Рішення від 27 серпня 2026 р. у справі №688/5685/25 — Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/5685/25

№ 2/688/571/26

РІШЕННЯ

Іменем України

28 серпня 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Стаднічук Н. Л., розглянувши в письмовому провадженні цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

14.11.2026 ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 262042-КС-001 від 20.03.2021 в сумі 18131,86 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач послався на те, що 20.03.2021 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено договір № 262042-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов кредитного договору позивач надав позичальнику грошові кошти в сумі 7000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 (вказану позичальником при заповненні анкетних даних), зафіксованою процентною ставкою 1,27460678% за кожен день. ТОВ «Бізнес Позика» не нараховувало та не просить стягнути з відповідача жодну неустойку (у формі пені чи штрафів), та не нараховувало жодних процентів після закінчення строку дії Кредитного договору. Станом на 30.10.2025 заборгованість відповідача за договором № 262042-КС-001 становить 18131,86 грн, яка складається з: 7000,00 грн – тіло кредиту, 10081,68 грн – проценти, 1050,00 грн – комісія.

2. Рух справи

Ухвалою суду від 19 грудня 2025 року відкрито провадження у справі та витребувано докази.

10.02.2026 з АТ КБ «ПриватБанк» надійшли витребувані докази.

3. Позиція сторін

26.02.2026 представник відповідача Люблінський О. Ф. подав відзив на позов, у якому вказав, що відповідач не розрахувався за кредит, оскільки був мобілізований до ЗСУ після повномасштабного вторгнення РФ на територію України. Визнав тіло кредиту. Вказав, що стягнення з відповідача прострочених платежів по процентах та за комісією є безпідставним відповідно до пункту 15 частини 1 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Представник позивача Памірський М. А. в судове засідання не з`явилася, розгляд справи просив проводити за відсутності представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

4. Фактичні обставини, встановлені судом

20.03.2021 сторонами укладено договір № 262042-КС-001 про надання кредиту, за умовами договору позивач надає відповідачу кредит в сумі 7000 грн на строк 16 тижнів – до 10.07.2021 із фіксованою стандартною процентною ставкою 1,27460678% в день, з комісією за надання кредиту - 1050,00 грн.

Позивач надав відповідачу кредит згідно з кредитним договором № 262042-КС-001 в сумі 7000 грн, перерахувавши грошові кошти на картку НОМЕР_1 , що підтверджується випискою за договором АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за період 20.03.2021-10.07.2021, підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів.

За листом АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» від 29.01.2026 № 20.1.0.0.0/7-260127/119548-БТ банківська картка № НОМЕР_1 емітована на ім`я ОСОБА_1 .

За розрахунком позивача станом на 29.10.2025 заборгованість відповідача за договором № 262042-КС-001 від 20.03.2021 становить 18131,88 грн, яка складається з:

-7000,008 грн – заборгованість за кредитом,

-10081,86 грн – заборгованість за відсотками за період з 20.03.2021 по 10.07.2021.

-1050,00 грн – комісія.

5. Мотиви суду

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або ж таку кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (щодо позики), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частина друга статті 1054 ЦК України).

Згідно зі статтею 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Особливості укладення електронного договору визначається законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно зі статтею 12 Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Особливості укладення споживчого кредитного договору визначені Законом України «Про споживче кредитування».

Пунктом 11 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням та поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 09.12.2019 у справі № 524/5152/15-ц висловив правову позицію про те, що умови договору про надання споживчого кредиту, що передбачають здійснення платежів за дії, які не є послугою, або здійснення платежів, які заборонені законом, є нікчемними.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 09.12.2019 у справі № 524/5152/15-ц висловив правову позицію про те, що умови договору про надання споживчого кредиту, що передбачають здійснення платежів за дії, які не є послугою, або здійснення платежів, які заборонені законом, є нікчемними.

Частиною першою статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

6. Висновки суду

Оскільки відповідач не виконав свої зобов`язання за кредитним договором та не повернув суму кредиту проценти в розмірі, передбаченому умовами договору, суд дійшов висновку про те, що з нього на користь позивача підлягає стягненню кредитна заборгованість в сумі 17081,86 грн, в тому числі: 7000,00 грн – тіло кредиту, 10081,86 грн – відсотки за період з 20.03.2021 по 10.07.2021.

З огляду на те, що в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з наданням та кредиту, за які позивачем встановлена комісія, суд вважає, що умови кредитного договору щодо сплати комісії є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування", а тому у стягненні з відповідача комісії за надання в сумі 1050,00 грн слід відмовити.

Суд не бере до уваги заперечення представника відповідача – адвоката Люблінського О. Ф. про неправомірність нарахування відсотків за кредитним договором з огляду на те, що відповідач є військовослужбовцем та має право на пільги, визначені статтею 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки відповідно до наданої відповідачем довідки відповідач перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 з 30.03.2023, а проценти нараховані за період, що передує його службі в ЗСУ. Відтак, проценти за користування цим кредитом нараховані правомірно, а тому підлягають стягненню з відповідача.

7. Розподіл судових витрат

В силу вимог частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За платіжною інструкцією № 17333 від 11.11.2025 позивачем сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн.

В зв`язку з частковим задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2281,90 грн (2422,40 грн х 94,2%).

На підставі викладеного, керуючись стаття 10, 12, 13, 76, 81, 82, 141, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» (01133, м. Київ, б. Лесі Українки, 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за договором № 262042-КС-001 про надання кредиту від 20.03.2021 в сумі 17081 (сімнадцять тисяч вісімдесят одна) грн 86 коп, яка складається з: 7000,00 грн – тіло кредиту, 10081,86 грн – відсотки.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути з з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» (01133, м. Київ, б. Лесі Українки, 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239) судовий збір в сумі 2281,90 грн.

Рішення може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 28 серпня 2026 року.

Суддя Н. Л. Стаднічук