Вирок від 26 серпня 2026 р. у справі №522/17103/23 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/17103/23

Провадження №1-кп/522/1414/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

здійснивши судовий розгляд у кримінальному провадженні №12023163510000093, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.02.2023 року, на підставі обвинувального акта, у відкритому судовому засіданні у залі Приморського районного суду м. Одеси за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Роздольне, Каховського району, Херсонської області, громадянина України, із середньою освітою, непрацюючого, одруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживав за адресою: АДРЕСА_2 , раніше засудженого:

- 12.05.2025 року Хаджибейським районним судом м. Одеси за вчинення у січні 2025 року кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст.ст.75, 76 КК України звільненого від відбування покарання із випробуванням строком на 2 роки,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_4 ,

захисників обвинуваченого ОСОБА_3

адвокатів - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 , у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України, суд

В С Т А Н О В И В:

07 лютого 2023 року приблизно о 12 годині 15 хвилин ОСОБА_3 достовірно знаючи, що Указом Президента України N?254/2023 від 01.05.2023 року затвердженого Законом України N?3057-IX від 02.05.2023 року частково було змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року N? 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого законом України від 24 лютого 2022 року N? 2102- (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року N?133/2022, затвердженого Законом України від 15 березня 2022 року N? 2119-IX, Указом від 18 квітня 2022 року N? 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року N? 2212-IX, Указом від 17 травня 2022 року N?341/2022, затвердженого Законом України від 22 травня 2022 року N? 2263-ІХ, та Указом від 12 серпня 2022 року N?573/2022, затвердженого Законом України від 15 серпня 2022 року N? 2500-IX), Указом Президента України N?757 від 07.11.2022 року, затвердженого Законом України від 16 листопада 2022 року N? 2738-IX, Указом Президента України N?58/2023 від 06.02.2023 року, затвердженого Законом України від 07.02.2023 року N? 8419-IX продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб та відповідно до Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство» N? 2117-IX від 03.03.2022 року, перебував у маршрутному таксі N?175, яке знаходилось на зупинці «5 Станція Великого Фонтану», у м. Одесі, у якому підшукував чуже майно, яким можливо заволодіти, та помітив раніше невідому жінку ОСОБА_7 , яка на правому плечі тримала сумку, та знаходилась поруч з виходом з маршрутного таксі N?175, та визначив предметом свого злочинного посягання майно яке може знаходитись у сумці.

Усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді неправомірного заволодіння чужим майном, діючи умисно, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що у маршрутному таксі був натовп пасажирів, ОСОБА_3 підійшов впритул до раніше невідомої ОСОБА_8 , яка відволіклась оплатою за проїзд, та переконавшись, що за його діями ніхто з оточуючих не спостерігає, з метою обернення на свою користь, та особистого збагачення, непомітно, дістав із її сумочки останньої мобільний телефон марки «Samsung C20» в корпусі темно-синього кольору, IMEI НОМЕР_1 , НОМЕР_2 вартістю 22 000 грн.

Надалі ОСОБА_3 з викраденим мобільним телефоном покинув місце вчинення кримінального правопорушення тим самим спричинивши потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 22 000 гривень.

Таким чином ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену в умовах воєнного стану.

Крім цього ОСОБА_3 09 травня 2023 року приблизно о 10 годині достовірно знаючи, що Указом Президента України N?254/2023 від 01.05.2023 року затвердженого Законом України N?3057-IX від 02.05.2023 року частково було змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року N? 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року N? 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року N?133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року N?2119-IX, Указом від 18 квітня 2022 року N? 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року N? 2212-IX, Указом від 17 травня 2022 року N? 341/2022, затвердженого Законом України від 22 травня 2022 року N? 2263-IX, та Указом від 12 серпня 2022 року N?573/2022, затвердженого Законом України від 15 серпня 2022 року N? 2500-IX), Указом Президента України N?757 від 07.11.2022 року, затвердженого Законом України від 16 листопада 2022 року N? 2738-IX, Указом Президента України N?58/2023 від 06.02.2023, затвердженого Законом України від 07.02.2023 N? 8419-IX продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб та відповідно до Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство» N? 2117-IX від 03.03.2022 року, перебував у приміщенні салону краси «SAYYABEAUTY» розміщеного у будинку N?14, по вулиці Черняховського, у м. Одесі, де підшукував чуже майно, яким можливо незаконного заволодіти, та виявив на стійці рецепції сумку золотого кольору, яку визначив предметом свого злочинного посягання.

Усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді неправомірного заволодіння чужим майном, діючи умисно, з корисливих мотивів, впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, поряд відсутні сторонні особи, ОСОБА_3 підійшов до стійки рецепції, та взяв сумку золотого кольору вартістю 600 гривень, в якій знаходились навушники марки «AirPods» в корпусі білого кольору вартістю 400 гривень, грошові кошти у розмірі 2 000 гривень.

Надалі ОСОБА_3 з викраденою сумкою покинув місце вчинення кримінального правопорушення, тим самим спричинивши потерпілій ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 3 000 гривень.

Таким чином ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, вчинена в умовах воєнного стану.

Також 10 серпня 2023 року приблизно о 07 годині 40 хвилин ОСОБА_3 достовірно знаючи, що відповідно до Указом Президента України N?254/2023 від 01.05.2023 року України N?3057-IX від 02.05.2023 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року N? 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року N? 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року N?133/2022, затвердженого Законом України від 15 березня 2022 року N?2119-IX, Указом від 18 квітня 2022 року N? 259/2022, затвердженого Законом України від 21 квітня 2022 року N? 2212-IX, Указом від 17 травня 2022 року N?341/2022, затвердженого Законом України від 22 травня 2022 року N? 2263-IX, та Указом від 12 серпня 2022 року N?573/2022, затвердженого Законом України від 15 серпня 2022 року N? 2500-IX), Указом Президента України N?757 від 07.11.2022 року, затвердженого Законом України від 16 листопада 2022 року N? 2738-IX, Указом Президента України N?58/2023 від 06.02.2023 року, затвердженого Законом України від 07.02.2023 року за N?8419-IX продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб та відповідно до Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство» N?2117-IX від 03.03.2022 року, перебував у кімнаті «Е» хостелу «Smart Hostel», розташованого за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, будинок №22, де підшукував чуже майно, яким можливо заволодіти, та помітив під подушкою, на ліжку, мобільний телефон марки «Sigma mobile X-treme PQ54 Мах black» в корпусі чорного кольору, IMEI НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , в якому знаходилась сім-карти мобільного оператора «Укртелеком» з номерами НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , належний АТ «Укртелеком», та яким користувалась ОСОБА_10 - представник АТ ДФ «Укртелеком», визначив його предметом свого злочинного посягання.

Усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді неправомірного заволодіння чужим майном, діючи умисно, з корисливих мотивів, впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, поряд відсутні сторонні особи, скориставшись відсутністю у кімнаті ОСОБА_10 , ОСОБА_3 підійшов до ліжка, та таємно викрав мобільний телефон марки «Sigma mobile X-treme PQ54 Max black» в корпусі чорного кольору, IMEI НОМЕР_3 , НОМЕР_4 вартістю 5 799 гривень, в якому знаходилась сім-карти мобільного оператора «Укртелеком» з номерами НОМЕР_5 , НОМЕР_6 .

Надалі ОСОБА_3 з викраденим мобільним телефоном покинув місце вчинення кримінального правопорушення, тим самим спричинивши АТ «Укртелеком» Одеська філія (індивідуальний податковий НОМЕР_8), представником якого є ОСОБА_11 , матеріальну шкоду на загальну суму 5 799 гривень.

Таким чином ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, вчинену в умовах воєнного стану.

У судовому провадженні обвинувачений ОСОБА_3 щиро розкаявся у вчиненні указаних кримінальних правопорушень, та підтвердив обставини вчинення кримінальних правопорушень, що описані в обвинувальному акті, та визнав цивільний позов представника потерпілого та цивільного позивача ТОВ «Шерінг Інвест» - ОСОБА_12 у сумі 5799 грн., пояснивши, що витрачав грошові кошти від продажі викраденого майна на їжу, так як під час війни не знайшов роботу.

До судового засіданні представник потерпілого, та цивільного позивача АТ «Укртелеком» - ОСОБА_11 не з`явився, письмово просив проводити судовий розгляд засідання без його присутності, та просив задовольнити цивільний позов представника потерпілого та цивільного позивача ТОВ «Шерінг Інвест» - ОСОБА_12 у сумі 5799 грн.

До судового засіданні потерпілі ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , кожний окремо, не з`явились, були повідомлені належним про необхідність явки до суду.

Суд з`ясував, що всі учасники кримінального провадження правильно розуміють обставини справи, та упевнився у добровільності їх позиції. Їм було роз`яснено про те, що якщо докази не будуть досліджені, у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

У зв`язку із зазначеними обставинами, за згодою учасників кримінального провадження, які визнали недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, докази у судовому провадженні не досліджувалися, згідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України.

Приймаючи до уваги вище указане, суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні указаних кримінальних правопорушень повністю доведена.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжки), вчинені в умовах воєнного стану, вчинені повторно по епізодам 9.05.2023 року, 10.08.2023 року.

У ст.65 КК України передбачено про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує його особу, що він обвинувачується у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень.

Як обставину, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд враховує те, що він щиро розкаявся у вчиненні кримінальних правопорушень.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відсутні.

З урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_3 , ступеню тяжкості кримінальних правопорушень, наявності вище зазначеної однієї пом`якшуючої покарання обставини, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд приходить до висновку про те, що із метою запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень обвинуваченим, та з метою його виправлення йому необхідно призначити покарання без ізоляції від суспільства у вигляді позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України, та звільнити цього обвинуваченого від відбування покарання, із випробуванням, та покласти на нього обов`язки, передбачені п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України, та додаткові обов`язки, передбачені п.2, п.3, п.4 ч.3 ст.76 КК України.

На підставі вище указаного, суд вважає, що такий вид покарання буде достатній для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Так як після постановлення вироку 12.05.2025 року Хаджибейським районним судом м. Одеси за вчинення у січні 2025року ОСОБА_3 кримінального правопорушення за ч. 1 ст.263 КК України було встановлено, що цей засуджений обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень 7.02.2023 року, 9.05.2023 року, 10.08.2023 року вчинених до постановлення попереднього вироку, тому є підстави для застосування вимог ч.4 ст.70 КК України.

Суд, призначаючи остаточне покарання згідно з вимогами ч. 4 ст. 70 КК України, має право вмотивовано вирішити питання про звільнення особи від відбування остаточного покарання з випробуванням, та визначити іспитовий строк в порядку та в межах, передбачених ст.75 КК України. Такий висновок суду цілком узгоджується з висновком Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у рішенні від 23 вересня 2019 року, провадження № 51-2631км19. Статтями 70, 72, 75-78 КК України не передбачено повне або часткове складання, поглинення іспитового строку. Зазначені в ст. 70 КК України правила застосовуються лише до покарань. При призначенні остаточного покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд вважає, що необхідно застосувати положення ч.4 ст.70 КК України, призначивши йому покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, із урахуванням виду та розміру покарання призначеного вироком Хаджибейського районного суду м. Одеси від 12.05.2025 року, застосувавши принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, із призначенням остаточного виду та розміру покарання.

На підставі вимог ч.5 ст.72 КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами ч.1 цієї статті. На підставі зазначеного, суд вважає необхідним зарахувати обвинуваченому ОСОБА_3 у строк відбування покарання, по зазначеному вироку суду, строк його перебування під вартою з 30.05.2026 року до 27.08.2026 року з розрахунку день попереднього ув`язнення за день позбавлення волі.

До судового розгляду указаного обвинувального акту представник АТ «Укртелеком» в особі Одеської філії Акціонерного товариства «Укртелеком» - ОСОБА_12 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси із цивільним позовом про стягнення на користь АТ «Укртелеком» в особі Одеської філії Акціонерного товариства «Укртелеком» із обвинуваченого ОСОБА_3 майнової шкоди у розмірі 5799 грн.

Суд вважає, що цивільний позов представника потерпілого та цивільного позивача АТ «Укртелеком» в особі Одеської філії Акціонерного товариства «Укртелеком» - ОСОБА_12 про стягнення матеріальної шкоди у сумі 5799 грн. є обґрунтованим, та доведеним, тому на підставі ст.1166 ЦК України цей цивільний позов підлягає задоволенню, та стягненню із обвинуваченого ОСОБА_3 на користь потерпілого, та цивільного позивача АТ «Укртелеком» в особі Одеської філії Акціонерного товариства «Укртелеком» в сумі 5799 грн. Питання про долю речових доказів суд вирішує, відповідно до вимог ст.100 КПК України. Керуючись ст.ст.100, 128, 174, 331, 367-371, 373, 374, 376, 395, 532 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити йому покарання за указаною частиною указаної статті позбавлення волі - 5 /п`ять/ років.

Згідно ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень призначити ОСОБА_3 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного Хаджибейським районним судом м. Одеси, згідно до вироку якого 12.05.2025 року він був засуджений за ч.1 ст.263 КК України до покарання - позбавлення волі строком на 4 /чотири/ роки, більш суворим покаранням призначеним за цим вироком Приморського районного суду м. Одеси від 27.08.2026 року, за яким його засуджено за ч.4 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на 5 /пять/ років, та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання за цим вироком - позбавлення волі строком на 5 /пять/ років.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання, з випробуванням строком на 3 /три/ роки. На підставі ч.1 ст.76 КК України строком на 3 /три/ роки покласти на ОСОБА_3 , наступні обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

На підставі ч.3 ст.76 КК України строком на 3 /три/ роки покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 наступні обов`язки:

2) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації,

3) працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу),

4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Строк відбування покарання, а саме іспитовий строк ОСОБА_3 , по цьому вироку Приморського районного суду м. Одеси, рахувати з моменту проголошення вироку, тобто з 27.08.2026 року.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_3 у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з 30.05.2026року до 27.08.2026 року із розрахунку день попереднього ув`язнення за день позбавлення волі. Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеській слідчий ізолятор» із визначенням розміру застави 50 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 166 400 грн. - скасувати, та звільнити його з-під варти у залі суду.

Цивільний позов представника потерпілого та цивільного позивача АТ «Укртелеком» в особі Одеської філії Акціонерного товариства «Укртелеком» - ОСОБА_12 - задовольнити.

Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_3 на користь потерпілого та цивільного позивача АТ «Укртелеком» в особі Одеської філії Акціонерного товариства «Укртелеком» на п/р IBAN: НОМЕР_7 , код ЄДРПОУ 01186691 АТ «СЕНС БАНК» МФО 300346 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 5799 /п`ять тисяч дев`яносто дев`ять/ грн.

Речовий доказ - диск білого кольору зберігати у матеріалах указаного кримінального провадження.

Учасники судового провадження мають право отримати у суді копію вироку, копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 діб з дня проголошення вироку через Приморський районний суд м. Одеси у Одеський апеляційний суд.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1