Рішення від 27 серпня 2026 р. у справі №120/17732/25 — Вінницький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

28 серпня 2026 р. Справа № 120/17732/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Крапівницької Н.Л.,

розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій відповідача щодо не включення до складу грошового забезпечення позивача сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних основних та додаткових відпусток.

Також, позовні вимоги мотивовані протиправною бездіяльністю відповідача щодо не врахування додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 року №168, як обрахункові величини при обрахунку позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2022, 2023, 2024, 2025 рік.

Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи. Також даною ухвалою встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позов.

У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній заперечив щодо задоволення позову. Зазначив, що представник позивача помилково ототожнює поняття додаткової винагороди, передбаченої наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, а також постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 щодо здійснення перерахунку за невикористані дні оплачуваних відпусток грошового забезпечення позивача. На переконання відповідача, додаткова винагорода, установлена пунктом 1 постанови №168 за своєю правовою природою є одноразовим видом грошового забезпечення, тому підстави для перерахунку грошового забезпечення відсутні.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

ОСОБА_1 проходив військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 в період з 20.01.2025 по 30.09.2025.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 30.09.2025 №296 позивача виключено зі списків особового складу військової частини з 30.09.2025.

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення до складу грошового забезпечення сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток, та щодо не врахування додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 року №168, як обрахункові величини при обрахунку позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2022, 2023, 2024, 2025 рік звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно із частинами 2, 3 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі Закон №2011-XII) встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 14 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у рік звільнення військовослужбовцям у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні таких відпусток.

Згідно з пунктом 6 розділу XXXI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260, розрахунок грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою.

Як установлено судом та не заперечується сторонами, позивач під час проходження військової служби отримував додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168, однак така винагорода при розрахунку спірної компенсації врахована не була.

Оцінюючи правомірність таких дій відповідача, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 23.09.2024 у справі №240/32125/23.

У зазначеній постанові Верховний Суд дійшов висновку, що пункт 6 розділу XXXI Порядку №260 не містить застережень щодо неврахування винагород під час обчислення грошової компенсації за невикористані дні відпустки. Навпаки, цією нормою передбачено врахування щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною посадою. Тому при визначенні розміру такої компенсації відповідач зобов`язаний врахувати суму додаткової винагороди, яку військовослужбовець фактично отримував перед звільненням.

Аналогічний підхід Верховний Суд застосував у постановах від 30.10.2025 у справах №240/3749/24, №240/33499/23 та №240/904/24, у яких підтвердив, що додаткова винагорода, встановлена постановою Кабінету Міністрів України №168, підлягає врахуванню при обчисленні грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що додаткова винагорода, передбачена постановою №168, не підлягає включенню до розрахунку спірної виплати з огляду на її особливий правовий режим та віднесення Порядком №260 до окремого виду грошового забезпечення.

Такі доводи вже були предметом оцінки Верховного Суду, який виходив із того, що для вирішення питання про складові розрахункової величини грошової компенсації визначальне значення мають приписи пункту 6 розділу XXXI Порядку №260 та фактичне отримання військовослужбовцем відповідних виплат, а не лише їх формальна класифікація в інших положеннях зазначеного Порядку.

Таким чином, ураховуючи те, що додаткова винагорода, запроваджена постановою КМУ №168, є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення та виплачувалася позивачу з лютого по вересень 2025 року, то суд вважає, що вказана винагорода входить до складу грошового забезпечення позивача (як розрахункової величини), з якого обчислюється розмір компенсації за всі невикористані ним дні щорічної основної та додаткової відпустки.

Відтак, відповідачем протиправно не враховано у складі грошового забезпечення з якого обчислюється компенсація за невикористані дні оплачуваних відпусток додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168.

Визначаючись щодо кількості днів за які необхідно здійснити перерахунок компенсації, суд вказує на таке.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 30.09.2025 №296 позивач виключений із списків особового військової частини з 30.09.2025. Цим же наказом ухвалено здійснити виплату компенсації за невикористані 25 діб щорічної основної відпустки за 2022, 5 діб щорічної основної відпустки за 2023, 15 діб щорічної основної відпустки за 2024, 23 доби щорічної основної відпустки за 2025 рік, 42 календарних дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2023, 2024, 2025 роки.

З огляду на вищезазначене, перерахунку підлягає 110 днів відпустки.

Питання чи ураховується передбачена постановою КМУ №168 щомісячна додаткова винагорода до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір допомоги на оздоровлення, досліджував Верховний Суд, зокрема, у справі №240/26703/23.

Виплата грошової допомоги на оздоровлення здійснюється відповідно до розділу ХХІІІ Порядку №260, згідно з пунктом 6 якого передбачено, що розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Отже, за правилами підпункту 6 розділу ХХІІІ Порядку №260 до розміру грошового забезпечення, з якого обчислюється допомога на оздоровлення не включаються винагороди, незалежно від їхнього виду (щомісячні чи одноразові).

Верховний Суд у постанові від 08.08.2024 у справі №240/26703/23, констатував, що делегуючи Кабінету Міністрів України право визначати розміри грошового забезпечення, а Міністру оборони України установлювати порядок його виплати, законодавець установив певну ієрархію щодо визначення переліку складових грошового забезпечення, що враховуються при обчисленні окремих видів одноразових виплат для військовослужбовців. Тому саме положення Порядку №260 унормували приписи Закону №2011-ХІІ, установивши пряму норму щодо виключення винагороди із категорії складових грошового забезпечення, з суми яких обчислюється розмір допомоги на оздоровлення.

За такого правового регулювання Верховний Суд дійшов висновку, що обчислюючи розмір допомоги на оздоровлення за 2022 рік, без щомісячної додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168, відповідач діяв правомірно.

Такі ж висновки зробив Верховний Суд у постанові від 20.08.2024 у справі №420/693/23 (п. 36), на які покликається і сам позивач. Висновок, що винагорода згідно з Постановою №168 входить до складу грошового забезпечення (як розрахункової величини), сформований не щодо виплати допомоги на оздоровлення, а щодо правильності обчислення розміру компенсації за невикористані позивачем дні відпустки, що не є тотожним.

Верховний Суд застосовує в межах цієї справи, підпункт 6 розділу ХХХІ Порядку №260 не містить жодних застережень щодо заборони урахування винагород до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток.

Підсумовуючи, суд вважає, що протиправним є не включення до складу грошового забезпечення позивача сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваної відпустки. Тому права позивача підлягають судовому захисту шляхом зобов`язання військової частини здійснити перерахунок грошової компенсації позивача за невикористані дні оплачуваної відпустки у кількості 126 днів, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою КМУ №168.

Натомість, з урахуванням правового регулювання щодо відсутності підстав для врахування щомісячної додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168, для обчислення розміру допомоги на оздоровлення, суд відмовляє у задоволенні цієї частини вимог.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що полягає у не включенні до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток.

Зобов`язати військової частини НОМЕР_1 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористані дні оплачуваної основної та додаткової відпустки в кількості 110 днів, обчисливши суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168.

В задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )

Суддя Крапівницька Н. Л.

підпис

Згідно з оригіналом Суддя Секретар: