Постанова від 01 липня 2026 р. у справі №752/21872/23 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М.

№ 22-ц/824/9646/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа №752/21872/23

02 липня 2026 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Кирилюк Г.М.

- Рейнарт І.М.

при секретарі - Козачук А.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 адвоката Бердила Олега Миколайовича на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 10 березня 2026 року, постановлену під головуванням судді Писанець Н.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк», ОСОБА_2 про припинення поруки,-

в с т а н о в и в:

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Акціонерного товариства «Сенс Банк», ОСОБА_2 про припинення поруки, який прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 10 березня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк», ОСОБА_2 про припинення поруки залишено без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України (якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи).

Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду першої інстанції, представник позивача ОСОБА_1 адвокат Бердило Олег Миколайович подав апеляційну скаргу, в якій за результатом апеляційного перегляду справи просить скасувати ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 10 березня 2026 року у справі №752/21872/23 та направити справу для повторного розгляду.

В обґрунтування змісту вимог апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвалу суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що представник позивача адвокат Бердило О.М. не зміг з`явитися 10.03.2026 року в судове засідання у справі №752/21872/23, оскільки був мобілізований та наказом №1180 полковника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 йому було присвоєно звання солдат і 13.03.2026 року він був направлений для проходження військової служби до Національної гвардії України.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції - частина 3 статті 360 ЦПК України.

В судове засідання, призначене судом апеляційної інстанції, учасники справи не з`явились. Про день та час слухання справи судом апеляційної інстанції учасники справи повідомлялись у встановленому законом порядку.

Відповідно до вимог статті 128, 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у відсутності учасників справи.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Акціонерного товариства «Сенс Банк», ОСОБА_2 , в якому просила суд визнати договір поруки №221-PBD/SUR від 16 серпня 2006 року, укладений між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним банком «ХФБ Україна», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», правонаступником якого внаслідок реорганізації шляхом приєднання стало АТ «Альфа-Банк», яке в подальшому змінило назву на АТ «Сенс Банк», припиненим.

Представництво інтересів позивача ОСОБА_1 в суді першої інстанції здійснював адвокат Бердило Олег Миколайович на підставі ордера серії АА № 1044354 від 16 жовтня 2023 року (а.с. 5, 92).

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 18 грудня 2023 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк», ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим та відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження, з призначенням справи до судового розгляду у відкритому судовому засіданні (а.с.45).

На підставі ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 05 червня 2024 року передано за підсудністю на розгляд Броварському міськрайонному суду Київської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс банк», ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 жовтня 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк», ОСОБА_2 про припинення поруки за правилами спрощеного позовного провадження, з призначенням судового засідання для розгляду справи по суті(а.с. 86).

На підставі розпорядження щодо повторного автоматизованого розподілу судової справи № 286 від 01 квітня 2025 року, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, матеріали цивільної справи передані на розгляд судді Писанець Н.В., у зв`язку із звільненням з посади судді ОСОБА_4 (а.с. 98, 99-100).

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 липня 2025 року вказану справу прийнято до провадження судді Писанець Н.В. у порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 02 жовтня 2025 року 11 год. 00 хв, з викликом учасників справи (а.с.109).

02 жовтня 2025 року у зв?язку з неявкою всіх учасників справи, які беруть участь у справі, суд ухвалив відкласти розгляд справи до 02 грудня 2025 року, про що секретарем судового засідання складено довідку (а.с. 120)

В судове засідання 02 грудня 2025 року учасники справи не з?явились. Суд ухвалив відкласти розгляд справи до 10 березня 2026 року у зв?язку із клопотанням всіх сторін (а.с. 135).

Про розгляд справи 02 жовтня 2025 року, 02 грудня 2025 року та 10 березня 2026 року суд першої інстанції сповіщав позивача ОСОБА_1 у електронним листом на її електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 112, 123, 137).

Представника позивача ОСОБА_1 адвоката Бердила Олега Миколайовича суд сповіщав шляхом направлення повідомлення у додаток «Viber».

Із довідок, складених відповідальною особою суду, вбачається, що повідомлення у додаток «Viber» одержувачу Бердило Олегу Миколайовичу про виклик до суду на 02 жовтня 2025 року доставлено 23 вересня 2025 року, про явку до суду на 02 грудня 2025 року доставлено 03 жовтня 2025 року, про виклик до суду 10 березня 2026 року доставлено 03 грудня 2025 року (а.с. 110, 122, 138).

Іншим способ суд першої інстанції не повідомляв позивача та її представника адвоката Бердила Олега Миколайовича про розгляд справи.

У судове засідання, призначене на 10 березня 2026 року, в якому суд першої інстанції постановив ухвалу про залишення позову без розгляду, позивачка та її представник не з`явилися (а.с. 153-154).

Залишаючи позов ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції свій висновок мотивував тим, що в судові засідання, призначені на 02 жовтня 2025 року, 02 грудня 2025 року та на 10 березня 2026 року позивач та її представник не з`явилися, про слухання справи повідомлені належним чином, про причини повторної неявки до суду не повідомили, заяв про розгляд справи за їхньої відсутності до суду не надходило.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду погодитися не може, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55 Конституції України).

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Статтею 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Відповідно до частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частиною четвертою статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У частинах першій, другій статті 211 ЦПК України передбачено, що розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини своєї неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин (частина третя статті 131 ЦПК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

У відповідності до частин першої, другої статті 198 ЦПК України підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 цього розділу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цим Кодексом. Суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 223 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 197 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Підстави залишення позову без розгляду визначені в статті 257 ЦПК України.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

За змістом зазначених положень цивільного процесуального закону повторною є друга поспіль неявка позивача у підготовче засідання чи в судове засідання, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Отже, правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; повторної неявки позивача в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення перешкоджає розгляду справи.

Колегією суддів апеляційного суду встановлено, що в обґрунтування підстав для залишення позову ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції посилався на належне повідомлення позивача ОСОБА_1 та її представника адвоката Бердила Олега Миколайовича про час та місце розгляду справи 02 жовтня 2025 року, 02 грудня 2025 року та 10 березня 2026 року.

Статтями 128, 130 ЦПК України регламентований порядок направлення та вручення судових повісток.

Так, частиною 6 статті 128 ЦПК України передбачено, що судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

У разі відсутності в адресата електронного кабінету судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку. Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку;2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси - частина 8 статті 128, частина 1 статті 130 ЦПК України.

Колегією суддів апеляційного суду встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що про явку в судове засідання на вказані дати 02 жовтня 2025 року, 02 грудня 2025 року та 10 березня 2026 року суд першої інстанції повідомляв позивача ОСОБА_1 електронним листом на її електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1 , а її представника адовката Бердила Олега Миколайовичашляхом направлення повідомлення у додаток «Viber» (а.с. 110, 112, 122, 123, 137, 138 ).

У частині шостій статті 128 ЦПК України передбачено, що судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Частиною першою статті 130 ЦПК України визначено, що у разі відсутності в адресата електронного кабінету судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.

Аналіз частини шостої статті 128, частини першої статті 130 ЦПК України дає підстави для висновку, що судова повістка надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Статтею 14 ЦПК України, зокрема, передбачено, що у судах функціонує Єдина судова Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.

Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Водночас, доказів надсилання судом першої інстанції судової повістки до електронного кабінету адвоката Бердила Олега Миколайовича, який відповідно до вимог законодавства в обов`язковому порядку реєструє свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, матеріали справи не містять.

Щодо надсилання судом першої інстанції судової повісткипредставнику позивачки на мобільний телефон у додаток «Viber» та позивачці на електронну пошту, колегія суддів виходить з такого.

Можливість повідомлення учасника справи, зокрема, за допомогою засобів мобільного зв`язку та електронною поштою передбачена у частинах дев`ятій, тринадцятій статті 128 ЦПК України.

Так, у частині дев`ятій зазначено, що суд викликає або повідомляє свідка, експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, зокрема, у справах про видачу обмежувального припису - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Тобто, суд може повідомляти учасників справи про розгляд справи зазначеними засобами зв`язку, які забезпечуються фіксацію повідомлення або виклику лише у випадках термінової необхідності, передбачених ЦПК України.

У частині тринадцятій статті 128 ЦПК України передбачено, що за наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має електронного кабінету, та технічної можливості повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Отже, суд може повідомляти учасника справи про розгляд справи з використанням засобів мобільного зв`язку шляхом надіслання текстових повідомлень виключно за наявності відповідної письмової заяви такого учасника справи, який не має електронного кабінету.

Проте, у справі, що переглядається, у суду першої інстанції не було умов, передбачених частинами дев`ятою, тринадцятою статті 128 ЦПК України для застосування такого способу сповіщення позивача ОСОБА_1 та її представника адвоката Бердила Олега Миколайовича про судовий розгляд, оскільки ЦПК України не передбачає термінової необхідності у розгляді цієї справи та в матеріалах справи немає відповідної заяви про виклик позивача ОСОБА_1 до суду за допомогою засобів мобільного зв`язку.

При цьому, зазначення учасником справи (фізичною особою) у скарзі (заяві)контактних даних, зокрема, своєї особистої електронної адреси, свідчить лише про бажання особи отримувати кореспонденцію від суду додатковим засобом зв`язку, та не звільняє суд від обов`язку виконувати вимоги закону, зокрема, щодо здійснення виклику учасників справи у судове засідання судовими повістками про виклик у порядку, передбаченому статтею 128 ЦПК України.

Отже, за наведених обставин, надіслання судом першої інстанції судової повістки позивачу ОСОБА_1 на електронну пошту, зазначену у позовній заяві, та у виді смс-повідомлення на мобільний номер телефону представника позивача адвоката Бердила Олега Миколайовича, не вважається належним повідомленням позивача про дату, час і місце судового засідання у відповідності до вимог статей 128, 130 ЦПК України.

Також, стороною позивача документально підтверджено, що Бердило Олег Миколайович , який представляє інтереси позивача в суді, призваний за мобілізацією, наказом полковника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 №1180 від 10 березня 2026 року йому присвоєно звання солдат і він був направлений для проходження військової служби до Національної гвардії України, що унеможливило фактичне виконання ним обов`язків за договором про надання правничої допомоги, зокрема, під час розгляду справи в суді першої інстанції 10 березня 2026 року.

За змістом вимог пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише в разі повторної неявки (другої поспіль) позивача, повідомленого належним чином, від якого не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Встановлені колегією суддів апеляційного суду обставини у справі свідчать про те, що позивач ОСОБА_1 а не була належним чином повідомлена про день та час розгляду справи, а тому відсутня визначальна умова для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

Отже, висновок суду першої інстанції про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 не ґрунтується на вимог цивільного процесуального законодавства, що призвело до постановлення помилкової ухвали.

Відповідно до статті 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи наведене, колегія суддівапеляційного суду вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги представника позивача ОСОБА_1 адвоката Бердила Олега Миколайовича та достатніми для скасування оскаржуваної ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 10 березня 2026 року, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України. У частині тринадцятій статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У справі, що перебувала на розгляді в суді апеляційної інстанції, об`єктом апеляційного оскарження є ухвала про залишення позову без розгляду, яка за результатом розгляду апеляційної скарги представника позивача ОСОБА_1 адвоката Бердила Олега Миколайовича Київським апеляційним судом скасована, з направленням цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Сенс Банк", ОСОБА_2 про припинення поруки для продовження розгляду до суду першої інстанції

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18) зроблено висновок, що: «у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат».

Отже, розподіл судових витрат, в тому числі й понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 адвоката Бердила Олега Миколайовича на ухвалу роварського міськрайонного суду Київської області від 10 березня 2026 року здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат, враховуючи висновки Київського апеляційного суду щодо суті апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 55, 129 Конституції України, ст.ст. 2, 12, 14, 128, 130, 131, 198, 211, 223, 257, 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Бердила Олега Миколайовича задовольнити.

Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 10 березня 2026 року скасувати.

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк», ОСОБА_2 про припинення поруки направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: Судді: