Рішення від 27 серпня 2026 р. у справі №160/14267/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 рокуСправа №160/14267/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання рішення та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

27.05.2026 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 , викладене у відповіді від 06.05.2026 №1119/24, згідно до якого ОСОБА_1 було відмовлено у видачі акту перевірки сімейного стану військовослужбовця;

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невидачі акту перевірки сімейного стану військовослужбовця ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 прийняти рішення про видачу акту перевірки сімейного стану військовослужбовця ОСОБА_1 щодо необхідності здійснення постійного догляду за матір`ю - ОСОБА_2 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було протиправно відмовлено у видачі акту перевірки сімейного стану військовослужбовця, у зв`язку з тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 не вбачає правових підстав для звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з військової служби так, як наявний родич першого ступеня споріднення – донька ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка може і має право здійснювати постійний догляд за своєю матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та відповідно не має підстав для складання акту обстеження сімейного стану військовослужбовця. Позивач не погоджується з відмовою та зазначає, що рідна сестра позивача - ОСОБА_3 , яка є родичкою першого ступеня споріднення не може здійснювати постійний догляд за своєю матір`ю у зв`язку із наявністю своєї родини та дітей, проживання у іншому місці, а також за станом здоров`я. Рішення ІНФОРМАЦІЯ_7 від 06.05.2026, на думку позивача, є не правомірним, оскільки відповідач вказав, що позивачем не було додано до заяви про видачу акту перевірки сімейного стану жодних документів про неможливість здійснення ОСОБА_4 догляд за станом здоров`я, а вони наявні та додавалися до заяви і не були враховані відповідачем. Наведені обставини зумовили звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.06.2026 відкрито провадження у адміністративній справі; призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

Ухвалою суду від 02.06.2026 відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Адміністративний позов з додатками та копія ухвали від 02.06.2026 отримані відповідачем в системі «Електронний суд» 28.05.2026 та 02.06.2026, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Відповідно до ч. 7 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

З аналізу наведених норм законодавства встановлено, що у випадку реєстрації учасника судового процесу в системі “Електронний суд”, суд повідомляє вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі.

Суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.

Відповідачем, на виконання ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, не було надіслано до суду письмового відзиву на адміністративний позов та не було повідомлено про поважність причин ненадання відзиву.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до довідки Національної академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного Міністерства оборони України від 05.01.2026 №78 ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації на особливий період в Національній академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного.

Згідно з Витягом з реєстру територіальної громади №2026/001429696, дата формування 28.01.2026, позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 28.01.2026.

01.04.2026 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про перевірку сімейного стану за адресою: АДРЕСА_1 , та за її результатами просив видати акт перевірки сімейного стану.

В заяві позивач повідомив, що він має право на звільнення з військової служби на підставі абзацу 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», а саме у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за своєю матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка є особою з інвалідністю І (А) групи, з діагнозом Доброякісне новоутворення оболонок спинного мозку та супутнім діагнозом Інфаркт мозку в наслідок тромбозу церебральних артерій, що підтверджується Витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, Рішення № 259/25/2461/Р від 17.12.2025.

До заяви позивачем додано:

- копію довідки про перебування на військовій службі;

- копію довідки з місця проживання;

- копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 ;

- копію витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;

- копію свідоцтва про шлюб батьків;

- копію висновку про наявність порушень функцій організму ОСОБА_5 ;

- копію висновку ЛКК ОСОБА_5 ;

- копію свідоцтва про народження сестри;

- копію свідоцтва про шлюб сестри;

- копію виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_6 ;

- копію медичного висновку ЛКК № 21 ОСОБА_6 ;

- копію нотаріальної заяви від сестри про неможливість здійснювати догляд за матір`ю;

- копію витягу з місця проживання.

З документу «Відомості про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб», виданого 28.01.2026 Піщанською сільською радою за №24, встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані:

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , з 29.11.2016 по дату видачі довідки;

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 28.01.2026 по дату видачі довідки;

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з 29.10.2019 по дату видачі довідки.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 є сином ОСОБА_5 та ОСОБА_2 .

З копії Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (номер витягу №259/25/2461/В, номер рішення №259/25/2461/Р, дата прийняття рішення 17.12.2025) вбачається, що матері позивача ОСОБА_2 встановлено інвалідність І групи, підгрупа А, діагноз: доброякісне новоутворення оболонок спинного мозку. Інвалідність встановлена безстроково.

На підставі висновку про наявність порушення функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та/або сомоосблуговуватися і потребує постійного стороннього догляду №221/72, виданим Комунальним некомерційним підприємством «Центр первинної медико-санітарної допомоги Піщанської сільської територіальної громади» 29.12.2025, ОСОБА_2 визначено потребу в постійному сторонньому догляді.

06.01.2026 матір`ю позивача ОСОБА_2 складено заяву, посвідчену приватним нотаріусом Самарівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Носенко А.Г., в якій вона підтвердила, що із числа військовозобов`язаних членів її сім`ї першого ступеня споріднення для свого утримання (догляду) обирає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який доводиться їй сином.

Відповідно до висновку з лікарсько-консультативної комісії Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Піщанської сільської ради» №9/4 від 28.01.2026 батько позивача ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , згідно рішення лікарсько-консультативної комісії від 28.01.2026 протокол №4 за станом здоров`я потребує постійного стороннього догляду, постійного лікування.

Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_5 та ОСОБА_2 мають доньку – ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до копії паспорту громадянина України серії НОМЕР_3 ОСОБА_4 , прізвище змінено на підставі свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 ) ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , з 03.10.1989.

Фізичною особою-підприємцем лікарем ОСОБА_9 30.01.2026 сформовано виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_4 , відповідно до якої сестра позивача має діагноз: Остеохандроз поперекового відділу хребта. Нестабільність поперекового відділу хребта на рівні L5-S1. Двостороння радикулопатія S1. Вертеброгенна люмбалгія. Порушення статико-динамічної функції хребта. Під наглядом невролога перебуває більше 5 років з динамікою погіршення стану.

Випискою надані рекомендації: суворе обмеження фізичних та рухових активностей, ЛФК, реабілітація, розгляд варіанту хірургічного вирішення питання.

У виписці зазначено, що ОСОБА_4 за станом здоров`я не може надавати догляд за хворою матір`ю.

Аналогічний діагноз ОСОБА_4 встановлено медичним висновком ЛКК ТОВ «Лікую.ЮА» №21 від 30.01.2026.

30.01.2026 сестрою позивача ОСОБА_4 складено заяву, посвідчену приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Лобачовою О.В., в якій вона повідомила про те, що її мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є особою з інвалідністю першої групи (А) та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Стверджує, що не проживає спільно з матір`ю, проживає в іншому місці, та не здійснює постійний догляд за нею у зв`язку з окремим місцем проживання, а також за станом її здоров`я, вона не має можливості здійснювати постійний догляд за матір`ю ОСОБА_2 . ОСОБА_4 зазначає, що постійний догляд за матір`ю здійснює брат ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з яким матір проживає спільно.

06.05.2026 ІНФОРМАЦІЯ_2 надано відповідь, оформлену листом за №1119/24, в якій зазначено, що в ході опрацювання заяви та наданого пакету документів було встановлено, що мати позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є особою з інвалідністю І групи та потребує постійного стороннього догляду. Разом з тим встановлено, що у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є рідна донька ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (родинні зв`язки підтверджуються свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 від 20.03.1973). Також встановлено, що матеріали подані разом із заявою не містять документів, що підтверджують інвалідність або потребу в постійному догляді доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Отже з наведеного вбачається, що донька ОСОБА_6 є родичем першого ступеня споріднення та може здійснювати постійний догляд за своєю матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . У зв`язку з вищезазначеним, ІНФОРМАЦІЯ_3 не вбачає правових підстав для звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з військової служби так, як наявний родич першого ступеня споріднення – донька ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка може і має право здійснювати постійний догляд за своєю матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та відповідно не має підстав для складання акту обстеження сімейного стану військовослужбовця.

Не погоджуючись з відмовою у складанні та наданні акту обстеження сімейного стану військовослужбовця, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, врегульовано положеннями Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII, в редакції, чинній на час подання позивачем рапорту про звільнення з військової служби).

Статтею 2 Закону №2232-XII визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

На момент розгляду цієї адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

Крім цього, відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" військовому командуванню разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування доручено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 року № 389-VIII (в редакції станом на час виникнення спірних відносин, далі - Закон №389-VIII), воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію (далі - Указ №69/2022). Згідно пункту 4 Указу №69/2022 призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.

Так, п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону №2232-XII визначено, що військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: під час воєнного стану: а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі; б) за станом здоров`я: на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців; за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу); в) у зв`язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі; г) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу); д) у зв`язку із звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу); е) у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі (для осіб вищого офіцерського складу); з) у зв`язку із призначенням (обранням) на посаду або перебуванням на посаді судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя.

Згідно абзацу 13 п. 3 ч. 12 Закону №2232-XII під час дії воєнного стану військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, зокрема, у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 «Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (надалі - Положення №1153/2008), яким визначається порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов`язані з виконанням громадянами військового обов`язку в запасі.

Відповідно до пп. 2 п. 225 Положення №1153/2008 звільнення військовослужбовців із військової служби під час дії особливого періоду (з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) - на підставах, передбачених частиною третьою, пунктом 2 частини четвертої, пунктом 3 частини п`ятої та пунктом 3 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу": у військових званнях до підполковника (капітана 2 рангу) включно за всіма підставами здійснюється командирами корпусів та командувачами військ оперативних командувань і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них.

Згідно п. 223 Положення №1153/2008 військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

При звільненні військовослужбовця з військової служби за рішенням командування військової частини відповідно до пп. 1 п. 35 цього Положення рапорт на звільнення військовослужбовцем не подається. У такому разі командуванням військової частини складається аркуш бесіди з військовослужбовцем за формою, визначеною Міністерством оборони України.

Наказом Міністерства оборони України від 10.04.2009 №170 затверджено Інструкція про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Інструкція №170), якою визначено механізм реалізації та порядок організації у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту виконання вимог Положення №1153/2008.

Відповідно до п. 14.30 Інструкції №170 під час дії особливого періоду, періоду проведення мобілізації та дії воєнного стану, за наявності підстав для звільнення з військової служби через сімейні обставини або інших поважних причин, визначених абзацами дванадцятим, чотирнадцятим, п`ятнадцятим пункту 2 та абзацами тринадцятим, чотирнадцятим пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовослужбовець особисто, за підпорядкованістю, подає на ім`я командира (начальника) військової частини або керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання/перебування особи, за якою здійснює або здійснюватиме постійний догляд, рапорт (заяву) за формою, визначеною у додатку 22 до цієї Інструкції. До рапорту (заяви) додаються документи, що підтверджують право на звільнення (зазначені в підпунктах 22, 25-28 пункту 5 додатку 19 до цієї Інструкції), або копії таких документів, засвідчених в установленому порядку.

Після подання військовослужбовцем рапорту (додаток 22 до цієї Інструкції), командир (начальник) військової частини з урахуванням вимог, визначених Порядком організації роботи з рапортами військовослужбовців, зобов`язаний надіслати у триденний строк з дня отримання такого рапорту до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, зазначеному у рапорті, запит на перевірку його сімейного стану.

Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, протягом одного календарного дня після одержання заяви військовослужбовця або запиту від військової частини про перевірку сімейного стану військовослужбовця призначає комісію.

Комісія зобов`язана провести перевірку сімейного стану військовослужбовця та особи, за якою військовослужбовець здійснює або здійснюватиме постійний догляд протягом десяти календарних днів з дати надходження заяви або запиту, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запит до органів державної влади, інших державних органів.

За результатами перевірки комісія складає акт перевірки сімейного стану військовослужбовця за формою, визначеною у додатку 23 до цієї Інструкції, який не пізніше п`яти календарних днів з дати його складання надсилає командиру (начальнику) військової частини, який надіслав запит, а також військовослужбовцю.

Акт перевірки сімейного стану військовослужбовця складається у трьох примірниках, один з яких зберігається у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Додатком 19 до Інструкції №170 визначено Перелік документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби. Зокрема, відповідно до підпункту 26 пункту 5 Додатку 19 до Інструкції №170 при поданні до звільнення з військової служби за підставами через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», подаються: копія аркуша бесіди; копія рапорту військовослужбовця; копія розрахунку вислуги років військової служби (при набутті права на пенсійне забезпечення за вислугою років); документи, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин, а саме: 26) у разі необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я: документи, які підтверджують відповідні родинні зв`язки з цією особою (особами); один із документів, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім`ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків): один із документів, що підтверджує інвалідність особи першого чи другого ступеня споріднення, її потребу у постійному догляді та акт обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки; один із документів, що підтверджує інвалідність особи, яка потребує догляду: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або копія посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або копія пенсійного посвідчення чи копія посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «;Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики; висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022, №154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - Положення про ТЦК).

Згідно абзацу 17 пункту 11 Положення про ТЦК районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки перевіряють за зверненням командира військової частини або за заявою родичів (за наявності підстав) сімейний стан військовослужбовця.

Також, відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Відповідно до змісту позову його предметом є правомірність рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 , викладене у відповіді від 06.05.2026 №1119/24, згідно до якого ОСОБА_1 було відмовлено у видачі акту перевірки сімейного стану військовослужбовця та бездіяльність відповідача щодо невидачі акту перевірки сімейного стану військовослужбовця.

Відповідач, відмовив у задоволені зави ОСОБА_1 про проведення обстеження сімейного стану військовослужбовця, з посиланням на відсутність підстав для проведення обстеження у зв`язку з наявністю інших родичів першого ступеня споріднення, а саме: доньки ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка може і має право здійснювати постійний догляд за своєю матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Згідно приписів Закону №2232-XII та Положення №1153/2008 питання звільнення ОСОБА_1 із військової служби належить до повноваження командування військових частин, а не ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому саме командування військової частини визначає чи має право позивач, за наявного пакету документів, на звільнення із військової служби.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у цих правовідносинах відіграє вторинну (допоміжну) роль та неуповноважений здійснювати переоцінку документів.

Така допоміжна роль полягає у тому, що ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до абзацу 17 пункту 11 Положення про ТЦК перевіряє за зверненням командира військової частини або за заявою родичів (за наявності підстав) сімейний стан військовослужбовця, та згідно підпункту 26 пункту 5 Додатку 19 до Інструкції №170 забезпечує складання акту обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, який затверджується його керівником.

Такі повноваження не є дискреційними, а тому, у разі отримання звернення командира військової частини або родичів щодо перевірки сімейного стану військовослужбовця, ІНФОРМАЦІЯ_2 зобов`язаний таку перевірку здійснити та скласти акт обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, який затверджується його керівником.

Судом встановлено, що із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся ОСОБА_1 , проте з нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_2 від 06.01.2026, встановлено, що ОСОБА_2 через хворобу не може особисто підписати заяву, а тому заява в її присутності підписана іншою особою.

Вказане свідчить про неможливість звернення матері позивача ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 з відповідною заявою через вік та наявність захворювань, що підтверджується копіями Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (номер витягу 259/25/2461/В, номер рішення 259/25/2461/Р, дата прийняття рішення 17.12.2025), висновку про наявність порушення функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та/або сомоосблуговуватися і потребує постійного стороннього догляду №221/72, виданим Комунальним некомерційним підприємством «Центр первинної медико-санітарної допомоги Піщанської сільської територіальної громади» 29.12.2025.

Водночас, у листі від 06.05.2026 ІНФОРМАЦІЯ_2 не піднімалось питання щодо особи заявника, відповідачем фактично було перебрано на себе функції командира військової частини та надано оцінку питанню можливості звільнення позивача з військової служби, що не входить до меж його компетенції.

Стосовно права військовослужбовця особисто звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки із заявою про перевірку сімейного стану суд зазначає наступне.

Абзацом сімнадцятим пункту 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки визначено повноваження районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки щодо перевірки сімейного стану військовослужбовця.

Водночас спеціальний порядок ініціювання та проведення такої перевірки у випадках звільнення військовослужбовців з військової служби через сімейні обставини, пов`язані з необхідністю здійснення постійного догляду, визначений пунктом 14.30 Інструкції №170.

Так, пунктом 14.30 Інструкції №170 прямо передбачено, що за наявності визначених цією нормою підстав для звільнення з військової служби військовослужбовець особисто, за підпорядкованістю, подає на ім`я командира (начальника) військової частини або керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання/перебування особи, за якою він здійснює або здійснюватиме постійний догляд, рапорт (заяву) за встановленою формою.

ІНФОРМАЦІЯ_9 протягом одного календарного дня після одержання заяви військовослужбовця або запиту від військової частини про перевірку сімейного стану військовослужбовця призначає відповідну комісію.

Комісія зобов`язана провести перевірку сімейного стану військовослужбовця та особи, за якою військовослужбовець здійснює або здійснюватиме постійний догляд, а за результатами такої перевірки скласти акт перевірки сімейного стану військовослужбовця за встановленою формою.

Отже, положення пункту 14.30 Інструкції №170 прямо передбачають можливість ініціювання процедури перевірки сімейного стану шляхом особистого звернення військовослужбовця до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Судом встановлено, що 01.04.2026 ОСОБА_1 особисто звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про перевірку його сімейного стану та надав документи на підтвердження обставин, з якими він пов`язував необхідність проведення такої перевірки.

Таким чином, отримавши заяву позивача, відповідач відповідно до пункту 14.30 Інструкції №170 був зобов`язаний призначити комісію, забезпечити проведення перевірки сімейного стану військовослужбовця та оформлення її результатів актом перевірки сімейного стану військовослужбовця.

Відповідні дії відповідачем вчинені не були.

Наявність у матері особи іншого члена сім`ї першого ступеня споріднення сама по собі не звільняє територіальний центр комплектування та соціальної підтримки від обов`язку провести перевірку сімейного стану, оскільки саме в межах такої перевірки підлягають встановленню обставини щодо фактичної можливості інших членів сім`ї здійснювати відповідний догляд.

Особливо це стосується випадку, коли разом із заявою особою надані документи, які, за її твердженням, підтверджують наявність обставин, що перешкоджають іншому члену сім`ї здійснювати постійний догляд.

Судом встановлено, що позивач подав відповідачу виписку з медичної карти ОСОБА_6 , медичний висновок лікарсько-консультативної комісії №21 від 30.01.2026 та нотаріально посвідчену заяву ОСОБА_6 , у якій остання зазначила про неможливість здійснення постійного догляду за матір`ю у зв`язку зі станом здоров`я та окремим місцем проживання.

Належна оцінка зазначених документів мала здійснюватися відповідачем у межах процедури перевірки сімейного стану військовослужбовця, а не шляхом попередньої відмови від проведення такої перевірки.

Відповідь ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.05.2026 №1119/24 фактично містить висновок про можливість ОСОБА_6 здійснювати постійний догляд за матір`ю без проведення передбаченої законодавством перевірки та без встановлення всіх фактичних обставин, необхідних для такого висновку.

Крім того, відповідач пов`язав можливість проведення перевірки сімейного стану з попереднім встановленням права позивача на звільнення з військової служби, хоча питання про звільнення вирішується уповноваженим військовим командуванням після отримання та оцінки передбачених законодавством документів.

За таких обставин відмова відповідача у проведенні перевірки сімейного стану позивача, оформлена листом від 06.05.2026 №1119/24, прийнята не у спосіб, визначений законодавством, та призвела до нереалізації відповідачем покладених на нього повноважень.

Отже, рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене листом від 06.05.2026 №1119/24, щодо відмови у проведенні перевірки сімейного стану та складанні відповідного акта є протиправним та підлягає скасуванню.

Також протиправною є бездіяльність відповідача щодо непроведення перевірки сімейного стану військовослужбовця та нескладання акта за результатами такої перевірки, оскільки всупереч приписів абзацу 17 пункту 11 Положення про ТЦК та підпункту 26 пункту 5 Додатку 19 до Інструкції №170, на день розгляду справи у суді, відповідач перевірку сімейного стану військовослужбовця не здійснив та не склав акт обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, який затверджується його керівником.

Отже, на переконання суду, що ІНФОРМАЦІЯ_2 допустив протиправну бездіяльність, а проведення перевірки сімейного стану та складання акту обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, є не правом відповідача, а повноваженням, яке має бути реалізовано, не залежно від змісту доданих до заяви документів. За таких обставин суд вважає, що цей позов в цій частині підлягає задоволенню.

Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, а також застосувати інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів особи, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав.

Позивач просить зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 прийняти рішення про видачу акта перевірки сімейного стану військовослужбовця щодо необхідності здійснення постійного догляду за матір`ю ОСОБА_2 .

Разом з тим складанню акта перевірки сімейного стану передує встановлена законодавством процедура, яка передбачає перевірку відповідних фактичних обставин, дослідження наданих документів та відомостей щодо осіб, які здійснюють або можуть здійснювати постійний догляд.

Суд не може підміняти орган, уповноважений на проведення такої перевірки, та наперед визначати зміст акта, який має бути складений за її результатами.

Водночас, оскільки обов`язок відповідача провести перевірку сімейного стану військовослужбовця за наявності відповідного звернення прямо передбачений законодавством, належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 провести перевірку сімейного стану ОСОБА_1 , за результатами якої скласти акт перевірки сімейного стану військовослужбовця та надати його позивачу.

При проведенні такої перевірки відповідач зобов`язаний надати оцінку всім документам, поданим ОСОБА_1 разом із заявою від 01.04.2026, у тому числі документам щодо стану здоров`я та можливості ОСОБА_6 здійснювати постійний догляд за ОСОБА_2 .

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок, що позовна заява підлягає задоволенню судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Частиною 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у встановленому розмірі 1064,96 грн, що підтверджується квитанцією від 25.05.2026.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено частково, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 1064,96 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі пропорційному до задоволених позовних вимог - 709,97 грн.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання рішення та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене листом від 06.05.2026 №1119/24, в частині відмови ОСОБА_1 у проведенні перевірки сімейного стану військовослужбовця та складанні відповідного акта.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо непроведення перевірки сімейного стану військовослужбовця ОСОБА_1 та нескладання акта за результатами такої перевірки.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 провести перевірку сімейного стану військовослужбовця ОСОБА_1 щодо обставин здійснення постійного догляду за його матір`ю — ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з урахуванням усіх документів, поданих разом із заявою від 01.04.2026, та за результатами проведеної перевірки скласти акт перевірки сімейного стану військовослужбовця.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору в розмірі 709 (сімсот дев`ять) грн 97 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський