Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №761/24554/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 761/24554/26 Головуючий І інстанції: Овсеп`ян Т.В.

Провадження №33/824/4380/2026 Доповідач: Яковлева В.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Яковлева В.С., розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 26 червня 2026 року щодо ОСОБА_1 , -

ВСТАНОВИВ

Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краснодар РФ, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 /п`ятдесят одна/ гривня.

Стягнуто з ОСОБА_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 665 /шістсот шістдесят п`ять/ гривень 60 /шістдесят/ копійок.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить переглянути рішення суду.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає поверненню ОСОБА_1 з таких підстав.

Діючим Кодексом України про адміністративні правопорушення чітко встановлено процедуру та строки оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності своєчасно дізнатись про результати судового розгляду та оскаржити постанову суду у встановлений законом строк.

Правом на апеляційне оскарження постанови судді по справі про адміністративне правопорушення, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, розпоряджається на власний розсуд в межах процесуального закону.

Частиною 2 статті 294 КУпАП передбачено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин, і лише на підставі клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу. Поважність причин його пропуску має довести особа, яка подає апеляційну скаргу, і яка заявила таке клопотання.

Вищевказана норма, забезпечує за аналогією із правом на доступ до суду, закріпленим у п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законну мету і не порушує саму сутність цього права, а також свідчить про те, що початок відліку перебігу строку на апеляційне оскарження судового рішення у справі про адміністративне правопорушення розпочинається саме з моменту його винесення, а не з моменту отримання копії оскаржуваного судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, оскаржувана постанова винесена 26 червня 2026 року, що відповідно до вищенаведених норм свідчить про те, що останнім днем її апеляційного оскарження - є 06 липня 2026 року.

Зі змісту поданої апеляційної скарги вбачається, що така подана безпосередньо до Шевченківського районного суду м. Києва 30.07.2026 року, що у свою чергу свідчить про пропущення апелянтом, передбаченого ч. 2 ст. 294 КУпАП десятиденного строку на апеляційне оскарження постанови районного суду від 26 червня 2026 року.

Крім того, ОСОБА_1 не порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Вищенаведені норми та обставини, у своїй сукупності, свідчать про необхідність повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 , як особі, що її подала, оскільки останній пропустив строк на апеляційне оскарження і не клопоче про його поновлення.

Приймаючи рішення про повернення апеляційної скарги береться до уваги те, що саме неухильне дотримання вимог КУпАП є гарантією права на справедливий судовий розгляд, гарантією права на доступ до суду; що суд, за відсутності клопотань не вправі поновлювати пропущений особами строк на апеляційне оскарження, витребовувати будь-які докази, тощо; що необґрунтоване поновлення процесуального строку на оскарження остаточного судового рішення, у тому числі й без заявлення клопотання про поновлення строку, порушує принцип юридичної визначеності, який не дозволяє ставити під сумнів остаточні судові рішення без переконливих підстав у суспільних інтересах.

Також, апеляційний суд зазначає про те, що повертаючи апеляційну скаргу, не перевіряються доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 26 червня 2026 року щодо ОСОБА_1 - повернути особі, яка її подала, разом з усіма доданими до неї матеріалами.

Копію даної постанови невідкладно направити особі, яка подала апеляційну скаргу разом з апеляційною скаргою та додатками.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Київського апеляційного суду В.С. Яковлева