Постанова від 20 травня 2026 р. у справі №504/3023/23 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/5056/26

Справа № 504/3023/23

Головуючий у першій інстанції Барвенко В. К.

Доповідач Карташов О. Ю.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Карташова О.Ю.

суддів: Коновалової В.А., Лозко Ю.П.

за участю секретаря судового засідання - Рудуман А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду

апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Одесагаз», в інтересах якого діє адвокат Карась Микола Миколайович

на ухвалу Доброславського районного суду Одеської області від 29 січня 2026 року

за клопотанням ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Одесагаз» до ОСОБА_1 про стягнення необлікованого обсягу природного газу, стягнення судового збору, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Одесагаз» про скасування акту-розрахунку

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Історія справи

З липня 2023 року в провадженні Доброславського районного суду Одеської області знаходиться зазначена цивільна справа.

28.01.2026 року ОСОБА_1 подав клопотання про забезпечення позову, яким просив суд:

Заборонити позивачу за первісним позовом - відповідачу за зустрічним позовом АТ «Одесагаз» (Код ЄДРПОУ 03351208, адреса: 65003, м. Одеса, вул. Одарія, 1) вчиняти будь-які дії, спрямовані на припинення газопостачання за адресою місця проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , з підстав, які є предметом судового спору, до ухвалення рішення суду по даній справі.

Зобов`язати АТ «Одесагаз» (Код ЄДРПОУ 03351208, адреса:65003, м.Одеса, вул. Одарія, 1) негайно відновити газопостачання за адресою місця проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , до набрання законної сили судовим рішенням по даній справі.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Доброславського районного суду Одеської області від 29 січня 2026 року заборонено позивачу за первісним позовом - відповідачу за зустрічним позовом АТ «Одесагаз» (Код ЄДРПОУ 03351208, адреса: 65003, м. Одеса, вул. Одарія, 1) вчиняти будь-які дії, спрямовані на припинення газопостачання за адресою місця проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , з підстав, які є предметом судового спору, до ухвалення рішення суду по даній справі.

Зобов`язано АТ «Одесагаз» (Код ЄДРПОУ 03351208, адреса:65003, м.Одеса, вул. Одарія, 1) негайно відновити газопостачання за адресою місця проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , до набрання законної сили судовим рішенням по даній справі.

Ухвала суду вмотивована тим, заява про забезпечення позову є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Акціонерне товариство «Одесагаз», в інтересах якого діє адвокат Карась М.М. подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що оскаржувана ухала прийнята на підставі недоведених обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просять ухвалу Доброславського районного суду Одеської області від 29 січня 2026 року у справі № 504/3023/23 — скасувати, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити повністю. Стягнути зі ОСОБА_1 на користь АТ «Одесагаз» 2 662,40 гривень у відшкодування судового збору за подання до суду апеляційної скарги на ухвалу.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга вмотивована тим, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову шляхом заборони на вчинення дій, спрямованих на припинення газопостачання, негайного поновлення газопостачання не співвідноситься з предметом заявлених позовних вимог, крім цього оскаржувана ухвала не містить жодного мотивованого обґрунтування застосування такого заходу забезпечення позову, як зобов`язання АТ «Одесагаз» негайно відновити газопостачання. Стороною скаржника зауважується, що, правова оцінка судом першої інстанції зазначеним обставинам справи не надана, що призвело до неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Щодо відзиву на апеляційну скаргу

Адвокат Колесникова А.Є. діючи в інтересах ОСОБА_1 на апеляційну скаргу АТ «Одесагаз» подала відзив, в якому зазначає, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а застосований захід забезпечення позову має тимчасовий характер і спрямований лише на збереження існуючого стану правовідносин до розгляду спору по суті. У зв`язку з чим, апеляційна скарга представника АТ «Одесагаз» Карась М.М. не підлягає задоволенню.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

В судовому засіданні, представник скаржників АТ «Одесагаз» Остапишена В.М. підтримала доводи та вимоги апеляційної скарги, просила їх задовольнити в повному обсязі.

Інші учасники справи до апеляційного суду не з`явилися, були повідомлені належним чином, клопотань про проведення розгляду справи в режимі відеоконференції не заявляли.

Від представника ОСОБА_1 адвоката Колесникової А.Є. надійшло клопотання про розгляд справи за їх відсутності, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, час знаходження справи на розгляді апеляційного суду, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому її розгляді, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, думку учасників справи, що з`явились, щодо розгляду справи за відсутності інших осіб, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників які не з`явились.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

З липня 2023 року в провадженні Доброславського районного суду Одеської області знаходиться цивільна справа за позовом Акціонерного товариства «Одесагаз» до ОСОБА_1 про стягнення необлікованого обсягу природного газу, стягнення судового збору, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Одесагаз» про скасування акту-розрахунку.

28.01.2026 року ОСОБА_1 подав клопотання про забезпечення позову, яким просив суд.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову (пункт 3 частини першої статті 151 ЦПК України).

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення заяви про забезпечення позову. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести відповідність (адекватність) засобу забезпечення позову.

У частині першій статті 150 ЦПК України закріплено види забезпечення позову. Зокрема позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

При цьому, вид забезпечення позову має бути співмірним із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має пересвідчитися, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову є сукупністю встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Такі висновки зроблені і Великою Палатою Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) зазначено, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) виснувала, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Як вбачається з наданих матеріалів, предметом позову у цій справі є стягнення вартості необлікованого обсягу природного газу, за первісним позовом, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Одесагаз», про скасування акту-розрахунку.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, оскільки хоча позивачем заявлено вимоги, які за змістом не є тотожними заявленим позовним вимогам, але примусове припинення газопостачання до житла позивача, може мати вкрай негативні та незворотні наслідки для життя та здоров`я його та його сім`ї, що не буде відповідати нагальній суспільній необхідності, і таке втручання в права позивача не буде необхідним у демократичному суспільстві, до того ж стороною позивача не надано належних доказів того, що відповідачу надсилалось повідомлення про припинення газопостачання, як того вимагає Закон.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 50 Житлового кодексу України жиле приміщення, що надається громадянам для проживання, має бути благоустроєним стосовно до умов даного населеного пункту, відповідати встановленим санітарним і технічних вимогам, а відключення житлового приміщення від електропостачання, водопостачання, теплопостачання, водовідведення призведе до того, що воно не буде відповідати вимогам до житлового приміщення, встановленим чинним законодавством.

Колегія суддів вважає слушними висновок суду першої інстанції, що заборона відключення газу не створить негативних наслідків та не перешкоджатиме господарській діяльності АТ «Одесагаз», який не позбавлений права нараховувати вартість спожитого газу протягом судового розгляду і в подальшому пред`явити вимоги до позивача по сплаті цієї вартості.

Твердження апеляційної скарги, стосовно того, що оскаржувана ухвала не містить жодного мотивованого обґрунтування застосування такого заходу забезпечення позову, як зобов`язання АТ «Одесагаз» негайно відновити газопостачання, не відповідають дійсності та спростовуються змістом оскаржуваного судового рішення, в якому зазначено, що примусове припинення газопостачання до житла позивача, може мати вкрай негативні та незворотні наслідки для життя та здоров`я його та його сім`ї, що не буде відповідати нагальній суспільній необхідності, і таке втручання в права позивача не буде необхідним у демократичному суспільстві

Загалом доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення питання про забезпечення позову у справі.

За таких обставин колегія суддів вважає, що відсутні підстави для скасування ухвали суду першої інстанції, з мотивів наведених у апеляційній скарзі.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

У контексті вказаної практики колегія суддів вважає вищенаведене обґрунтування цієї постанови достатнім, а висновки суду першої інстанції визнає більш логічно обґрунтованими та послідовними, аніж аргументи апеляційної скарги заявника.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З огляду вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду - без змін.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Одесагаз», в інтересах якого діє адвокат Карась Микола Миколайович - залишити без задоволення.

Ухвалу Доброславського районного суду Одеської області від 29 січня 2026 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає чинності з дня її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий О.Ю. Карташов

Судді В.А. Коновалова

Ю.П. Лозко