Вирок від 26 липня 2026 р. у справі №761/15456/21 — Шевченківський районний суд міста Києва

Суд: Шевченківський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Крадіжка

Дата: 26 липня 2026 р.

Справа: №761/15456/21

Суддя: Бугіль В. В.

Справа № 761/15456/21

Провадження №1-кп/761/1545/2026

В И Р О К

іменем України

27 липня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

За участю прокурора ОСОБА_2 ,

Обвинуваченої ОСОБА_3 ,

При секретарі ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріли кримінального провадження відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Берегово Закарпатської області, громадянки України, без освіти, не заміжню, безробітню, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючу за адресою АДРЕСА_2 , раніше судиму, останній раз вироком Святошинського районного суду м. Києва від 21.10.2022 року,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, внесено до ЄРДР за № 12021100100000798 від 01.03.2021 року,-

В С Т А Н О В И В:

Так, в судовому засіданні встановлено, що 01 березня 2021 року, о 16 годині 05 хвилин, ОСОБА_5 , діючи спільно із ОСОБА_3 , перебуваючи у центральній частині м. Києва, маючи на меті збагачення за рахунок чужого майна, розробили злочинний план направлений на таємне, повторне, викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, який полягав в тому, що ОСОБА_5 , діючи спільно із ОСОБА_3 , повинні були вистежити потенційного потерпілого, та ОСОБА_5 , повинна була непомітно для потерпілої проникнути рукою до її сумки, звідки таємно викрасти будь-яке цінне майно, та передати його ОСОБА_3 , яка в цей час повинна була стежити за діями потенційного потерпілого, або сторонніх осіб, та у разі небезпеки повідомити про це ОСОБА_5 .

Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на таємне, повторне, викрадення чужого майна, за попередньої змовою групою осіб, діючи відповідно до розробленого плану, ОСОБА_5 , діючи спільно із ОСОБА_3 01 березня 2021 року, приблизно о 16 годині 10 хвилин, перебуваючи за адресою: м. Київ, вулиця Богдана Хмельницького, 3, помітили громадянку ОСОБА_6 . Вважаючи, що в рюкзаку який висів на спині ОСОБА_6 можуть знаходитися цінні речі та гроші у ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , виник злочинний умисел, направлений на таємне, повторне, за попередньої змовою групою осіб викрадення чужого майна з метою незаконного збагачення.

Так, ОСОБА_5 , 01 березня 2021 року, приблизно о 16 годині 10 хвилин, перебуваючи за адресою: м. Київ, вулиця Богдана Хмельницького, 3, при виході з підземного переходу, з заду підійшла до ОСОБА_6 , яка йшла в бік вулиці Хрещатик, ОСОБА_5 , непомітно для ОСОБА_6 та оточуючих громадян, своєю правою рукою проникла до рюкзака потерпілої, звідки таємно, повторно, викрала чорний шкіряний гаманець марки «Pilusi», який матеріальної цінності для потерпілої не представляє, в якому знаходились грошові кошти в розмірі 140 доларів США (що на момент вчинення кримінального правопорушення згідно курсу НБУ складає 3 878 гривень), 4 178 гривень, та банківські картки, які для потерпілої матеріальної цінності не представляють. В цей час, ОСОБА_3 , спостерігала за діями потерпілої та оточуючих осіб, з метою попередження ОСОБА_5 , про небезпеку, у разі її виникнення. Після того, як ОСОБА_5 , викрала гаманець, вона діючи до заздалегідь розробленого плану, передала його ОСОБА_3 , яка в свою чергу сховала його у кишеню своєї куртки, таким чином розпорядилася ним.

А всього, ОСОБА_3 , таємно, повторно, за попередньою змовою групою осіб викрала майно яке належить ОСОБА_6 на загальну суму 8 056 гривень, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_3 , таємно, повторно викрала чуже майно (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб, чим вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.

Судовий розгляд проведено в межах обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України.

Обвинувачена ОСОБА_3 , допитана у суді, не оспорюючи час, місце, спосіб, мотив і мету, вину, по обвинуваченню за кримінальним правопорушенням передбаченим ч. 2 ст. 185 КК України, визнала повністю, щиро розкаялась.

Обвинувачена ОСОБА_3 , в судовому засіданні надала показання, що дійсно, вона в указаний в обвинувальному акті день та за вказаних обставин таємно, повторно викрала чуже майно (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 349 КПК України дослідження доказів по даному кримінальному провадженню по кримінальному правопорушенню, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини, за кримінальними правопорушеннями, які ніким не оспорюються, визнано недоцільним у зв`язку із відсутністю сумнівів у правильності розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.

Таким чином, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, а саме, у таємному, повторному викраденні чужого майно (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб, передбаченому ч. 2 ст. 185 КК України, доведена і вона повинна нести відповідальність за вчинене.

При призначенні покарання ОСОБА_3 , суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд визнає - щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує характер і ступінь тяжкості кримінального правопорушення, сукупність всіх обставин його вчинення, дані про особу обвинуваченої, що вона визнала свою вину, щиро розкаялась, раніше неодноразово судима, останній раз вироком Святошинського районного суду міста Києва від 21.10.2022 за ч. 4 ст. 185 КК України, яким з застосуванням ч. 4 ст. 70, ст. 72 КК України призначене покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років, тому суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_3 не може бути досягнуто без її ізоляції від суспільства.

Згідно ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, ОСОБА_3 вчинила до ухвалення вироку Святошинського районного суду міста Києва від 21.10.2022, суд вважає за необхідне остаточне покарання обвинуваченій призначити на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Саме таке покарання на думку суду буде достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Процесуальні витрати необхідно стягнути з обвинуваченої.

Відповідно до правил ст. 100 КПК України суд вирішує питання про речові докази.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 349, 369-371, 373, 374, 394 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити їй за цією статтею покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворо покарання, призначеного даним вироком, більш суворим покаранням, призначеним вироком Святошинського районного суду м. Києва від 21.10.2022 року, призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне покарання у виді 7 (сім) років позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту приведення вироку Святошинського районного суду м. Києва від 21.10.2022 року, до виконання.

Речові докази дозволити власникам використовувати на власний розсуд.

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк із моменту отримання його копії. Якщо вирок ухвалено без виклику особу, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_7

Оригінал: reyestr.court.gov.ua