Постанова від 25 серпня 2026 р. у справі №570/232/26 — Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/232/26

Номер провадження 3/570/350/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2026 року м.Рівне

Cуддя Рівненського районного суду Рівненської області Коробов С.О., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, що надійшли з ДПП УПП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч.1 ст.130 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

Відповідно допротоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №559083 від 05 січня 2026 року ОСОБА_1 05 січня 2026 року в 00 годин 40 хвилин по вул. Залізничній, 6 в с-ще Клевань Рівненського району Рівненської області керував транспортним засобом "Toyota Land Cruiser", реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, порушення координації рухів, порушення мови). Від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестера Драгер 7510 та проведення такого огляду в закладі охорони здоров`я відмовився.

ОСОБА_1 надав суду письмові пояснення, в яких зазначив, що не погоджується з протоколом про адміністративне правопорушення. Вказав, що свою вину у вказаному правопорушені категорично не визнає. Також зазначив, що він вважає, що складений протокол відносно нього є неналежним та недопустимим доказом, оскільки в ньому відображена недостовірна інформація. Просив закрити провадження у справі за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Частина 1 ст. 130 КУпАП України передбачає відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

Суд зазначає, що поліцейським не зафіксовано суті адмінправопорушення та відсутні дані про наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння. З долученого відеозапису до матеріалів справи не вбачаються згадані в протоколі про адміністративне правопорушення ознаки сп`яніння ОСОБА_1 . Тому у працівників поліції не було підстав пропонувати йому пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп`яніння.

Суд бере до уваги зауваження ОСОБА_1 про те, що диск з відеофіксацією події не було долучено до протоколу про адміністративне правопорушення при направленні до суду.

Так, судом встановлено, що під час складання та підписання протоколу у графі «До протоколу додаються» не було зазначено про долучення оптичного диска з відеофіксацією, що за поясненнями ОСОБА_1 позбавило його можливості реалізувати право на захист, а саме знати, якими доказами обґрунтовується обвинувачення, та надати свої зауваження.

В подальшому було направлено диск до суду без внесення відповідних зауважень чи уточнень до протоколу у встановленому законом порядку, що є грубим порушенням процесуального права на думку особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

ОСОБА_1 вказав суду, що оскільки диск не був процесуально оформлений як додаток до протоколу в момент його складання, він не може вважатися належним та допустимим доказом у справі.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, передбачає керування транспортними засобами особами в стані сп`яніння, передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані сп`яніння, так само ухилення осіб, які керують транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини, а саме те, що водій керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, спростовуються наступним.

Відеозапис з місця події, який відповідно до ст. 251 КУпАП є доказом у справі про адміністративне правопорушення, суд визнає з огляду на вищенаведені обставини, неналежним доказаом у вказаній справі. Також суд зазначає, що відео не містить доказів того, що у водія наявні ознаки алкогольного сп`яніння.

Підставою для огляду та освідування водія транспортного засобу на стан сп`яніння є наявність об`єктивних даних що він перебуває у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану (ст.2 розділу І інструкції №1452/735)

Згідно п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

В матеріалах справи відсутні докази того, що у водія ОСОБА_1 були наявні ознаки алкогольного сп`яніння.

Направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп`яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (надалі – Порядок). У п. 10 вказаної Інструкції передбачено складання Акту огляду особи на стан алкогольного сп`яніння, в разі, якщо особа відмовляється від проходження такого огляду на місці, в Акті зазначаються дані відмови, а також зазначаються свідки, що засвідчують дану відмову. Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп`яніння. При цьому презюмується, особі роз`яснено принцип дії приладу, його надали для огляду, назвали його тип і лише після цього нібито особа відмовляється від проходження огляду за допомогою даного приладу.

Згідно з п. 4 Розділу II Інструкції № 1452/735, перед проведенням огляду на місці зупинки транспортного засобу поліцейський зобов`язаний роз`яснити водієві порядок застосування спеціального технічного засобу (алкотестера) та надати сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку приладу.

В судовому засіданні встановлено, що всупереч цій імперативній вимозі закону, інспектором поліції:

- не було чітко та зрозуміло роз`яснено особі права щодо процедури тестування;

- не роз`яснено порядок відображення та фіксації результатів;

- не продемонстровано цілісність упаковки мундштука.

З огляду на викладене поліцейськими неналежно роз`яснено порядок та процедуру проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу.

Невиконання поліцейським обов`язку щодо роз`яснення порядку огляду нівелює законність усієї подальшої процедури та робить її результати недійсними.

Відсутність належних та допустимих доказів по даній справі, невідповідність доказів одне одним виключає можливість встановлення винуватості особи поза розумним сумнівом і у спосіб, передбачений законом.

Посилання на обставини, викладені в протоколі, як на беззаперечний доказ вчинення особою правопорушення є недостатнім, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За вище викладених обставин, суд приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в діях особи відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при відсутності складу адміністративного правопорушення.

Керуючись п. 1 ст. 247, 280 КУпАП України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Коробов С.О.