Рішення від 26 серпня 2026 р. у справі №140/6077/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року ЛуцькСправа № 140/6077/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Шепелюка В.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності щодо не вчинення дій щодо розгляду питання про нарахування та виплату одноразової грошової винагороди, передбаченої пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» (далі – Постанова №153);

визнання протиправною бездіяльності щодо невчинення дій, необхідних для забезпечення нарахування та виплати одноразової грошової винагороди, передбаченої пунктом 4 Постанови №153 у розмірі, визначеному пропорційно сумарній кількості днів його безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, із розрахунку 1/6 від 1 000 000 гривень за кожні 30 днів такої участі;

зобов`язання оформити та прийняти рішення, необхідне для призначення одноразової грошової винагороди, передбаченої пунктом 4 Постанови у розмірі, визначеному пропорційно сумарній кількості днів його безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, із розрахунку 1/6 від 1 000 000 гривень за кожні 30 днів такої участі;

зобов`язання після прийняття відповідного рішення або на підставі матеріалів особової справи, довідок і документів здійснити нарахування та виплату одноразової грошової винагороди, передбаченої пунктом 4 Постанови у розмірі, визначеному пропорційно сумарній кількості днів його безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, із розрахунку 1/6 від 1 000 000 гривень за кожні 30 днів такої участі (а.с.34-42).

Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 , проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 та у період з 16 липня 2025 року по 19 вересня 2025 року безпосередньо брав участь у заходах із забезпечення оборони України в районах ведення бойових дій ( АДРЕСА_1 ). Представник позивача звернувся до відповідача із заявою про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди, відповідно до Постанови №153, однак отримав відмову, яка мотивована тим, що така виплата передбачена особам рядового, сержантського і старшинського складу, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану та строк безпосередньої участі яких у бойових діях за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності постановою.

На переконання позивача, йому безпідставно відмовлено у нарахуванні та виплаті одноразової грошової винагороди, тому він просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 19 травня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив позовні вимоги та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.45-48). В обґрунтування цієї позиції вказав, що ОСОБА_1 у віці до 25 років, під час дії воєнного стану, укладав контракт про проходження громадянами України військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського складу. До безпосередньої участі в бойових діях в районах виконання бойових завдань залучався в період з 20 липня 2025 року по 18 вересня 2025 року, тобто, після набрання чинності Постановою №153 (13 лютого 2025 року). Зазначена обставина є суттєвою, оскільки Постанова №153 містить чітку вимогу щодо підстав виплати вказаної додаткової винагороди, однією з яких є участь у бойових діях або виконання бойових завдань саме до набрання чинності цією постановою

Також вказав, що відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 07 березня 2026 року №265-ОС сержанта ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 06 березня 2026 року.

У відповіді на відзив (а.с.66-68) представник позивача заперечив доводи відзиву.

Відповідач заперечення не подав.

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.

Не є спірною та обставина, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проходив військову службу за контрактом у ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, виданою Військовою частиною НОМЕР_1 від 23 грудня 2025 року №08/3389 ОСОБА_1 дійсно в період з 20 липня 2025 року по 18 вересня 2025 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в АДРЕСА_1 (а.с.15).

Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07 березня 2026 року №265-ОС сержанта ОСОБА_1 , звільненого з військової служби у запас Збройних Сил України наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 05 березня 2026 року №256-ОС за підпунктом «ж» (у зв`язку з закінченням строку служби (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) у разі закінчення строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану) пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону, без права носіння військової форми одягу, виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 06 березня 2026 року (а.с.62).

13 березня 2026 року представник позивача адвокат Кулик І.Я. звернувся до Військової частини НОМЕР_1 із заявою у порядку статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», в якій просив призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , одноразову грошову винагороду, відповідно до Постанови №153; видати наказ про нарахування зазначеної винагороди, відповідно до Постанови №153 (а.с. 19-20).

Листом від 24 березня 2026 року №02.5/К-956/992 відповідач повідомив представника позивача, що за час проходження служби в ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 залучався до безпосередньої у часті в бойових діях в районах виконання бойових завдань в період з 16 липня 2025 року по 19 вересня 2025 року, після набрання чинності Постановою №153, у зв`язку з чим виплата одноразової грошової винагороди, передбаченої цією постановою прикордонним загоном не здійснюється (а.с.21).

Не погоджуючись з відмовою відповідача у нарахуванні та виплаті одноразової грошової винагороди у розмірі, визначеному пропорційно сумарній кількості днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, із розрахунку 1/6 від 1 000 000 гривень за кожні 30 днів такої участі, позивач звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених законом, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (пункт 1). Надалі відповідними Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні продовжено та такий правовий режим діє й на сьогодні.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України від 25 березня 1992 року №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі – Закон №2232-ХІІ).

Частиною першою статті 1 Закону №2232-ХІІ визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Згідно із частиною першою статті 2 Закону №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до частини другої статті 2 Закону №2232-ХІІ проходження військової служби здійснюється, зокрема: громадянами України у добровільному порядку (за контрактом).

Частиною першою статті 4 Закону 2232-ХІІ передбачено, що Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

11 лютого 2025 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №153 (набрала чинності 13 лютого 2025 року), якою погодився з пропозицію Міністерства оборони та Міністерства внутрішніх справ стосовно реалізації протягом двох років з дня, що настає за днем набрання чинності цією постановою, експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану (експериментальний проект). Пунктом 2 постанови затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану (далі – Порядок №153), форму контракту про проходження громадянами України віком від 18 до 25 років військової служби у Збройних Силах України, Національній гвардії України та Державній прикордонній службі України на посадах осіб рядового складу; форму контракту про проходження громадянами України віком від 18 до 25 років військової служби у Збройних Силах України, Національній гвардії України та Державній прикордонній службі України на посадах осіб рядового складу, пов`язаних з експлуатацією безпілотних систем.

Згідно з пунктом 3 Постанови №153 (зі змінами): 1) учасниками експериментального проекту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби; 2) координатором експериментального проекту є Міністерство оборони; 3) фінансування експериментального проекту здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Пунктом 4 Постанови №153 (зі змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2025 року №387 та від 30 липня 2025 року №942) установлено:

громадянам України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. №64, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. №2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень (абзац другий);

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених) (абзац третій);

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі (абзац четвертий);

військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони притягувалися до кримінальної відповідальності, два або більше разів притягувалися до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується (абзац п`ятий);

виплата винагороди здійснюється також військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які відповідають вимогам щодо виплати винагороди, зазначеним в абзаці другому цього пункту, та:

були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу;

проходили військову службу і були атестовані до присвоєння первинного офіцерського звання офіцерського складу «молодший лейтенант»;

проходили військову службу, мали спеціальні звання або класні чини та були переатестовані до присвоєння офіцерського звання (абзаци шостий – дев`ятий).

Сторонами не заперечується, що ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом у віці до 25 років під час дії воєнного стану до набрання чинності Постановою №153 (13 лютого 2025 року); у період з 20 липня 2025 року по 18 вересня 2025 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в н.п. Колодязне, н.п. Катеринівка Куп`янського району Харківської області.

З аналізу норм Постанови №153 слідує, що військовослужбовцям, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на 13 лютого 2025 року, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від одного мільйону гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених).

Суд зазначає, що Постанова №153 передбачає право на одноразову грошову винагороду за тривалість проходження служби в бойових умовах саме станом на дату набрання чинності цією постановою. Таким чином, встановлений строк та період такої участі є безумовним критерієм, що оцінюється судом виключно на момент набрання чинності вказаним нормативно-правовим актом.

Системний аналіз пункту 4 Постанови №153 свідчить, що запроваджений урядом механізм пропорційної виплати є компенсаційним та розрахований виключно на врегулювання правового статусу тих військовослужбовців, які вже мали певний період бойового досвіду (менше 6 місяців) саме станом на дату введення в дію цього експериментального проєкту. Оскільки ця норма встановлює конкретну часову відправну точку (13 лютого 2025 року), вона не має тривалого або перспективного характеру для осіб, які залучаються до бойових дій у майбутньому.

Судом встановлено, що безпосередня участь ОСОБА_1 у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій мала місце у період з 20 липня 2025 року по 18 вересня 2025 року (а.с.15). Відтак, на момент набрання чинності Постановою №153 (13 лютого 2025 року) позивач не брав безпосередньої участі у бойових діях, що виключає можливість застосування до спірних правовідносин умов пункту 4 цієї Постанови.

Перевіривши фактичну та юридичну обґрунтованість доводів сторін, суд дійшов висновку, що відповідач не допустив порушення прав позивача на отримання грошової винагороди, передбаченої пунктом 4 Постанови №153, у розмірі, визначеному пропорційно сумарній кількості днів його безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, із розрахунку 1/6 від 1 000 000 гривень за кожні 30 днів такої участі.

Отже, у задоволенні позову належить відмовити.

Керуючись статтями 2, 72-77, 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В. Л. Шепелюк