Рішення від 14 липня 2026 р. у справі №758/8818/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/8818/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/заочне/

15 липня 2026 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі головуючого судді - Якимець О. І., за участю секретаря судових засідань Карпишиної К.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі за текстом - відповідач), у якому просить розірвати шлюб між сторонами, який було зареєстровано 26 вересня 1992 року Вендичанською селищною радою народних депутатів Могилів-Подільського району, Вінницької області, про що складено відповідний актовий запис за №29.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що його подружнє життя з відповідачем не склалось, спільні інтереси у них відсутні, сторони мають різні погляди на життя, спільне господарство ними не ведеться з 2022 року, а шлюб має формальний характер, примирення та збереження шлюбу неможливі.

Відповідачем не подано відзив, який би містив заперечення проти позову.

03 червня 2026 року ухвалою судді позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлялись належним чином. Враховуючи, що відзив на позовну заяву відповідачем не подавався, а позивач проти ухвалення у справі заочного рішення не заперечував, суд постановив ухвалу, яка внесена до протоколу судового засідання, про заочний розгляд справи за відсутності осіб, що не з`явились, з дотриманням вимог, встановлених ст. 281 Цивільного процесуального кодексу України (надалі за текстом - ЦПК України).

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

26 вересня 1992 року Вендичанською селищною радою народних депутатів Могилів-Подільського району, Вінницької області було зареєстровано шлюб між позивачем та відповідачем, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 29, на підтвердження чого позивачем надано копію свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 26.09.1992 року.

У зв`язку із наявністю підстав для розірвання шлюбу, позивач звернувся до суду із позовом за захистом свого порушеного права.

Таким чином, між сторонами виникли сімейні правовідносини та виник спір щодо відносин, які врегульовані нормами глави 11 Сімейного кодексу України (надалі за текстом - СК України), зокрема ст. 112.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

При цьому, згідно з ч.1 ст. 112 СК України, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.

Судом встановлено, що сторони міцної сім`ї не створили, не підтримують шлюбних відносин, у зв`язку із чим такі фактично припинились. Також, суд враховує фактичні взаємини подружжя.

Разом із тим, суд застосовує спеціальні норми, які містяться у статті 112 СК України, та враховує загальні положення законодавства, на які посилався позивач у позовній заяві.

Таким чином, аналізуючи відповідні положення норм права та враховуючи викладене, суд дійшов до переконання, що подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливі, оскільки шлюб є добровільним і ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. За обставин, що зазначені позивачем у позовній заяві, сторони не мають спільних інтересів, а шлюб має формальний характер, збереження такого шлюбу суперечить інтересам позивача, а відтак, суд прийшов до висновку про те, що право позивача щодо припинення шлюбу підлягає захисту шляхом задоволення позову про розірвання шлюбу.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 17, 76-80, 259, 265, 273, 280-284, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 26 вересня 1992 року Вендичанською селищною радою народних депутатів Могилів-Подільського району, Вінницької області, про що складено відповідний актовий запис за №29.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;

відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Суддя О. І. Якимець