Рішення від 01 лютого 2026 р. у справі №761/5153/23 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 761/5153/23

Провадження № 2/752/267/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

02 лютого 2026 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Плахотнюк К.Г.

за участі секретаря судового засідання Лісненка А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди,-

в с т а н о в и в:

13 лютого 2023 року позивач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Капля А.С., звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом про відшкодування матеріальної шкоди, яким позивався до ТДВ «СК «Гардіан», ОСОБА_2 ..

В обґрунтування заявлених позовних вимог послалася на те, що 29 липня 2022 року близько 16 години 10 хвилин на автомобільній дорозі «Київ-Ковель-Ягодин», мала місце дорожньо-транспортна пригода (далі- ДТП) за участі автомобілів «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля «Fiat Ulysse» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням позивача, в наслідок чого ТЗ зазнали механічних пошкоджень. Винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП визнано ОСОБА_2 , що підтверджується постановою Малинського районного суду Житомирської області від 30.08.2022 року.

На момент ДТП ТЗ ОСОБА_2 був забезпечений Договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/6345640 в ТДВ «СК «Гардіан» (відповідач 1).

30.07.2022 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача 1 з повідомленням про настання ДТП та про страхове відшкодування. ТДВ «СК» Гардіан» виплатило позивачу страхове відшкодування в розмірі 104 730 грн та 3000 грн за послуги евакуатора з місця ДТП.

У відповідь на адвокатський запит про надання документів на підставі яких було здійснено виплату страхового відшкодування ТДВ «СК «Гардіан» направило два страхові акти, два протоколи огляду та фото пошкодженого ТЗ, консультаційні висновки №39-D/11/21 та № 43-R/11/34.

У свою чергу позивач замовила Звіт про оцінку вартості матеріального збитку № 4/15.10.22 від 25.10.2022.

З урахуванням викладених обставин позивач надав розрахунок позовних вимог, у якому просить стягнути: з відповідача 1 ТДВ «СК «Гардіан» залишкову суму страхового відшкодування в розмірі 19670 грн, пеню в розмірі 2236,45 грн, інфляційні втрати у розмірі 535,65 грн, 3% річних у розмірі 134,19 грн, а разом 22576,29 грн; з відповідача 2 ОСОБА_2 різницю між фактичною шкодою та страховим відшкодуванням у розмірі 8880,75 грн, 10 000 грн моральної шкоди, вартість послуг експерта у розмірі 4500 грн, вартість послуг евакуатора у розмірі 6 000 грн, а разом 29 380,75 грн.

Також просить вирішити питання судових витрат.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 14 лютого 2023 року цивільну справу № 761/5153/23 передано до розгляду за підсудністю до Голосіївського районного суду м. Києва.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 10 березня 2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с. 75).

13 липня 2023 року до суду надійшов відзив представника відповідача 1 на позовну заяву у якому ТДВ «СК «Гардіан» повністю заперечує проти заявлених вимог та вказує на те, що з метою визначення розміру страхового відшкодування страховиком було замовлено у оцінювача ОСОБА_3 . Консультацію № 39-D/11/21 про визначення вартості матеріального збитку. Оскільки автомобіль «Fiat Ulysse» є фізично знищеним для визначення ринкової вартості ТЗ після ДТП ТДВ «СК «Гардіан» було замовлено Консультацію № 43-R/11/34 про оцінку вартості ТЗ в пошкодженому стані. Отже керуючись п. 30.2 ст. 30 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Страховиком було сплачено на користь позивачки страхове відшкодування за знищений автомобіль у розмірі 104 730 грн, відшкодування за послуги евакуатора у розмірі 3000 грн.

ТДВ «СК «Гардіан» не погоджується зі Звітом від 25.10.2022 року, наданого позивачкою, і вважає його неналежним доказом розміру збитку оскільки він складений з порушенням Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.

Враховуючи, що вимоги позивачки не ґрунтуються на належних та допустимих доказах просила суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

18 липня 2023 року на адресу суду надійшов відзив представника відповідача 2 ОСОБА_2 - адвоката Майданюка Я.Р. на позов, який вважає таким, що не підлягає задоволенню. Зазначає, що позивачу на праві власності автомобіль «Fiat Ulysse» д.н.з. НОМЕР_2 не належить, ОСОБА_1 не є потерпілою стороною в даній справі, а тому її позов до ОСОБА_2 про відшкодування їй шкоди є необґрунтованим.

Ухвалою суду від 01.11.2023 року за клопотанням представника позивачки судом постановлено ухвалу про призначення судової автотоварознавчої експертизи, на час проведення якої провадження у справі зупинено. (а.с.180-182).

19.05.2025 року провадження у справі поновлено, оскільки експертною установою матеріали справи повернуто до суду з підстав не отримання оплати вартості, призначеної судом експертизи.(а.с.186).

28.07.2025 року представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Сакун А.О. звернулася до суду з заявою про відмову від частини позовних вимог, а саме позовних вимог заявлених до ТДВ «СК «Гардіан». Позовні вимоги заявлені до ОСОБА_4 залишила без змін.

Ухвалою суду від 02.02.2026 року провадження у справі до відповідача ТДВ «СК «Гардіан» закрито.

У судовому засіданні сторони відсутні, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Враховуючи обставини справи, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача ОСОБА_4 та його представника на підставі наявних у справі даних.

Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як встановлено судом автомобіль «Fiat Ulysse» д.н.з. НОМЕР_2 на праві власності належить громадянину ОСОБА_5 , що проживає в АДРЕСА_1 , і підтверджується реєстраційним свідоцтвом серії НОМЕР_3 , який 01.06.2022 року уповноважив Мисливу Катерину керувати та користуватися автомобілем; доручення діє один рік (а.с. 50,56).

Постановою Малинського районного суду Житомирської області від 30 серпня 2022 року у справі № 283/1468/22 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 850,00 грн (а.с. 15).

Як вбачається зі змісту постанови відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД за № 391801 від 29.07.2022, 29.07.2022 року приблизно о 16 год. 10 хв. ОСОБА_2 на 81 км автомобільної дороги «Київ-Ковель-Ягодин», керуючи автомобілем «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 , при здійсненні обгону автомобіля марки «Fiat Ulysse» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 на перехресті з другорядною дорогою не надав перевагу вказаному ТЗ, який почав здійснювати поворот ліворуч та допустив з ним зіткнення. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчиненні вони цією особою.

За загальними правилами, зазначеними вище, тягар цивільної відповідальності у таких випадках має нести винна у завданні шкоди особа, якою є водій автомобіля чи особа, яка на відповідній правовій підставі керувала автомобілем та з вини якої сталась ДТП.

Судом також встановлено, що 01.06.2022 між ОСОБА_2 та ТДВ «СК «Гардіан» укладено договір про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/6345640, яким було забезпечено ТЗ «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 , з лімітом страхової суми у розмірі 130000 гривень та франшизою у розмірі 2600 грн (а.с.48).

Відповідно ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату).

30 липня 2022 року позивачка звернулася до відповідача 1 з повідомленням про настання страхового випадку та заявою про страхове відшкодування. Дана обставина визнана сторонами, а тому не потребує доказування.

09.08.2022 року було здійснено огляд ТЗ «Fiat Ulysse» д.н.з. НОМЕР_2 , а згодом, 20.10.2022 року в присутності ОСОБА_1 проведено додатковий огляд. З додатковим протоколом огляду ТЗ від 20.10.2022 позивач ознайомлений, зауважень не пред`явив, що підтверджується її підписом в протоколі огляду ТЗ (а.с. 112,120)

Позивачкою протоколи огляду транспортного засобу від 09.08.2022 та 20.10.2022 року не оскаржувалися.

З метою визначення розміру страхового відшкодування страховиком було замовлено Консультацію № 39-D/11/21 про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику КТЗ, виконаного ФОП ОСОБА_3 , який діє на підставі Сертифіката № 807/20 від 08.09.2000, Свідоцтва про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів № 146 від 13.06.2017 року, виданими Фондом державного майна України, на замовлення ТДВ «СК «Гардіан», відповідно до якої вартість матеріального збитку складає 225 330 грн, вартість відновлювального ремонту становить 265 010,76 (а.с. 42,97).

Пунктом 30.1. статті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961 IV) встановлено, що транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до п. 30.2. статті 30 Закону № 1961 IV якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відтак, для визначення ринкової вартості ТЗ «Fiat Ulysse» д.н.з. НОМЕР_2 після ДТП відповідачем 1 було замовлено Консультацію № 43-R/11/34 про оцінку вартості ТЗ в пошкодженому стані, якою встановлено, що ринкова вартість пошкодженого транспортного засобу складає 118 000 грн.

Таким чином, 11.11.2022 року ТДВ «СК «Гардіан» на підставі страхового акту № G-19669-1 від 11 листопада 2022 року виплатило на користь позивачки 104 730 грн страхового відшкодування за знищений ТЗ, що підтвержується платіжною інструкцією № 167072 від 11.11.2022 року. Крім того, 23.12.2022 відповідачем на підставі страхового акту № G-19669-2 від 23.12.2022 року сплачено на користь позивачки 3000 грн страхового відшкодування за послуги евакуатора, що підтверджується платіжною інструкцією № 170389 від 23.12.2022 (а.с. 36,37).

Яу видно зі змісту заяви представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Сакун А.О., між позивачкою та відповідачем ТДВ «СК «Гардіан» досягнуто згоди щодо розміру належного страхового відшкодування, цей же відповідач здійснив доплату страхового відшкодування в розмірі 10 000, 00 гривень.

Наразі розмір страхового відшкодування сплаченого ЬДВ «СК «Гардіан» на користь ОСОБА_1 за страховим випадком що мав місце 29.07.2022 року за участі останньої та відповідача ОСОБА_2 склав загальну суму в розмірі 117 730, 00 гривень.

Позивачка вказувала, що ОСОБА_2 відшкодовано їй тільки розмір франшизи в сумі 2600 грн.

Звертаючись до суду з позовом, позивачка просила суд стягнути з відповідача ТДВ «СК «Гардіан» залишок страхового відшкодування в сумі 19 670, 00 гривень, пеню у розмірі 2 236,45 гривень, втрати від інфляції 535, 65 гривень, 3% річних 134,19 гривень. З другого відповідача ОСОБА_2 просила стягнути 8 880,75 гривень різницю між фактичню шкодою та сумою страхового відшкодування, 4 500, 00 гривень вартість послуг експерта, 6 000, 00 гривень вартість евакуатора, що разом складало 190 380, 75 гривень, на відшкодування моральної шкоди 10 000, 00 гривень.

На підтвердження зазначених підстав для позову позивачка подала до суду звіт №4/15.1-0.22 від 25 жовтня 2022 року про оцінку вартості матеріального збитку, зробленого ФОП « ОСОБА_6 » за її ж заявою.

Відповідно до звіту № 4/15.10.22 від 25.10.2022 про оцінку вартості матеріального збитку автомобіля «Fiat Ulysse» д.н.з. НОМЕР_2 , виконаного ФОП « ОСОБА_6 » (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача № МФ № 210 від 15 грудня 2018 року, сертифікат № 214/2022 суб`єкта оціночної діяльності від 21.05.2021 видане ФДМУ), на замовлення ОСОБА_1 , вартість матеріального збитку складає 157 580,63 грн, ринкова вартість КТЗ після пошкодження складає 18699,88 грн (а.с. 18).

Згідно з ремонтною калькуляцією від 25.10.2022 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «Fiat Ulysse» д.н.з. НОМЕР_2 становить 329304,43 грн (а.с. 27).

Згідно з квитанцією від 25.10.2022 року ОСОБА_1 сплачено 4500 грн на користь ФРП «Ткачук Максим Сергійович» за послуги експерта (а.с. 49).

Також відповідно до договору на надання послуг № 18-10 від 20.10.2022 та акту наданих послуг № 18 від 20.10.2022 року позивачкою сплачено 3000 грн за послуги евакуатора (а.с. 53,54).

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Однак, позивач безпідставно заявляє до ТДВ «СК «Гардіан» вимоги про стягнення страхового відшкодування, з огляду на наступне.

Суд вважає за потрібне наголосити, що для регулювання відносин у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямування на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України прийнятий Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначає як засади, так і процедури отримання потерпілими особами за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, відшкодування заподіяної шкоди.

Крім того, пунктом 3 частини 1 статті 28 Закону № 1961 IV визначено, що шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого.

Водночас, відповідно до частини 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Страховиком, відповідачем у справі ТДВ «СК «Гардіан» виконано свої зобов`язання з виплати страхового відшкодування, провадження у справі за позовними вимогами заявленими до ТДВ «СК «Гардіан» закрито за відсутністю спору.

Що стосується вимог про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача різницю між фактично завданою шкодою та розміром страхового відшкодування у розмірі 8880,75 грн, а також витрат на евакуатора у сумі 6 000, 00 гривеньто суд слід зазначити наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за особою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного виплаває, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права.

Верховний Суд наголосив, що стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Згідно ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Приписами частин 1, 2 ст. 77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частина 1 ст. 81 ЦПК України закріплює обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

З системного аналізу наведених вище мотивів та положень законодавства вбачається, що у даній справі для вирішення питання про покладення відповідальності за наявну у позивача матеріальну шкоду на відповідача ОСОБА_2 , як винуватця ДТП, у якій її було завдано, є необхідним надання позивачем суду доказів про пошкодження його майна.

На підтвердження витрат, понесених у зв`язку зі знмщенням транспортного засобу (реальних збитків) позивач, всупереч приписам ч. 2 ст. 78, ч. 1 ст. 81, ч. 2 ст. 83 ЦПК України, при зверненні до суду разом з позовом, не надав належних доказів для документального підтвердження фактичного розміру відщкодування.

З цього приводу, слід звернути увагу на правові позиції Верховного Суду, викладені у постанові від 06 липня 2018 року у справі № 924/675/17, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, заподіяної власнику транспортного засобу, суду необхідно виходити з фактичної суми, встановленої висновком судової авто-товарознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування на якій проводився ремонт автомобіля (п. 4.36 Постанови). Верховний Суд дійшов висновку, що звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу (п. 4.42 Постанови).

В даному випадку, позивач не надав доказів реального розміру матеріального збитку, що не відповідає законодавчим принципам відшкодування шкоди (реальних збитків). Крім того, позивачем не забезпечено проведення призначеної судом за його ж клопотанням судової автотоварознавчої експертизи.

Не підлягають задоволенню і вимоги позивачки до відповідача ОСОБА_2 у частині відшкодування витрат пов`язаних із оплатою послуг експерта у розмірі 4 500, 00 гривень та оплатою послуг евакуатора у розмірі 6 000, 00 гривень, оскільки наданий суду позивачкою звіт №4/15.10.22 від 25.10.2022 року про оцінку вартості матеріального збитку, з зазначених вище підстав, не прийнятий судом до уваги, як належний доказцей доказ і не довів перед судом зазначені позивачкою підстави для відшкодування майнових збитків, пов`язаних із пошкодженням транспортного засобу, а витрати на евакуатор були відшкодовані позивачці страхувальником відповідача ОСОБА_2 .. Крім того, докази на підтвердження цих витрат позивачкою не надані суду.

Що ж стосується позовних вимог, заявлених позивачкою до ОСОБА_2 у частині відшкодування моральної шкоди, то вони підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

У позовній заяві представник позивачки стверджував, що за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 29.07.2022 року з вини відповідача ОСОБА_2 позивачці ОСОБА_1 також завдано моральної шкоди, яка виразилася у переживаннях, душевних та психологічних стражданнях, яких вона зазнала у зв`язку з пошкодженням її майна, враховуючи, що автомобіль після дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений, то їй довелось вживати додаткових заходів для вирішення питання, щодо відшкодування шкоди зі страхової компанії та відшкодування шкоди водієм ОСОБА_2 .. Такі додаткові заходи порушували нормальний ритм життя та впливали на емоційний стан. Виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, вважала , що саме сума в розмірі 10 000, 00 гривень є мінімальною для відшкодування моральної шкоди.

Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів та у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. '

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Як вказано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 у справі № 752/17832/14-ц (провадження № 14-538цс19) розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Постановою Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.02.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» визначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Розмір компенсації моральної шкоди позивачеві суд визначає з урахуванням п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачам страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), їх тривалості, характеру немайнових втрат, вимушених змін у життєвих стосунках.

Зокрема, суд приймає до уваги, що нпошкоджений з вини відповідача ОСОБА_2 транспортний зас «Fiat Ulysse» д.н.з. НОМЕР_2 не належить позивачці на праві власності, а міра її відповідальності за майно перед власником, яке перебувало у її користуванні судом не встановлена.

Страховиком ТДВ СК «Гардіан» виконало свої обов`язки за укладеним із відповідачем ОСОБА_2 договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу у добровільному порядку, провадження у справі за цими позовними вимогами закрито.

На думку суду, позивачка зазнала моральних страждань в частині пошкодження майна, що перебувало у її користуванні, ця обставина вплинула на зміну способу її життя, оскільки вживала заходів для забезпечення транспортування пошкодженого автомобіля, вирішувала питання відшкодування збитків.

Таким чином, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд доходить висновку про задоволення вимоги позивача про відшкодуванняморальної шкоди в розмірі 3 000, 00 гривень.

Крім того, позивачкою заявлено до компенсації 39000 грн. за надання йїправничої допомоги,

На підтвердження суми правової допомоги надано: Договір про надання правової допомоги від 30.05.2023 р. з АБ «Петронюк та партнери», Додаток № 1 до договору у якому вказана фіксована сума гонорару 39000,00 грн.; акт приймання передачі виконаних робіт від 08.06.2023 р. на суму 39000,00 грн., що складається з: консультації - 3000,00 грн., ведення справи в суді - 15 000,00 грн., підготовка позову, виготовлення копій доказів, збір документів та доказів - 10 000, визначення позиції - 5000,00 грн., вивчення матеріалів 5000,00 грн., подання позову 1000,00 грн.; квитанція про оплату правової допомоги на суму 39000,00 грн.

Відповідач ОСОБА_2 не визнавав позов у повному обсязі, заперечував, щодо суми наданої правничої допомоги.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частинами 1-3 ст. 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Надаючи оцінку заявленій сумі витрат на правничу допомогу у сукупності зі складністю справи та обсягом правничої допомоги, а також з урахуванням заяви ст. орони позивачки про закриття провадження у справі в частині позовних вимог заявлених до ТДВ «СК «Гардіан», а також часткове задоволення позовних вимог до відповідача ОСОБА_2 суд вважає обґрунтованими такі суми: 1 500,00 грн. за складання позову, 500, 00 грн. за ведення справи в суді.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

З огляду на часткове задоволення позову стягненню з відповідача підлягає судовий збір в розмірі 776 ( сімсот сімдесят шість гривень) 70 коп.

Керуючись ст. ст. 22, 551, 625, 993 Цивільного кодексу України, ст. ст. 29, 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 223, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 3 000, 00 гривень, на відшкодування витрат на правничу допомогу 2 000, 00 гривень, що складає загальну суму до стягнення в розмірі 5 000 ( п`ять тисяч гривень)

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати по сплаті судового збору у розмірі 776 ( сімсот сімдесят шість гривень) 70 коп.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса - АДРЕСА_2 ;

відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса - АДРЕСА_3 .

Суддя К.Г. Плахотнюк