Вирок від 12 липня 2026 р. у справі №646/426/23 — Основ’янський районний суд міста Харкова

Справа № 646/426/23

№ провадження 1-кп/646/11/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2026 року м. Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022221140000855 від 29.09.2022 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, неодруженого, з середньою освітою, непрацюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 03.08.2017 Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України до покарання у вигляді 5 років 1 дня позбавлення волі; 04.05.2018 Комінтернівським судом м. Харкова за ч. 3 ст. 185, із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України до остаточного покарання у вигляді 5 років 1 місяця позбавлення волі; 14.07.2020 звільненого від відбування покарання умовно-достроково, на не відбутий строк 1 рік 7 місяців 2 дні; 09.12.2022 Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи особою, раніше неодноразово засудженою за вчинення умисних корисливих та інших кримінальних правопорушень, останній раз – 09.12.2022 Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч.4 ст.185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років, на шлях виправлення і перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив і знову вчинив корисливий злочин за наступних обставин.

Так, ОСОБА_4 04.11.2022, у денний час доби, близько 09 год. 06 хв., спільно з раніше йому знайомим ОСОБА_5 (матеріали щодо якого виділені в окреме кримінальне провадження), з яким він заздалегідь вступив у попередню злочинну змову щодо викрадення майна, цілеспрямовано прибув до приватного домоволодіння АДРЕСА_2 , де мешкає раніше їм незнайомий ОСОБА_6 .

Надалі, ОСОБА_4 будучи поєднаним спільним злочинним задумом, діючи узгоджено із ОСОБА_5 , в умовах воєнного стану, будучі обізнаним про Указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022», маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість за корисливий злочин, діючи умисно, повторно, за попередньою змовою групою осіб, маючи спільний намір на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, суб`єктивно усвідомлюючи протиправність свого діяння, передбачаючи, та, бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді завдання матеріальної шкоди потерпілій стороні та бажаючи їх настання, зупинився біля паркану домоволодіння АДРЕСА_2 , та почав стежити за тим, щоб в разі появи будь-кого із сторонніх осіб повідомити про це одразу ОСОБА_5 , що переліз через паркан, яким огороджено територію вказаного приватного домоволодіння та проник до гаражу, де помітив дві зимові пневматичні шини «Nordman RS 175/70 R13 82R M+S», обидві укомплектовані колісними дисками ВАЗ 5 Jх13 H 04 11, алюмінієву каністру для рідких нафтопродуктів об`ємом 30 л., одну зимову шиповану пневматичну шину «165SR 13 82 S M+S VIDA VV 070 BULGARIA 402» укомплектовану колісним диском КрКЗ (R13 5Jx13H2 ET 40), одну зимову шиповану пневматичну шину «165SR 13 82 S M+S VIDA VV 070 BULGARIA 402» укомплектовану колісним диском, без маркування, якими і вирішив заволодіти. Після чого, ОСОБА_7 використовуючи ту обставину, що за його діями ніхто не спостерігає почав переміщати через паркан вказаного приватного домоволодіння ОСОБА_4 дві зимові пневматичні шини «Nordman RS 175/70 R13 82R M+S», обидві укомплектовані колісними дисками ВАЗ 5 Jх13 H 04 11, загальною вартістю 545 грн. 40 коп. та алюмінієву каністру для рідких нафтопродуктів об`ємом 30 л., вартістю 1915 грн. 00 коп. (одна тисяча дев`ятсот п`ятнадцять гривень нуль копійок).

Після вчинення крадіжки ОСОБА_4 , разом із ОСОБА_5 , обернувши на свою користь викрадене майно, покинули місце події, розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 2460 грн. 40 коп.

Надалі, ОСОБА_4 продовжуючи свої злочинні дії, того ж дня, близько 14 год. 12 хв. разом із ОСОБА_5 , з яким він заздалегідь вступив у попередню злочинну змову, цілеспрямовано прибули до паркану приватного домоволодіння АДРЕСА_2 з метою викрадення помічених ними раніше у приміщенні гаражу на території вказаного домоволодіння однієї зимової шипованої пневматичної шини «165SR 13 82 S M+S VIDA VV 070 BULGARIA 402» укомплектованої колісним диском КрКЗ (R13 5Jx13H2 ET 40), та однієї зимової шипованої пневматичної шини «165SR 13 82 S M+S VIDA VV 070 BULGARIA 402» укомплектованої колісним диском, без маркування. Так, бажаючи довести свій спільний злочинний умисел до кінця, ОСОБА_4 діючи узгоджено із ОСОБА_5 , будучі обізнаним про Указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022», маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість за корисливий злочин, повторно, за попередньою змовою групою осіб, маючи спільний намір на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, суб`єктивно усвідомлюючи протиправність свого діяння, передбачаючи, та, бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді завдання матеріальної шкоди потерпілій стороні та бажаючи їх настання, зупинився біля паркану домоволодіння АДРЕСА_2 та почав стежити за тим, щоб в разі появи будь-кого із сторонніх осіб повідомити про це одразу ОСОБА_5 , який у той час переліз через паркан, яким огороджено територію вказаного приватного домоволодіння та проник до гаражу, звідки таємно заволодів поміченими ним раніше однієї зимової шипованої пневматичної шини «165SR 13 82 S M+S VIDA VV 070 BULGARIA 402» укомплектованої колісним диском КрКЗ (R13 5Jx13H2 ET 40), вартістю 249 грн. 60 коп. та однієї зимової шипованої пневматичної шини «165SR 13 82 S M+S VIDA VV 070 BULGARIA 402» укомплектованої колісним диском, без маркування.

Після вчинення крадіжки, ОСОБА_4 , разом із ОСОБА_5 , звернувши на свою користь викрадене майно, покинули місце події, розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 2710 грн. 00 коп.

Такі дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище, вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення (злочин) передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

Потерпілий у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, претензій до обвинуваченого не має, цивільний позов заявляти не бажає. Проти розгляду в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України не заперечує, при призначенні покарання покладається на розсуд суду.

На підставі вимог ст. 325 КПК України, за погодженням із учасниками судового провадження, судовий розгляд проведено за відсутності потерпілого.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю визнав, пояснив, що дійсно при обставинах, викладених в обвинувальному акті вчинив дане кримінальне правопорушення. Щиро кається в скоєному.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, обставини вчиненого правопорушення, що викладені в обвинувальному акті, та беручи до уваги, що інші учасники судового провадження також не оспорюють фактичних обставин правопорушення, водночас, судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі і обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, суд вважав за можливе провести судовий розгляд справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил частини третьої статті 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та вивченням матеріалів, що характеризують його особу, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Аналізуючи пояснення обвинуваченого ОСОБА_4 щодо того, що він вчинив кримінальні правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, суд вважає ці пояснення обвинуваченого правдивими та такими, що відповідають дійсності, події кримінальних правопорушень мали місце, провина обвинуваченого ОСОБА_4 цілком доведена, а вчинене ним вірно кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

При призначенні виду та міри покарання ОСОБА_4 суд враховує його щире каяття, та, відповідно до статті 66 КК України, визнає цю обставину такою, що пом`якшує його покарання.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , передбачених статтею 67 КК України, судом не встановлено.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Харкова, українець, громадянин України, неодружений, з середньою освітою, непрацюючий, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий: 03.08.2017 Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України до покарання у вигляді 5 років 1 дня позбавлення волі; 04.05.2018 Комінтернівським судом м. Харкова за ч. 3 ст. 185, із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України до остаточного покарання у вигляді 5 років 1 місяця позбавлення волі; 14.07.2020 звільненого від відбування покарання умовно-достроково, на не відбутий строк 1 рік 7 місяців 2 дні; 09.12.2022 Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, на диспансерному (профілактичному) обліку в КНП ХОР «Обласний наркологічний диспансер» не перебуває, впродовж останніх п`яти років за медичною допомогою до КНП «МПНД № 3» ХМР не звертався.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 Кримінального кодексу України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

Відповідно до вимог статті 65 Кримінального кодексу України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання суд керується положенням п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 23 жовтня 2003 року, згідно якого суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог статті 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 682/956/17 вказала про те, що визначені у статті 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів.

Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Суд індивідуалізує покарання, необхідне і достатнє для виправлення засуджених, а також для запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину та особі правопорушника випливає зі статті 61 Конституції України, відповідно до якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а також з принципу правової держави, з суті конституційних прав та свобод людини і громадянина.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Стівен Вілкокс та Скотт Херфорд проти Сполученого Королівства, заяви № 43759/10 та 43771/12» зазначає, що хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, Суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися, як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення.

Дане ж покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається, як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у Рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема, права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».

Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його, як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають, як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх забезпечення.

Справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод є складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.

Так, в справі «Скополла проти Італії» від 17 вересня 2009 року, суд зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

При призначенні покарання суд враховує ставлення обвинуваченого до скоєного, який вину у вчиненні кримінального правопорушення злочину визнав повністю, щиросердно розкаявся, критично ставиться до скоєного та шкодує про вчинене, наявність обставини, яка пом`якшує, та відсутність обставин, які обтяжують його покарання, а також розмір матеріальної шкоди, завданої потерпілій стороні, який становить 2460 грн. 40., а також той факт, що цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено, що свідчить про відсутність претензій зі сторони потерпілої сторони до обвинуваченого.

Водночас, суд також бере до уваги характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, обставини вчинення ним кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, а також його матеріальний стан, який офіційно не працевлаштований, який не має джерела доходу, та стан його здоров`я, однак, неодноразово судимий.

За таких обставин, відповідно до загальних засад призначення покарання, законності, справедливості, обґрунтованості, враховуючи вимоги, зазначені в абзаці 2 пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», при призначені виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , визначаючи достатність покарання для подальшого виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, характер, суспільну небезпеку та наслідки скоєного кримінального правопорушення, конкретні обставини справи, зокрема, розмір завданої матеріальної шкоди, дані про особу винного, його матеріальний стан, який офіційно непрацевлаштований, відтак не має джерела доходу, та стан здоров`я, обставини, яка пом`якшує, та відсутність обставин, які обтяжують покарання, виходячи із достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, ставлення обвинуваченого до вчиненого, зважаючи на позицію сторони обвинувачення, захисту та потерпілого, суд вбачає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк та в межах, встановлених санкціями статей Особливої частини Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст.537 КПК України до набрання вироком законної сили залишити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Харківському слідчому ізоляторі (№27).

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з 09.12.2022 по день набрання цим вироком законної сили, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта для проведення судових експертиз, необхідно стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно ст. 124 КПК України.

Питання про арешт майна та про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до положень ч. 4 ст. 174, ч. 9 ст. 100 КПК.

Цивільний позов не заявлявся.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 (п`ять) років позбавлення волі;

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю вчинених кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарань за вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09.12.2022 року за ч. 4 ст.185 КК України остаточно призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 5 (п`ять) років 1 місяць позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 09.12.2022 по день набрання цим вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст.537 КПК України до набрання вироком законної сили залишити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Харківському слідчому ізоляторі (№27).

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на корить Держави витрати, пов`язані із залученням експерта на проведення експертиз:

- № СЕ-19/121-22/15071- АВ від 21.11.2022 року – 2 265 (дві тисячі двісті шістдесят п`ять) грн. 36 коп.;

- № СЕ-19/121-22/15331- АВ від 29.11.2022 року – 2 265 (дві тисячі двісті шістдесят п`ять) грн. 36 коп.

Скасувати арешт, накладений, ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду міста Полтави від 11.11.2022 року, на тимчасове вилучене майно у ході огляду 04.11.2022 року у період часу з 16:47 годин до 16:57 годин, за адресою: м.Харків, вул.Південнопроектна, буд.4, майно: два автомобільних колеса ТМ «Vida» із маркуванням на кожній шині: «165 SR 13 Radial 82S M+S VIDA VV 070 Bulgaria» із шипами кожна, із слідами використання кожна, та обидві шини укомплектовані двома металевими автомобільними дисками, кожен диск «R13 розміру», чотирьох болтової конструкції, кожен із слідами іржі, слідами використання та пошкодження лакофарбового покриття сірого кольору, які належать потерпілому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом заборони користування, відчуження, розпорядження, місцем зберігання якого визначено камеру зберігання речових доказів ВП №1 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області.

Скасувати арешт, накладений, ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду міста Полтави від 18.11.2022 року, на тимчасове вилучене майно у ході огляду 08.11.2022 року у період часу з 14:00 годин до 14:30 годин, за адресою: м.Харків, вул.Південнопроектна, буд.4, біля приміщення автосервісу «MIGOM» а саме: два автомобільних колеса з маркуванням на кожній шині- «Nordman RS 175*70 R 13 82 R M+S» зимових із слідами використання, із зносом протектору, та обидві шини укомплектовані двома металевими автомобільними дисками сірого кольору, кожен R13 розміру, чотирьох болтові, із слідами використання, а також, а також на одну каністру для палива, зовні схожу на алюмінієву сірого кольору із пошкодженою полімерною кришкою бежевого кольору із маркуванням «30 л. для нефтепродуктов», яке належить потерпілому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та фактично перебувало у володінні ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом позбавлення права на відчуження та розпорядження вищезазначеним майном будь-яким особам, місцем зберігання вилученого майна визнати камеру зберігання речових доказів ВП №1 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області.

Речові докази:

- два автомобільних колеса ТМ «Vida» із маркуванням на кожній шині: «165 SR 13 Radial 82S M+S VIDA VV 070 Bulgaria» із шипами кожна, із слідами використання кожна, та обидві шини укомплектовані двома металевими автомобільними дисками, кожен диск «R13 розміру», чотирьох болтової конструкції, кожен із слідами іржі, слідами використання та пошкодження лакофарбового покриття сірого кольору - повернути власнику майна ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- два автомобільних колеса з маркуванням на кожній шині - «Nordman RS 175*70 R 13 82 R M+S» зимових із слідами використання, із зносом протектору, та обидві шини укомплектовані двома металевими автомобільними дисками сірого кольору, кожен R13 розміру, чотирьох болтові, із слідами використання, а також, а також на одну каністру для палива, зовні схожу на алюмінієву сірого кольору із пошкодженою полімерною кришкою бежевого кольору із маркуванням «30 л. для нефтепродуктов» - повернути власнику майна ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- диск «DVD» - зберігати в матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Основ`янський районний суд міста Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в порядку, передбаченому частиною 4 статті 394 Кримінального процесуального кодексу України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя - ОСОБА_1