Рішення від 27 серпня 2026 р. у справі №485/640/26 — Снігурівський районний суд Миколаївської області

Справа № 485/640/26

Провадження №2/485/481/26

РІШЕННЯ

іменем України

28 серпня 2026 року м. Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючої судді Бодрової О.П.,

за участю секретаря судового засідання Літвінової Д.Ю.,

представника позивача – ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),

представника відповідача – ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 , від імені якого діє ОСОБА_1 , до ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів,

установив:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог. Стислий виклад позиції позивачів та заперечень відповідача

У квітні 2026 року ОСОБА_1 , який діє від імені ОСОБА_3 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів.

Позовна заява, мотивована тим, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 перебували у фактичних шлюбних відносинах, від якого сторони мають доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Снігурівський районний суд Миколаївської області своїм рішенням від 22.08.2019 ухвалив стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 аліменти на утримання доньки в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) батька, щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13.06.2019 та до досягнення дитиною повноліття.Наразі у позивача змінився сімейний та майновий стан. ОСОБА_3 має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також утримує дружину, та її неповнолітнього сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки його рідний батько помер. Враховуючи наведене, ОСОБА_3 просив суд змінити розмір аліментів, та стягувати з нього щомісячно 1/8 частки всіх видів заробітку (доходів), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

25 травня 2026 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. У відзиві зазначили, що наявність інших дітей, добровільне створення нової сім`ї не є автоматичною підставою для зменшення аліментів та не є підставою для погіршення становища дитини від попередніх відносин. Крім того, позовна заява не містить належних та допустимих доказів утримання пасинка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , як додаткове фінансове навантаження та підставу для зменшення аліментів на рідну дитину. Зменшення розміру аліментів погіршить матеріальне становище неповнолітньої дитини, порушить її право на належне утримання та призведе до порушення принципу «якнайкращого забезпечення інтересів дитини». За таких обставин звернення Позивача до суду з вимогою про зменшення розміру аліментів є проявом недобросовісного використання процесуальних прав та суперечить принципу venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), закріпленому в практиці Верховного Суду, зокрема у Постанові від 10.04.2019 року у справі № 390/34/17 /а.с.43-47/.

17 червня 2026 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній вважав доводи наведені у відзиві безпідставними, зазначав, що має бути розумний баланс між інтересами всіх дітей позивача, адже в цій ситуації необхідною та обов`язковою умовою є дотримання інтересів також і сина Позивача ( ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ), забезпечення якого має бути не меншим, аніж забезпечення першої дитини Позивача ( ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ). Окрім того, дружина позивача ОСОБА_10 - не працює, отримує лише соціальні виплати від держави у зв`язку із народженням та здійсненням догляду за дитиною до трьох років. Позивач та його дружина мають на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_10 від першого шлюбу - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Отже, весь тягар утримання вказаних вище осіб фактично лежить на позивачеві. Також позивачу мають залишатись кошти для його власних, хоча би базових життєвих потреб дорослої людини. Посилався на Постанову Верховного суду від 08 січня 2025 року по справі № 567/1462/23, провадження № 61-6943св24 в якій зазначено, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів. При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного, і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, незалежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів. Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду: від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22 (провадження № 61-7814св22), від 10 жовтня 2023 року у справі № № 682/2454/22 (провадження № 61-10748св23). З матеріалів справи та наведених вище розрахунків вбачається, що Позивач просить зменшити аліменти до розміру, який в будь-якому випадку у грошовому еквіваленті буде вище, аніж мінімальний рекомендований, у відповідності до положень ст. 182 СК України (тобто вище аніж 3512 грн). Позивач наголошував на тому, що саме відповідачка чинить йому перешкоди у його діях та бажанні брати участь в житті дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , спілкуватись та бачитись з нею. Крім того, 07.06.2026 позивач звернувся до Служби у справах дітей Широківської селищної ради Миколаївської області із заявою щодо визначення способів участі у вихованні та встановлення графіку спілкування з малолітньою дитиною - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 /а.с.68-88/.

22 червня 2026 року від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив. У запереченнях зазначали, що позивач несе витрати на одяг та їжу дитини, оплату комунальних послуг, житла, та гуртків для дитини, які сплачуються готівковим коштом, тому Відповідач не може навіть приблизно прорахувати витрати, які вона несе на дитину самостійно багато років, в той час коли батько дитини не сплачував жодних аліментів. Таким чином, суд зобов`язаний провести комплексний аналіз ситуації, а не обмежуватись арифметичним порівнянням із прожитковим мінімумом. Відповідач звертає увагу суду, що прожитковий мінімум є мінімальним орієнтиром, а не стандартом нормального розвитку дитини. Суд при визначенні розміру аліментів зобов`язаний враховувати реальний рівень витрат, а не лише формальні показники. Позивач перебуває на військовій службі з грудня 2024 року, та має з цього часу офіційний підтверджений документами Позивача дохід, але все одне не здійснював сплату аліментів до березня 2026 року, через що утворилась ще більша заборгованість, при цьому вказує, що заборгованість утворилась нібито через «відсутність роботи та фінансову неспроможність» /а.с.99-112/.

У додаткових поясненнях, які надійшли до суду 01 липня2026 року, представник позивача наголосив, що зміна сімейного стану є самостійною підставою для зміни розміру аліментів, незалежною від зміни матеріального стану /а.с.116-117/.

Інші процесуальні дії у справі

Суддя Снігурівського районного суду Миколаївської області своєю ухвалою від 09 квітня 2026 року позовну заяву прийняла до розгляду та відкрила провадження у справі, постановила розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження /а.с.30/.

Снігурівський районний суд Миколаївської області своєю ухвалою від 03 липня 2026 року визнав явку відповідача та представника позивача обов`язковою для надання особистих пояснень /а.с.122/.

Позиції учасників справи

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Додатково зазначив, що позовні вимоги ґрунтуються виключно на зміні сімейного стану позивача, яка є незалежною обставиною.

Представник відповідача у судовому засіданні вказала, що позовні вимоги не визнають та просять відмовити у повному обсязі. Вважають доводи представника позивача юридично не обґрунтованими, наявність інших дітей не є підставою для зміни розміру аліментів. Пасинок позивача має повних 17 років. Позовна заява не містить належних доказів на підтвердження утримання пасинка позивачем. Крім того, звернула увагу на недобросовісність позивача.

Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом

Суд, вивчивши позовну заяву та дослідивши письмові докази по справі, приходить до таких висновків.

Суд встановив, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 21 квітня 2016 року, ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний актовий запис №3. У графі «Батько» значиться ОСОБА_3 , у графі «Мати» – ОСОБА_7 .

Снігурівський районний суд Миколаївської області своїм рішенням від 22 серпня 2019 року ухвалив стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрованого за адресою: Миколаївська область, Снігурівський район, с.Бурханівка, РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) батька, щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13 червня 2019 року та до досягнення дитиною повноліття.

15 жовтня 2019 року постановою начальника відділу Снігурівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області відкрито виконавче провадження №60308902 з виконання вказаного рішення про стягнення аліментів.

Згідно інформації про виконавче провадження №60308902, встановлено що на підставі актового запису про шлюб №45 від 25.01.2023 стягувач ОСОБА_7 змінила прізвище на « ОСОБА_11 ».

05 березня 2025 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_12 укладено шлюб, який 05 березня 2025 року зареєстровано Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про що складено актовий запис №247. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини – ОСОБА_13 .

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 15 березня 2025 року, ОСОБА_8 народився ІНФОРМАЦІЯ_9 , про що 14 березня 2025 року складено відповідний актовий запис №227. У графі «Батько» значиться ОСОБА_3 , у графі «Мати» – ОСОБА_12 .

Згідно повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 11 квітня 2023 року, ОСОБА_9 народився ІНФОРМАЦІЯ_10 , про що 26 лютого 2009 року складено відповідний актовий запис №107. У графі «Батько» значиться ОСОБА_14 , у графі «Мати» – ОСОБА_12 .

ОСОБА_14 помер ІНФОРМАЦІЯ_11 , про що 03 вересня 2021 року складено відповідний актовий запис №2161, що узгоджується з повторним свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 , виданим Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро).

Згідно з відповіддю №2764799 від 20.05.2026 з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, за період з 1 кварталу 2025 року по 1 квартал 2026 року, ОСОБА_4 отримувала у якості доходу соціальні виплати з відповідних бюджетів у розмірі 860,00 грн щомісяця.

Згідно з відповіддю №2764778 від 20.05.2026 з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, за період з 1 кварталу 2025 року по 1 квартал 2026 року, ОСОБА_3 отримував у якості доходу виплати військовослужбовцям у наступних розмірах: січень 2025 року – 13 029,92 грн; лютий 2025 року – 21 005,00 грн; березень 2025 року – 21 005,00 грн; квітень 2025 року – 714,33 грн; жовтень 2025 року – 0,00 грн; листопад 2025 року – 4919,24 грн; грудень 2025 року – 94 708,15 грн; січень 2026 року – 66 009,72 грн; лютий 2026 року – 92 973,27 грн; березень 2026 року – 98 756,67 грн.

Снігурівський районний суд Миколаївської області своїм рішенням від 16 червня 2023 року ухвалив позовну заяву ОСОБА_7 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, служба у справах дітей адміністрації Інгульського району Миколаївської області, орган опіки та піклування адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради про позбавлення батьківських прав - залишити без задоволення; попередити ОСОБА_3 про необхідність змінити ставлення до виховання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; покласти на органи опіки і піклування контроль за виконанням ОСОБА_3 батьківських обов`язків щодо доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з розрахунком заборгованості по аліментам №32117 від 02.03.2026, наданим Інгульським відділом державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, заборгованість станом на 02.03.2026 становить 285 206,34 грн.

Позивачем надано до суду довідку про доходи його дружини ОСОБА_10 , яка отримувала у якості доходу соціальні виплати з відповідних бюджетів у розмірі 860,00 грн щомісяця.

Згідно наданої виписки по картці ОСОБА_3 , встановлено часткове стягнення за ВП №60308902 з виконання виконавчого документу №2/485/606/19.

Згідно з відповіддю №3196404 від 19.08.2026 з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, за період з 1 кварталу 2019 року по 4 квартал 2019 року, інформація щодо сум нарахованого доходу та сум утриманого з них податку з ОСОБА_3 за вказаний період відсутня.

Згідно з відповіддю №3196453 від 19.08.2026 з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, за період з 1 кварталу 2019 року по 4 квартал 2019 року, інформація щодо сум нарахованого доходу та сум утриманого з них податку з ОСОБА_4 за вказаний період відсутня.

Окрім того, відповідачкою надано суду квитанції на оплату аналізів дитини ОСОБА_6 .

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з статтями 18, 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Частиною першою статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Ураховуючи зміст статей 181, 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Звертаючись до суду з позовом про зміну (зменшення) розміру аліментів, позивач посилався на те, що у нього змінився сімейний, оскільки він має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також утримує дружину, та її неповнолітнього сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки його рідний батько помер.

Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.

Водночас такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, незалежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду: від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22 (провадження № 61-7814св22), від 10 жовтня 2023 року у справі № 682/2454/22 (провадження № 61-10748 св 23), від 19 червня 2024 року у справі № 686/22677/23 (провадження № 61-5022св24).

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Як на підставу задоволення своїх вимог позивач посилався на те, що змінився його сімейний стан,у зв`язку з народженням другої дитини – ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також тим, що на його утриманні перебуває дружина, та її неповнолітній син від першого шлюбу ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки його рідний батько помер, що на підставі положень статті 192 СК України є підставою для зміни розміру аліментів.

Так, конструкція статті 192 СК України визначає альтернативні підстави для застосування положень про зміну розміру аліментів. Це зокрема, зміна матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно із частиною першою статті 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Разом з тим, відповідно до частини другої статті 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Враховуючи, що зміна сімейного стану та народження дитини є самостійною підставою для зменшення розміру стягуваних з позивача аліментів на користь відповідачки, а відтак наявні підстави для задоволення позову.

Окрім того, суд також враховує факт перебування на утриманні позивача його дружини ОСОБА_10 , яка наразі не працює у зв`язку зі здійсненням догляду за їх спільною малолітньою дитиною, а також утримує її неповнолітнього сина ОСОБА_9 , рідний батько якого помер, що підтверджено належними та допустимими доказами.

Таким чином, враховуючи інтереси обох дітей позивача, які мають право на належні умови для всебічного розвитку, освіти, виховання, на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, сімейні обставини позивача, матеріальний стан, суд вважає, що вимоги ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів на утримання дитини – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягають частковому задоволенню, в частині зменшення з 1/4 частки всіх видів доходів ОСОБА_3 до 1/6 частки його доходів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з дня набрання судовим рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

Вказаний розмір аліментів відповідатиме вимогам розумності і справедливості, і разом із тим, буде співмірним з урахуванням мети аліментного зобов`язання.

Щодо судових витрат

Згідно п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Позивачем при подачі позову сплачено судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

На прохання позивача суд не стягує з відповідача понесені судові витрати.

На підставі викладеного, ст.192 СК України, керуючись ст.12, 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Задовольнити частково позовну заяву ОСОБА_3 , від імені якого діє ОСОБА_1 , до ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів.

Розмір аліментів, визначений рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області від 22 серпня 2019 року, змінити.

Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ,на користь ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частки всіх видів доходів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Повне рішення суду складено 28 серпня 2026 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя О.П.Бодрова