Рішення від 26 серпня 2026 р. у справі №140/4815/26 — Волинський окружний адміністративний суд

Суд: Волинський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 26 серпня 2026 р.

Справа: №140/4815/26

Суддя: Плахтій Наталія Борисівна

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року ЛуцькСправа № 140/4815/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, що полягає у не внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку;

зобов`язання внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі пп.3 ч.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , відповідно до протоколу призовної комісії Рожищанського району №9 від 30.05.2003 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за ст.59б наказу МОУ №2 від 04.01.1994.

Відповідні відомості про виключення з військового обліку були внесені відповідачем до військового квитка позивача 30.05.2003 (засвідчено підписом військового комісара та печаткою ІНФОРМАЦІЯ_2 ), а також до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та відображено у військово-обліковому документі РЕЗЕРВ+ .

Крім того, відомості про те, що позивач є невійськовозобов`язаним були внесені до паспорта громадянина України позивача.

10.03.2026 позивач в мобільному застосунку Резерв+ виявив, що уповноваженою особою відповідача його було взято на військовий облік та він перебуває в категорії обліку - військовозобов`язаний. При цьому, позивачем жодної заяви про взяття на військовий облік відповідачу не направлялось.

12.03.2026 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо нього відомості про виключення його з військового обліку за п.3 ч.б ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» та надати наказ начальника або інший акт індивідуальної дії або обґрунтувати юридичні підстави повторного взяття на облік невійськовозобов`язаного.

Відповідач надав відповідь про те, що у зв`язку із внесеними змінами до законодавства України, зокрема Законом України від 11.04.2024 №3633-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» до статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», а саме ч.6, така підстава - як визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку - виключена з переліку підстав для виключення з військового обліку. Також відповідач зазначив, що ОСОБА_1 необхідно повторно пройти медичний огляд як військовозобов`язаному за графою II для визначення ступеня придатності до військової служби за станом здоров`я.

Позивач вважає, що достеменно володіючи даними щодо непридатності до військової служби з виключенням з військового обліку, ІНФОРМАЦІЯ_3 вчинено протиправну бездіяльність щодо не внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення з військового обліку військовозобов`язаних та безпідставно змінено статус та взято на військовий облік.

З огляду на вказані підстави позивач просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 27.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.24).

Відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с.29-30), поданому через систему Електронний суд, позовні вимоги ОСОБА_2 не визнав та просив відмовити в їх задоволенні. Свої заперечення обґрунтував тим, що за наявної в ІНФОРМАЦІЯ_4 інформації, жодних свідоцтв про хворобу ОСОБА_1 не направлялось на затвердження до 16 регіональної військово-лікарської комісії. Таким чином, у відповідача відсутні підстави для виключення ОСОБА_1 із військового обліку як непридатного до військової служби. Також представник відповідача зазначає, що згідно запису у військовому квитку, який долучений до матеріалів справи, позивач був знятий з військового обліку військовозобов`язаних. Жодних рішень про виключення ОСОБА_1 із військового обліку не приймалось.

У відповіді на відзиві представник позивача - адвокатка Жегестовська К.Г. позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (а.с.34-37).

Інших заяв по суті справи не надходило.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України № НОМЕР_1 від 09.06.2010 (а.с.10-11).

Згідно з записами військового квитка серії НОМЕР_2 призовною (медичною) комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 30.05.2003 позивач визнаний непридатним до військової служби із зняттям з військового обліку за ст.59б Розкладу хвороб (наказ МО України № 2-94, 207-99) (а.с.14).

Відомості про виключення позивача з військового обліку у зв`язку із встановленням непридатності до військової служби були відображені у електронному військово-обліковому документі, сформованого через застосунок «Резерв+» станом на 23.07.2024 (а.с.15).

Однак станом на 10.03.2026 у застосунку «Резерв+» наявна інформація, що ОСОБА_1 має статус військовозобов`язаного (а.с.17).

Позивач звернувся із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо правових підстав повторного взяття позивача на військовий облік та усунення недостовірних відомостей в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо нього (а.с.16).

Листом від 19.03.2026 за №1290 відповідач повідомив ОСОБА_1 про те, що така підстава - як визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку - виключена з переліку підстав для виключення з військового обліку. ОСОБА_1 необхідно повторно пройти медичний огляд як військовозобов`язаний за графою II для визначення ступеня придатності до військової служби за станом здоров`я на теперішній час (а.с.18).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із положеннями статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон №2232-XII.

Згідно із частиною першою статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Частина друга статті 1 Закону №2232-XII передбачає, що військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до частини третьої статті 1 цього Закону військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

За змістом частини дев`ятої статті 1 Закону №2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії:

допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць;

військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;

військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;

резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до частин першої та другої статті 14 Закону №2232-XII взяття громадян України на військовий облік призовників проводиться з метою визначення наявних людських ресурсів, встановлення освітнього рівня, вивчення особистих якостей. Взяття громадян України на військовий облік призовників здійснюється у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання.

Відповідно до частини першої статті 34 Закону №2232-ХІІ персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з частиною п`ятою статті 1 Закону №2232-XII від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок №1487).

Військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (пункт 20 Порядку №1487).

Пунктом 79 Порядку №1487 встановлено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Статтею 1 Закону України від 16.03.2017 №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі - Закон №1951-VIII) визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Відповідно до пунктів 1 та 2 частини першої статті 3 Закону №1951-VІІІ основними засадами ведення Реєстру є: обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Як передбачено частиною першою статті 6 Закону №1951-VІІІ, до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 17-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VІІІ визначено, що до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону №1951-VІІІ ведення Реєстру включає: 1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним; 2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами; 3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Згідно з частиною восьмою статті 5 Закону №1951-VІІІ органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (частина дев`ята статті 5 Закону №1951-VІІІ).

Відповідно до пункту 1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №559 (далі - Порядок №559), військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №559 «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа».

Пунктом 4 Порядку №559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Військово-обліковим документом призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», в електронній формі (далі - військово-обліковий документ в електронній формі) є відображення в електронній формі відомостей про громадянина України, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також відомостей щодо звернення або повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення до Національної поліції.

Аналіз викладеного дає підстави для висновку, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів має містити актуальну інформацію щодо призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Обов`язок із забезпечення актуалізації бази даних покладений на районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Спірні правовідносини у цій справі виникли у зв`язку зі взяттям ОСОБА_1 на військовий облік як військовозобов`язаного та внесенням відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Суд встановив, що відповідно до військового квитка позивача серії НОМЕР_2 призовною (медичною) комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 30.05.2003 позивач визнаний непридатним до військової служби з зняттям з військового обліку за ст.59б Розкладу хвороб (наказ МО України 1999 №207) та виключений з військового обліку (а.с.14).

Листом від 14.11.2024 №6516 ІНФОРМАЦІЯ_7 підтвердив той факт, що відповідно до протоколу №9 від 30.05.2023 призовної комісії Рожищенського району ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби (з виключенням з військового обліку) згідно ст.59б Наказу МОУ №2 від 04.01.1994, дод. №207 від 12.07.1999 (а.с.13).

Інформація про виключення позивача з військового обліку у зв`язку з непридатністю до військової служби містилась у військово-обліковому документі, сформованому 23.07.2024 за допомогою застосунку «Резерв+» (а.с.15).

Проте з даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів станом на 10.03.2026 вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 як військовозобов`язаний, хоч одночасно зазначено, що він є непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, дата ВЛК – 30.05.2003 (а.с.17).

Отже, у розглядуваному випадку має місце не невідповідність між даними у військово-обліковому документі у паперовій формі та відомостями Реєстру, а повторне взяття на військовий облік позивача, який був виключений з військового обліку. Тож належить вирішити питання наявності правових підстав для взяття на військовий облік позивача, який був визнаний непридатним до військової служби (постанова ВЛК від 30.05.2003) та за відомостями військового квитка і військово-облікового документа, сформованого у застосунку «Резерв+» станом на 23.07.2024, був виключений з військового обліку.

Суд звертає увагу, на момент проходження позивачем військово-лікарської комісії було чинним Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердження наказом Міністерства оборони України від 04.01.1994 №2 (Положення №2-94).

Відповідно до пункту 74 розділу ІІ вказаного Положення медичний огляд у Збройних Силах України проводиться з метою виявлення: придатності до військової служби призовників, військовозобов`язаних та показників для правильного розподілу їх за видами Збройних Сил України, родами військ і за військовою спеціальністю згідно із станом здоров`я та фізичним розвитком.

Організація медичного огляду допризовників і призовників для визначення їх придатності або непридатності для використання на військовій службі покладається на районні (міські) комісії по приписці і районні (міські) призовні комісії. Безпосередньо керує роботою медичного персоналу для медичного огляду призовників лікар - член призовної комісії (пункт 88 розділу ІІ Положення №2-94).

Згідно з пунктами 95-96 розділу ІІ Положення №2-94 залежно від стану здоров`я громадянам, придатним до військової служби, та тим, які призиваються на строкову військову службу, встановлюється один із ступенів обмеження 1, 2, 3 або 4. Особам, тимчасово непридатним до військової служби, встановлюється ступінь обмеження 5, непридатним до військової служби в мирний час, обмежено здатним у воєнний час 6, непридатним до військової служби зі зняттям з військового обліку 7.

Лікар виносить одну із таких постанов про придатність (тимчасову або повну непридатність) до строкової служби: а) «придатний до військової служби. Ступінь обмеження 1 (2, 3, 4)»; б) «тимчасово непридатний до військової служби. Ступінь обмеження 5»; в) «непридатний до військової служби у мирний час, обмежено здатний у воєнний час. Ступінь обмеження 6»; г) «непридатний до військової служби зі зняттям з військового обліку. Ступінь обмеження 7».

Питання виключення осіб з військового обліку врегульовано положеннями статті 37 Закону №2232-XII.

Так, відповідно до пункту «а» частини п`ятої статі 37 Закону №2232-XII (в редакції на час проходження позивачем ВЛК, а саме 30.05.2003), виключенню з військового обліку у військових комісаріатах підлягають громадяни, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

Відповідно до чинної на сьогодні редакції частини шостої статті 37 Закону №2233-XII установлено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають, зокрема, громадяни України, які визнані непридатними до військової служби.

Отже, підстава «визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку» була виключена з переліку таких, згідно з якими відбувалось виключення з військового обліку. Проте, в чинній редакції міститься підстава виключення з військового обліку як «визнані непридатними до військової служби».

Аналіз наведених вище норм Закону №2233-XII в контексті спірних правовідносин дозволяє зробити висновок про те, що виключення громадянина України з військового обліку як такого, що визнаний непридатним до військової служби, свідчить про те, що держава в особі компетентного органу (ТЦК та СП) прийняла рішення про визнання особи непридатною до проходження військової служби та на підставі Закону №2232-XII звільнила цю особу від виконання військового обов`язку.

Процедурно рішення про виключення громадянина України з військового обліку означає, що ця особа більше не перебуває на військовому обліку та втрачає статус військовозобов`язаного, а отже не може бути призваною на військову службу за мобілізацією під час дії правового режиму воєнного стану.

Суд враховує правову позицію, викладену у пунктах 37-39 постанови Верховного Суду від 21.05.2025 у справі №280/2880/24, відповідно до якої законодавець виокремлює поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку». При цьому, при знятті з військового обліку Законом передбачено можливість повторного взяття військово-зобов`язаного на такий облік. Отже, різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку. З аналізу положень Закону №2232-XII слідує, що громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов`язаного, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військово-зобов`язаних.

Таким чином, особи, визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, є невійськовозобов`язаними, та поновлення на військовому обліку таких осіб можливо виключно за їх згодою або ж скасування відповідного рішення ВЛК про непридатність.

Суд не бере до уваги твердження відповідача про те, що медичний огляд позивача не був затверджений регіональною ВЛК, з огляду на таке.

Так, постанова ВЛК від 30.05.2003, згідно з якою позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, є чинною та була прийнята відповідно до діючого на той час Положення №2-94, яке не передбачало затвердження регіональною ВЛК. Таким чином, процедура виключення з військового обліку завершена у повній відповідності до чинного на той момент законодавства.

Суд також наголошує на неприпустимості зворотної дії нормативно-правових актів. Так, прийняті нові нормативно-правові акти, зокрема щодо обов`язкового затвердження постанов ВЛК регіональними комісіями, не можуть застосовуватися до правовідносин, що виникли до їх прийняття. Це прямо заборонено статтею 58 Конституції України, яка гарантує незворотність дії в часі законів, що погіршують становище особи. Конституційний Суд України (рішення №1-зп/1997, №5-р/2018) наголосив, що нові обов`язки не можуть покладатися на особу заднім числом, а стабільність правовідносин є складовою верховенства права.

У зв`язку з тим, що позивача вже було правомірно виключено з військового обліку на підставі постанови ВЛК, запис у Реєстрі призовників має бути приведений у відповідність на підставі цієї постанови без потреби у додаткових діях або повторному огляді.

Крім того, будь-які нормативно-правові акти не наділяють ТЦК та СП та безпосередньо його керівника повноваженнями щодо відміни або скасування висновків військово-лікарської комісії про непридатність осіб до військової служби з виключенням з військового обліку.

Відповідач не навів приписів Закону №2233-XII, які давали йому підстави для поновлення позивача на військовому обліку.

Оскільки постанова ВЛК є чинною (не скасована у встановленому законом порядку), а позивач був виключений з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону №2232-XII, то дії відповідача щодо поновлення на військовому обліку у спірних правовідносинах не відповідають визначеному частиною другою статті 2 КАС України критерію законності.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність своїх дій (на підставі норм закону та у встановлений спосіб) щодо взяття позивача на військовий облік та внесення інформації про це в Реєстр, при тому що у полі «постанова ВЛК» є запис «непридатний з виключенням з військового обліку», дата ВЛК – 30.05.2003. Тобто, зміна категорії обліку з «невійськовозобов`язаний» на «військовозобов`язаний» проведена безпідставно.

Територіальні центри комплектування є органами ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та повинні забезпечувати актуалізацію його бази даних.

Так як, за приписами частин восьмої, дев`ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є, зокрема, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, відновлення порушених прав позивача належить здійснити шляхом зобов`язання саме відповідача, як органу ведення Реєстру, вчинити певні дії.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доводи відповідача про правомірність своїх дій спростовано наведеним вище аналізом чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

З урахуванням встановлених у справі фактичних обставин, наведених вище норм законодавства, беручи до уваги зібрані та досліджені судом докази в їх сукупності, а також враховуючи повноваження суду, визначені у статті 245 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення позову шляхом визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо взяття ОСОБА_1 на військовий облік військовозобов`язаних з внесенням в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів таких відомостей; зобов`язання відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку, на підставі пп.3 ч.6 ст.37 Закону №2232-XII.

Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття ОСОБА_1 на військовий облік військовозобов`язаних з внесенням в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів таких відомостей.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про виключення ОСОБА_1 з військового обліку, на підставі пп.3 ч.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу».

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати у сумі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна грн 20 коп.).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 );

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій

Оригінал: reyestr.court.gov.ua