Рішення від 27 серпня 2026 р. у справі №591/1971/26 — Зарічний районний суд м. Сум

Справа № 591/1971/26

Провадження № 2/591/706/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді – Северинової А.С.,

з участю секретаря судового засідання – Волкової Є.Р.,

представника позивача – Касатської Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Суми в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 591/1971/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання право власності на 1/6 частку квартири в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Касатська Ю.А., звернулась до суду з вказаним позовом, у якому просить визнати за нею право власності на 1/6 частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті сина ОСОБА_4 , який номер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову позивач зазначає, що у 1994 році родиною ОСОБА_5 , яка складалась з ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 була приватизована квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 ) та 22.02.1994 року було видано свідоцтво про право власності на житло, інформація про право власності на майно була внесена до реєстру прав власності на нерухоме майно, в якому було зазначено, що квартира належить на праві спільної сумісної власності вказаним вище особам, тобто частки за кожним із співвласників не виділені. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік позивачки ОСОБА_6 . Після його смерті позивачка, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (сини позивачки) успадкували в рівних частках 1/4 частку у вказаній вище квартирі, яка належала померлому ОСОБА_6 , тобто по 1/12 частці кожен зі спадкоємців. Враховуючи успадкування ОСОБА_4 після смерті батька 1/12 частки у квартирі та належність йому у квартирі 1/4 частки, в загальному йому на праві власності у квартирі належала 1/3 частка.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер син позивачки ОСОБА_4 . У лютому 2026 року вона звернулась до Сумської міської державної нотаріальної контори з заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом на частку квартири, яка належала померлому ОСОБА_4 . Однак, постановою нотаріуса від 11.02.2026 року за вих. №498 їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку, яка належала ОСОБА_4 , а саме на 1/6 частки (1/4 +1/12 = 1/3 частки / 2 спадкоємці = 1/6 частки), оскільки за кожним із співвласників, у тому числі й за померлим ОСОБА_4 , частки у квартирі не виділені. Для того, щоб оформити спадщину, потрібно всіма власниками, які є живі, подати нотаріусу спільну заяву про виділ частки у квартирі за померлим ОСОБА_4 (y розмірі 1/4 частки квартири виходячи з рівності часток). Однак один із співвласників ОСОБА_3 наразі перебуває за кордоном, вказану вище заяву нотаріусу він не подав, а тому наразі неможливо виділити частку та видати свідоцтво про право на спадщину на частку квартири, яка належала спадкодавцю ОСОБА_4 його спадкоємцям – позивачці та сину ОСОБА_2 . Позивачка зазначає, що відповідач ОСОБА_2 вже багато років проживає в Норвегії, зареєстрованого місця проживання в Україні не має, тому вирішити питання в позасудовому порядку неможливо.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 27 березня 2026 року відкрито провадження у даній справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 04 червня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 – адвокат Касатська Ю.А. позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити. Відповідачі в судове засідання повторно не з`явились, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені судом належним чином, про причину неявки не повідомили, відзив не подали.

На підставі ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши думку представника позивачки про задоволення позову, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_4 (а.с. 8).

Відповідно до витягу з реєстру прав на нерухоме майно № 2568515 від 15.01.2004 року та квартира за адресою: АДРЕСА_1 належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с. 9).

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік позивачки ОСОБА_6 . Відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом від 04 лютого 2004 року спадкоємцями його майна стали дружина ОСОБА_1 , позивачка по справі, та сини ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Спадкове майно, на яке видано свідоцтво складається з 1/4 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 15, 16, 17, 18, 19, 20).

Згідно з довідкою Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради від 30 вересня 2025 року квартира за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована на праві власності за ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та записане у реєстрову книгу за реєстровим № 483, дата реєстрації 03.03.1994 р., а також за ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у розмірі по 1/12 частці за кожним та записане у реєстрову книгу № 29 за реєстровим № 483, дата реєстрації 10.03.2004 р. (а.с. 10).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер син позивачки ОСОБА_4 (а.с. 7).

Сумською міською державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа № 518/2025 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 . Згідно з матеріалами спадкової справи із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 звернулися його мати ОСОБА_1 , позивачка по справі, та син ОСОБА_2 , відповідач по справі (а.с. 81-100).

Постановою державного нотаріуса Сумської міської державної нотаріальної контори Охріменко О.І. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 11 лютого 2026 року № 498/02-31 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку спадкової квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з підстав того, що у зв`язку з відсутністю у матеріалах спадкової справи заяв співвласників про визначення частки за померлим ОСОБА_4 у вищезазначеній квартирі, видати свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкову частку квартири неможливо (а.с. 21-22).

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав – це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено статтею 16 ЦК України.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає у день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Суд звертає увагу на те, що для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. За змістом статті 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку, коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.

У постанові від 16 червня 2021 року у справі № 570/997/19 Верховний Суд резюмував, що визначення судом частки співвласника у праві спільної власності на нерухоме майно за померлим не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, що свідчить, у тому числі, про неефективність способу захисту права особи відповідно до положень статті 16 ЦК України. У такому випадку спадкоємець не позбавлений можливості захисту своїх прав шляхом подання позову про визнання права власності в порядку спадкування.

Аналогічний правовий висновок неодноразово було викладено Верховним Судом у постановах від 20 червня 2018 року у справі № 640/13903/16-ц (провадження № 61-15147св18); від 20 червня 2018 року у справі № 266/5267/18 (провадження № 61-6647св19); від 20 березня 2019 року у справі № 550/1040/16-ц (провадження № 61-28423св18); від 22 квітня 2020 року у справі № 601/2592/18 (провадження № 61-17859св19); від 22 квітня 2020 року у справі № 127/23809/18 (провадження № 61-11210св19); від 27 травня 2020 року у справі № 361/7518/16-ц (провадження № 61-43734св18), від 16 вересня 2020 року у справі № 464/1663/18 (провадження № 61-9410св19), що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.

Відповідно до статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Статтею 368 ЦК України передбачено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Згідно зі статтею 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 ЦК України.

Приписами частини 2 статті 372 Цивільного кодексу України, встановлена презумпція рівності часток у праві спільної сумісної власності, а саме: вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Судом встановлено, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 належала на праві спільної сумісної власності чотирьом особам: ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Відтак, з огляду на презумпцію рівності часток у праві спільної сумісної власності, частка кожного із них у праві власності на квартиру становила 1/4.

Разом з тим, після смерті одного зі співвласників цієї квартири ОСОБА_6 його частка була визначена іншими співвласниками квартири у розмірі 1/4 частки та розподілена між спадкоємцями: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у розмірі по 1/12 частки за кожним (1/4 частки / 3 спадкоємці).

Таким чином, за життя ОСОБА_4 належала на праві власності 1/3 частка у вказаній квартирі (1/4 частка у праві спільної сумісної власності, виходячи з презумпції рівності часток у праві спільної сумісної власності, + 1/12 частка, успадкована ним після смерті батька ОСОБА_6 ).

Судом також встановлено та матеріалами справи доведено, що спадщину після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняли його мати ОСОБА_1 , позивачка по справі, та син ОСОБА_2 , відповідач по справі. Відповідно, позивачка успадкувала в порядку спадкування за законом 1/6 частку у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 наступним чином: 1/3 частка / 2 спадкоємці = 1/6 частка.

Отже, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частку квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте Зарічним районним судом м. Суми за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до Зарічного районного суду м. Суми протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення суду безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП невідомо.

Відповідач: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 28 серпня 2026 року.

Суддя А.С. Северинова