Суд: Шевченківський районний суд міста Полтави
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи про видачу і продовження обмежувального припису
Дата: 27 серпня 2026 р.
Справа: №554/12610/26
Суддя: Тімошенко Н. В.
Дата документу 28.08.2026Справа № 554/12610/26
Провадження № 2-о/554/300/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 серпня 2026 року м. Полтава
Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого судді - Тімошенко Н.В.,
за участю секретаря судового засідання - Тоцької К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису, щодо ОСОБА_2 ,-
ВСТАНОВИВ:
25 серпня 2026 року заявниця ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду міста Полтави із заявою про видачу обмежувального припису стосовно свого повнолітнього сина ОСОБА_2 строком на 6 місяців.
Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_2 , який спільно проживає із заявницею за адресою: АДРЕСА_1 , систематично зловживає алкогольними напоями, вчиняє сварки, психологічне та фізичне насильство, що супроводжується словесними образами, нецензурною лайкою, погрозами фізичної розправи та залякуванням. Заявниця зазначає, що зазнає постійного психологічного тиску, агресії та погроз, що принижує її честь і гідність, а також створює реальну загрозу її життю та здоров`ю. Через агресивну поведінку сина заявниця неодноразово була змушена викликати працівників поліції.
Заявниця посилається на те, що ОСОБА_2 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства за ст. 173-2 КУпАП, а також на факти винесення працівниками уповноважених підрозділів поліції термінових заборонних приписів стосовно кривдника.
У зв`язку з неефективністю раніше застосованих короткострокових заходів та збереженням реальних ризиків продовження насильства, заявниця просить застосувати до ОСОБА_2 заходи обмежувального припису строком на 6 місяців.
Заявниця ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, заявлені вимоги підтримує.
Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, хоча про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог закону. Заяв про відкладення розгляду справи чи заперечень на заяву суду не надав.
Відповідно до ч. 2 ст. 350-5 ЦПК України, неявка заінтересованої особи не перешкоджає розгляду справи, тому суд ухвалив розгляд справи за його відсутності.
У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення заявниці та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява підлягає повному задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що заявниця ОСОБА_1 та її повнолітній син ОСОБА_2 , зареєстровані та спільно проживають за однією адресою.
Між сторонами склалися неприязні стосунки, зумовлені неправомірною та агресивною поведінкою ОСОБА_2 , який систематично вчиняє стосовно своєї матері домашнє насильство у формі фізичного та психологічного тиску. Цей факт підтверджується тим, що ОСОБА_2 раніше притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП, що вказує на тривалий та систематичний характер насильницьких дій.
Окрім цього, органом поліції у 2026 році тричі виносилися термінові заборонні приписи стосовно ОСОБА_2 у зв`язку з існуванням безпосередньої загрози життю та здоров`ю ОСОБА_1 , а саме: припис від 06.01.2026 року серія ЕР № 101899, припис від 04.02.2026 року серія ЕР № 103313 та припис від 05.08.2026 року серія АА № 591396. Згідно із зазначеними приписами кривднику заборонялося входити та перебувати в місці проживання заявниці, а також контактувати з нею.
Незважаючи на застосовані правоохоронними органами заходи та накладення адміністративних стягнень, поведінка заінтересованої особи не змінилася, він продовжує вчиняти психологічний та фізичний тиск на заявницю, що свідчить про неефективність короткострокових заходів реагування та існування високої вірогідності повторення насильства у майбутньому.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між іншими особами, які спільно проживають однією сім`єю.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальний припис стосовно кривдника - це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
За приписами ч. 3 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та ст. 350-6 ЦПК України рішення про видачу або відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків, під якою розуміється оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення.
У постанові Верховного Суду від 5 вересня 2019 року у справі № 756/3859/19 викладено правовий висновок, відповідно до якого обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи, а є тимчасовим заходом, який виконує захисну та запобіжну функцію і направлений на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 17 листопада 2021 року у справі № 127/9600/22, факт вчинення кривдником систематичного домашнього насильства відносно заявниці підтверджується належними доказами у справі, зокрема, судовими рішеннями, якими кривдник притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП. Водночас сам по собі факт не притягнення особи до юридичної відповідальності не є єдиною перешкодою для захисту, якщо є інші об`єктивні дані, однак у цій справі факт притягнення є повністю задокументованим (Постанова Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 404/5203/19).
У постанові Верховного Суду від 13 липня 2020 року у справі № 753/10840/19 сформовано правовий висновок про те, що у разі доказово обґрунтованого постійного використання у безпосередньому спілкуванні або переписці погроз, у тому числі фізичною розправою, вживанням ненормативної лексики, образ та приниження, які кваліфікуються як домашнє насильство у формі психологічного насильства, видача обмежувального припису є обов`язковою.
Оцінюючи пропорційність втручання у права кривдника, зокрема його право на користування житлом за адресою спільної реєстрації, суд враховує правовий висновок Верховного Суду, висловлений у постанові від 28 квітня 2020 року у справі № 754/11171/19 та постанові від 17 лютого 2021 року у справі № 766/13927/20, відповідно до якого тимчасове обмеження права власності чи користування житлом кривдника з метою забезпечення безпеки постраждалої особи є легітимним заходом втручання у його права, оскільки воно пов`язане з його протиправною поведінкою, а право постраждалої особи на життя та здоров`я є пріоритетним.
У даній справі судом не встановлено ознак побутового конфлікту чи спору за майно, які суди, відповідно до усталеної практики ВС (зокрема постанов від 13 липня 2022 року у справі № 522/22472/21 та від 16 листопада 2022 року у справі № 214/4179/21), визначають як підставу для відмови у видачі припису. Навпаки, поведінка ОСОБА_2 характеризується вираженою агресією, системністю та свідомим спрямуванням на завдання шкоди психічному та фізичному здоров`ю своєї літньої матері.
Аналізуючи матеріали справи та здійснюючи оцінку ризиків, суд приходить до висновку про надзвичайно високу вірогідність продовження вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства стосовно заявниці. За таких обставин, з метою забезпечення безпеки постраждалої особи та запобігання подальшим протиправним діям, суд вважає за необхідне задовольнити заяву повністю та застосувати до кривдника заходи обмежувального припису на максимальний передбачений законом строк шість місяців.
Відповідно до ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, відносяться на рахунок держави.
Згідно із ч.4 ст. 350-6 ЦПК України рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.
Керуючись статтями 10, 19, 81, 263-265, 350-1 - 350-8 ЦПК України, Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», суд,-
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису стосовно ОСОБА_2 - задовольнити повністю.
Видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 6 (шість) місяців, встановивши такі заходи тимчасового обмеження його прав та покладення на нього обов`язків:
-заборонити ОСОБА_2 перебувати в місці спільного проживання (перебування) з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;
-заборонити ОСОБА_2 наближатися на відстань ближче ніж на 100 метрів до місця проживання (перебування) ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;
-заборонити ОСОБА_2 наближатися на відстань ближче ніж на 100 метрів до місця перебування ОСОБА_1 ;
-заборонити ОСОБА_2 вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб;
-заборонити ОСОБА_2 особисто та через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею.
Рішення про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Про видачу обмежувального припису повідомити Полтавський РУП ГУНП в Полтавській області та Виконавчий комітет Шевченківської районної у місті Полтаві ради за місцем проживання (перебування) ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік.
Про видачу обмежувального припису повідомити Полтавський відділ поліції ГУНП в Полтавській області для взяття ОСОБА_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , стосовно якого видано обмежувальний припис, на профілактичний облік.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Н.В.Тімошенко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua