Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №522/12499/26 — Приморський районний суд м. Одеси

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого – судді Русєвої А.С.,

за участю:

секретаря судового засідання – Тищука В.В.,

захисника - Тимчука О.О.,

потерпілої – ОСОБА_1 ,

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП, -

встановив:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №182144 від 14.06.2026 року

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

05.06.2026р. о 13:15 год. аз адресою: АДРЕСА_1 , в приміщенні виражалася нецензурною лайкою в громадському місці, чим порушила громадський спокій, відповідальність за що передбачена ст.173 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_2 надала до суду пояснення, що 05.06.2026р. вона прийшла до офісу ОСББ «Білий Парус» з конкретною метою — подати доповнену заяву щодо протиправного відключення ОСББ водопостачання до її квартири, яке відбулося 01.06.2026. Одночасно вона сама здійснювала відеофіксацію цієї ж події на власний мобільний телефон. Зазначила, умислу в неї порушувати громадський порядок в неї не було, оскільки вона прибула до офісу ОСББ виключно вирішити питання щодо причин відключення її квартири від водопостачання. Вважає, що в її діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП з огляду на: відсутність хуліганського мотиву — конфлікт зумовлений особистою неприязню на ґрунті майнового спору; місце вчинення не є «громадським місцем» у розумінні ст. 173 КУпАП; непропорційність і вирваність цитат заявниці з контексту тривалої, змістовної розмови; її емоційний стан, зумовлений тривалим стресом; відеозапис підтверджує самоправний характер дій посадових осіб ОСББ.

Захисник Тимчук О.О. вважав, що діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, зазначивши, що з відеозапису вбачається, що діалог можливо відбувався трохи на підвищених тонах, однак відсутнє образливе чіпляння, хуліганських дій з боку ОСОБА_2 не було, відтак немає ознак правопорушення, яке ставиться у вину його підзахисній.

Потерпіла ОСОБА_1 пояснила, що вона є головою правління ОСББ «Білий парус», працює в офісі, який знаходиться в будинку. Вони працюють кожного дня, крім суботи та неділі. Обідня перерва з 13:00 до 14:00. В ОСББ дні прийому не встановлені, їй телефонують мешканці та домовляються про зустріч, якщо потрібно вирішити якісь питання. В той день вона перебувала на лікарняному, однак знаходилася в офісі, бо передавала справи своєму заступнику. ОСОБА_2 прийшла до кабінету із заявою, не спитавши чи можна зайти, чи не зайняті вони. Вона пояснила, що перебуває на лікарняному і порадила звернутись до заступника. В процесі ОСОБА_2 почала питати за що їй відключили воду. Вона стала пояснювати причину. Однак ОСОБА_2 почала погрожувати та ображати її, що було не вперше. І тому їй порадили написати заяву в поліцію за таку поведінку притягуваної.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, вважає, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 254 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 173 КУпАП адміністративна відповідальність настає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Таким чином, об`єктом зазначеного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку та спокою громадян.

Об`єктивна сторона дрібного хуліганства може виражатися у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян або інших подібних діях, однак не будь-яке використання нецензурних висловлювань, конфліктна поведінка чи словесна суперечка автоматично утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП. Необхідною умовою відповідальності є встановлення того, що відповідними діями фактично порушено громадський порядок і спокій громадян, а також доведення інших обов`язкових ознак складу правопорушення.

Отже, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтею 173 КУпАП необхідно встановити не лише сам факт висловлювання нецензурною лайкою або виникнення конфліктної ситуації, а й конкретні обставини такої поведінки, її характер, спрямованість, місце вчинення, наявність фактичного порушення громадського порядку та спокою громадян, а також вину особи.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган або посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту зазначеної норми також убачається, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Відтак саме по собі складення протоколу про адміністративне правопорушення не є безумовним підтвердженням факту вчинення особою адміністративного правопорушення, а наведені у ньому обставини підлягають перевірці судом у сукупності з іншими доказами.

У даному випадку згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №182144 від 14.06.2026 року ОСОБА_2 ставиться у вину те, що 05.06.2026 року о 13:15 год. за адресою: АДРЕСА_1 , у приміщенні вона виражалася нецензурною лайкою в громадському місці, чим порушила громадський спокій.

Разом із тим, зазначене формулювання саме по собі не розкриває конкретного змісту протиправних дій ОСОБА_2 , у чому саме полягало порушення громадського порядку та спокою громадян, а також не містить відомостей про осіб, щодо яких або в присутності яких таке порушення відбулося. Співробітники поліції в графі «потерпілий» лише зазначають ПІБ ОСОБА_1 , однак виклад суті правопорушення взагалі не містить посилання на відповідні обставини за участі потерпілої.

При цьому із пояснень учасників судового розгляду вбачається, що 05.06.2026 року ОСОБА_2 прийшла до офісу ОСББ «Білий Парус» з конкретного приводу, а саме для встановлення причин відключення водопостачання до її квартири. Зазначені обставини підтверджуються також поясненнями потерпілої ОСОБА_1 .

Таким чином, виникнення конфліктної ситуації між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було зумовлене конкретним приводом — спором щодо надання комунальної послуги, а не виникло без будь-якої причини у громадському місці.

Сама потерпіла ОСОБА_1 у судовому засіданні також підтвердила, що розмова стосувалася саме причин відключення водопостачання, при цьому вказала, що ОСОБА_2 в процесі розмови почала їй погрожувати та ображати.

Водночас належних і достатніх доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_2 своїми діями вийшла за межі особистого конфлікту та умисно вчинила дії, спрямовані на порушення громадського порядку і спокою громадян, матеріали справи не містять.

Такі висновки суду також підтверджуються дослідженим відеозапису події, з якого вбачається, що у діалозі приймали активну участь обидві сторони конфлікту, тобто як ОСОБА_2 так і ОСОБА_3 . Їх діалог стосувався виключно заборгованості ОСОБА_2 зі сплати комунальних послуг та причин припинення надання таких послуг ОСББ.

Суд при цьому враховує, що наявність конфлікту між двома конкретними особами сама по собі не свідчить про наявність у діях однієї з них складу дрібного хуліганства. Для кваліфікації дій за статтею 173 КУпАП необхідно встановити саме посягання на громадський порядок, а не лише факт виникнення словесної суперечки, взаємних претензій, образ чи підвищеного емоційного стану учасників конфлікту.

При цьому сам по собі підвищений тон розмови, емоційність її учасників або наявність у ній образливих чи різких висловлювань без встановлення інших обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення не є достатньою підставою для кваліфікації поведінки особи за статтею 173 КУпАП.

Суд також звертає увагу на те, що відповідно до фабули протоколу подія відбулася «у приміщенні» за адресою: АДРЕСА_1 . Водночас матеріали справи не містять належного обґрунтування того, що конкретне приміщення, в якому відбувалася розмова, є громадським місцем у розумінні статті 173 КУпАП, а також не встановлено, що внаслідок поведінки ОСОБА_2 було порушено спокій невизначеного кола осіб.

Крім того, матеріали справи не містять об`єктивних даних про те, що внаслідок дій ОСОБА_2 було порушено нормальну діяльність установи, створено перешкоди для інших громадян, порушено їхній відпочинок, працю або іншим чином порушено громадський порядок чи спокій невизначеного кола осіб.

Посилання ОСОБА_1 на те, що ОСОБА_2 раніше вже її ображала, саме по собі суд розцінює критично, оскільки предметом судового розгляду є саме подія 05.06.2026 року о 13:15 год., а сам конфлікт є довготривалим, підґрунтям якого є заборгованість ОСОБА_4 за комунальні послуги і відповідні присічні дії керівництва ОСББ.

Суд не ставить під сумнів наявність конфлікту між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Проте сам факт конфлікту, навіть якщо він супроводжувався взаємними претензіями, підвищеним тоном спілкування або емоційними висловлюваннями, не є тотожним дрібному хуліганству.

При вирішенні питання про наявність складу адміністративного правопорушення суд також враховує суб`єктивну сторону діяння. Матеріали справи не містять достатніх доказів того, що ОСОБА_2 діяла з умислом саме на порушення громадського порядку та спокою громадян.

Отже, наведені обставини дають підстави вважати, що поведінка ОСОБА_2 була обумовлена конкретною ситуацією та взаємовідносинами з ОСОБА_1 , а не прагненням продемонструвати явну неповагу до суспільства чи порушити громадський порядок.

Суд зауважує, що відповідно до принципу законності та з огляду на вимоги статті 251 КУпАП висновок про винуватість особи не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі обставини, які утворюють склад адміністративного правопорушення, повинні бути підтверджені належними та допустимими доказами.

У даному випадку таких доказів у їх сукупності судом не встановлено. Протокол про адміністративне правопорушення містить загальний опис події, однак сам по собі не усуває необхідності доведення кожної з обов`язкових ознак складу правопорушення.

Вирішуючи питання щодо належності, допустимості та достатності доказів на підтвердження факту скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого 173 КУпАП, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».

Таким чином, суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчинення адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено перед судом. Суд також не має права самостійно вишукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином перебиратиме на себе функції обвинувача, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Стаття 62 Конституції України визначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Аналогічного роду положення закріплено і в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, суд приходить до однозначного висновку що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, у зв`язку із чим ОСОБА_2 не підлягає адміністративній відповідальності за ст.173 КУпАП і, відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КпАП України провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КпАП України.

Керуючись ст.283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд –

постановив:

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст.173 КУпАП – закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя

Приморського районного суду м. Одеси А.С. Русєва

Єдиний унікальний номер справи: №522/12499/26

Номер провадження № 3/522/4337/26

Головуючий суддя – Русєва А.С.