Вирок від 27 серпня 2026 р. у справі №536/2890/26 — Кременчуцький районний суд Полтавської області

Справа № 536/2890/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі: головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження № 12026175540000114, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 липня 2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кременчука Полтавської області, громадянина України, не одруженого, з вищою освітою, працюючого техніком ПП «Коваленко», особи з інвалідністю 2 групи, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 в порушення Конституції України та Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», умисно вчинив фізичне насильство по відношенню до своєї колишньої співмешканки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто вчинив кримінальне правопорушення, пов`язане з домашнім насильством щодо особи, з якою перебував у близьких відносинах за наступних обставин.

30 липня 2026 року приблизно о 22.00 годині ОСОБА_3 прийшов на територію домоволодіння своєї колишньої співмешканки ОСОБА_4 , з якою перебував у близьких відносинах, розташованого по АДРЕСА_2 .

Під час розмови між ним та ОСОБА_4 на грунті неприязних відносин виникла сварка, у ході якої у ОСОБА_3 виник протиправний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 .

Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_4 , схопив її лівою рукою за волосся та тричі вдарив обличчям об цегляну стіну.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_3 , відповідно до висновку експерта № 783 від 10 серпня 2026 року, потерпілій ОСОБА_4 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому кісток носа, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Зазначені дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.2 ст. 125 КК України як умисне нанесення легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Прокурор звернувся з клопотанням про розгляд обвинувального акта в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Разом з обвинувальним актом до суду також була скерована заява обвинуваченого ОСОБА_3 , складена у присутності захисника останнього адвоката ОСОБА_5 , за змістом якої ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого частиною 2 статті 125 КК України, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження та згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Добровільність беззаперечного визнання винуватості обвинуваченого, його згоду зі встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності підтверджена захисником адвокатом ОСОБА_5 .

Відповідно до наявної в матеріалах кримінального провадження заяви потерпілої ОСОБА_4 вбачається, що остання згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою статті 302 КПК України та не заперечує проти розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Суд, враховуючи вказані заяви, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали згідно ст.ст.381, 382 КПК України вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч.2 ст.125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Призначаючи покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, особу обвинуваченого, який згідно вимоги відділу оперативної інформації м.Полтави раніше не судимий, не одружений, працює, скарг, заяв та повідомлень про порушення громадського порядку за місцем проживання на обвинуваченого не надходило, на диспансерних обліках у лікаря психіатра та нарколога за місцем проживання не перебуває, вину визнав повністю, щиро кається в скоєному.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 , згідно ст.66 КК України суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального проступку.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_3 , згідно ст.67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебував у близьких відносинах.

Відповідно до ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст.65 КК України при призначенні покарання, суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу засудженого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначення покарання суди мають суворо додержувати вимог ст.65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

При вирішенні питання про призначення ОСОБА_3 покарання за ч.2 ст.125 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком, наявність обставин, що пом`якшують покарання та обставини, що обтяжує покарання.

З урахуванням даних про особу обвинуваченого, обставин вчинення кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України, оскільки вважає, що саме таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Підстав для обрання запобіжного заходу до вступу вироку у законну силу відносно ОСОБА_3 не вбачається.

Керуючись ст.ст. 373, 374, 381, 382 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

З інших підстав вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Відповідно до частини 4 статті 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

На вирок учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга з урахуванням особливостей, передбачених частиною 2 статті 394 КПК України.

Суддя ОСОБА_1