Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №759/7943/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 759/7943/26

провадження № 33/824/3020/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд

в складі судді Кирилюк Г. М.,

при секретарі Черняк Д. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Конюшка Дениса Борисовича на постанову Святошинського районного суду міста Києва від 08 квітня 2026 року в складі судді Дячука С. І., у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП,

установив:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 621962 від 23 березня 2026 року, 17 листопада 2025 року, 17:10:00, м. Київ, Берестейське шосе, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Fiat, н/з НОМЕР_1 , при виявленні небезпеки, яку водій об`єктивно спроможний виявити, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки автомобіля або небезпечного об`їзду перешкоди, та скоїв зіткнення з автомобілем Mercedes, н/з НОМЕР_2 , чим порушив п. 12.3 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 08 квітня 2026 року провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, відносно ОСОБА_2 закрито на підставі п. 8 ст. 247 КУпАП у зв`язку з наявністю по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про закриття справи про адміністративне правопорушення.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що згідно з постановою Святошинського районного суду міста Києва від 03 лютого 2026 року (справа №759/29040/25) справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП закрито на підставі п. 1. ч. 1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Вказане адміністративне правопорушення було вчинено за тих самих фактичних обставин.

14.05.2026 представник іншого учасника даної ДТП ОСОБА_1 - захисник Конюшко Д. Б. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Святошинського районного суду міста Києва від 08 квітня 2026 року та прийняти нову, якою справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Також просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки копію оскаржуваної постанови від 08.04.2026 ОСОБА_1 фактично отримав у суді лише 11 травня 2026 року, апеляційну скаргу подав протягом 10 днів з дати ознайомлення з судовим рішенням. Враховуючи, що право на справедливий суд включає право на доступ до апеляційного перегляду, формальне пропущення строку через несвоєчасне отримання рішення не має перешкоджати встановленню істини.

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Причини пропуску строку оскарження судового рішення є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Враховуючи ту обставину, що ОСОБА_1 не повідомлявся про судове засідання, в якому було винесено оскаржувану постанову, копію вказаної постанови отримав 06.05.2026 , а апеляційну скаргу подав 14.05.2026, наявні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.

По суті доводів апеляційної скарги зазначив, що у справі №759/29040/25 розглядалось питання щодо порушення ОСОБА_2 пунктів 12.1 та 13.1 ПДР. Натомість предметом розгляду у даній справі є інший протокол про адміністративне правопорушення № 621962 від 23 березня 2026 року, який був складений органами Національної поліції України за фактом порушення ОСОБА_2 пункту 12.3 ПДР.

Під технічною причиною ДТП розуміють обставини, які з технічної точки зору послужили причиною виникнення аварійної обстановки - ситуації при якій ДТП стає невідворотною. В даному випадку саме несвоєчасне виконання ОСОБА_2 вимог п. 12.3 ПДР стало самостійною причиною зіткнення.

Поява патрульного автомобіля та подальше гальмування автомобіля Mercedes під керуванням ОСОБА_1 були об`єктивною небезпекою, на яку водій ОСОБА_2 був зобов`язаний зреагувати згідно з п. 12.3 ПДР. Невиконання цього обов`язку є окремим складом правопорушення.

Суд першої інстанції, зазначаючи про «ті самі фактичні обставини», проігнорував, що правова кваліфікація дій водія у другому протоколі базується на інших обов`язках, передбачених ПДР. Кожен учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила (п. 1.4 ПДР). ОСОБА_1 мав право розраховувати, що водій ОСОБА_2 вживатиме заходів гальмування при виникненні небезпеки, а не просто констатуватиме «неможливість уникнення зіткнення». Факт складання нового протоколу за іншим пунктом ПДР, який містить інші фактичні обставини діяння та іншу суть порушення, не є «тим самим фактом» в розумінні п. 8 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Кожне окреме порушення ПДР, яке призвело до ДТП, підлягає самостійному судовому розгляду і оцінці.

Таким чином, вважає висновки суду першої інстанції такими, що не відповідають обставинам справи та вимогам ст. 251, 252, 280 КУпАП щодо всебічного та повного дослідження доказів.

17.06.2026 захисник ОСОБА_2 - адвокат Шепілов О. О. звернувся до суду з клопотанням про закриття апеляційного провадження.

Просив врахувати постанову Святошинського районного суду м. Києва від 03 лютого 2026 року у справі №759/29040/25, яка набрала законної сили та є остаточним судовим рішенням.

Визнати, що постанова Святошинського районного суду м. Києва від 03.02.2026 у справі №759/29040/25 виключає можливість подальшого переслідування ОСОБА_2 за фактом дорожньо-транспортної пригоди від 17.11.2025. Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Конюшка Д.Б. на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 08.04.2026.

Свої доводи мотивує тим, що постанова Святошинського районного суду м. Києва від 03 лютого 2026 року у справі №759/29040/25 набрала законної сили, стосується тієї ж особи і тих самих фактичних обставин, а тому подальший розгляд справи суперечить конституційному принципу недопустимості подвійного притягнення до відповідальності. Розгляд апеляційної скарги в даній справі фактично призведе до непрямого перегляду постанови від 03.02.2026, яка набула законної сили та має остаточний характер.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Конюшко Д. Б. апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити. За наслідками розгляду апеляційної скарги прийняти нову постанову, якою ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а провадження за ст. 124 КУпАП закрити на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП.

ОСОБА_2 та його захисник - адвокат Шепілов О. О. просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а в задоволенні клопотання про закриття апеляційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Судом встановлено, що 17 листопада 2025 року о 17.10 год. в м. Києві по Берестейському шосе, сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої були пошкоджені транспортні засоби: автомобіль Fiat, н/з НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіль Mercedes, н/з НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1

17.11.2025 уповноваженою особою Управління патрульної поліції в м. Києві було складено протокол по адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, відносно водія ОСОБА_2 за порушенням ним правил п.12.1 , 13.1 ПДР України, а саме не обрання безпечної швидкості руху, не дотримання безпечної дистанції, що призвело до зіткнення транспортного засобу під його керуванням та транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , який рухався попереду.

Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 03 лютого 2026 року (справа №759/29040/25), яка набрала законної сили, справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП закрито на підставі п. 1. ч. 1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

23.03.2026 уповноваженою особою Управління патрульної поліції в м. Києві складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 621962, за змістом якого 17.11.2025 року, 17:10:00, м. Київ, Берестейське шосе, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Fiat, н/з НОМЕР_1 , при виявленні небезпеки, яку водій об`єктивно спроможний виявити, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки автомобіля або небезпечного об`їзду перешкоди, та скоїв зіткнення з автомобілем Mercedes, н/з НОМЕР_2 , чим порушив п. 12.3 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

За змістом п. 12.3 ПДР України у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Відповідно до письмових пояснень водія транспортного засобу Mercedes, д/н НОМЕР_3 , ОСОБА_1 , він 17.11.2025 о 17 год. 10 хв. в м. Києві по Берестейському шосе, 12, рухався в другій полосі та помітив, як поліцейський автомобіль перекрив другу полосу, щоб здійснити лівий розворот не зі своєї полоси, тим самим створивши перешкоду. Він заздалегідь здійснив перелаштування в першу полосу і змушений був трохи пригальмувати, пропустивши інше авто, яке так саме здійснювало об`їзд поліцейського автомобіля як перешкоду. Будучи вже на першій полосі, почав рухатися вперед та почув писк колес і удар позаду в своє авто. Зазначив, що поліцейський транспортний засіб був з увімкненим синім проблисковим маячком.

Відповідно до копії письмових пояснень водія транспортного засобу Fiat, д/н НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , він 17.11.2025 о 17 год. 10 хв. в м. Києві по Берестейському шосе рухався в бік с. Стоянка крайньою правою полосою з приблизною швидкістю 45-50 км/год. Раптово з лівої полоси руху почав перелаштовуватися автомобіль Mercedes чорного кольору. Він почав гальмувати, але уникнути зіткнення не вдалося. Можливості маневрувати в право не було, так як на полосі розгону їхав паралельно автомобіль, а також зліва в другій смузі було авто. Після зіткнення трохи далі в лівій смузі він побачив стоячий автомобіль поліції, який з лівого ряду намагався здійснити поворот на ліво не зі своєї полоси руху.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також переглянувши відеозапис даної ДТП, апеляційний суд вважає, що вина ОСОБА_2 в тому, що він 17.11.2025 о 17:10 год. м. Київ, Берестейське шосе, керуючи автомобілем Fiat, н/з НОМЕР_1 , при виявленні небезпеки, яку водій об`єктивно спроможний виявити, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки автомобіля або небезпечного об`їзду перешкоди, та скоїв зіткнення з автомобілем Mercedes, н/з НОМЕР_2 , чим порушив п. 12.3 ПДР, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, повністю доведена при апеляційному розгляді справи.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП підтверджується матеріалами справи, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 621962 від 23.03.2026, в якому викладено обставини вчинення адміністративного правопорушення;

- схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 17.11.2025 о 17 год. 10 хв. в м. Києві по Берестейському шосе, на якій зафіксоване розташування транспортних засобів після дорожньо-транспортної пригоди, особливості дорожньої розмітки, відповідні результати виміру відстаней, ушкодження, які отримали транспортні засоби;

- даними відеозапису, з якого вбачається, що автомобіль Fiat, н/з НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , при появі патрульного автомобіля та зменшення у зв`язку з цим швидкості руху автомобілем Mercedes, н/з НОМЕР_2 , який рухався попереду, не вжив заходів для негайного зменшення швидкості руху при виникненні небезпеки, що призвело до зіткнення та пошкодження транспортних засобів.

За змістом п. 12.3 ПДР України у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

ОСОБА_2 вимог п. 12.3 ПДР України не дотримався.

Кваліфікація дій ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП є правильною.

Висновок суду першої інстанції про закриття провадження по справі у зв`язку з тим, що по тому самому факту відносно ОСОБА_2 вже було прийнято судове рішення за обставин, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, є необґрунтованими.

Відповідно до ст. 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

За своєю конструкцією стаття 124 КУпАП є бланкетною, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів.

При розгляді такої категорії справ необхідно з`ясовувати і зазначати, у чому саме полягали порушення, норми яких правил, інструкцій інших нормативних актів не додержано, чи є причинний зв`язок між цими порушеннями та наслідками, які настали.

Суд оцінює дії водія по порушенню конкретних пунктів ПДР, як окремі склади адміністративних правопорушень, не прив`язуючись при цьому до події дорожньо-транспортної пригоди.

Протокол, який є предметом розгляду даної справи, складений за порушення ОСОБА_2 п. 12.3 ПДР України.

Протокол у справі №759/29040/25 складений за порушення ОСОБА_2 п. 12.1, 13.1 ПДР України. Вина останнього щодо порушення п. 12.3 ПДР у межах зазначеного провадження не встановлювалась.

Тобто, протоколи складені за порушення різних пунктів ПДР, не є тотожними, оскільки стосуються різних складів правопорушень, а тому закриття провадження в справі №759/29040/25 не виключає можливості притягнення винної особи до відповідальності за порушення інших пунктів ПДР та не вказує на подвійне притягнення особи до відповідальності.

Отже, оцінюючи сукупність наявних в справі доказів, апеляційний суд дійшов висновку, що твердження сторони захисту ОСОБА_2 щодо наявності підстав для закриття апеляційного провадження, або залишення без змін постанови суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до положень статті 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.

Відповідно до положень п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Як вбачається із адміністративних матеріалів справи, правопорушення вчинене ОСОБА_2 17 листопада 2025 року.

Відтак, тримісячний строк накладення адміністративного стягнення, обчислений з 17.11.2025, на момент розгляду даної справи закінчився.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, оскаржувана постанова Святошинського районного суду міста Києва від 08 квітня 2026 року підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд

постановив:

Поновити представнику ОСОБА_1 - адвокату Конюшку Денису Борисовичу строк на апеляційне оскарження постанови Святошинського районного суду міста Києва від 08 квітня 2026 року.

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Конюшка Дениса Борисовича задовольнити частково.

Постанову Святошинського районного суду міста Києва від 08 квітня 2026 року скасувати.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Г. М. Кирилюк