 2021 року ОСОБА_1 на підставі акту МСЕК № 2/2 встановлена довічно з 03.12.2021 року друга група інвалідності.

В довідці вказано, що захворювання, так, пов`язано з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

28.04.2025 позивач звернувся з письмовою заявою до Головного сервісного центру МВС Регіонального сервісного центру ГЦС МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях з питання призначення і виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням II групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Позивачем до поданої заяви про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з установленням другої групи інвалідності з 03 грудня 2021 року було долучено такі документи:

- довідку про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серія 12 ААА № 056891;

- копію довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серія 12 AAB №588523;

- копію витягу з наказу по особовому складу від 02 листопада 2000 року №156 о/с;

- довідку Житомирської обласної дирекції HACK «ОРАНТА»;

- копію свідоцтва про хворобу №429/215, завірену Житомирською обласною дирекцією HACK «ОРАНТА»;

- копію розпорядження про виплату від 26 лютого 2002 року страхової суми в зв`язку з втратою працездатності HACK «ОРАНТА»;

- копію заяви про виплату страхової суми у зв`язку з втратою працездатності від 28 січня 2002 року;

- копію довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності застрахованого у відсотках серія 2-18 МАД №013844 від 02 листопада 2000 року;

- копії сторінок паспорта та картки платника податків.

Головний сервісний центр МВС в особі Регіонального сервісного центру ГЦС МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях, розглянувши заяву позивача та подані до нього документи, повідомив листом від 24.07.2025 року №31/35-16-2025, що відповідно до наданих матеріалів Житомирською обласною дирекцією ПАТ HACK «ОРАНТА» 19 жовтня 2020 року проведено виплату страхового відшкодування з обов`язкового особистого страхування працівників МВС України у розмірі 920 грн за встановлені 20% втрати професійної працездатності. Пунктом 7 Порядку передбачено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби постанову відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку захворювання. РСЦ ГСЦ МВС у межах своїх повноважень має право перевірити дотримання особою вимог пунктів 6-8 Порядку в частині надання нею усіх визначених цими пунктами документів та, відповідно, може відмовити особі в складанні та надсиланні до МВС висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги лише у випадку ненадання цих документів. Враховуючи викладене, особою не надано перелік документів, зазначених в пунктах 6-8 Порядку, що є підставою для повернення документів заявнику.

Не погоджуючись із рішенням, прийнятим за результатами розгляду його заяви, позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 5 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII) визнано таким, що повністю втратив чинність Закон України "Про міліцію" від 20.12.1990 № 565-XII (далі - Закон № 565-XII).

Однак, за змістом пункту 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565-XII, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 580-VIII.

До набрання чинності Законом № 580-VIII, тобто до 07.11.2015, право та порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано статтею 23 Закону № 565-ХІІ.

Відповідно до частини шостої статті 23 Закону № 565-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

На реалізацію вимог статті 23 Закону № 565-XII Кабінет Міністрів України ухвалив постанову від 21.10.2015 № 850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", якою затвердив Порядок № 850 (далі - Порядок № 850), який визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Підпунктом 2 пункту 3 Порядку № 850 також визначено, що грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Перелік документів, які необхідно подати працівнику міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, визначений у пункті 7 вказаного Порядку.

Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС України в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги (пункт 8 Порядку № 850).

Згідно із пунктом 9 Порядку № 850 МВС України в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Разом з цим, відповідно до пункту 4 Порядку № 850 якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Суд зазначає, що положеннями статті 23 Закону № 565-XII, які втратили чинність із набранням чинності Законом № 580-VII, не було передбачено права працівника органів внутрішніх справ на виплату одноразової грошової допомоги у більшому розмірі з урахуванням раніше виплаченої суми у зв`язку із підвищенням групи чи визначенням іншої причини інвалідності або збільшенням відсотку втрати працездатності під час повторного огляду МСЕК.

Такий механізм визначений лише Порядком № 850, пункт 4 якого визначає умови, коли здійснюється виплата допомоги та який передбачає дворічний строк, протягом якого зміна групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності можуть бути підставою для виплати одноразової грошової допомоги в більшому розмірі з урахуванням раніше виплаченої суми.

Отже, на думку суду, оскільки положення Закону № 565-XII втратили чинність, а за колишніми працівниками міліції збереглося лише право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги, зокрема у зв`язку із встановленням інвалідності за певних обставин, яке може бути реалізовано через механізм, визначений Порядком № 850, то до відносин, які виникли у цій справі, слід застосувати строк, обмежений положеннями пункту 4 вказаного Порядку двома роками, який обчислюється з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності.

При цьому, вказані положення пункту 4 Порядку № 850 встановлюють обмеження дворічним строком не лише для зміни групи інвалідності або ступеня втрати працездатності, а також і для зміни причини інвалідності.

Суд зазначає, що Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 22.10.2020 у справі №711/1837/18 відступив від висновку, викладеного у постанові від 13.02.2018 у справі № 808/1866/16 та інших постановах, у яких містився висновок про те, що пункт 4 Порядку № 850 не містить жодних застережень щодо неможливості проведення виплати грошової допомоги у разі встановлення особі після спливу дворічного терміну іншої групи інвалідності чи більшого відсотку втрати працездатності та сформував такі правові висновки:

(1) із втратою чинності з 07.11.2015 Законом № 565-XII право на отримання одноразової грошові допомоги за працівниками міліції збереглось відповідно до пункту 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VII і здійснюється в порядку та на умовах, визначених Порядком № 850;

(2) Закон № 565-XII, що діяв до набрання чинності Законом № 580-VII, так само як і Закон № 580-VII не містять положень щодо можливості отримання відповідною категорією осіб одноразової грошової допомоги у більшому розмірі з урахуванням раніше виплаченої суми;

(3) положення щодо отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі у зв`язку із встановленням працівникові міліції під час повторного огляду вищої групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, чи зміни причини інвалідності (виплату різниці у розмірах одноразової грошової допомоги) визначається за законодавством, що діє на день повторного огляду та міститься виключно у пункті 4 Порядку № 850;

(4) передбачені пунктом 4 Порядку № 850 обмеження права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі дворічним строком після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, чи зміни причини інвалідності застосовуються починаючи з 31.10.2015 - з дня набрання чинності вказаним Порядком;

(5) зазначений дворічний строк обчислюється з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, чи зміни причини інвалідності незалежно від дати, коли їх встановлено вперше до 31.10.2015 чи після.

Також вказані висновки застосовані в постановах Верховного Суду від 10.12.2020 у справі №696/575/17, від 22.10.2020 у справі №711/1837/18, від 11.09.2024 у справі № 440/5984/20.

Судом встановлено, що у 2000 році позивачу визначено ступінь втрати професійної працездатності - 20%, причина втрати професійної працездатності - травма, так, пов`язана з проходженням служби в ОВС.

У подальшому, у 2021 році позивачу відповідно до довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках та акту огляду медико-соціальною експертною комісією Житомирської обласної МСЕК № 2 Серії 12 ААА № 056891 від 10 грудня 2021 року на підставі акту МСЕК № 2/2 встановлена довічно з 03.12.2021 року друга група інвалідності та встановлено 40% (сорок) ступінь втрати професійної працездатності та вказано, що захворювання, так, пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Встановлені обставини вказують на те, що між первинним встановленням втрати працездатності (20%) внаслідок травми, пов`язаної з проходженням служби в ОВС, та установленням ІI групи інвалідності минуло понад два роки.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що відповідач, відмовляючи позивачу у прийнятті (направлені до МВС) висновку про нарахування та призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановлення йому ІI групи інвалідності згідно Порядку № 850, діяв у межах повноважень та у спосіб, передбачені чинним законодавством.

Схожі правові висновки вказані Верховним Судом у постанові від 11.09.2024 по справі № 440/5984/20 (пункт 44).

Також аналогічна правова позиція викладена у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.03.2025 у справі № 240/5420/22.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, у задоволенні яких належить відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно ст.139 КАС відсутні.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 262, 295, 297 КАС України, суд

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного сервісного центру МВС в особі Регіонального сервісного центру ГЦС МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях (33024, м. Рівне, вул. Вербова, буд. 39, код ЄДРПОУ 45543373) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Майстренко

28.08.26