Постанова від 08 липня 2026 р. у справі №753/2262/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М.

№ 22-ц/824/8822/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа №753/2262/26

09 липня 2026 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Кирилюк Г.М.

- Рейнарт І.М.

при секретарі - Козачук А.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 18 лютого 2026 року про забезпечення позову, постановлену під головуванням судді Заставенко М.О., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_1 , треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Юнда Наталія Петрівна, ОСОБА_12 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,-

в с т а н о в и в:

У лютому 2026 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_1 , третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Юнда Наталія Петрівна, в якому просила суд:

визнати за ОСОБА_2 ою у порядку спадкування за заповітом право власності на 1/20 частку акцій, що належали спадкодавцю ОСОБА_15 в AT «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ІДА», код ЄДРПОУ: 43423966, AT «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «БРЕНТ»», код ЄДРПОУ: 41940355 та ПрАТ «Виробнича проектно-будівельна фірма «АТЛАНТ»», код ЄДРПОУ: 19016506;

визнати за ОСОБА_2 ою у порядку спадкування за заповітом право власності на 1/20 частки, що належали спадкодавцю ОСОБА_15 , в статутних капіталах Товариств з обмеженою відповідальністю: ТОВ «Капінно-Буд», код ЄДРПОУ: 41180016, ТОВ «Фірма ФАУНДЛЕНД», код ЄДРПОУ: 41363874, ТОВ «Каган і Ко», код ЄДРПОУ: 43492338, ТОВ «Атлант Інвестбуд», код ЄДРПОУ: 38943120, ТОВ «Атлант Лізинг», код ЄДРПОУ: 42381653, ТОВ «ВЕЛЄС-ІНВЕСТ», код ЄДРПОУ: 35060110.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від16 лютого 2026 року позовну заяву ОСОБА_2 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, з призначенням підготовчого засідання.

16 лютого 2026 року позивач ОСОБА_2 подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просила суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Юнді Наталії Петрівні вчиняти будь-які нотаріальні дії, пов`язані з видачею свідоцтва про право на спадщину щодо спадкового майна ОСОБА_15 (дата смерті: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; спадкова справа №65/2025) в частці 1/20 від усіх акцій та часток в статутних капіталах ОСОБА_3 дев`яти Товариств, яка за результатами розгляду цієї справи може бути визнана такою, що належить ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), до моменту набрання рішення у даній справі законної сили, посилаючись на те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 18 лютого 2026 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено.

Заборонено приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Юнді Наталії Петрівні вчиняти будь-які нотаріальні дії, пов`язані з видачею свідоцтва про право на спадщину щодо 1/20 частини спадкового майна ОСОБА_15 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , заповіданої ОСОБА_16 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 753/2262/26.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій за результатом апеляційного перегляду справи просить скасувати ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 18 лютого 2026 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову.

В обґрунтування змісту вимог апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим що, ухваливши відповідне судове рішення про забезпечення позову, суд першої інстанції порушив законні права та інтереси інших спадкоємців, які є відповідачами у справі та, відповідно, і його права. Ухвала суду створює юридичну невизначеність у складі спадкоємців та блокує завершення спадкового оформлення, що прямо впливає на його майнові права, як спадкоємця. Забезпечення застосовано на користь особи, право якої не встановлено, що порушує баланс інтересів учасників спадкових правовідносин.

При цьому, в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанціїне зазначив, яке саме майно, які частки та в яких саме юридичних особах заборонено вчиняти будь-які нотаріальні дії. Кожен з відповідачів та третя особа може трактувати цю заборону суду по своєму.

Не враховано судом першої інстанції і те, що, виходячи із змісту заповіту, ОСОБА_15 нічого ОСОБА_2 не заповідав, жодних охоронюваних законом прав ОСОБА_2 не порушено, а з її сторони обрано невірний спосіб захисту її прав, що охоплює собою інші правовідносини.

Отже, позивачем у справі не надано жодного доказу на підтвердження того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, у разі не вжиття запропонованих заходів забезпечення позиву.

Саме лише формальне посилання заявників на те, що якщо позивач не прийме спадщину, то її частку між собою можуть розділити інші спадкоємці, достеменно не підтверджує ризики, на які посилається позивач.

17 червня 2026 року представник позивача ОСОБА_2 адвокат Стаднік Ігор Андрійович подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить визнати поважними причини пропуску строку на подання відзиву на апеляційну скаргу та поновити позивачу строк на подання відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 18 лютого 2026 року у справі № 753/2262/26, посилаючись на те, що позивач не отримувала копії апеляційної скарги засобами поштового зв?язку, а також до моменту ознайомлення представника позивача з матеріалами справи не мала фактичної можливості ознайомитись зі змістом апеляційної скарги та реалізувати своє право на подання відзиву у встановлений судом строк.

Протокольною ухвалою від 09 липня 2026 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_2 адвоката Стадніка Ігоря Андрійовичата продовжено йому процесуальний строк для подання відзиву на апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 .

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_2 адвокат Стаднік Ігор Андрійович просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 18 лютого 2026 року у справі № 753/2262/26 залишити без змін.

Відзив обґрунтований тим, що оскаржувана ухвала не виходить за межі прохальної частини заяви позивача, не поширюється на все спадкове майно та не встановлює заборон щодо часток інших спадкоємців, які не є предметом спору у справі № 753/2262/26. Ризик, на який посилався позивач у заяві про забезпечення позову, стосується виключно тієї частини спадкового майна, яка є предметом його позовних вимог та щодо якої суд має вирішити спір по суті.

У справі, що розглядається, ризик полягає саме у можливій втраті ефективності судового захисту у разі оформлення та реєстрації спірної частини спадкового майна до завершення розгляду справи по суті, оскільки у разі відчуження вказаного майна відновлення порушених прав позивача буде неможливим без здійснення додаткових процесуальних дій.

Суд першої інстанції під час вирішення заяви про забезпечення позову не вирішував спір по суті та не встановлював остаточно належність спадкового майна будь-якій особі. Суд перевірив наявність передбачених ЦПК України підстав для застосування тимчасового заходу забезпечення позову в межах уже відкритого позовного провадження.

Посилання апелянта на порушення вказаним забезпеченням позову прав інших спадкоємців не спростовує законності ухвали суду першої інстанції, оскільки застосований захід забезпечення позову не поширюється на неспірні частки спадкового майна та не обмежує права інших осіб поза межами предмета цього спору.

Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди апелянта із самим фактом забезпечення позову та його суб`єктивних посилань на начебто порушення прав інших спадкоємців. Проте, апелянт ігнорує той факт, що вжиті заходи стосуються виключно спірної 1/20 частини спадкового майна. Позивач не претендує на частки інших спадкоємців, а суд не встановлював жодних обмежень щодо спадкової маси поза межами предмета спору.

У додаткових поясненнях від 08 липня 2026 року представник позивача ОСОБА_2 адвокат Стаднік Ігор Андрійович звертає увагу суду на те, що на етапі розгляду питання про забезпечення позову суд не може оцінювати наявність чи відсутність підстав у їх застосуванні з точки зору належності способу захисту чи наявності (відсутності) підстав для задоволення позову. Водночас, скасування забезпечення позову призведе до дисбалансу інтересів сторін, а саме: інші спадкоємці отримають можливість оформити та реалізувати права щодо спірної частки до вирішення спору судом, тоді як позивач буде змушена відновлювати свої права через нові судові провадження, оскарження корпоративних рішень та реєстраційних дій.

У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Зінов?єв Нікіта Едуардович підтримав доводи апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_2 адвокат Стаднік Ігор Андрійовичв судовому засіданні апеляційного суду просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

В судове засідання також з?явився представник ОСОБА_12 адвокат Козакевич Олександр Сергійович, повідомивши суд апеляційної інстанції про те, що ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 07 липня 2026 року залучено до участі у справі в якості третьої осіби на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_12 .

У наданих поясненнях в суді апеляційної інстанції представник третьої особи на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_12 адвокат Козакевич Олександр Сергійович просив ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову скасувати.

Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_17 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Юнда Наталія Петрівна в судове засідання не з'явились. Про день та час слухання справи судом апеляційної інстанції повідомлялись у встановленому законом порядку.

Відповідно до вимог статті 128, 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у відсутності відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , та третьої особи - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юнди Наталії Петрівни.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення учасників справи, які з`явились в судове засіданння, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що ОСОБА_2 звернулась до суду з позовомдо ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_1 , третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Юнда Наталія Петрівна, про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.

Матеріально-правова вимога позивача до відповідачів, щодо якої вона просить ухвалити рішення, зводиться до визнання за нею, ОСОБА_2, у порядку спадкування за заповітом права власності на 1/20 частку акцій, що належали спадкодавцю ОСОБА_15 , в AT «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ІДА», код ЄДРПОУ: 43423966, AT «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «БРЕНТ»», код ЄДРПОУ: 41940355 та ПрАТ «Виробнича проектно-будівельна фірма «АТЛАНТ»», код ЄДРПОУ: 19016506; визнання за нею, ОСОБА_2, у порядку спадкування за заповітом права власності на 1/20 частки, що належали спадкодавцю ОСОБА_15 , в статутних капіталах товариств з обмеженою відповідальністю: ТОВ «Капінно-Буд», код ЄДРПОУ: 41180016, ТОВ «Фірма ФАУНДЛЕНД», код ЄДРПОУ: 41363874, ТОВ «Каган і Ко», код ЄДРПОУ: 43492338, ТОВ «Атлант Інвестбуд», код ЄДРПОУ: 38943120, ТОВ «Атлант Лізинг», код ЄДРПОУ: 42381653, ТОВ «ВЕЛЄС-ІНВЕСТ», код ЄДРПОУ: 35060110.

Позовні вимоги обгрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в Хорватії помер ОСОБА_15 , який за життя 09 листопада 2024 року у м. Києві склав заповіт, який посвідчений приватним нотаріусом Юндою Н.П. та зареєстрований в реєстрі за №4011, 4012. Однією зі спадкоємців,зазначених в заповіті, є вона, ОСОБА_2 . При складені заповіту була допущена помилка у написанні її по батькові, замість « ОСОБА_2 » написано « ОСОБА_16 ».

Внаслідок смерті ОСОБА_15 відкрилася спадщина і вона звернулась до приватного нотаріуса Юнди Н.П. із заявою про прийняття спадщини, яка залишилася після смерті ОСОБА_3 , однак, 22 січня 2026 року приватний нотаріус Юнда Н.П. видала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії №35/02-31, у якій зазначила, що громадянка ОСОБА_2 не є особою, яка має право на спадкування за заповітом.

Позивачка зазначала, що оскільки спадкодавець ОСОБА_3 помер, то внести зміни до заповіту немає можливості, і через допущену помилку у написанні по батькові ОСОБА_2 , вона не має можливості оформити спадщину за заповітом, а тому єдиний можливий варіант захисту її прав, це звернення до суду з метою встановити, що ОСОБА_15 заповів саме ОСОБА_2 1/20 частки (акцій) в належних йому товариствах: AT «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ІДА», код ЄДРПОУ: 43423966, AT «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «БРЕНТ»», код ЄДРПОУ: 41940355 та ПрАТ «Виробнича проектно-будівельна фірма «АТЛАНТ»», код ЄДРПОУ: 19016506; ТОВ «Капінно-Буд», код ЄДРПОУ: 41180016, ТОВ «Фірма ФАУНДЛЕНД», код ЄДРПОУ: 41363874, ТОВ «Каган і Ко», код ЄДРПОУ: 43492338, ТОВ «Атлант Інвестбуд», код ЄДРПОУ: 38943120, ТОВ «Атлант Лізинг», код ЄДРПОУ: 42381653, ТОВ «ВЕЛЄС-ІНВЕСТ», код ЄДРПОУ: 35060110.

З метою забезпечення позову позивачка просила суд накласти заборону приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Юнді Наталії Петрівні вчиняти будь-які нотаріальні дії, пов`язані з видачею свідоцтва про право на спадщину щодо спадкового майна ОСОБА_15 (дата смерті: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; спадкова справа №65/2025) в частці 1/20 від усіх акцій та часток в статутних капіталах ОСОБА_15 дев`яти Товариств, яка за результатами розгляду цієї справи може бути визнана такою, що належить ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), до моменту набрання рішення у даній справі законної сили.

Заява обґрунтована тим, що підставою даного позову є те, що в заповіті допущено помилку в зазначенні по-батькові позивача та видалені ідентифікаційні дані останньої. В постановах приватним нотарусом Юнда Н.П. позивачу було повідомлено, що остання не є спадкоємцем за заповітом ОСОБА_15 через помилки в даних ОСОБА_2 . Крім того, якщо позивач не прийме спадщину, то її частку між собою можуть розділити інші спадкоємці (відповідачі), які зазначені в заповіті.Метою такої заборони є збереження спірного майна та гарантування реального виконання майбутнього судового рішення, щоб після завершення розгляду воно перейшло до позивачки, а їй не довелось ініціювати нові судові процесі для повернення належного їй майна у разі його відчуження третім особам.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 18 лютого 2026 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено. Заборонено приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Юнді Наталії Петрівні вчиняти будь-які нотаріальні дії, пов`язані з видачею свідоцтва про право на спадщину щодо 1/20 частини спадкового майна ОСОБА_15 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , заповіданої ОСОБА_16 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 753/2262/26.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що наведені у заяві про забезпечення позову факти та обґрунтування, предмет цього позову, наявність зв`язку між заходами забезпечення позову та предметом позовних вимог, дають суду підстави для висновку про необхідність та доцільність вжиття заходів забезпечення позову у цій справі у спосіб, про який просить позивач, так як застосування таких заходів забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист прав та інтересів позивача, та вважав за можливе заяву позивача про забезпечення позову задовольнити.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Способи забезпечення позову, які передбачені частиною першою статті 150 ЦПК України, залежать від характеру спірних правовідносин, позовних вимог та інших обставин конкретного спору, що зумовлюють необхідність забезпечення виконання судового рішення. Перелік таких способів не є вичерпним.

До видів забезпечення позову законом віднесено, зокрема, заборону вчиняти певні дії (пункти 2, 4 частини першої статті 150 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 зазначено: «конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майновим наслідкам заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19)).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 вказано: «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; при встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець; вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку з застосуванням відповідних заходів.

Цивільне процесуальне законодавство не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 11 серпня 2022 року у справі № 522/1514/21.

Відповідно, позивач має право заявляти вимогу про забезпечення позову обравши спосіб, який на його думку, буде гарантувати виконання рішення суду винесеного на його користь.

При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявна тоді, коли у сторони спору є можливість розпорядитися об?єктом прав, що став предметом спору.

Матеріалами справи підтверджуєтьсята учасниками справи не заперечується, що після смерті ОСОБА_15 відкрилася спадщина, до складу якої входять частки (акцій) у товариствах: AT «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ІДА», код ЄДРПОУ: 43423966, AT «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «БРЕНТ»», код ЄДРПОУ: 41940355 та ПрАТ «Виробнича проектно-будівельна фірма «АТЛАНТ»», код ЄДРПОУ: 19016506; ТОВ «Капінно-Буд», код ЄДРПОУ: 41180016, ТОВ «Фірма ФАУНДЛЕНД», код ЄДРПОУ: 41363874, ТОВ «Каган і Ко», код ЄДРПОУ: 43492338, ТОВ «Атлант Інвестбуд», код ЄДРПОУ: 38943120, ТОВ «Атлант Лізинг», код ЄДРПОУ: 42381653, ТОВ «ВЕЛЄС-ІНВЕСТ», код ЄДРПОУ: 35060110, що належали спадкодавцю ОСОБА_15 , та якими він розпорядився на випадок своєї смерті, розділивши спадкову масу у відповідних частках між особами, які спадкують за заповітом: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_1 , ОСОБА_16 .

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юндою Наталією Петрівною відкрито спадкову справу щодо майна померлого ОСОБА_15 .

Позивачка ОСОБА_2 також звернулась до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_15 .

Постановою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юнди Наталії Петрівни від 22 січня 2026 року №35/02-31 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, у якій, серед іншого, зазначено, що громадянка ОСОБА_2 не є особою, яка має право на спадкування за заповітом пвісля смерті ОСОБА_15 .

Колегією суддів апеляційного суду встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що позивач ОСОБА_2 , посилаючись на те, що в заповіті ОСОБА_15 допущено помилку у частині повного особистого її імені, а саме по баькові, звернулась до суду з вимогами про визнання за нею у порядку спадкування за заповітом право власності на 1/20 частку акцій, що належали спадкодавцю ОСОБА_15 , в AT «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ІДА», код ЄДРПОУ: 43423966, AT «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «БРЕНТ»», код ЄДРПОУ: 41940355 та ПрАТ «Виробнича проектно-будівельна фірма «АТЛАНТ»», код ЄДРПОУ: 19016506; визнання за нею у порядку спадкування за заповітом право власності на 1/20 частки, що належали спадкодавцю ОСОБА_15 , в статутних капіталах товариств з обмеженою відповідальністю: ТОВ «Капінно-Буд», код ЄДРПОУ: 41180016, ТОВ «Фірма ФАУНДЛЕНД», код ЄДРПОУ: 41363874, ТОВ «Каган і Ко», код ЄДРПОУ: 43492338, ТОВ «Атлант Інвестбуд», код ЄДРПОУ: 38943120, ТОВ «Атлант Лізинг», код ЄДРПОУ: 42381653, ТОВ «ВЕЛЄС-ІНВЕСТ», код ЄДРПОУ: 35060110.

Обґрунтовуючи підстави для забезпечення позову шляхом заборони приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Юнді Наталії Петрівні вчиняти будь-які нотаріальні дії, пов`язані з видачею свідоцтва про право на спадщину щодо спадкового майна ОСОБА_15 в частці 1/20 від усіх акцій та часток в статутних капіталах дев`яти Товариств, позивач ОСОБА_2 посилалась на те, що її частку між собою можуть розділити інші спадкоємці (відповідачі), які зазначені в заповіті, та, отримавши свідоцтва про право на спадщину за заповітом, можуть розпорядитися цим майном, що призведе до ініціюювання нових судових процесів для повернення належного їй спадкового майна у разі його відчуження третім особам.

Пунктом 4 частини першої статті 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Вирішуючи заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову, суд першої інстанції, надавши належну оцінку доводам позивача, на які вона посилається як на підставу для забезпечення позову, врахувавши фактичні обставини справи, дійшов правильного висновку про доцільність вжиття вказаного позивачкою заходу забезпечення позову, оскільки існує обґрунтоване припущення невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає, що ОСОБА_2 належним чином обґрунтувала існування об`єктивних ризиків невиконання чи утруднення виконання у майбутньому можливого рішення суду у цій справі.

Обраний судом першої інстанції захід забезпечення позову шляхом заборони приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Юнді Наталії Петрівні вчиняти будь-які нотаріальні дії, пов`язані з видачею свідоцтва про право на спадщину щодо 1/20 частини спадкового майна ОСОБА_15 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , заповіданої ОСОБА_16 , до вирішення справи по суті є видом забезпечення позову, передбаченим статтею 150 ЦПК України, і відповідає предмету позову та, водночас, вжиття такого заходу не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямований лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції правильно визначився з нормами права, які підлягають застосуванню, надав обґрунтовану правову оцінку співмірності заявленого виду забезпечення позову, наявності ризиків невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову і дійшов мотивованого висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 про те, що позивачем у справі не надано жодного доказу на підтвердження того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі не вжиття запропонованих заходів забезпечення позиву, колгія суддів відхиляє, оскільки метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Отже, цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Аргумент апеляційної скарги про те, що, виходячи із змісту заповіту, спадкодавець ОСОБА_15 нічого ОСОБА_2 не заповідав, жодних охоронюваних законом прав ОСОБА_2 не порушено, а з її сторони обрано невірний спосіб захисту її прав, що охоплює собою інші правовідносини, фактично зводиться до вирішення заявлених позовних вимог ОСОБА_2 , що не допускається на стадії вирішення заяви про забезпечення позову, оскільки при розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, а також не вирішується наперед результат розгляду справи по суті позову.

В оцінці доводів апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 про те, що, ухваливши відповідне рішення про забезпечення позову, суд першої інстанції порушив законні права та інтереси спадкоємців, які є відповідачами у справі та, відповідно, і його права, колегія суддів апеляційного суду наголошує, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача. Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

При цьому, обраний судом першої інстанції захід забезпечення позову стосується заборони приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Юнді Наталії Петрівні вчиняти будь-які нотаріальні дії, пов`язані з видачею свідоцтва про право на спадщину щодо 1/20 частини спадкового майна ОСОБА_15 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , заповіданої ОСОБА_16 , а відтак, відповідний захід забезпечення позову жодним чином не впливає на реалізацію спадкових прав інших спадкоємців за заповітом.

Колегія суддів апеляційного суду вважає обґрунтованими підстави та мотиви ухвали суду першої інстанції для задоволення заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову і відхиляє доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 про те, що оскаржувана ухвала постановлена без належної оцінки наданих заявником доказів та їх належного обґрунтування.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що ухвала Дарницького районного суду міста Києва від 18 лютого 2026 року є законною та обґрунтованою, постановлена з дотриманням норм процесуального права, підстав для її скасування немає, а тому апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом апеляційної скарги не відшкодовуються та покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від18 лютого 2026року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: Судді: