Постанова від 16 серпня 2026 р. у справі №753/9811/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 753/9811/26 Головуючий в суді І інстанції Скуба А.В.

Провадження № 33/824/3369/2026 Головуючий в суді ІІ інстанції Сушко Л.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі судді Сушко Л.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Проскурякової Іванни Михайлівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 29 травня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 638396 від 12.04.2026 року - 12 квітня 2026 року о 03 год. 25 хв, у м. Київ, просп. Миколи Бажана, 1Д, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Yamaha RM39/A/07» д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння. Результат огляду позитивний - 0,92 ‰. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки за допомогою «Alcotester Drager 6820», тест 6382, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 29 травня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 н.м.д.г., що складає 17 000 грн, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп. на користь держави.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, адвокат Проскурякова І.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , 10 червня 2026 року подала через підсистему ЄСІТС - «Електронний суд» апеляційну скаргу, у якій просив оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою закрити провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Крім того, одночасно із апеляційною скаргою адвокат Проскурякова І.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , заявила клопотання, у якому порушила питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку представниця ОСОБА_1 - адвокат Проскурякова І.М., зазначає, що оскаржувана постанова надійшла в її Електронний кабінет 01 червня 2026 року о 19 год. 19 хв., після закінчення робочого дня, відтак вважає, що строк на апеляційне оскарження було пропущено з поважних причин.

Доводи апеляційної скарги адвокат Проскурякова І.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , обґрунтовувала тим, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, що є об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Адвокат Проскурякова І.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , у судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити. Надала пояснення, аналогічні викладеним у своїй апеляційній скарзі.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню, разом з тим апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, доводи адвоката Проскурякової І.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження постанови Дарницького районного суду міста Києва від 29 травня 2026 року на думку суду апеляційної інстанції, є обґрунтованими.

В переданих судом першої інстанції матеріалах справи відсутні будь-які докази направлення оскаржуваної постанови до особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, або ж його представниці.

Разом з тим, захисницею ОСОБА_1 - адвокатом Проскуряковою І.М., до апеляційної скарги було долучено знімок екрану з Електронного кабінету підсистеми ЄСІТС - «Електронний суд», з якого вбачається, що 01 червня 2026 року о 19 год. 19 хв. представнику надійшов документ із заголовком: «По справі № 753/9811/26 надійшов документ Постанова».

Відтак, суд апеляційної інстанції приймає до уваги аргументи, які наведено у клопотанні про поновлення строку.

Враховуючи зазначене, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, з огляду на викладені обставини суд апеляційної інстанції вважає за необхідне клопотання задовольнити, поновити адвокату Проскуряковій І.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , строк на апеляційне оскарження постанови Дарницького районного суду міста Києва від 29 травня 2026 року, як такий, що пропущений з поважних причин.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постанова суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам.

Як убачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суд першої інстанції достатньо повно, об`єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у матеріалах адміністративної справи доказах.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідно до п. 2.9а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Проте, вимоги вказаного пункту ПДР ОСОБА_1 дотримано не було.

У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно з встановленими нормами закону держави Україна.

Вина ОСОБА_1 у порушенні п. 2.9а ПДР України, за обставин, викладених у постанові, всупереч доводів апеляційної скарги, підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться:

- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 638396 від 12.04.2026 року, з якого вбачається, що 12 квітня 2026 року о 03 год. 25 хв, у м. Київ, просп. Миколи Бажана, 1Д, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Yamaha RM39/A/07» д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння. Результат огляду позитивний - 0,92 ‰. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки за допомогою «Alcotester Drager 6820», тест 6382, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1-2);

- у результаті тестування на стан алкогольного сп`яніння, відповідно до якого ОСОБА_1 12.04.2025 року о 03 год. 55 хв. проходив огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою Alcotest 6820, прилад № ARJL-0314, принтер № ARJH-0222, тест № 6382, результат тестування - 0,92 ‰. Чек приладу «Драгер» з результатами огляду підписаний особою, яка тестувалась (а.с. 4);

- у акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів із якого вбачається, що огляд було проведено у зв`язку з такими виявленими ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, почервоніння покриву обличчя. Результат огляду позитивний - 0,92 ‰. У графі: «з результатами згоден» наявний підпис ОСОБА_1 (а.с. 5);

- у направленні на огляд водія транспортного засобу до КНП КНКЛЛ «Соціотерапія» з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до змісту якого виявлено такі ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, почервоніння обличчя (а.с. 6);

- у інформації з системи «АРМОР» щодо наявності у ОСОБА_1 посвідчення водія категорії В та інформації щодо транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 (а.с. 7-8);

- даними відеозапису «export-vexmr» з нагрудної камери патрульного поліції № 472219, що здійснював оформлення вчиненого особою, що притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, який кореспондується з фактичними обставинами справи та вказує на факт порушення водієм вказаних правил ПДР. На відеозаписі зафіксовано транспортний засіб, а саме мотоцикл, та двоє чоловіків, які у ході розмови з патрульними поліції не заперечували факт керування транспортним засобом, погодились з тим, що зупинка була здійснена внаслідок недотримання правил дорожнього руху, оскільки водій керував мотоциклом без захисного мотошолому (фрагмент відеозапису з 0:18:55). Пасажир транспортного засобу не заперечував факт керування мотоциклом ОСОБА_1 .. Сам ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер» на місці зупинки без будь-якого тиску та примусу (момент відеозапису з 0:01:28). Зафіксовано процедуру проходження огляду на місці зупинки, у ході якого спочатку було проведено пробний забір на підтвердження відсутності випарів алкоголю у трубці. На відеозаписі з нагрудної камери патрульного поліції зафіксовано, що під час проходження огляду водієм було встановлено, що останній знаходиться у стані алкогольного сп`яніння, результат огляду позитивний - 0, 92 ‰ (фрагмент відеозапису з 0:20:30). На запитання патрульного чи згоден ОСОБА_1 із результатами огляду останній відповів, що згоден. Крім того, поліцейський повідомив водію, що у разі незгоди із результатом огляду, він має право пройти огляд на стан сп`яніння у лікаря-нарколога, однак водій таким правом не скористався, оскільки не заперечував щодо отриманих внаслідок проведеного огляду на місці зупинки, результатів огляду (фрагмент відеозапису з 0:21:25). У зв`язку з цим, патрульними поліції було повідомлено, що на водія буде складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, на що останнім також не було висловлено будь-яких заперечень. Крім того, зафіксовано момент роз`яснення ОСОБА_1 прав, передбачених ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП (фрагмент відеозапису з 0:21:40). Також зафіксовано момент ознайомлення водія із складеним патрульними поліції матеріалом щодо адміністративного правопорушення під підпис (фрагмент відеозапису з 0:46:38) (а.с. 9).

Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.

Найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення є протокол про здійснення адміністративного правопорушення.

Протокол підписаний особою, яка його склала, та самим ОСОБА_1 без будь-яких заперечень та зауважень.

Обставини, зазначені в протоколі узгоджуються із дослідженим судом апеляційної інстанції наданим відеозаписом, на якому відображені події, які відбувалися 12 квітня 2026 року за участю ОСОБА_1 ..

Відеозаписи є одними із об`єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення. На відео, що міститься в матеріалах справи, зафіксовані подія правопорушення. Цей відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги про те, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, що є об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки зазначені доводи спростовуються долученим до матеріалів справи відеозаписом із боді-камер патрульних поліцейських, на якому зафіксовано транспортний засіб, технічний паспорт на який перебував саме у ОСОБА_1 , оскільки останній на вимогу поліцейського добровільно його надав (фрагмент відеозапису з 0:24:22). Крім того, під час спілкування з працівниками поліції ні ОСОБА_1 , ні пасажир не заперечували факту керування мотоциклом водієм ОСОБА_1 .. Зокрема, на моменті відеозапису з 0:18:50 ОСОБА_1 зазначає: «ну ми ж культурно їхали», після чого поліцейський повідомляє про причину зупинки, а саме керування транспортним засобом без захисного мотошолома, з чим ОСОБА_1 погоджується.

Також відеозаписом зафіксовано добровільну згоду ОСОБА_1 на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки із застосуванням спеціального технічного засобу, а також його згоду з результатами проведеного огляду. Крім того, ОСОБА_1 під відеозапис ознайомився з матеріалами справи про адміністративне правопорушення та засвідчив факт ознайомлення власним підписом, не висловивши при цьому жодних заперечень щодо викладених у них обставин.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відеозапис є належним та допустимим доказом у справі, який у сукупності з іншими матеріалами підтверджує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та спростовує доводи апеляційної скарги про відсутність відповідних доказів.

Разом з тим, ОСОБА_1 під час ознайомлення із адміністративними матеріалами не був позбавлений можливості зазначити у протоколі про адміністративне правопорушення ті пояснення, які вважав за потрібні, однак свою незгоду із викладеними у ньому відомостями не зазначив.

Інших вагомих та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, апеляційна скарга не містить.

Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення.

Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, обраний судом першої інстанції вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік відповідає обставинам справи, вимогам ст.ст. 23, 33 КУпАП.

Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що постанова Дарницького районного суду міста Києва від 29 травня 2026 року є законною та обґрунтованою, а тому апеляційна скарга адвоката Проскурякової І.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Поновити адвокату Проскуряковій Іванні Михайлівні, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , строк на апеляційне оскарження постанови Дарницького районного суду міста Києва від 29 травня 2026 року.

Апеляційну скаргу адвоката Проскурякової Іванни Михайлівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 29 травня 2026 року залишити без задоволення.

Постанову Дарницького районного суду міста Києва від 29 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено «28» серпня 2026 року.

Суддя Київського апеляційного суду Л.П. Сушко