Постанова від 12 липня 2026 р. у справі №372/506/26 — Київський апеляційний суд

Справа № 372/506/26 Головуючий в суді І інстанції - Сташків Т.Г.

Провадження № 33/824/3008/2026 Доповідач в суді II інстанції - Свінціцька О.П.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд

в особі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Свінціцької О.П., в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Воропая Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Воропая Р.М. на постанову судді Обухівського районного суду Київської області від 16 квітня 2026 року,

в с т а н о в и в:

Постановою судді Обухівського районного суду Київської області від 16 квітня 2026 року

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 27.01.2026 року близько 07 год. 40 хв. за адресою: м. Обухів, вул. Київська, поблизу буд. 164, керуючи автомобілем Chevrolet, державний номерний знак НОМЕР_1 , не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, при зміні напрямку руху не надав перевагу транспортному засобу, який рухався по головній дорозі, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем Tesla, державний номерний знак НОМЕР_2 . Внаслідок дорожньо - транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 2.3б, 10.1 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.

У апеляційній скарзі захисник вважає оскаржувану постанову незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказав про те, що в протоколі про адміністративне правопорушення вказано про порушення пунктів 2.3 б) та 10.1 Правил дорожнього руху України, однак фабула протоколу описує зовсім іншу правову ситуацію, а саме «не надав перевагу транспортному засобу, який рухався по головній дорозі», що характерно для оцінки черговості проїзду нерегульованого перехрестя або дії знаків пріоритету. При цьому, суд першої інстанції сам встановив, що на місці ДТП працював світлофорний об`єкт, рух транспортних засобів регулювався світлофорами, а тому йшлося про регульоване перехрестя. Таким чином, твердження протоколу про ненадання переваги автомобілю, який рухався по «головній дорозі», не відповідає правовому режиму регульованого перехрестя, який встановлений самим судом. Вважає, що за таких умов суд мав або констатувати недоведеність саме тієї фабули, яка була пред`явлена ОСОБА_1 , або закрити провадження у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Вказав, що суд не мав права підміняти фабулу протоколу власною правовою конструкцією, фактично замінюючи «рух по головній дорозі» на висновки щодо регульованого перехрестя, жовтого сигналу світлофора, завершення проїзду перехрестя іншим транспортним засобом або обов`язку дати дорогу транспортному засобу зустрічного напрямку, оскільки така підміна змінює зміст та порушує право особи на захист. Також зазначив про те, що суд першої інстанції неправильно застосував тезу про те, що вимоги розділу 16 ПДР не звільняють водія від обов`язку виконувати п.10.1 ПДР, оскільки суд використав п.10.1 ПДР як універсальну норму для притягнення до відповідальності за будь - яку дорожньо - транспортну пригоду, не встановивши при цьому конкретного порушення правил черговості проїзду саме на регульованому перехресті. Тобто фактично суд дійшов висновку про порушення п.10.1 ПДР лише з того, що сталась ДТП. Вважає, що такий підхід є неприпустимим, оскільки склад правопорушення за ст.124 КУпАП не може виводитися із самого наслідку, а має бути встановлена конкретна дія водія, яка суперечила конкретному правилу дорожнього руху та перебувала у причинному зв`язку з настанням дорожньо - транспортної пригоди. Крім того, вказав про те, що пункт 2.3 б) Правил дорожнього руху України є загальною нормою уважності, однак суд не конкретизував у чому саме полягало його порушення. Так, зазначив, що для притягнення за ст.124 КУпАП посилання на цей пункт не може бути декларативним, суд має встановити, яку саме зміну дорожньої обстановки водій мав об`єктивно сприйняти, коли саме він мав її сприйняти, яку конкретну дію він мав вчинити та чи була в нього реальна технічна можливість уникнути ДТП, що не було зроблено в постанові суду. А саме, суд не встановив відстань між транспортними засобами в момент початку маневру, швидкість руху автомобіля Tesla, момент увімкнення жовтого сигналу для кожного напрямку, момент перетину стоп-лінії кожним водієм, час руху до місця зіткнення, видимість та можливість ОСОБА_1 своєчасно виявити автомобіль Tesla. Відтак, вважає що висновок суду про порушення п.2.3 б) ПДР України є припущенням, а не результатом повного та об'єктивного дослідження доказів. Також вказав на те, що суд першої інстанції посилаючись на відповідь ТОВ «Віжуал Тех» і відеозапис, фактично встановив, що автомобіль Tesla та автомобіль Chevrolet у відповідних напрямках отримали жовтий сигнал світлофора. Проте, суд не встановив жодної з обставин, необхідних для застосування винятку, що Правила дорожнього руху допускають продовження руху на жовтий сигнал лише якщо водій у разі його увімкнення не може зупинити транспортний засіб у визначеному місці, не вдаючись до екстреного гальмування, і за умови забезпечення безпеки дорожнього руху. Не встановлення цих обставин виключає можливість безсумнівного висновку про те, що саме ОСОБА_1 порушив Правила дорожнього руху і що саме його дії перебували у причинному зв`язку з дорожньо - транспортною пригодою. Крім того, суд в своєму рішенні виклав іншу ситуацію ніж ту, про яку вказував свідок ОСОБА_2 якого було допитано судом першої інстанції, обмежившись формулюванням, що той стояв на перехресті і коли був дозволений сигнал він розпочав рух, але відбулось зіткнення. Зазначив, що не надання судом аналізу показанням свідка ОСОБА_2 , та не врахувавши його показань суд навмисно спотворив механізм розвитку ДТП, та прийшов до завідома хибного висновку. Разом з тим, вказав, що суд першої інстанції встановивши регульоване перехрестя, працюючий світлофор, одночасний жовтий сигнал для відповідних напрямків та питання завершення проїзду перехрестя іншим транспортним засобом, фактично перейшов до іншої фактичної та правової конструкції, що є істотною зміною. За таких обставин, просив оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Вислухавши пояснення:

ОСОБА_1 та його захисника, які подану апеляційну скаргу підтримали, підтвердили її доводи та просили її задовольнити;

вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника Воропая Р.М. до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Висновки судді місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п.п. 2.3б, 10.1 ПДР України, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збиткамистверджуються сукупністю зібраних у справі доказів, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 576476, що складений 27.01.2026 року, схемою ДТП, письмовими поясненнями, рапортом, фотоматеріали, долученим до справи відеозаписом з місця події та іншими матеріалами справи.

Дослідивши указані докази та надавши їм належну оцінку суддя місцевого суду дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Судом вірно встановлено, що саме недотримання ОСОБА_1 вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України перебувають у причинному зв`язку з наслідками, що настали, а саме, що він керуючи автомобілем Chevrolet, державний номерний знак НОМЕР_1 , не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, при зміні напрямку руху не надав перевагу транспортному засобу, який рухався по головній дорозі прямо, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем Tesla, державний номерний знак НОМЕР_2 .

Посилання захисника на те, що ОСОБА_1 невірно поставлено в вину порушення вимог п.10.1 ПДР України суд до уваги не приймає.

Так, суд звертає увагу на те, що вимоги Розділу 16 ПДР регулюють правила проїзду перехресть, проте вони не звільняють водія від виконання обов`язків, передбачених Розділом 10 («Початок руху та зміна його напрямку»).

Пункт 10.1 ПДР є вимогою, яка зобов`язує водія перед початком руху, чим будь - якою зміною напрямку руху переконатися в тому, що це буде безпечним і не створить перешкод іншим учасникам руху.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи відеозапису саме водій Chevrolet не виконав вимоги п. 10.1 ПДР України, оскільки розпочав зміну напрямку руху (поворот ліворуч), не переконавшись у безпеці вказаного маневру, та не надав дорогу автомобілю Tesla, який завершував проїзд перехрестя та рухався прямо у зустрічному напрямку та з урахуванням одночасного ввімкнення жовтого сигналу світлофора для обох водіїв. Саме недотримання водієм ОСОБА_1 вказаних вимог правил дорожнього руху перебуває в причинному зв`язку з наслідками у виді зіткнення та пошкодження транспортних засобів.

Таким чином, у діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Апеляційна скарга захисника Воропая Р.М. не містить доводів, які би указували на незаконність ухваленого суддею рішення.

Постанова судді Обухівського районного суду Київської області від 16 квітня 2026 рокущодо ОСОБА_1 відповідає вимогам закону, підстав для зміни чи скасування цієї постанови суд не вбачає, у зв`язку із чим залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.

Керуючисьст. 294 КУпАП, суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу захисника Воропая Р.М. залишити без задоволення.

Постанову судді Обухівського районного суду Київської області від 16 квітня 2026 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя О.П. Свінціцька