Постанова від 30 квітня 2024 р. у справі №761/20764/19 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

____________________________________

Справа № 761/20764/19

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/3056/2024

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 травня 2024 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Рейнарт І.М.

суддів Кирилюк Г.М., Ящук Т.І.

при секретарі Ящуку Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновичана рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2023 року (суддя Савицький О.А.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Сетам», приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича, ОСОБА_2 про визнання електронних торгів недійсними та витребування майна з чужого незаконного володіння,

установив:

у травні 2019 року позивачка звернулась до суду з позовом про визнання недійсними електронних торгів, оформлених протоколом № 382970 від 17 січня 2019 року про проведення електронних торгів по продажу легкового автомобіля марки ChevroletCruze1598, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 , 2011 року випуску, синього кольору, та акту про проведені електронні торги по продажу легкового автомобіля марки Chevrolet Cruze1598, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 , 2011 року випуску, синього кольору, складений 25 січня 2019 року начальником відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві Хорішко О.О.

Мотивуючи позовні вимоги, позивачка зазначала, що 17 січня 2019 року були проведені електронні торги, на яких був реалізований зазначений автомобіль, про що був складений протокол № 382970, а 25 січня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Ляпіним Д.В. був виданий акт про електронні торги.

Позивачка вважала, що вказаний правочин є незаконним, а тому має бути визнаний недійсним, оскільки продаж здійснювався в межах виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого напису нотаріуса, який є незаконним та вчинений з порушенням статті 88 Закону України «Про нотаріат», оскільки виконавчий напис вчинено поза межами трирічного строку, визначеного законом, так як строк повного виконання кредитного зобов`язання настав 21 квітня 2013 року, тому строк, в межах якого відповідач міг звернутись до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису, завершився 21 квітня 2016 року, в той час як зазначений виконавчий напис був вчинений лише 31 жовтня 2017 року. Крім цього оскаржуваний виконавчий напис був вчинений на не передбаченому Переліком борговому документі – кредитному договорі, який нотаріально

не посвідчений.

У лютому 2023 року представник позивачки подав до суду заяву про зміну предмету позову та позовну заяву у новій редакції, в якій просив визнати недійсними електронні торги від 17 січня 2019 року, акт про проведенні електронні торги та витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 легковий автомобіль марки Chevrolet Cruze1598, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 , 2011 року випуску, синього кольору.

Ухвалою суду від 16 травня 2023 року заява представника ОСОБА_1 про зміну предмета позову та позовну заяву у новій редакції було прийнято до розгляду.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2023 року позов задоволено, визнано недійсними електронні торги, оформлені протоколом № 382970 від 17 січня 2019 року, про проведення електронних торгів по продажу легкового автомобіля марки Chevrolet Cruze1598, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 , 2011 року випуску, синього кольору; визнано недійсним акт про проведені електронні торги по продажу легкового автомобіля марки ChevroletCruze1598, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 , 2011 року випуску, синього кольору, складений 25 січня 2019 року приватним нотаріусом виконавчого округу міста Києва Ліпяним Дмитром Валентиновичем; витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 у власність ОСОБА_1 легковий автомобіль ChevroletCruze1598, 2011 року випуску, синього кольору, VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 . Стягнуто з Державного підприємства «Сетам», приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича, ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921грн у рівних частках, а саме по 640,33грн з кожного.

У поданій апеляційній скарзі приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Ляпін Д.В. просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неповне встановлення обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Приватний виконавець Ляпін Д.В. зазначає, що позивачкою не надано належних та допустимих доказів на підтвердження порушення Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, в ході проведення електронних торгів та що ці порушення вплинули на результат торгів.

Також приватний виконавець Ляпін Д.В. посилається на те, що примірник заяви про зміну предмету позову та позовної заяви у новій редакції надсилався представником позивача на адресу, що не відповідає його офіційній поштовій адресі – АДРЕСА_1 , замість вірної – АДРЕСА_2 . Разом з цим суд першої інстанції не звернув увагу на допущені при подачі вказаних процесуальних документів порушення та не визнав опис вкладення у цінний лист неналежним доказом, який не підтверджує направлення зазначених документів на його адресу.

Крім цього, приватний виконавець Ляпін Д.В. вважає, що суд першої інстанції в рішенні не встановив, які саме порушення стали об`єктивною підставою для визнання недійсними електронних торгів та необґрунтовано проігнорував клопотання про залучення в якості третьої особи стягувача у виконавчому провадженні – ПАТ «Укрсоцбанк».

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 – адвокат Коротя Р.О. просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін, посилаючись на те, що електронні торги були проведені на підставі виконавчого документу, який у судовому порядку визнано таким, що не підлягає виконанню, що є

безумовною підставою для визнання проведених торгів недійсними, оскільки визнана незаконною сама підстава існування виконавчого провадження та проведених торгів, що повністю відповідає правовим позиціями Верховного Суду.

Також представник позивачки зазначає, що на даний час АТ «Укрсоцбанк» припинено і немає належних доказів, що АТ «Сенс Банк» є правонаступником АТ «Укрсоцбанк» по кредитному зобов`язанню, по якому було відкрито виконавче провадження і що до АТ «Сенс Банк» було відступлено відповідне право вимоги за даними зобов`язаннями.

Приватний виконавець Ляпін Д.В., будучи належним чином повідомленим про день, час та місце судового розгляду, у судове у судове засідання не з`явився, подавши клопотання про розгляд справи у його відсутність (с.с.86 т.2).

Інші учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, шляхом направлення судових повісток-повідомлень (с.с.67-68, 69, 70, 71-72 т.2) у судове засідання не з`явились, клопотання про відкладення судового засідання не заявляли, тому колегія суддів на підставі ст. 372 ЦПК України провела судовий розгляд у їх відсутність.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що 23 травня 2012 року між ПАТ «Укрсоцбанк» (кредитор) та ОСОБА_1 (позичальник) був укладений договір кредиту на купівлю автотранспортних засобів №031АІ10120523001 (далі – Кредитний договір), відповідно до умов якого кредитор надає позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання в сумі 110 587грн, зі сплатою процентів, в розмірі, в порядку та на умовах, визначених цим договором (с.с.20-27 т.1).

31 жовтня 2017 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В.А. вчинив виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за номером 24988 (далі – Виконавчий напис), щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості за кредитним договором за період з 11 вересня 2015 року по 11 вересня 2017 року у розмірі 188 065,69грн (с.с.11 т.1).

19 вересня 2018 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Ляпіним Д.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №57238842 з виконання Виконавчого напису (с.с.146 т.1).

24 вересня 2018 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Ляпіним Д.В. у виконавчому провадженні №57238842 було винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_1 (с.с.148 т.1).

Згідно відповіді ТСЦ № 8046 РСЦ МВС в м. Києві №31/26-1900/3 від 4 жовтня 2018 року, наданій на запит приватного виконавця Ляпіна Д.В., ОСОБА_1 є власницею транспортного засобу Chevrolet Cruze 1598, 2011 року випуску, синього кольору, VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 (с.с.150-151 т.1).

Постановою від 21 жовтня 2018 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Ляпіним Д.В. оголошено в розшук майно боржника у виконавчому провадженні №57238842, а саме транспортний засіб Chevrolet Cruze 1598, 2011 року випуску, синього кольору, VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 на праві власності (с.с.153 т.1).

14 листопада 2018 року за участі представника стягувача Осадчого О.А. та двох понятих, приватний виконавець Ляпін Д.В. провів опис майна боржника, а саме вказаного

транспортного засобу, який був переданий на зберігання представнику ДП «Сетам» ОСОБА_4 (с.с.155-157, 158 т.1).

15 листопада 2018 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Ляпін Д.В. виніс постанову у виконавчому провадженні №57238842 про призначення суб`єкта оціночної діяльності – ТОВ «Укрспецексперт» з метою складання звіту про оцінку майна боржника, а саме транспортного засобу Chevrolet Cruze 1598, 2011 року випуску, синього кольору, VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 (с.с.164 т.1).

Згідно висновку експерта про вартість майна від 21 листопада 2018 року, складеного суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Укрспецексперт», вартість транспортного засобу Chevrolet Cruze 1598, 2011 року випуску, синього кольору, VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 станом на 19 листопада 2018 року становить 182 672грн (с.с.166 т.1).

27 листопада 2018 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Ляпін Д.В. подав заяву до ДП «Сетам» на реалізацію вказаного транспортного засобу, шляхом проведення електронних торгів (с.с.169-170 т.1), які було проведено 17 січня 2019 року та переможцем у яких став ОСОБА_2 , придбавши транспортний засіб за 184 000грн (с.с.176 т.1).

За результатами проведення зазначених електронних торгів, ДП «Сетам» склало протокол проведення електронних торгів №382970 від 17 січня 2019 року (с.с.173-174 т.1), а 25 січня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Ляпіним Д.В. був складений акт про проведені торги (с.с.176 т.1).

Заочним рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2021 року, яке набрало законної сили 17 листопада 2021 року, виконавчий напис, вчинений 31 жовтня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. про стягнення заборгованості за кредитним договором №031АІ10120523001 від 23 травня 2012 року, зареєстрований в реєстрі за номером 24988, визнано таким, що не підлягає виконанню (с.с.107-113 т.1).

Задовольняючи позовні вимоги про визнання недійсними електронних торгів, суд першої інстанції виходив з того, що вони були проведені на підставі виконавчого документу, який в судовому порядку був визнаний таким, що не підлягає виконанню.

Також, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки електронні торги з продажу належного позивачці транспортного засобу, переможцем яких став ОСОБА_2 , визнано недійсними, наявні правові підстави для витребування спірного автомобіля з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 у власність позивачки.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з таких підстав.

Щодо позовних вимог про визнання недійсним електронних торгів.

Положеннями статей 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у статті 16 ЦК України.

Відповідно до частини другої статті 16, частини першої статті 215 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, установлених частинами першою-третьої, п`ятої, шостої

Статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв`язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства.

За положеннями статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» (тут і далі - в редакції, чинній на час проведення спірних електронних торгів), звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак, є правочином.

Зазначений висновок узгоджується з положеннями статей 650, 655, частиною четвертою статті 656 ЦК України, які відносять публічні торги до договорів купівлі-продажу.

Таким чином, відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, а тому така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами першою-третьою, шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 ЦК України).

Разом з тим, оскільки за змістом частини першої статті 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил їх проведення.

Вищенаведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 1421/5229/12-ц, від 15 травня 2019 року у справі № 678/301/12, від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17, від 26 жовтня 2021 року у справі № 755/12052/19, в постанові Верховного Суду від 2 травня 2018 року у справі № 910/10136/17.

Згідно з частинами першою, другою статті 61 Закону України «Про виконавче провадження», реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Реалізація за фіксованою ціною застосовується щодо майна, оціночна вартість якого не перевищує 50 мінімальних розмірів заробітної плати. Реалізація за фіксованою ціною не застосовується до нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден незалежно від вартості такого майна. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

Аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і стаття 650 ЦК України, такий спосіб реалізації майна як його продаж на прилюдних торгах і відсилають до інших нормативно-правових актів, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна.

Згідно з пунктом 1 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, (тут і далі - в редакції, чинній на час проведення спірних електронних торгів) (далі - Порядок № 2831/5), електронні торги - продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Відповідно до пунктів 3, 4 розділу II Порядку № 2831/5 виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проєкт заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу.

Приватний виконавець самостійно формує і перевіряє заявку та документи щодо передання майна на реалізацію на відповідність вимогам законодавства та після встановлення відповідності документів таким вимогам підписує (за допомогою кваліфікованого електронного підпису із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу І цього Порядку) заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її разом із документами, передбаченими абзацами четвертим-восьмим пункту 3 розділу ІІ цього Порядку, в електронному вигляді через особистий кабінет приватного виконавця для внесення інформації про проведення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) до Системи.

Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства організатором електронних торгів не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець).

Організатор електронних торгів перевіряє повноту заповнення заявки. У разі невідповідності заявки вимогам, передбаченим пунктом 2 цього розділу, організатор електронних торгів через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) повідомляє начальника відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) про необхідність усунення недоліків протягом трьох робочих днів.

Організатор повертає заявку на реалізацію майна приватному виконавцю у разі зупинення або припинення діяльності приватного виконавця відповідно до Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

В постанові Верховного Суду 8 грудня 2021 року у справі № 334/715/20, зазначено, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів. Головною обставиною, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути встановлені й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Зі змісту рішення суду першої інстанції слідує, що підставою для визнання спірних електронних торгів недійсними слугував факт визнання Виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у судовому порядку.

Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що судове рішення, яким Виконавчий напис було визнано таким, що не підлягає виконанню, набрало законної сили 17 листопада 2021 року, тобто на час проведення спірних електронних торгів 17 січня 2019 року, Виконавчий напис був чинним.

Також, з матеріалів справи вбачається, що приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Ляпін Д.В. на підставі Виконавчого напису відкрив виконавче провадження № 57238842 та здійснив усі виконавчі дії, в тому числі призначив електронні торги, які були проведені ДП «Сетам» 19 січня 2019 року. Тобто усі виконавчі дій, в тому числі і спірні електронні торги відбулись до набрання законної сили заочним рішенням суду про визнання Виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Крім того, Виконавчий напис був чинним і на час звернення позивачки до суду з даним позовом, а обставина визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не була підставою позовних вимог.

При цьому, позовна заява не містить обґрунтування, які саме порушення були допущені приватним виконавцем під час призначення та проведення прилюдних торгів.

У постанові від 12 жовтня 2020 року у справі № 206/4592/17 Верховний Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації арештованого майна у разі проведення аукціону на підставі виконавчого напису нотаріуса, який визнано судом таким, що не підлягає виконанню. При цьому Верховний Суд вказав, що, на момент вчинення державним виконавцем виконавчих дій, виконавчий документ, на підставі якого державний виконавець відкрив виконавче провадження про звернення стягнення на належний позивачеві автомобіль, наклав арешт на зазначений транспортний засіб, здійснив його оцінку та передав на реалізацію на прилюдних торгах, був чинним та, що оскарження дій державного виконавця, вчинених до призначення публічних торгів, підлягають оскарженню в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», і не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, які за своєю правовою природою відносяться до угод купівлі-продажу, на вимоги про визнання яких недійсними з підстав порушення правил проведення торгів розповсюджуються загальні правила, визначені частинами першою-третьою та шостою статті 203, частиною першою статті 215 ЦК України.

Доводи позовної заяви, що Виконавчий напис вчинений з порушеннями вимог статті 88 Закону України «Про нотаріат» та вчинений поза межами трирічного строку, визначеного законом, так як строк виконання кредитного зобов`язання настав 21 квітня 2013 року, а виконавчий напис вчинено 31 жовтня 2017 року, не є підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, оскільки приватний виконавець не має повноважень на здійснення оцінки законності вчинення виконавчого напису при прийнятті його до виконання.

Таким чином, оскільки на момент вчинення приватним виконавцем Ляпіним Д.В. виконавчих дій у виконавчому провадженні № 57238842, Виконавчий напис, на підставі якого приватний виконавець відкрив виконавче провадження, наклав арешт на належний позивачці транспортний засіб, здійснив його оцінку та передав на реалізацію на електронних торгах, був чинним, в момент проведення електронних торгів Виконавчий напис у встановленому законом порядку не був визнаний таким, що не підлягає виконанню, тому посилання суду першої інстанції на факт визнання Виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, після проведення електронних торгів, як на підставу визнання спірних електронних торгів недійсними, є необґрунтованим.

Крім того, суд першої інстанції не врахував, що звертаючись до суду з даним позовом, а також подаючи заяву про зміну предмету позову, позивачка не обґрунтовувала свої позовні вимоги наявністю рішення суду про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про визнання недійсними електронних торгів, оформлених протоколом № 382970 від 17 січня 2019 року та акту про проведені електронні торги, складеного приватним виконавцем Ляпіним Д.В. 25 січня 2019 року.

Щодо позовних вимог про витребування у ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 спірного транспортного засобу

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 330 ЦК України встановлено, що, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 ЦК України майно не може бути витребуване у нього.

Власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України).

Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень (частина друга статті 388 ЦК України).

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.

Положення статті 388 ЦК України застосовується як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

Подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 5 грудня 2018 року у справі № 522/2202/15-ц.

Разом з тим, застосовуючи положення частини другої статті 388 ЦК України про те, що майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було

продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень, суд повинен мати на увазі, що позов власника про витребування майна в особи, яка придбала його в результаті електронних торгів, проведених у порядку, встановленому для виконання судових рішень, підлягає задоволенню лише в тому разі, якщо торги були визнані недійсними, оскільки відповідно до частини першої статті 388 ЦК України, власник має право витребувати майно, яке вибуло з володіння поза його волею, і в добросовісного набувача.

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 592/7963/16-ц, від 23 грудня 2020 року у справі № 639/7253/18, від 1 вересня 2021 року у справі № 295/3225/17, від 7 травня 2022 року у справі № 640/14276/17.

Відповідно до положень частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, оскільки електронні торги з реалізації належного ОСОБА_1 транспортного засобу, які відбулись 17 січня 2019 року, у судовому порядку недійсними не визнані, то підстави для витребування такого транспортного засобу, на користь позивачки в порядку статті 388 ЦК України відсутні.

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд першої інстанції неповно встановив обставини справи, не оцінив надані докази, неправильно застосував норми матеріального права, допустив порушення норм процесуального права, тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у позові.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2023 року скасувати, ухваливши нове судове рішення, яким у позові ОСОБА_1 до Державного підприємства «Сетам», приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича, ОСОБА_2 про визнання електронних торгів недійсними та витребування майна з чужого незаконного володіння відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя-доповідач І.М. Рейнарт

Судді Г.М. Кирилюк

Т.І. Ящук