Рішення від 27 серпня 2026 р. у справі №564/2044/26 — Костопільський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/2044/26

28 серпня 2026 року

Костопільський районний суд Рівненської області

в складі судді Снітчук Р.М.

за участі секретаря Ажнюк О.С.

представника відповідача адвоката Левицького В.А. (дистанційно)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі 10000 грн. щомісячно на період її навчання, але не більше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.

В обґрунтування заявлених вимог покликається на те, що з відповідачем перебувала у шлюбі, мають дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 08.02.2018 № 564/2682/17 з відповідача на її користь стягуються аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 2000 грн. щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання чинності рішенням суду і до досягнення дитиною повноліття.

На даний час їх дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжує своє навчання на денній формі навчання медико-фармацевтичного факультету у Державному закладі «Луганський державний медичний університет», вартість платної освітньої послуги за весь період навчання становить 310000 грн. Крім того, позивач несе витрати з оплати проживання дочки в гуртожитку, яка складає 800 грн. 00 коп. на місяць.

У зв`язку з навчанням працевлаштуватися їх дочка не має можливості, достатнього самостійного доходу не має та потребує матеріальної допомоги відповідача.

Вона самостійно несе витрати на утримання дитини. Відповідач у добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання дочки не надає, хоча у змозі її надавати. При цьому просила врахувати, що відповідач є здоровим, працездатним, інших утриманців не має та стягнення аліментів відповідає інтересам їх дочки, яка продовжує навчання.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Крутень І.В. не з`явилися, представник позивача подав письмову заяву про розгляд справи у їх відсутності, просив заявлені позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача адвокат Левицький В.А. у судовому засіданні просив відмовити у прийнятті до розгляду уточненої позовної заяви, в якій одночасно змінено підстави і предмет позову, зокрема заявлено вимоги про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому вказав, що з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 на час звернення до суду з вказаними позовними вимогами не досягла повноліття та стягнення аліментів на майбутнє законом не передбачено. З наведених підстав просив відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 28.08.2026 позивачу відмовлено у прийнятті уточненої позовної заяви, тому суд розглядає справу у межах позовних вимог за первісним позовом.

Заслухавши пояснення представника відповідача та дослідивши письмові докази у справі, суд вважає заявлені вимоги необґрунтованими і такими, що не підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 199 Сімейного Кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Статтею 200 Сімейного кодексу України передбачено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 201 СК України до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.

Статтею 182 СК України встановлено обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

У постанові Верховного Суду від 06.08.2018 у справі № 748/2340/17 міститься висновок щодо застосування статті 199 СК України, який полягає в тому, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв`язку (усиновлення); досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Судом встановлено, що у свідоцтві про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідач вказаний батьком.

На даний час ОСОБА_3 не досягла повноліття, тому суд вважає заявлену позовну вимогу передчасною. Крім того, нормами ст. 198 – 201 Сімейного кодексу України не передбачено можливість стягнення аліментів на майбутнє.

З урахуванням викладеного суд вважає за вірне у задоволенні позову відмовити.

При цьому позивач не позбавлена права звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини, стягнення додаткових витрат на дитину, що викликані особливими обставинами, а при досягненні дитиною повноліття звернутися з позовом про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.

Відповідно до п. 2 ч. 2, ч. 6 ст. 141ЦПК України судові витрати підлягають компенсації за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі наведеного та керуючись ст. 182, 199-200 Сімейного кодексу України, ст. 10 - 13, 81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 274, 279 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач – ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач – ОСОБА_2 , зареєстрований АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 28 серпня 2026 року.

Суддя: Р. М. Снітчук