Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №379/11/24 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О.В.

22-ц/824/12173/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 379/11/24

27 серпня 2026 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кафідової О.В.

суддів - Оніщука М.І.

- Шебуєвої В.А.

при секретарі - Д`яченко М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Заступника керівника Київської обласної прокуратури Олени Таможньої на рішення Таращанського районного суду Київської області від 06 квітня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Разгуляєвої О.В., у цивільній справі за позовом заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури Київської області, який діє в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Столичний лісовий офіс», ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки,

в с т а н о в и в:

У січні 2024 року Заступник керівника Білоцерківської окружної прокуратури Київської області в інтересах Київської обласної державної адміністрації звернувся до суду з вищезазначеним позовом, у якому з урахуванням зміни предмета позову, просив витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації земельну ділянку з кадастровим номером 3224483200:03:006:0022 площею 4 га.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом ГУ Держгеокадастру в Київській області № 10-508/15-19 СГ від 22.01.2019 року затверджено документацію із землеустрою та надано у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства на території Лісовицької сільської ради Таращанського району Київської області, площею 2,00 га. На підставі вказаного наказу 28.02.2019 державним реєстратором Ставищенської районної державної адміністрації здійснено реєстрацію прав власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_2 (номер запису про право власності 30583676; рішення про державну реєстрацію 45837564).

У подальшому, 08.04.2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 3224483200:03:006:0018, серія та № 280. На підставі вказаного договору приватним нотаріусом зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3224483200:03:006:0018 за ОСОБА_1 .

Водночас, передача вказаної земельної ділянки площею 2 га у приватну власність ОСОБА_2 відбулася з порушенням вимог Земельного та Лісового кодексів України.

Відповідно до картографічних матеріалів, наданих Українським державним проектним Лісовпорядним виробничим об' єднанням BO «УКРДЕРЖЛІСПРОЕКТ» (вказана організація створена з метою проведення лісовпорядкування на всій території лісового фонду України та є державною організацією) спірна земельна ділянка накладається на землі лісогосподарського призначення, а саме земельна ділянка з кадастровим номером 3224483200:03:006:0018 розміщена в кварталі 83 виділі НОМЕР_3 Улашівського лісництва ДП «Богуславське лісове господарство».

Таким чином, надана у приватну власність ОСОБА_2 спірна земельна ділянка мала лісогосподарське призначення та після її надання у власність з Державного лісового фонду своє цільове призначення не змінила.

Отже, відведення наказом ГУ Держгеокадастру в Київській області ради від 22.01.2019 у приватну власність земельної ділянки для цілей, не пов`язаних з веденням лісового господарства, а саме для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель лісогосподарського призначення суперечить вимогам статей 56, 84, 116, 122, 141, 142, 149 Земельного кодексу України, статті 16 Лісового кодексу України.

Також наказом ГУ Держгеокадастру в Київській області ради від 22.01.2019 про передачу у власність земельної ділянки порушено порядок зміни цільового призначення земель.

Як вбачається із листа № 04-48/1117 від 24.05.2019 Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, на момент прийняття оспорюваного рішення згода на зміну цільового призначення земельної ділянки лісогосподарського призначення з кадастровим номером 3224483200:03:060:0018 не надавалась.

Таким чином, ГУ Держгеокадастру в Київській області передано у власність спірну земельну ділянку лісогосподарського призначення без погодження відповідного державного органу лісового господарства та без попереднього прийняття відповідного рішення.

У подальшому згідно інформаційної довідки від 08.02.2024, державним реєстратором Рокитнянської селищної ради Скорик B.O. 14.11.2022, земельна ділянка з кадастровим номером 3224483200:03:006:0018 площею 2 га, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_3 об`єднана із земельною ділянкою 3224483200:03:006:0017 площею 2 га, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_1 та утворено земельну ділянку з кадастровим номером 3224483200:03:006:0022 площею 4 га., яка на праві приватної власності належить ОСОБА_1 .

Водночас, рішенням Таращанського районного суду від 15.09.2022 року в справі №379/185/20 земельну ділянку 3224483200:03:006:0017 площею 2 га, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_1 витребувано на користь держави із чужого незаконного володіння. Постановою Київського апеляційного суду від 06.04.2023 року (апеляційне провадження №22-ц824/1269/2023) рішення Таращанського районного суду від 15.09.2022 № 379/185/20 залишено без змін.

Звертає увагу, що володіння приватними особами лісовими ділянками цілком можливе, оскільки вони можуть мати такі ділянки на праві власності. В силу зовнішніх, об`єктивних, явних і видимих природних ознак таких земельних ділянок (якщо такі ознаки наявні) особа, проявивши розумну обачність, може і повинна знати про те, що земельна ділянка є лісовою земельною ділянкою. Це може свідчити про недобросовісність такої особи і впливати на вирішення спору, зокрема про витребування лісової земельної ділянки, але не може свідчити про неможливість володіння (законного чи незаконного) приватною особою такою земельною ділянкою. Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц.

Так, власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем.

Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 06 квітня 2026 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б підтверджували належність спірної земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення, а також незаконність їх вибуття з державної власності, що свідчить про недоведеність обставин, на які посилається прокурор, а отже, про необґрунтованість позовних вимог.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 15 травня 2026 року Заступник керівника Київської обласної прокуратури Олена Таможня подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Таращанського районного суду Київської області від 06.04.2026 року та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі, судові витрати стягнути з відповідача на рахунок Київської обласної прокуратури.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги заявник вказує на те, що виготовлені картографічні матеріали ВО «Укрдержліспроект» у сукупності з наданими планово-картографічними матеріалам лісовпорядкування ДП «Богуславський лісгосп» є належними та допустимими доказами у справі на підтвердження факту формування первинних земельних ділянок з кадастровими номерами 3224483200:03:006:0017 , 3224483200:03:006:0018 та вже об`єднаної земельної ділянки з кадастровим номером 3224483200:03:006:0022, за рахунок земель лісогосподарського призначення, виходячи зі змісту інформації, яку вони містять, що відповідає правовим висновкам ВП ВС, викладеним у постановах від 14.11.2018 року в справі № 488/6211/14-ц та від 23.11.2021 року в справі № 359/3372/16-ц.

При цьому, судом не взято до уваги факти та обставини, встановлені рішенням Таращанського районного суду Київської області від 15.09.2022 року в справі № 379/185/20, яке набрало законної сили.

Висновок суду про те, що матеріали лісовпорядкування 2014 року на момент видачі наказу ГУ Держгеокадастру в Київській області від 22.01.2019 року № 10-508/15-19 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 3224483200:03:006:0018 у власність ОСОБА_4 є неактуальними через їх погодження лише 26.07.2019 року, не ґрунтується на нормах, що регулюють безперервність та порядок лісовпорядкування (статті 46-49 ЛС України), а тому до погодження матеріалів лісовпорядкування виготовлених у 2014 році, лісогосподарська діяльність проводилася на підставі матеріалів лісовпорядкування, затверджених протокол другої лісовпорядної наради від 14.04.2004 року, який судом досліджено під час судового розгляду справи.

Судом не враховано, що саме планово-картографічні матеріали лісовпорядкування - це основні документи, що підтверджують факт належності земельної ділянки до земель лісового фонду, у тому числі які раніше надавалися для інших потреб або відносилися до інших категорій земель. Усі землі, на які виготовлені планово-картографічні матеріали лісовпорядкування, є земельними ділянками лісового фонду України.

Наявність у ДСГП «Ліси України» (правонаступник ДП «Богуславське лісове господарство» матеріалів лісовпорядкування 2004 та 2014 років, відповідно до висновків Верховного Суду, є належним доказом наявності перебування їх у державній власності та права постійного користування лісовими ділянками спеціалізованого лісогосподарського підприємства.

Також, матеріали справи містять достатньо належних та допустимих доказів на підтвердження факту утворення спірної земельної ділянки, зокрема шляхом об`єднання інших земельних ділянок.

07 серпня 2026 року до Київського апеляційного суду від представника ОСОБА_1 адвоката Потапенко С.А. надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому представник зазначав, що не погоджується з доводами апеляційної скарги оскільки на думку представника вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

В судове засідання з`явився представник прокуратури Потапенко С.А., який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник ОСОБА_1 адвокат Потапенко С.А. в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Столичний лісовий офіс» про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись засобами електронного зв`язку через підсистему «Електронний Суд». Відповідно до звіту про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду, поштова кореспонденція була отримала адресатом 21 липня 2026 року.

З огляду на вище викладене колегія суддів вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності не з`явившихся сторін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, що 29.05.2018 року ОСОБА_2 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Київській області з клопотанням про надання йому відповідно до статті123 ЗК України дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення ОСГ орієнтовною площею 2.0 га, яка розташована в адміністративних межах Лісовицької сільської ради Таращанського району Київської області (т.1 а.с.66).

Згідно з довідкою ГУ Держгеокадастру у Київській області від 06.09.2018 року, виданої ОСОБА_2 земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,000 га, яка розташована за межами населеного пункту с. Лісовичі на території Лісовицької сільської ради Таращанського району Київської області, що відводиться у власність громадянину ОСОБА_2 , відносить до земель: 12.1 «Землі запасу», 12 2пасовище» ( т.1 а.с.67).

Наказом від 22.01.2019 року ГУ Держгеокадастру у Київській області затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (т.1 а.с.58-89). Надано ОСОБА_2 у власність земельну ділянку площею 2,0000 га (кадастровий номер 3224483200:03:006:0018) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Лісовицької сільської ради Таращанського району Київської області. Право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 3224483200:03:006:0018) виникає з моменту державної реєстрації цього права та оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (т.1 а.с.50).

08.04.2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 3224483200:03:006:0018, зареєстровано в реєстрі за № 280. На підставі вказаного договору приватним нотаріусом зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3224483200:03:006:0018 за ОСОБА_1 (а.с.36-37, 38-41 т.1).

Протоколом другої лісовпорядної наради від 14 квітня 2004 з розгляду проекту організації і розвитку лісового господарства Богуславського лісгоспу Київської області на 2004-2013 роки, ухвалено: пропонувати до затвердження слідуючі основні положення і заходи проекту організації та розвитку лісового господарства на наступний ревізійний період: поділ території лісгоспу на лісництва, їх площа в межах адміністративних районів, зміна площі за між обліковий період в порівнянні з земельним балансом і державним обліком лісів; групи і категорії зависності лісів, їх динаміка за між обліковий період (а.с.33-35 т.1).

Згідно листа від 24.05.2019 №04-48, Київське обласне та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства не надавало погодження на вилучення чи зміну цільового призначення земельних ділянок з кадастровими номерами: 3224483200:03:006:0018 та 3224483200:03:006:0017 (а.с.32 т.1).

Згідно листа ДП «Богуславський лісгосп» від 05.06.2029 №211, земельні ділянки 3224483200:03:006:0018 та 3224483200:03:006:0017 накладаються на землі державного лісового фонду ДП «Богуславський лісгосп» у кварталі 83 виділ 10,11,12,13,16,20 Улашівського лісництва. ДП «Богуславський лісгосп» не надавало погодження на вилучення земельних ділянок з вищезгаданими кадастровими номерами. Надали копії матеріалів лісовпорядкування та картографічних матеріалів (т.1 а.с.42, 43,44,45,46).

Згідно долученого прокурором витягу проекту організації та розвитку лісового господарства ДП «Богуславське лісове господарство» Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства Улашівське лісництво, Ірпінь -2015, таксаційний опис, відомості поквартальних підсумків, аркуш 227,228 квартал 83 Улашівське лісництво Байрачні та інші захисні ліси, виділи 9-26, де зазначається характеристика деревостанів, підросту, підліску, не вкритих лісовою рослинністю і нелісових земель, додаткові відомості (т. 1 а.с 47-49).

Наказом Київського обласного та по м. Києву Управління лісового та мисливського господарства від 26.07.2009 року № 92, затверджено матеріали лісовпорядкування 2014-2015 років державних лісогосподарських підприємств, діяльність яких координується Київським обласним та по м. Києву управлінням лісового та мисливського господарства, згідно Переліків, що додаються (Додатки 1-15) ( т.2 а.с.44, т.5 а.с. 194-225).

Також судом досліджено копію проекту організації та розвитку лісового господарства ДП «Богуславське лісове господарство» Київського обласного та по м. Києву Управління лісового та мисливського господарства, Ірпінь 2015, пояснювальною запискою та CD-диск на якому міститься належним чином завірена копія зазначеного проекту, надана ДСГП «Ліси України» в особі філії «Богуславське лісове господарство на виконання ухвали суду про витребування доказів (т.2 а.с.201-250, т.3 а.с.1-250, т.4 а.с.1-246, т.5 а.с.33)

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №363361938 від 26.01.2024, речове право на земельну ділянку з кадастровим номером 3224483200:03:006:0018, площею 2га, припинено, речове право погашено 07.11.2022, на підставі об`єднання об`єктів нерухомого майна заява про об`єднання земельних ділянок, серія та номер:783, виданий 05.12.2019 ( т.1 а.с.130).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №365056160 від 08.02.2024, право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3224483200:03:006:0022, площею 4 га, зареєстрована 07.11.2022 за ОСОБА_1 , на підставі заяви про об`єднання земельних ділянок, серія та номер 783, виданий 05.12.2019 (т.1 а.с.192-193).

Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 15.09.2022, справа № 379/185/20, яке набрало законної сили, позов виконуючого обов`язки керівника Білоцерківської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі: Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійні вимоги: ОСОБА_5 , про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру в Київській області та витребування землі з чужого незаконного володіння задоволено в повному обсязі.

Визнано недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру в Київській області від 22.01.2019 № 10-509/15-19-сг про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_5 для ведення особистого селянського господарства площею 2.0000 га (кадастровий номер 3224483200:03:006:0017), розташовану на території Лісовицької сільської ради Таращанського району Київської області.

Витребувано на користь держави з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 3224483200:03:006:0017, яка розташована в адміністративних межах Лісовицької сільської ради Таращанського району Київської області (т.1 а.с.213-217).

Згідно зі статтею 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділені на відповідні категорії, зокрема, на землі лісогосподарського та сільськогосподарського призначення .

Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства. Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель (стаття 21 ЗК України).

Статтею 55 ЗК України визначено, що до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

Відповідно до частин другої та третьої статті 56 ЗК України громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств. Громадяни і юридичні особи в установленому порядку можуть набувати у власність земельні ділянки деградованих і малопродуктивних угідь для заліснення.

Згідно зі статтею 57 ЗК України земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства. Порядок використання земель лісогосподарського призначення визначається законом.

Відповідно до статті 84 ЗК України в державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема, землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 га у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств.

Згідно зі статтею 141 ЗК України підставами припинення права на земельну ділянку є, зокрема, добровільна відмова від права користування або її вилучення у випадках, передбачених цим Кодексом.

За статтею 13 ЗК України саме до повноважень Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом. Порядок вилучення земельних ділянок визначений статтею 149 ЗК України, згідно якої земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Вилучення земельних ділянок здійснюється за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, ради Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень .

Частиною 9 статтею 149 ЗК України прямо передбачено, що саме Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - зокрема, ліси для не лісогосподарських потреб.

Частиною п`ятою статті 27 Лісового кодексу України визначено, що Кабінет Міністрів України у сфері лісових відносин передає у власність, надає у постійне користування для не лісогосподарських потреб земельні лісові ділянки, що перебувають у державній власності.

Відповідно до частини п`ятої статті 116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

У державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону (стаття 8 ЛК України).

Положеннями статті 57 ЛК України визначено вимоги щодо порядку та умов зміни цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов`язаних з веденням лісового господарства зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов`язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України. Зміна цільового призначення земельних лісових ділянок здійснюється за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центральних органів виконавчої влади з питань лісового господарства та охорони навколишнього природного середовища. Зміна цільового призначення земельних лісових ділянок Кабінетом Міністрів України не потребує погоджень з іншими органами.

Відповідно до пункту 5 розділу VIII Прикінцевих положень Лісового кодексу України , до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Таким чином при вирішенні питання щодо перебування земельної лісової ділянки в користуванні державного лісогосподарського підприємства необхідно враховувати положення пункту 5 розділу VIII Прикінцевих положень Лісового кодексу України.

Згідно з частиною третьою статті 12 та частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Так, судом встановлено, що віднесення спірної земельної ділянки до категорії земель лісогосподарського призначення підтверджується листом ДП « Богуславське лісове господарство » № 211 від 05.06.2019 року, листом Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства № 04-48/1117 від 24.05.2019 року, викопіюванням з планово-картографічних матеріалів базового лісовпорядкування ДП « Богуславське лісове господарство», рішенням Таращанського районного суду Київської області від 15.09.2022, справа № 379/185/20, яке набрало законної сили.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (частина перша статті 387 ЦК України).

Якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 ЦК України майно не може бути витребуване у нього (частина перша статті 330 ЦК України).

Київське обласне та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства та ДП «Богуславський лісгосп» не надавало погодження на вилучення чи зміну цільового призначення земельних ділянок з кадастровими номерами: 3224483200:03:006:0018 та 3224483200:03:006:0017, які в подальшому були об`єднані в спірну земельну ділянку з кадастровим номером 3224483200:03:006:0022.

Враховуючи наведене, встановивши, що право власності ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку виникло з порушенням земельного законодавства, земельна ділянка була отримана безвідплатно в особи, яка не мала права її відчужувати, тому відновити становище, яке існувало до порушення можливо лише шляхом витребування вказаної земельної ділянки на користь держави з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 .

У відповідності до положень статті 376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права.

Рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм процесного права, неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового судового рішення про задоволення позов.

З огляду на вище викладене з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 7 570,00 грн.

Керуючись статтями 268, 367, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури Олени Таможньої задовольнити.

Рішення Таращанського районного суду Київської області від 06 квітня 2026 рокускасувати та ухвалити нове.

Позов заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури Київської області, який діє в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Столичний лісовий офіс», ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки задовольнити.

Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації земельну ділянку з кадастровим номером 3224483200:03:006:0022 площею 4 га.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 7 570,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 28 серпня 2026 року

Головуючий: Судді: