Рішення від 19 липня 2026 р. у справі №756/3294/26 — Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/3294/26

Провадження № 2/756/4895/26

УКРАЇНА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Ткач М.М.,

за участі секретаря судового засідання - Тагієва Р.Д.,

позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Оболонського районного суду міста Києва у порядку цивільного судочинства із позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовані, серед іншого тим, що 10.02.2026 позивачем у відповідача було придбано ювелірний виріб - сережки із золота 585 проби для особистого використання. Після нетривалого використання придбаного товару у позивача виникла алергічна реакція у вигляді контактного дерматиту в місцях безпосереднього контакту шкіри з ювелірним виробом (мочки вух), що унеможливило подальше використання товару за його призначенням. Після зняття сережок та виникнення вираженого свербежу та набряку, позивачем здійснено фотофіксацію стану шкіри (до звернення до лікаря), що підтверджує наявність запального процесу у місцях контакту з виробом. 16.02.2026 позивач звернулась до відповідача за місцем придбання товару з вимогою прийняти придбаний ювелірний виріб та повернути сплачені за нього кошти у зв`язку із виникненням алергічної реакції при його використанні за призначенням. Однак відповідач відмовився прийняти товар та задовольнити вимогу позивача, пославшись на відсутність підстав для такого повернення. Крім того, представником відповідача було повідомлено позивача про необхідність самостійного звернення до медичних установ та проведення експертного дослідження за власний рахунок. У зв`язку з отриманою відмовою позивачем того ж дня було залишено відповідний запис у книзі відгуків та пропозицій відповідача. Після звернення до відповідача та отримання відмови у прийнятті товару позивач звернулась за медичною допомогою до лікаря-дерматолога, внаслідок чого було встановлено діагноз контактного дерматиту. З метою досудового врегулювання спору 17.02.2026 позивач звернулась до відповідача з письмовою претензією щодо повернення вартості придбаного товару та відшкодування витрат, понесених у зв`язку з виникненням шкоди здоров`ю, внаслідок його використання. У відповідь на направлену претензію відповідачем було надано письмову відмову. У зазначеній відповіді відповідач не заперечує про факт виникнення у позивача алергічної реакції при використанні придбаного товару за його призначенням, однак посилається на індивідуальні особливості організму позивача як підставу для відмови у задоволенні заявлених вимог. Позивач зазначає, що як встановлено фактичними обставинами справи, придбаний позивачем товар використовувався за його звичайним призначенням, однак внаслідок такого використання спричинив шкоду здоров`ю позивачу у вигляді контактного дерматиту в місцях безпосереднього контакту з виробом. Отже, використання товару за його звичайним призначенням спричинило шкоду здоров`ю позивача, що свідчить про порушення права позивача на безпечність продукції. Позивач був вимушений звернутися за медичною допомогою та утриматися від використання прикрас, що спричинило психологічний дискомфорт та негативні переживання. Крім того, відмова відповідача у добровільному задоволенні законних вимог позивача змусила останню витрачати додатковий час та зусилля на звернення до медичних установ, підготовку та направлення письмових звернень, що спричинило додаткові моральні переживання, пов`язані з необхідністю захисту своїх порушених прав. Таким чином, діями відповідача позивачу було завдано моральну шкоду, яка підлягає відшкодуванню. Ураховуючи зазначене, позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача вартість придбаного товару у розмірі 18 060,00 грн., витрати на медичну допомогу у розмірі 826,00 грн., витрати понесені у зв`язку з направленням претензій та копії позовної заяви на загальну суму 594,00 грн. та моральну шкоду у розмірі 20000,00 грн.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 18.03.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача, відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків заяви.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 07.04.2026 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача, відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Розгляд справи постановлено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.

28.04.2026 та 09.07.2026 до суду від позивача надійшли заяви про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.

Позивач у судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги та просила їх задовольнити та під час судового засідання подала письмові пояснення, у яких серед іншого, додатково зазначила, що на момент придбання спірних сережок не мала подразнення, запалення або інших видимих негативних проявів на мочках вух. Спірні сережки були вдягнуті позивачу безпосередньо представником продавця у приміщенні магазину. Під час придбання позивач бачила на виробі та товарній бірці пробу 585. Позивач не просила надати документи щодо повного складу сплаву під час придбання, оскільки не знала і не могла знати, що склад поверхні конкретного виробу матиме для неї істотне значення. У неї не було відомостей про будь-яку власну чутливість до золотих ювелірних виробів і не було жодної об`єктивної причини очікувати виникнення негативної реакції. Позивач зазначає, що обов`язок продавця полягає не лише у повідомленні формальної проби виробу, а в наданні тієї необхідної та достовірної інформації, яка з урахуванням характеру товару забезпечує можливість його свідомого і компетентного вибору. Водночас, позивач не була проінформована про фактичний склад поверхні спірних сережок. За результатами дослідження спірних сережок встановлено фактичний склад поверхні їх складових частин. Зокрема, на поверхні виявлено нікель орієнтовано 7,9 %, 8,7%, 8,6% та 8,1%, а також інші елементи. Як зазначає позивач, вона не стверджує, що сама наявність нікелю автоматично доводить неналежну якість сережок, а також, що отриманий протокол самостійно встановлює причину контактного дерматиту або перевищення певного нормативного показника вивільнення нікелю. Однак, посилання відповідача лише на пробу 585 не є повною інформацією про властивості та фактичний склад поверхні саме спірних сережок.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся.

Суд, заслухавши пояснення учасника судового процесу, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.02.2026 позивачем у відповідача ФОП « ОСОБА_2 » в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , було придбано ювелірний виріб - сережки із золота 585 проби, вагою 2,58 г, артикул с311, вартістю 18 060,00 грн. Факт укладення договору роздрібної купівлі-продажу та сплати вартості виробу підтверджується фіскальним чеком від 10.02.2026 та квитанцією АТ КБ «ПриватБанк» від 10.02.2026, що не оспорюється сторонами.

На товарному ярлику виробу зазначено: найменування товару («Сережки»), проба («585»), вага («2,58 гр.»), артикул («с311»), розмір, ціна («18060.00»), а також відомості про продавця («ФОП ОСОБА_2 , АДРЕСА_4»).

Зі слів позивача, викладених у позовній заяві, після нетривалого використання придбаного виробу у позивача виникла алергічна реакція у вигляді контактного дерматиту в місцях безпосереднього контакту шкіри з ювелірним виробом (мочки вух), що унеможливило подальше використання товару за його призначенням.

16.02.2026 позивач звернулася до продавця-консультанта магазину з вимогою прийняти товар та повернути сплачені кошти, у чому їй було відмовлено, про що позивачем залишено відповідний запис у книзі відгуків і пропозицій.

Після звернення до відповідача та отримання відмови у прийнятті виробу, 16.02.2026 позивач звернулася за медичною допомогою до ТОВ «Медичний центр «МЕДІКАЛ» (мережа медичних центрів «Into-Sana»), де за результатами консультації лікаря-дерматолога встановлено основний діагноз: «Двосторонній контактний алергічний дерматит мочок вух», код МКХ: L23.0, та призначено лікування (холодні примочки з мірамістином, тріакутан крем локально).

Як зазначає позивач, 17.02.2026 вона направила відповідачу письмову претензію щодо повернення коштів за товар, у якій вимагала прийняти товар та повернути сплачену суму 18 060,00 грн.

Відповідач надав письмову відповідь на претензію, якою у її задоволенні відмовив, посилаючись на належну якість виробу, його відповідність ДСТУ 3527-97, на індивідуальний характер алергічної реакції та на включення ювелірних виробів з дорогоцінних металів до Переліку товарів належної якості, що не підлягають обміну (поверненню), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року № 172.

За зверненням позивача Центральним казенним підприємством пробірного контролю (Вимірювальна лабораторія) проведено дослідження ювелірних виробів методом рентгенофлуоресцентного аналізу поверхні, за результатами яких складено:

- протокол № 13/04-13 від 27 травня 2026 року (спірні сережки, загальна вага 2,53 г): орієнтовний хімічний склад поверхні складових частин виробу становить Au - 59,43 %, 59,29 %, 59,31 %, 59,38 %; Ni - 7,9 %, 8,7 %, 8,6 %, 8,1 %; Cu - 27,6 %, 27,4 %, 26,9 %, 27,6 %; Zn - 3,5 %, 3,1 %, 3,6 %, 3,3 %; інші елементи в сумі - 1,57 %, 1,51 %, 1,59 %, 1,62 %;

- протокол № 15/04-13 від 03 червня 2026 року (золотий кульчик вагою 0,61 г, у якому позивач прийшла до магазину для придбання нових): Au - 59,1 %, Cu - 32,8 %, Ag - 8,07 %, інші елементи - 0,03 %;

- протокол № 14/04-13 від 03 червня 2026 року (сережка з білого золота вагою 1,80 г, яку позивач, за її поясненнями, носила понад п`ять років без будь-якої негативної реакції): Au - 58,7 %, Cu - 30,31 %, Ni - 6,32 %, Zn - 3,92 %, інші елементи - 0,75 %.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Спірні правовідносини виникли з договору роздрібної купівлі-продажу товару та регулюються главою 54 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), главою 82 ЦК України, а також Законом України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до частини першої статті 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується (частина друга цієї ж статті).

Згідно з пунктом 15 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» недолік - це будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів, умовам договорів або вимогам, що пред`являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем).

Пунктом 1 частини першої статті 1 цього ж Закону визначено, що безпека продукції - це відсутність будь-якого ризику для життя, здоров`я, майна споживача і навколишнього природного середовища при звичайних умовах використання, зберігання, транспортування, виготовлення і утилізації продукції;

Судом установлено, що спірний виріб виготовлений із золота 585 проби. Відповідно до Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» та ДСТУ 3527-97 «Вироби золотарські з коштовних металів. Загальні технічні умови», позначення проби 585 означає вміст 585 масових часток чистого золота у 1000 масових частках сплаву, тобто 58,5 %. Решту сплаву за визначенням становить лігатура - інші метали (мідь, срібло, цинк, нікель тощо), додавання яких є технологічно необхідним для забезпечення міцності, кольору та експлуатаційних властивостей ювелірного виробу.

Надані позивачем протоколи Центрального казенного підприємства пробірного контролю не спростовують, а навпаки - підтверджують відповідність спірного виробу заявленій пробі: вміст золота на поверхні складових частин виробу становить від 59,29 % до 59,43 %, тобто не менше 58,5 %.

Отже, жодним доказом у справі не підтверджено наявності у придбаному позивачем товарі недоліку (дефекту) у розумінні пункту 15 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів». Позивач і сама у письмових поясненнях від 15.07.2026 прямо зазначила, що не стверджує про неналежну якість спірних сережок і що сама лише наявність нікелю у сплаві автоматично не доводить неналежної якості виробу.

За таких обставин суд доходить висновку, що придбаний позивачем товар є товаром належної якості.

Щодо безпечності виробу та причинно-наслідкового зв`язку, слід зазначити.

Позивач пов`язує заявлену шкоду з наявністю у сплаві нікелю, який, на її переконання, міг спричинити контактний алергічний дерматит.

Оцінюючи ці доводи, суд враховує, що наданий позивачем медичний документ - консультація лікаря-дерматолога ТОВ «Медичний центр «МЕДІКАЛ» від 16.02.2026 - фіксує наявність у позивача захворювання (двосторонній контактний алергічний дерматит мочок вух, код МКХ L23.0), однак не містить жодного висновку щодо причини його виникнення. Зазначений документ не встановлює ані конкретного алергену, ані причинного зв`язку між захворюванням і носінням саме спірних сережок чи будь-яким конкретним компонентом їх сплаву. Алергологічне обстеження, яке дозволяє ідентифікувати алерген (шкірні проби, аплікаційні тести), позивачем не проводилося.

Доводи позивача про те, що причиною реакції міг стати саме нікель, спростовуються доказами, наданими самою позивачем. Згідно з протоколом № 14/04-13 від 03 червня 2026 року у сережці з білого золота 585 проби, яку позивач, за її власними поясненнями, носила понад п`ять років без будь-яких негативних наслідків для здоров`я, вміст нікелю на поверхні становить 6,32 %, тобто цей метал був присутній і у виробі, використання якого не спричиняло жодної негативної реакції. Наведене виключає можливість дійти висновку про те, що саме наявність нікелю в сплаві є причиною захворювання.

Крім того, протоколи пробірного контролю за своїм змістом є документами про орієнтовний хімічний склад поверхні виробів, отриманими неруйнівним рентгенофлуоресцентним методом. Вони не є висновком експерта у розумінні статті 102 ЦПК України, не містять і не можуть містити відповіді на питання про причину виникнення захворювання у позивача, оскільки таке питання належить до сфери спеціальних медичних знань. До того ж, у самих протоколах зазначено, що результати вимірювань відносяться до поверхні виробів, спостерігається покриття, а площадки для вимірювання мають нерівномірну поверхню, що може спотворювати точність вимірювань.

Також, слід зазначити, що алергічна реакція є проявом індивідуальної підвищеної чутливості (гіперчутливості) організму конкретної особи до певної речовини, а не властивістю самого товару. Продукція вважається безпечною, якщо вона не становить ризику для життя і здоров`я при звичайних умовах використання (пункт 1 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів»). Індивідуальна непереносимість окремих компонентів товару, який відповідає державним стандартам і є безпечним для невизначеного кола споживачів, не перетворює такий товар на небезпечний у розумінні положень зазначеного Закону.

Клопотання про призначення судової товарознавчої чи судово-медичної (комісійної) експертизи для встановлення причин виникнення захворювання позивач не заявляла, хоча саме на неї покладено обов`язок доведення обставин, на які вона посилається.

Отже, причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача (продажем товару) та шкодою, про відшкодування якої заявлено позов, позивачем не доведено.

Стосовно права споживача на інформацію про товар, необіхідно зазначити наступне.

Відповідно до частини першої статті 700 ЦК України продавець зобов`язаний надати покупцеві необхідну і достовірну інформацію про товар, що пропонується до продажу. Згідно з частиною третьою цієї статті, якщо покупцеві не надано можливості негайно одержати повну і достовірну інформацію про товар у місці його продажу, він має право вимагати відшкодування збитків, завданих необґрунтованим ухиленням від укладення договору, а якщо договір укладено, - в розумний строк відмовитися від договору, вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми і відшкодування збитків, а також моральної шкоди.

Аналогічні положення закріплено у статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів».

Разом з тим суд зазначає, що обсяг інформації, яка обов`язково доводиться до споживача при продажу ювелірних виробів, визначається законодавством. Матеріалами справи підтверджено, що на товарному ярлику придбаного виробу було зазначено найменування товару, пробу (585), вагу, артикул, розмір, ціну та відомості про продавця. Зазначення проби 585 є прямою і достовірною інформацією про те, що виріб виготовлений зі сплаву, у якому золото становить 58,5 %, а решта - інші метали.

Обов`язку продавця ювелірних виробів розкривати споживачеві повний кількісний хімічний склад лігатури конкретного виробу законом або ДСТУ 3527-97 не встановлено, і позивач на існування такого нормативно-правового акта не посилалася.

Крім того, суд враховує, що право на відшкодування збитків за частиною третьою статті 700 ЦК України виникає не за самим лише фактом ненадання інформації, а за умови, що ненадання інформації позбавило споживача можливості свідомого вибору і перебуває у причинному зв`язку із заявленою шкодою. У цій справі така умова відсутня: як установлено вище, виріб з білого золота 585 проби із вмістом нікелю 6,32 %, яким позивач користувалася понад п`ять років, не спричиняв жодної негативної реакції. Тому не доведено, що наявність у позивача інформації про присутність нікелю у сплаві спірних сережок змінила б її вибір або запобігла б виникненню захворювання.

Доказів того, що позивач при купівлі товару зверталася до продавця з вимогою надати додаткову інформацію про хімічний склад виробу і їй у цьому було відмовлено, матеріали справи не містять; позивач цієї обставини і не стверджувала.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, у якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням. Водночас частиною третьою цієї ж статті встановлено, що перелік товарів, які не підлягають обміну (поверненню) з підстав, зазначених у цій статті, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 9 Переліку товарів належної якості, що не підлягають обміну (поверненню), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року № 172, ювелірні вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння обміну (поверненню) не підлягають.

Оскільки судом установлено, що придбаний позивачем товар є товаром належної якості, правових підстав для покладення на відповідача обов`язку прийняти цей товар та повернути його вартість немає.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі статтею 1209 ЦК України продавець товару відшкодовує шкоду, завдану фізичній особі внаслідок конструктивних, технологічних, рецептурних та інших недоліків товару, а також недостовірної або недостатньої інформації про товар.

Зобов`язання з відшкодування шкоди виникає за наявності повного складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою і шкодою та вини заподіювача шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає цивільно-правову відповідальність.

У цій справі не доведено ані протиправності поведінки відповідача (продаж товару належної якості з дотриманням вимог щодо інформування споживача), ані причинного зв`язку між діями відповідача та захворюванням позивача. За таких обставин підстав для покладення на відповідача обов`язку відшкодувати вартість придбаного товару у розмірі 18060,00 грн. та понесених витрат на медичну допомогу у розмірі 826,00 грн. немає.

Відповідно до частини першої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Згідно з частиною другою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Пунктом 5 частини першої статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено право споживача на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Отже, вимога про відшкодування моральної шкоди у спорах про захист прав споживачів є похідною від встановлення факту порушення прав споживача та наявності недоліків (дефекту) продукції. Оскільки такі обставини у цій справі не встановлено, а протиправність поведінки відповідача і причинний зв`язок не доведені, позовна вимога про стягнення 20 000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягає.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зазначений процесуальний обов`язок кореспондується і з положеннями ч. 1 ст. 81 ЦПК України.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

З аналізу зазначених положень, вбачається, що учасники справи мають передбачені процесуальним законом права та обов`язки.

Обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.

Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач, є підставою для відмови у позові.

У випадку невиконання учасником справи його обов`язку із доведення відповідних обставин необхідними доказами, такий учасник має усвідомлювати, що несе ризик відповідних наслідків, зокрема, відмови у задоволенні позовних вимог, у зв`язку з їх недоведеністю.

Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

В рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Таким чином, інші доводи сторін не впливають на вищевказані висновки суду.

З огляду на вищевикладене, обставини, на які посилається позивач як на підставу позовних вимог, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду судом справи, а тому суд вважає позов недоведеним, в зв`язку з чим в його задоволенні слід відмовити.

Відповідно до ст.141 ЦПК України витрати зі сплати судового збору компенсувати за рахунок держави, інші витрати залишити за позивачем.

Керуючись статтями 2-5, 12-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача, відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

Судовий збір компенсувати за рахунок держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 20.07.2026.

Відомості про сторін:

1. Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 );

2. Відповідач: Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ).

Суддя М. М. Ткач