Постанова від 16 серпня 2026 р. у справі №370/1998/25 — Київський апеляційний суд

Справа № 370/1998/25Суддя в І-й інстанції Сініцина О.С.

Провадження № 33/824/4192/2026 Суддя в 2-й інстанції Свінціцька О.П.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2026 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Свінціцька О.П., розглянувши клопотання захисниці особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Струць Т.І. про поновлення строку на подачу апеляційної скарги на постанову судді Макарівського районного суду Київської області від 12 листопада 2025 року,

в с т а н о в и л а:

Постановою судді Макарівського районного суду Київської області від 12 листопада 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Не погоджуючись з вказаним рішення суду першої інстанції, захисниця Струць Т.І. подала апеляційну скаргу, в якій просила постанову Макарівського районного суду Київської області від 12 листопада 2025 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі закрити за відсутності в діях ОСОБА_1 складу вказаного адміністративного правопорушення. Також в апеляційній скарзі захисницею поставлено питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови судді від 12.11.2025 року.

В обґрунтування доводів клопотання захисниця Струць Т.І. вказала про те, що фактично ОСОБА_1 не був повідомлений належним чином про розгляд справи, що він не знав про дату судового засідання та був позбавлений можливості реалізувати своє право на захист. Крім того, копію постанови у день її ухвалення або невдовзі після цього ОСОБА_1 також не отримував, дізнався про існування постанови та її зміст лише після ознайомлення з нею в Реєстрі судових рішень, після чого невідкладно звернувся за правовою допомогою.

Вивчивши матеріали справи та доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вважаю, що апеляційну скаргу з додатками необхідно повернути особі, яка її подала, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Макарівського районного суду Київської області від 12 листопада 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення.

Не погодившись з вказаною постановою захисниця Струць Т.І.яка діяла в інтересах ОСОБА_1 , за допомогою системи «Електронний суд» 06.04.2026 року направила до Макарівського районного суду Київської області апеляційну скаргу, в якій просила скасувати оскаржувану постанову, а провадження щодо ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. В поданій апеляційній скарзі захисницею також було порушено питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови судді Макарівського районного суду Київської області від 12.11.2025 року, в обґрунтування доводів якого вона вказувала про те, що ОСОБА_1 не був повідомлений належним чином про розгляд справи, не знав про дату судового засідання та був позбавлений можливості реалізувати своє право на захист. Крім того, копію постанови ОСОБА_1 також не отримував, дізнався її існування та зміст лише після ознайомлення з нею в Реєстрі судових рішень.

Постановою Київського апеляційного суду від 16 квітня 2026 року відмовлено в задоволенні клопотання захисниці Струць Т.І. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Макарівського районного суду Київської області від 12 листопада 2025 року щодо ОСОБА_1 та повернуто апеляційну скаргу. В обґрунтування прийнятого рішення, суддею було зазначено, що в апеляційній скарзі не наведено підстав поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а наведені захисницею обставини не свідчать про поважність причин пропуску строку на оскарження.

15.05.2026р. захисницею Струць Т.І. через систему «Електронний суд» повторно було направлено до Макарівського районного суду Київської області апеляційну скаргу на постанову Макарівського районного суду Київської області від 12.11.2025р. та повторно порушено питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови судді, в обґрунтування доводів якого вона вказувала про те, що ОСОБА_1 не був повідомлений належним чином про розгляд справи, не знав про дату судового засідання та був позбавлений можливості реалізувати своє право на захист. Крім того, копію постанови ОСОБА_1 також не отримував, дізнався її існування та зміст лише після ознайомлення з нею в Реєстрі судових рішень.

Як вбачається з наведених вище обставин та матеріалів справи про адміністративне правопорушення, зазначені апелянтом у клопотанні про поновлення строку на подачу апеляційної скарги доводи, на які посилається захисниця Струць Т.І. в клопотанні про поновлення строків на апеляційне оскарження були предметом розгляду апеляційного суду та постановою Київського апеляційного суду від 16 квітня 2026 року з даного питання було прийняте рішення, яке набрало законної сили. Інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови захисницею Струць Т.І. у клопотанні, яке було подано 15.05.2026 року за допомогою системи «Електронний суд», не наведено. Фактично зміст клопотання було доповнено обставинами, які вказують на незгоду захисниці з прийнятим апеляційним судом рішенням та не є іншими обставинами, які б вказували на поважність причин пропуску строку на оскарження та які не були предметом розгляду в суді.

За наведених обставин вважаю, що стороною захисту було реалізоване право на апеляційне оскарження постанови судді Макарівського районного суду Київської області від 12 листопада 2025 року. За наявності цих обставин, повторна подача захисницею Струць Т.І. апеляційної скарги на постанову судді місцевого суду, та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, яке уже було предметом перегляду у суді апеляційної інстанції , свідчить про зловживання останньою своїми процесуальними правами.

Зважаючи на те, що нормами КУпАП не передбачено порядку дій суду у випадку встановлення факту зловживання своїми процесуальними правами учасниками судового розгляду, вважаю за необхідне застосувати до цих правовідносин закон, який регулює подібні правовідносини, тобто застосувати аналогію закону. Законом, який регулює подібні правовідносини є положення ч.3 ст.45 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до цієї норми закону суд, установивши зловживання учасником судового розгляду своїми процесуальними правами має право повернути заяву (скаргу) особі, яка її подала.

Із урахуванням очевидної відсутності підстав для поновлення строку на подачу апеляційної скарги, а також зважаючи на встановлений факт зловживання захисницею ОСОБА_1 - адвокатом Струць Т.І. своїми процесуальними правами, приходжу до висновку про необхідність повернення їй поданої нею апеляційної скарги.

Керуючись ст. 289, 294 КУпАП, ч.3 ст. 45 КАС України,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу захисниці особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Струць Т.І. на постанову судді Макарівського районного суду Київської області від 12 листопада 2025 року щодо ОСОБА_1 повернути особі, яка її подала.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя О.П. Свінціцька