Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №760/13173/26 — Солом'янський районний суд міста Києва

Суд: Солом'янський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 26 серпня 2026 р.

Справа: №760/13173/26

Суддя: Кравченко Я. В.

Справа №760/13173/26

3/760/3897/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року Суддя Солом`янського районного суду міста Києва Кравченко Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Києві матеріал про адміністративне правопорушення, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працевлаштованої, паспорт громадянина України ID-картка НОМЕР_1 від 01.12.2021, орган видачі 8034, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 879962 від 25.04.2026, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за правопорушення, передбачене ст. 173-2 КУпАП, на шлях виправлення не стала та належних висновків для себе не зробила, та знову вчинила аналогічне правопорушення за наступних обставин.

25.04.2026 о 18 год 30 хв за адресою: АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: словесно ображала, принижувала, чим завдала шкоди психологічному здоров`ю потерпілої.

У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала та пояснила, що проживає разом зі своєю матір`ю, ОСОБА_2 , між ними на ґрунті постійних непорозумінь періодично виникають конфліктні ситуації. Щодо подій, які мали місце 25.04.2026, зазначила, що саме матір першою застосувала до неї фізичний вплив, схопивши її за руки, у зв`язку з чим вона відштовхнула матір. Після цього остання обурилася та викликала працівників поліції.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Куліш Б.М. у судовому засіданні надав заперечення, в яких вказав, що зі слів її клієнтки вбачається, що причиною конфлікту 25.04.2026 стало те, що мати знову відкрила двері стороннім особам, що викликало емоційну реакцію доньку, яка розкидала речі з тумбочки. Після цього саме мати, перебуваючи в стані сильного емоційного збудження, схопила доньку за руки та намагалася продовжити конфлікт. У свою чергу ОСОБА_1 лише відштовхнула матір, намагаючись звільнитися від фізичного впливу. Крім цього, у справі повністю відсутні будь-які об`єктивні докази: відеозаписи, показання незалежних свідків, будь-які інші матеріали, які б безспірно підтверджували саме психологічне насильство. Також просив врахувати особу ОСОБА_1 , оскільки матеріали справи містять медичну документацію, з якої вбачається, що вона тривалий час перебуває під наглядом лікарів-психіатрів, проходила стаціонарне лікування у психіатричному закладі, має встановлений психіатричний діагноз - шизотиповий розлад, тривожно-депресивний синдром, неодноразово проходила обстеження. З урахуванням викладеного просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що є матір`ю ОСОБА_1 та проживає разом із нею. Зазначила, що між нею та донькою періодично виникають конфліктні ситуації. Також пояснила, що ОСОБА_1 , за її словами, має проблеми зі здоров`ям, однак не бажає звертатися за відповідною допомогою. На теперішній час потерпіла має намір налагодити відносини з донькою та спільно з нею звернутися до лікарні.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , її представника - адвоката Куліша Б.М., потерпілої ОСОБА_2 , дослідивши протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №879962 від 25.04.2026 (а.с. 1), електронний рапорт (а.с.2-3), письмові пояснення ОСОБА_2 від 25.04.2026 (а.с.4), письмові пояснення ОСОБА_1 від 25.04.2026 (а.с.5), електронний рапорт (а.с.6), копію форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 25.04.2026 (а.с. 7-8), копію термінового заборонного припису стосовно кривдника серії ЕТ № 108238 від 25.04.2026 (а.с.9); копію постанови Солом`янського районного суду м. Києва від 16.04.2026 (а.с. 12-13) та інші матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП.

Відповідно ч. 1 до ст. 173-2 КУпАП, вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

Так, частиною 3 ст.173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від трьох до п`ятнадцяти діб.

Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров`ю іншого члена сім`ї.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи.

Згідно п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до п.14 ст.1 цього Закону, психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов`язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.

Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов`язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.

З фабули протоколу про адміністративне правопорушення не простежується факт того, що конфліктна ситуації викликала у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинила емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи, тощо

У даному випадку дійсним є лише факт того, що атмосфера взаєморозуміння між донькою та матір`ю відсутня. Дійсно можливо мала місце обопільна словесна перепалка, однак, не кожна перепалка є домашнім насильством у розумінні норм Закону.

Наявність сварок і непорозумінь між особами на майновому та/чи побутовому ґрунті свідчить про існування між ними неузгодженості життєвих позицій в певних аспектах ставлення до життя, однак не підтверджує факту вчинення саме домашнього насильства чи потенційного конфлікту.

У матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 щодо своєї матері ОСОБА_2 . Більш того, із наданих у судовому засіданні пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вбачається, що між ними протягом тривалого часу існують напружені та конфліктні стосунки, які періодично супроводжуються побутовими суперечками. Конфлікт, який виник 25 квітня 2026 року, є продовженням зазначених тривалих неприязних відносин та має взаємний характер, що виключає у діях ОСОБА_1 ознаки умисного вчинення домашнього насильства у розумінні Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Так, викладена в протоколі суть правопорушення не містить відомостей про наявність в діях ОСОБА_1 умислу на заподіяння шкоди психологічному здоров`ю ОСОБА_2 .

Само по собі висловлювання образливих слів, нецензурна лайка, які не спрямовані на обмеження волевиявлення особи, не становить склад домашнього насильства, а є конфліктом із обома його учасниками.

З огляду на наведене, відсутні обставини, які б вказували на наявність свідомих, умисних дій ОСОБА_1 , вчинених по відношенню до її матері, які б свідчили про намір заподіяти насильство щодо такого, обмежити чи порушити її особисті права та свободи.

Відповідно до Рішення ЄСПЛ у справі «Малофєєва проти Росії» від 30 травня 2013 року, Суд зазначив, що у випадку коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

У рішенні в справі «Опуз проти Туреччини» (Opuz v. Turkey no. 33401/02 від 09.06.2009 року) Європейський суд прийшов до висновку, що насильство в сім`ї не є приватною чи сімейною справою, але є проблемою, яка зачіпає суспільні інтереси, що в свою чергу вимагає ефективних дій з боку держави. Суд також зазначив, що недостатньо мати закони щодо протидії домашньому насильству, більш важливішим є наявність ефективних механізмів їхньої реалізації.

Для того, щоб відрізнити насильство від конфлікту, необхідно звернути увагу на те, що насильство є результатом свідомих дій людини і характеризується такими основними ознаками: умисність; спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, економічних, чи пов`язаних з вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство. Насильство - це умисні дії однієї або кількох осіб, що спричиняють шкоду іншій особі, порушують права і свободи та відбуваються в умовах значної переваги сил тих, хто скоює ці дії, що унеможливлює самозахист особи, котра страждає від цих дій. Якщо у вказаних діях відсутня хоча б одна з наведених ознак, такі дії не є насильством. Конфлікт - це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби. Під час конфлікту часто відсутні одна чи кілька вищеперераховані ознаки. Ескалація конфлікту може привести до насильства, та не обов`язково завжди приводить.

З огляду на наведене, встановлені при розгляді справи дійсні обставини події свідчать про те, що 25.04.2026 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мав місце конфлікт, сварка на побутовому ґрунті, з відсутністю наведених ознак домашнього насильства.

Враховуючи вищевикладене, належних та допустимих доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 173-2 КУпАП матеріали справи не містять.

Пунктом 1 ч.1 ст.247 КУпАП передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо в діях особи відсутні подія і склад адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 173-2 КУпАП, а саме із підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Судовий збір відповідно до ст. 40-1 КУпАП стягненню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 1, 23, ч. 1 ст. 173-2, 247, 251, 280 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 173-2 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд м. Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Я.В. Кравченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua