Постанова від 23 серпня 2026 р. у справі №755/7843/26 — Київський апеляційний суд

Суд: Київський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Дата: 23 серпня 2026 р.

Справа: №755/7843/26

Суддя: Болотов Євген Володимирович

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 755/7843/26

№ апеляційного провадження: 33/824/3911/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного суду Болотов Є.В., розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 на постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 09 червня 2026 року, винесену під головуванням судді Курила А.В., про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. ст. 122-4, 124, ч. 5 ст. 126 КУпАП,-

встановив:

Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 09 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124, ч. 5 ст. 126 КУпАП та, із урахуванням ст. 36 КУпАП, застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 40 800 грн 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на сім років з оплатним вилученням транспортного засобу.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп. в дохід держави.

У клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження захисник ОСОБА_1 зазначив, що копію постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 09 червня 2026 року отримано 04 липня 2026 року ,що підтверджується долученою до апеляційної скарги копією конверту (а.с. 86).

Із апеляційною скаргою на постанову суду від 09 червня 2026 року захисник ОСОБА_1 звернувся 13 липня 2026 року.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що строк апеляційного оскарження підлягає поновленню.

В апеляційній скарзі захисник просить скасувати постанову суду та ухвалити нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124, ч. 5 ст. 126 КУпАП та накласти адміністративне стягнення із урахуванням ч. 2 ст. 36 КУпАП у виді штрафу у розмірі 40 800 грн 00 коп. зпозбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, захисник ОСОБА_1 зазначив, що постанова суду в частині накладення адміністративного стягнення не відповідає вимогам законодавства. ОСОБА_1 повідомив до органів поліції про вчинену дорожньо-транспортну пригоду, вказане свідчить про його ставлення до вказаних правопорушень. ОСОБА_1 має на утриманні малолітню дитину, платне вилучення транспортного засобу вплине на життєдіяльність сім'ї та матеріальний стан.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 вимоги апеляційної скарги підтримав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За ст. 122-4 КУпАП залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Згідно п. 2.10а ПДР України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Статтею 124 КУпАП, передбачено відповідальність водіїв за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до п. 13.1 ПДР України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

За п. 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно ч. ч. 1, 5 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством,- тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушень, передбачених ч. ч.2 - 4цієї статті, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 669046 від 18 травня 2026 року, 21 квітня 2026 року о 00 год 29 хв. у м. Києві по вул. Регенераторна, 4 водій ОСОБА_1 керуючитранспортним засобом «Geely GX7» д.н.з. НОМЕР_1 , не дотримався безпечного інтервалу та здійснив наїзд на припарковані автомобілі «Lexus ES300H», д.н.з. НОМЕР_2 , та «AudiA4», д.н.з. НОМЕР_3 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди завдано механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 669050від 18 травня 2026 року, 21 квітня 2026 року о 00 год 29 хв. у м. Києві по вул. Регенераторна, 4 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Geely GX7» д.н.з. НОМЕР_1 , залишив місце дорожньо-транспортної пригоди до приїзду працівників поліції, будучи причетним до неї.

За протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 669063, 18 травня 2026 року, 21 квітня 2026 року о 00 год 29 хв. у м. Києві по вул. Регенераторна, 4 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Geely GX7» д.н.з. НОМЕР_1 , будучи особою, яка не має права керування транспортним засобом Приморським районним судом міста Одеса від 12 грудня 2025 року. Правопорушення вчинено повторно протягом року. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Матеріали справи містять:

- протоколи про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 669046 від 18 травня 2026 року та серії ЕПР1 669050 від 18 травня 2026 року;

- схему місця ДТП;

- рапорти лейтенанта поліції Марини Нікітіної та старшого інспектора Шуть Д.В.;

- письмові пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4, ст. 124, ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме: здійснення наїзду на припарковані автомобілі «Lexus ES300H», д.н.з. НОМЕР_2 , та «AudiA4», д.н.з. НОМЕР_3 , залишення місця дорожньо-транспортної пригоди до приїзду наряду поліції та керування транспортним засобом будучи особою, яка не має права керування.

Матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності вини ОСОБА_1 у порушенні п. 2.10а, п. 2.1, п. 13.1 ПДР України.

Судом оглянуто оригінал схеми місця ДТП.

Будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, матеріали справи не містять.

Звертаючись до суду із апеляційною скаргою захисник ОСОБА_1 зазначив, що постанова Дніпровського районного суду міста Києва від 09 червня 2026 року в частині накладення адміністративного стягнення не відповідає вимогам законодавства та просив накласти адміністративне стягнення із урахуванням ч. 2 ст. 36 КУпАП у виді штрафу у розмірі 40 800 грн 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Обгрунтовуючи апеляційну скаргу, захисник зазначив, що ОСОБА_1 одружений та має на утриманні малолітню дитину 2021 року народження. Платне вилучення транспортного засобу «Geely GX7», д.н.з. НОМЕР_1 , який є спільною власністю родини, суттєво вплине на життєдіяльність сім`ї та її матеріальний стан.

У судовому засіданні захисником долучено до матеріалів справи копію посвідчення водія дружини ОСОБА_1 - ОСОБА_4 .

Вирішуючи питання щодо оплатного вилучення транспортного засобу, у суду першої інстанції були відсутні відомості щодо користування дружиною ОСОБА_1 автомобілем «Geely GX7», д.н.з. НОМЕР_1 , яка має відповідне посвідчення водія. Згідно наданих у судовому засіданні пояснень, на утриманні ОСОБА_4 перебувають троє неповнолітніх дітей. Вказаний автомобіль є єдиним транспортним засобом сім`ї та є необхідним для забезпечення пересування трьох неповнолітніх дітей містом: відвідування садочку, школи, дитячих гуртків, тощо.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення захисника, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правильно визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124, ч. 5 ст. 126 КУпАП, але необґрунтовано застосовано до нього стягнення щодо оплатного вилучення єдиного транспортного засобу сім`ї із трьома неповнолітніми дітьми.

Відтак, апеляційний суд вважає, що постанова суду від 09 червня 2026 року слід змінити, виключивши з мотивувальної та резолютивної частини оскаржуваного рішення висновок суду про оплатне вилучення транспортного засобу «Geely GX7», д.н.з. НОМЕР_1 . В іншій частині постанову суду залишити без змін.

З урахуванням наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -

постановив:

Поновити захиснику ОСОБА_1 строк оскарження постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 09 червня 2026 року.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 09 червня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.ст. 122-4, 124, ч. 5 ст. 126 КУпАП змінити, виключивши з мотивувальної та резолютивної частини оскаржуваного рішення висновок суду про оплатне вилучення транспортного засобу.

В іншій частині постанову суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Повний текст складено 27 серпня 2026 року.

Суддя Є.В. Болотов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua