Рішення від 24 серпня 2026 р. у справі №554/7236/26 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 25.08.2026Справа № 554/7236/26

Провадження № 2-а/554/106/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючий суддя - Материнко М.О.,

за участю секретаря судового засідання - Давидовської Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення

ВСТАНОВИВ:

У травні 2026 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції (далі – ДПП) про скасування постанови.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Полтави від 19.05.2026 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.

На виконання ухвали суду від 19.05.2026 року позивачем усунуто недоліки.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Полтави від 11.06.2026 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ДПП про скасування постанови.

В обґрунтування позову зазначено, що постановою у справі про адміністративне правопорушення серії постанову серії ЕНА № 7095658 від 27.04.2026 року, винесену поліцейським взводу 2 роти 2 батальйону управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції (далі – УПП в Полтавської області ДПП) Дендеберою В. В., позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 27.04.2026 року ОСОБА_1 рухався по вул. Котляревського у напрямку Полтавського апеляційного суду для участі у судовому засіданні. Після цього його автомобіль було зупинено працівниками патрульної поліції. Поліцейський Дендебера В. В. підійшов до позивача та повідомив йому, що він рухався у зоні дії дорожнього знаку 3.1 «Рух заборонено».

З оскаржуваною постановою позивач не погоджується, вважає, що постанова є незаконною, такою, що не ґрунтується на законі, винесена без дослідження всіх фактичних обставин справи та доказів.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву ОСОБА_2 , який обґрунтовано тим, що 27.04.2026 року о 12 год. 45 хв. в м. Полтава, по вул. Соборності, 24, позивач, керуючи транспортним засобом, не виконав вимогу дорожнього знаку 3.1 «Рух заборонено», та здійснив рух у зоні дії знаку, чим порушив вимоги п. 8.4 в) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ України №1306 від 10.10.2001 року (далі – ПДР).

Представник відповідача вказувала, що при вирішенні питання про притягнення позивача до відповідальності поліцейський діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, сумлінно, своєчасно, з дотриманням принципу рівності перед законом, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, а позивач не надав жодного доказу на підтвердження своїх доводів. Представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач ОСОБА_1 та його представник в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином. Надали клопотання, у якому просили задовольнити позов у повній мірі, а також розглянути справу без їх участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином, у відзиві просила суд відмовити в задоволенні позову, з підстав, вказаних у відзиві, а також розглянути справу без її участі.

Відповідно до ч.1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що всі учасники справи повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного.

Згідно постанови серії ЕНА № 7095658 від 27.04.2026 року, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом TOYOTA CAMRY, номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 3.1 «Рух заборонено», та здійснив рух у зоні дії знаку, чим порушив вимоги п. 8.4 в) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ України №1306 від 10.10.2001 року (далі – ПДР).

Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно із ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведеним конституційним положенням кореспондує частина перша статті 8 Закону України "Про Національну поліцію".

Згідно із п. 8 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року N 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10жовтня 2001року N1306.

Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Аналогічне передбачено пунктом 1.3 ПДР, згідно якого учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а відповідно до п.1.5 ПДР України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною першою ст. 122 КУпАП передбачено відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п. 8.4. ПДР України дорожні знаки поділяються на групи:

а) попереджувальні знаки. Інформують водіїв про наближення до небезпечної ділянки дороги і характер небезпеки. Під час руху по цій ділянці необхідно вжити заходів для безпечного проїзду;

б) знаки пріоритету. Встановлюють черговість проїзду перехресть, перехрещень проїзних частин або вузьких ділянок дороги;

в) заборонні знаки. Запроваджують або скасовують певні обмеження в русі;

г) наказові знаки. Показують обов`язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині чи окремих її ділянках, а також запроваджують або скасовують деякі обмеження;

ґ) інформаційно-вказівні знаки. Запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об`єктів, територій, де діють спеціальні правила;

д) знаки сервісу. Інформують учасників дорожнього руху про розташування об`єктів обслуговування;

е) таблички до дорожніх знаків. Уточнюють або обмежують дію знаків, разом з якими вони встановлені.

Дорожній знак 3.1 «Рух заборонено» забороняє рух усіх транспортних засобів у випадках, коли:

- початок пішохідної зони, позначено знаком 5.36;

- дорога та (або) вулиця перебуває в аварійному стані і непридатна для руху транспортних засобів; у такому випадку обов`язково додатково встановлюється знак 3.43.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Отже, доказами є які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 25.06.2020 у справі № 520/2261/19 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/90073897) вказала, що визначений статтею 77 КАС обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльність не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

У даному випадку до постанови додається відео з реєстратора та відео з бодікамери 468912.

На відео з реєстратора під назвою «факт порушення» чітко зафіксовано рух транспортного засобу TOYOTA CAMRY, номерний знак НОМЕР_1 , у зоні дії дорожнього знаку 3.1 «Рух заборонено» у місці, де початок пішохідної зони позначено знаком 5.36 «Пішохідна зона».

Крім того, на місці розгляду справи позивача було ознайомлено з правами, передбаченими ст. 63 Конституції України та ст.268 КУпАП. Позивач відповідно до ст.268 КУпАП мав можливість на місці ознайомитись із усіма наявними матеріалами справи, надати пояснення, докази, заявити клопотання та отримати правову допомогу. Жодних обмежень в користуванні правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, під час розгляду справи не було, що підтверджується відеозаписом з бодікамери 468912.

Відповідно до ч. 3 ст. 283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.

У матеріалах справи міститься копія постанови, де в п. 7 зазначено «Додається відео з реєстратора та бодікмери 468912».

Таким чином, дотримано всі вимоги чинного законодавства та в постанові міститься посилання на відеозапис як на додаток до постанови, що спростовує доводи позивача про те, що до оскаржуваної постанови не додається жодного доказу.

Постанову винесено згідно ст. 258, 278, 279, 280 КУпАП, що встановлює загальні правила накладення стягнення про адміністративні правопорушення, тобто відповідачем встановлена особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний, має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Інші обставини, на які посилається позивач в позовній заяві, не спростовують факту вчинення ним адміністративного правопорушення та правомірності притягнення його до адміністративної відповідальності.

За таких обставин, приймаючи до уваги, те що дотримання ПДР України є невід`ємною частиною організації процесу дорожнього руху з метою створення безпеки для інших учасників дорожнього руху, уникнення дорожньо-транспортних пригод та їх наслідків, суд вважає, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а тому оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень слід залишити без змін, а позов без задоволення.

Керуючись ст. ст. 2, 72, 77, 139, 242-246, 286 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 ,адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2

Відповідач:Головне управління Національної поліції в Полтавській області вул. Кременчуцька, 2В,с. Розсошенці,Полтавський р-н,Полтавська обл.,38751

Суддя М. О. Материнко