Постанова від 13 травня 2026 р. у справі №947/20893/20 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/169/26

Справа № 947/20893/20

Головуючий у першій інстанції Коваленко О. Б.

Доповідач Карташов О. Ю.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Карташова О.Ю.

суддів: Коновалової В.А., Лозко Ю.П.

за участю секретаря судового засідання – Рудуман А.О.

учасники справи:

позивач – Акціонерне товариство «ДТЕК Одеські електромережі»

відповідачі – ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду

апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі»

на рішення Київського районного суду міста Одеси від 17 травня 2023 року

у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення вартості необлікованої електричної енергії

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2020 року АТ «ДТЕК Одеські електромережі» звернулось до Київського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , у якому просило стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на свою користь вартість необлікованої електроенергії у розмірі 101 126,52 грн, судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 102,00 грн; вирішити питання судових витрат.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 (діяв за згодою іншого співвласника ОСОБА_2 ) приєднався до умов публічного договору про розподіл електричної енергії з урахуванням ст. 633, 634, 641 ЦК України за адресою: АДРЕСА_1 як побутовий споживач електричної енергії, об`єктом електропостачання зазначено будівництво та обслуговування дачного будинку розміщеного на двох земельних ділянках, за номером особового рахунку № НОМЕР_1 .

02.05.2018 р. уповноваженими представниками АТ «Одесаобленерго» при проведенні робіт за адресою: 65038, м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 81-А/5-6, було виявлено порушення, а саме згідно змісту акту (мовою оригіналу): «Срыв пломбы энергоснабжающей компании ПАО «Одессаобленерго» номер НОМЕР_2 , установленной ранее на двери щита учета».

У зв`язку із виявленим порушенням, у присутності охоронця ОСОБА_3 , складено Акт про порушення № 8002697 від 02.05.2018, який містить підписи трьох представників АТ «Одесаобленерго». ОСОБА_3 (охоронець), у присутності якого було складено акт, від підпису відмовився, про що було зазначено в акті та складено акт відмови від підпису.

За змістом п. 9 акту про порушення відповідача було запрошено на засідання комісії з розгляду актів про порушення на 14.06.2018 р.

14.06.2018 р. комісія з розгляду актів про порушення АТ «Одесаобленерго» розглянула Акт № 8002697 від 02.05.2018 р. без присутності відповідачів, та прийняла рішення провести розрахунок обсягу та вартості не облікованої електроенергії внаслідок порушення споживачем Правил розрахунковим шляхом на підставі «Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії» у відповідності до п. 3.1.2.

Вищевказаний рахунок у встановлений термін не сплачено.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Київського районного суду міста Одеси від 17 травня 2023 року у задоволенні позову АТ «ДТЕК Одеські електромережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії - відмовлено.

Рішення вмотивовано, тим, що особа, яка вказана у акті про порушення № 8002697 від 02.05.2018 р не має повноважень на вчинення дій від імені споживача та не може вважатись належним представником без договору або доручення споживача на представлення його інтересів, також у вказаному Акті не зафіксовано відсутність пломби на шафі обліку (боксу), що ставить під сумнів висновки АТ «ДТЕК Одеські електромережі» про можливість доступу до засобу обліку та втручання в роботу засобу обліку взагалі. Крім того після начебто виявленого порушення працівниками позивача не було здійснено демонтаж лічильника та відповідно не направлено такий на експертизу. Отже Протокол № 6 від 14.06.2018 р. засідання комісії Південного РЕМ з розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії складено без належних підстав та без повідомлення споживача.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, АТ «ДТЕК Одеські електромережі» подало апеляційну скаргу, в якій не погоджуючись з рішенням зазначає, що таке прийняте без повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи, без належної оцінки доказів по справі та з порушенням процесуального і матеріального права. Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга вмотивована залишенням судом першої інстанції поза увагою, що ОСОБА_3 , як представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , який перебував на території відповідачів запустив представників позивача до домоволодіння для проведення перевірки та був присутній при такій, так ані ПКЕЕН, ані будь-який інший нормативно-правовий акт не передбачають необхідності закріплення повноважень представника споживача. Крім того на час проведення перевірки на території земельних ділянок був і інший персонал, який виконував роботу. Скаржник зауважує, що суд першої інстанції зосередив свою увагу на обставинах, що не спростовують суті виявленого порушення.

Щодо висновку суду першої інстанції про необхідність наданням енергопостачальником експертного висновок, скаржник зауважив, що зрив пломби енергопостачальника з клемної кришки розрахункового засобу обліку встановлено у Акті про порушення №8002697 від 02.05.2018 року, претензій обох сторін (позивача та відповідачів) до приладу обліку (правильності обліку) - відсутні, тому й підстави для проведення експертизи - відсутні.

Щодо відзиву на апеляційну скаргу

У відзивах на апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заперечуючи проти її задоволення, просили залишити рішення Київського районного суду міста Одеси від 17 травня 2023 року без змін, як законне та обґрунтоване. Позивачі також зауважили, що правові позиції та висновки Верховного суду, на які посилається скаржник, ухвалені у не релевантних правовідносинах.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Учасники справи в судове засідання не з`явився, про дату, час та порядок розгляду справи повідомлений належним чином. Клопотань про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, про відкладення розгляду справи, про розгляд справи за їх відсутності не заявляли.

Судові повістки надіслані відповідачам повернулись з позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою».

У пункті 99-1 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (далі - Правила), передбачено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв`язку робить позначку «Адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитка календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Працівником АТ «Укрпошта» на довідці про причини повернення зроблено позначку «Адресат відсутній за вказаною адресою» та засвідчено його підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля, що свідчить про дотримання вимог пункту 99-1 Правил, тому у суду апеляційної інстанції не було підстав не враховувати причини повернення до суду судової повістки під час вирішення питання про повідомлення заявниці про дату, час та місце розгляду справи судом апеляційної інстанції, а також про можливість розглядати справу за відсутності відповідача.

За змістом пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання вважається врученням судової повістки цій особі.

Тож, наведена норма права дає підстави вважати, що врученою судова повістка вважається в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, що узгоджується з висновками, викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, від 12 лютого 2019 року у справі № 906/142/18 та постановах Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі № 814/1469/17, від 01 квітня 2021 року у справі № 826/20408/14, від 09 липня 2020 року у справі № 751/4890/19), від 10 листопада 2021 року у справі № 756/2137/20.

З наведеного можна зробити висновок, що відповідачі відповідно до процесуального закону вважаються належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи судом апеляційної інстанції, та його не явка не перешкоджає розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, час знаходження справи на розгляді апеляційного суду, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому її розгляді, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

14.12.2017 року між Публічним акціонерним товариством «Одесаобленерго», правонаступником якого є Акціонерне товариство «ДТЕК Одеські електромережі» та ОСОБА_1 було укладено договір про користування електричною енергією № 536522.

Місцем виконання укладеного між сторонами договору про користування електричною енергією є: АДРЕСА_2 , межа розподілу встановлюється на вихідних клемах засобу обліку (п. 9 договору).

Згідно договорів купівлі-продажу від 19.08.2016 року серія та номер №3040 та від 19.08.2016 року серія та номер №3038 власниками земельних ділянок та за адресами: АДРЕСА_3 , в рівних частках є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

02.05.2018 року уповноваженими представниками АТ "Одесаобленерго" при проведенні робіт за адресою: 65038, м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 81-А/5-6, було виявлено порушення, а саме згідно змісту акту (мовою оригіналу): «Срыв пломбы энергоснабжающей компании ПАО «Одессаобленерго» номер С40784699, установленной ранее на двери щита учета» та складено Акт про порушення № 8002697 від 02.05.2018 року у присутності ОСОБА_3 , який від підпису відмовився,.

14.06.2018 року комісією з розгляду актів про порушення АТ «Одесаобленерго» розглянуто вказаний вище без присутності відповідачів, та прийнято рішення провести розрахунок обсягу та вартості не облікованої електроенергії внаслідок порушення споживачем Правил розрахунковим шляхом на підставі «Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії» у відповідності до п. 3.1.2.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд

Відповідно Правил користування електричною енергією для населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 р. № 1357 (далі Правила № 1357), які діяли на час спірних правовідносин, п. 2. У цих Правилах наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

вузол обліку - сукупність змонтованих та встановлених на одному щиті або в одній шафі засобів обліку та устаткування автоматичного відключення чи обмеження потужності;

засоби обліку - засоби вимірювальної техніки, у тому числі лічильники, трансформатори струму та напруги, кола обліку, які використовуються для визначення обсягу електричної енергії та величини споживання електричної потужності та є складовою вузла обліку;

побутовий споживач - фізична особа, яка використовує електричну енергію для задоволення власних побутових потреб на підставі договору про користування електричною енергією з електропостачальником.

Послуги з облаштування електроустановки вузлом обліку побутовому споживачу надаються електророзподільним підприємством відповідно до укладеного договору про приєднання до електричних мереж або відповідно до укладеного договору про виконання додаткових робіт (послуг). П. 10. Засоби обліку встановлюються відповідно до вимог правил улаштування електроустановок.

Засіб обліку повинен мати пломбу з відбитком повірочного клейма територіального органу Держспоживстандарту та пломбу з відбитком клейма або логотипу енергопостачальника.

У разі встановлення засобу обліку в квартирі (будинку) або іншому об`єкті побутового споживача енергопостачальник складає акт про збереження пломб у двох примірниках, один з яких залишається у побутового споживача.

П. 11. Відповідальність за збереження засобів обліку, встановлених у квартирі, на інших об`єктах побутового споживача, та пломб на них несе побутовий споживач.

П. 15. Пошкоджені засоби обліку, а також засоби обліку із зірваними або пошкодженими пломбами підлягають експертизі, що проводиться комісією у складі представників енергопостачальника та територіальних органів Держспоживстандарту або спеціалізованими організаціями (підприємствами), які мають право на проведення відповідної перевірки, із залученням представників Держспоживстандарту.

Експертиза засобу обліку, який належить побутовому споживачу або за збереження якого він відповідає, здійснюється у присутності побутового споживача.

За результатами експертизи складається акт.

п. 48. Побутовий споживач несе відповідальність згідно із законодавством за: прострочення терміну внесення платежів за електричну енергію; порушення правил користування електричною енергією; ухилення або несвоєчасне виконання рішень та приписів Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії; розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електричних мереж і споживання електричної енергії без засобів обліку; пошкодження засобу обліку; розукомплектування та пошкодження об`єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об`єктів; насильницькі дії, що перешкоджають посадовим особам енергопостачальника виконувати свої службові обов`язки.

П. 53. У разі виявлення представником енергопостачальника порушення побутовим споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та побутовим споживачем чи представником побутового споживача (особою, яка є співвласником об`єкта або має право користуватися цим об`єктом відповідно до договору). Один примірник акта вручається побутовому споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Побутовий споживач має право внести до акта свої зауваження.

Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається побутовому споживачу.

У протоколі зазначається інформація про причетність побутового споживача до порушення цих Правил.

У разі причетності побутового споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються: відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії; розрахунок проведених нарахувань з посиланням на відповідні пункти цих Правил та затвердженої постановою НКРЕ від 4 травня 2006 р. № 562 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення побутовими споживачами правил користування електричною енергією.

За Правилами № 1357 засоби обліку - засоби вимірювальної техніки, у тому числі лічильники, трансформатори струму та напруги, кола обліку, які використовуються для визначення обсягу електричної енергії та величини споживання електричної потужності є складовою вузла обліку.

За Правилами № 1357 вузол обліку - сукупність змонтованих та встановлених на одному щиті або в одній шафі засобів обліку та устаткування автоматичного відключення чи обмеження потужності.

У Постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі № 336/6535/16-ц, провадження № 61-19355св18 суд дійшов висновків, що «Відповідно до положень пункту 3.1 Методики вона застосовується на підставі акта про порушення, складеного з урахуванням вимог ПКЕЕН, та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕН, зокрема, пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, використання фазозсувного трансформатору тощо (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу (власнику або наймачу об`єкта) приладів обліку, установлених пломб та індикаторів). Факт втручання споживача в роботу приладів обліку, факт пошкодження пломб та/або приладів обліку має бути підтверджений експертизою. У разі визнання споживачем факту втручання в роботу приладів обліку, факту зумисного пошкодження пломб з відбитками тавр енергопостачальника чи тавр про повірку приладів обліку (у разі встановлення таких пломб та зазначення їх в акті про збереження пломб), складеному в порядку, установленому ПКЕЕН, який підтверджує факт установлення і передачу на збереження приладів обліку і пломб), факту зумисного пошкодження приладів обліку, про що окремо зазначається в акті про порушення, підтвердження експертизою зазначених порушень ПКЕЕН необов`язкове. До отримання енергопостачальником результатів експертизи (у зазначених цією Методикою випадках) ця Методика не застосовується…

Крім того, у пункті 3.1 Методики також визначено, що до отримання енергопостачальником результатів експертизи (у зазначених цією Методикою випадках) ця Методика не застосовується…».

Аналогічну правову позицію Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зазначено у Постанові від 27 червня 2019 року у справі № 756/7748/16-ц.

Відповідно до пункту 1.3.2 Положення експертиза лічильників проводиться у разі наявності ознак порушення пломб чи підробки відтиску тавра територіального органу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики або енергопостачальника, втручання в лічильний механізм.

Згідно з пунктом 2.2 Положення зняття та опломбування лічильника, що підлягає експертизі, проводиться у присутності споживача або представника організації, у віданні якої перебуває будинок (у разі встановлення лічильника на сходовій клітці). Аналогічне положення міститься у пункті 2.9 Інструкції.

Відповідно до пункту 2.3 Положення лічильники, що підлягають експертизі, повинні пломбуватися з використанням пломби, логотип якої містить індивідуальний номер та назву енергопостачальника. Пломба додатково встановлюється у тому самому місці, де встановлена пломба Держспоживстандарту. У разі неможливості встановити пломбу в цьому місці або виявлення пристосувань для заниження показань лічильника лічильник разом з цими пристосуваннями пакується в поліетиленовий пакет і опломбовується в присутності споживача або представника організації, у віддані якої перебуває будинок (у разі встановлення лічильника на сходовій клітці). Згідно з пунктом 2.4 Положення після зняття й опломбування лічильника електричної енергії представник енергопостачальника складає акт-повідомлення про направлення на експертизу лічильника електроенергії у двох або, у разі встановлення лічильника на сходовій клітці, трьох примірниках відповідно до форми, наведеної у додатку 1 (по одному для споживача, організації, у віддані якої перебуває будинок, і енергопостачальника). В акті-повідомленні вказуються мета експертизи лічильника та причини, що викликали необхідність її проведення, спосіб пломбування та інше.

Пункт 2.13 Інструкції також передбачає повідомлення споживача про проведення експертизи. Згідно з пунктом 3.3.6 Інструкції у разі виявлення ознак пошкодження пломб електропостачальної організації проводиться судово-криміналістична експертизи.

Пункт 3.3.7 Інструкції передбачає в описі експертизи визначення способу заниження роботи приладу.

Згідно з пунктом 3.3.11 Інструкції після проведеної експертизи для подальшого зберігання прилад упаковується у присутності споживача.

Відповідно до пункту 2.5 Положення залежно від місця встановлення лічильника, що підлягає експертизі, акт-повідомлення підписується представником енергопостачальника та споживачем або представником організації, у віданні якої перебуває будинок, якщо лічильник установлено на сходовій клітці. Зокрема, при знятті та опломбуванні лічильника не був присутній представник житлової організації (балансоутримувача будинку).

Донарахування заборгованості за необліковану електричну енергію при відсутності пошкодження пломбування на засобі обліку та без проведення експертизи засобу обліку (у встановлений спосіб) не передбачено п.3 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої Постановою НКРЕ 04.05.2006 N 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07. 2006 р. за N 782/12656.

Відповідно п. 53 Правил користування електричною енергією для населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 р. № 1357 (ПКЕЕН), які діяли на час спірних правовідносин, у разі виявлення представником енергопостачальника порушення побутовим споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та побутовим споживачем чи представником побутового споживача (особою, яка є співвласником об`єкта або має право користуватися цим об`єктом відповідно до договору). Один примірник акту вручається побутовому споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Побутовий споживач має право внести до акту свої зауваження. У разі відмови побутового споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.

- Відповідно п. 15 Правил користування електричною енергією для населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 р. № 1357 (ПКЕЕН), які діяли на час спірних правовідносин, пошкоджені засоби обліку, а також засоби обліку із зірваними або пошкодженими пломбами підлягають експертизі, що проводиться комісією у складі представників енергопостачальника та територіальних органів Держспоживстандарту або спеціалізованими організаціями (підприємствами), які мають право на проведення відповідної перевірки, із залученням представників Держспоживстандарту.

Експертиза засобу обліку, який належить побутовому споживачу або за збереження якого він відповідає, здійснюється у присутності побутового споживача. За результатами експертизи складається акт.

Так, попри протилежні доводи апеляційної скарги, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що на час проведення відповідної перевірки у лічильника, переданого на зберігання ОСОБА_1 , 02.05.2018 року на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 не було житлових приміщень, а лише проводилось будівництво житлового будинку, при цьому лічильник електроенергії, що обліковував споживання такої за вказаною адресою знаходився не у закритому приміщенні, на об`єкт для проведення перевірки представників позивача ніхто не допускав, вказана ж у Акті особа - ОСОБА_3 зважаючи на викладені обставини, норми права та практику Верховного Суду, не може вважатись уповноваженою особою споживача, як такий що не перебуває із відповідачами ані у родинних, ані у трудових відносин та доступу до закритих приміщень позивача (у зв`язку із їх фізичною відсутністю), не мав (матеріалами справи протилежного не встановлено).

Щодо зауважень скаржника про те, що відсутність пломби енергопостачальника є окремим порушенням ПКЕЕ, що не вимагає від постачальника обов`язкового проведення експертизи лічильника, апеляційний суд, погоджуючись із висновком суду першої інстанції, звертає увагу на слушні зауваження суду про те, що посилання АТ «ДТЕК Одеські електромережі» на правові позиції Верховного Суду, які ґрунтуються на Правилах користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ 31.07.96 № 28 (у редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 № 910) щодо правовідносин, які не стосуються побутових споживачів є безпідставним та помилковим.

Так, як вже зазначалось, згідно п. 15 Правил користування електричною енергією для населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 р. № 1357 (ПКЕЕН) засоби обліку із зірваними або пошкодженими пломбами підлягають експертизі, і лише після направлення на експертизу, яка проводиться згідно Положення про проведення експертизи приладів обліку електричної енергії у побутових споживачів, затвердженим наказом Міністерства палива та енергетики України від 21 червня 2003 року № 322, за її результатами, у випадку встановлення порушення та вини споживача встановлюється обсяг необлікованої електроенергії згідно Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ 04.05.2006 N 562.

Також, слушними апеляційний суд вважає зауваження суду першої інстанції про те, що розміщення засобу обліку у вузлі обліку унеможливлює проникнення до нього без пошкодження пломби на вузлі обліку, водночас у акті № 8002697 від 02.05.2018 року не зазначено, чи порушена пломба на шафі засобів обліку.

Відхиляє апеляційний суд і зауваження скаржника про надання належних доказів сповіщення споживача про дату, час та місце засідання комісії, оскільки з наданого позивачем чеку № 01093570082680 від 04.03.2020 року неможливо встановити вміст відправлення, а отже такий, у розумінні ст. ст. 12, 77-81 ЦПК України, не є доказом обставин на які посилається АТ «ДТЕК Одеські електромережі».

Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до помилкового тлумачення діючого законодавства, а зокрема Правил користування електричною енергією для населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 р. № 1357 (ПКЕЕН), які діяли на час спірних правовідносин, незгоди з судовим рішенням суду, переоцінки висновків судового рішення та не спростовують правильність вирішення питання судом по суті.

Інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу АТ «ДТЕК Одеські електромережі» залишити без задоволення, а рішення Київського районного суду міста Одеси від 17 травня 2023 року - без змін.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду міста Одеси від 17 травня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий О.Ю. Карташов

Судді В.А. Коновалова

Ю.П. Лозко