Рішення від 27 серпня 2026 р. у справі №535/768/26 — Котелевський районний суд Полтавської області

Справа № 535/768/26

Провадження № 2/535/533/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року селище Котельва

Котелевський районний суд Полтавської області у складі: головуючого судді Шолудько А.В., за участі секретаря судового засідання Кашуби Ю.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №535/768/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

13.07.2026 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана представником позивача – адвокатом Борщенко Владленою Валеріївною, яка діє на підставі ордера на надання правничої допомоги серії ВН №1731746 від 06.07.2026, шляхом надіслання через оператора поштового зв`язку АТ «УКРПОШТА» 06.07.2026, до відповідачки ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 16.04.2014 Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції за актовим записом №285 між ним та ОСОБА_3 .

В обґрунтування позову позивач зазначив про відсутність взаєморозуміння, спільних інтересів з відповідачкою, наявність різних поглядів на життя, втрату почуття любові та поваги один до одного, він не веде спільного господарства з відповідачкою. Подальше спільне життя і збереження шлюбу є неможливе. Також вказав, що у шлюбі сторони мають двох неповнолітніх дітей.

Ухвалою судді Котелевського районного суду Полтавської області від 15.07.2026 справа №535/768/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу прийнята до провадження та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Відповідачка відзив на позовну заяву до суду не подавала.

27.07.2026 відповідачка через підсистему «Електронний суд» подала до суду клопотання про надання строку для примирення подружжя, яку підтримала під час судового розгляду, в якій зазначила, що вона категорично не згодна з миттєвим розірванням шлюбу, який триває понад дванадцять років та заснований на християнських цінностях (сторони є вінчаними), вважає, що сім`ю можливо зберегти, а позовні вимоги позивача є передчасними, необдуманими та такими, що суперечать найвищим інтересам їх двох спільних неповнолітніх дітей і збереження родини є пріоритетом для виховання дітей у повній сім`ї. У зв`язку з чим просила надати строк подружжю для примирення тривалістю шість місяців й зупинити провадження у справі.

12.08.2026 представник позивача – адвокат Борщенко В.В. подала до суду через підсистему «Електронний суд» заяву, в якій проти заяви відповідачки про надання строку для примирення подружжя заперечувала.

Під час судового розгляду справи позивач позовні вимоги про розірвання шлюбу підтримав та просив позов задовольнити, зазначивши, що його рішення про розірвання шлюбу є остаточним, виваженим та безповоротним. Через те, що відповідачка самостійно, без погодження з ним, приймає будь-які рішення щодо вирішення питань сім`ї, у тому числі щодо визначення місця проживання дітей чи звичайних побутових питань, сім`я розпалася остаточно, подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечитиме його інтересам. Одночасно позивач зазначив, що відповідачка після повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, разом з дітьми виїхала до Польщі, де вони отримали соціальний захист, та куди він згодом приїхав до них. Між ними постійно виникали сварки з вирішення будь-яких питань сім`ї. Пізніше він самостійно, без згоди позивачки прийняв рішення виїхати до Бельгії, де він отримав соціальний захист, хоча відповідачка заперечувала проти зміни країни проживання. Згодом відповідачка з дітьми приїхала до Бельгії, але самостійно, без погодження з ним, повернулася до Польщі, а потім до України. Відповідачка припинила з ним телефонний зв`язок і після повернення в Україну будь-які зв`язки з ним не підтримує, ніяких дій для примирення з ним не вчиняє. Позивач категорично заперечив проти надання строку для примирення подружжя, та не бачить спільного майбутнього з відповідачкою. Спору щодо спільного сумісного майна подружжя, визначення місця проживання та утримання їх спільних дітей вони не мають.

Під час судового розгляду справи представник позивача – адвокат Борщенко В.В. підтримала позовні вимоги позивача, та зазначила, що будь-які заходи щодо примирення є недоцільними, штучно затягуватимуть судовий процес та порушуватимуть законні права позивача.

Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 25.08.2022 відмовлено у задоволенні заяви відповідачки від 27.07.2026 про зупинення провадження у справі й призначення подружжю строку для примирення строком на шість місяців.

Відповідачка ОСОБА_2 під час судового розгляду позов ОСОБА_1 не визнала у повному обсязі, вважає, що рішення позивача про розірвання шлюбу є емоційним, шлюб між ними може бути збережено з метою захисту інтересів дітей та дотримання християнських цінностей. Також зазначила, що після початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, вона разом з дітьми виїхала до Польщі, куди згодом приїхав її чоловік. Пізніше позивач переїхав до Бельгії, де отримав соціальний захист, та згодом вона з дітьми переїхала жити до нього. Однак діти не адаптувалися в новій країні, у зв`язку з чим вона самостійно прийняла рішення повернутися до Польщі, а потім до України. Спілкування з позивачем заблокувала через те, що чоловік не бачив проблем з дітьми. Позивач має змогу приїхати в Україну, де вона винаймає комфорте житло та жити разом з сім`єю, приймати участь у відбудові України. Востаннє вона написала чоловіку на початку літа з метою визначити режим його спілкування з дітьми та надіслала фото дітей. Вважає, що позивач повинен вжити заходи до примирення. Спору щодо спільного сумісного майна подружжя, визначення місця проживання та утримання їх спільних дітей вони не мають. У разі розірвання шлюбу бажає залишити прізвище ОСОБА_4 .

З матеріалів справи, наявних у ній доказів, суд приходить до переконання, що позов необхідно задовольнити повністю з наступних підстав.

16 квітня 2014 року сторони зареєстрували шлюб у Центральному відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції за актовим записом №285, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , повторно виданим 02.03.2026 (дошлюбне прізвище відповідачки – ОСОБА_5 ).

Сторони у шлюбі мають двоє неповнолітніх дітей – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Сторонами визнається, що неповнолітні діти сторін проживають разом з відповідачкою. Спору про визначення місця проживання та утримання неповнолітніх дітей сторони не мають.

Спору про поділ спільного сумісного майна подружжя сторони не мають.

Відповідно до ч.1 ст.24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

На підстав ст. 31 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Релігійний обряд шлюбу не є підставою для виникнення у жінки та чоловіка прав та обов`язків подружжя, крім випадків, коли релігійний обряд шлюбу відбувся до створення або відновлення органів державної реєстрації актів цивільного стану.

Частина 2 ст. 104 Сімейного кодексу України передбачає, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Згідно з ч.3 ст.105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

На підставі ч.1 ст.110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Як встановлено під час судового розгляду, сторони не підтримують подружніх відносин, позивач категорично не бажає примиритися з відповідачкою і зберегти сім`ю, у зв`язку з чим суд приходить до переконання, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам.

Під час судового розгляду відповідачка зазначила, що не бажає змінювати прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача необхідно стягти судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1331,20 грн.

Щодо стягнення судових витрат позивача на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн суд зазначає наступне.

Повноваження адвоката Борщенко Владлени Валеріївни на представництво інтересів позивача ОСОБА_1 у Котелевському районному суді Полтавської області у даній справі, підтверджується ордером на надання правничої допомоги серії ВН №1731746 від 06.07.2026, виданого на підставі договору про надання правничої допомоги БН від 30.06.2026.

Однак, на обгрунтування витрат позивача на понесення судових витрат на професійну правничу допомогу додано Договір №2906-3316 на надання правової допомоги позивачу адвокатом Борщенко В.В. від 29.06.2026 та додаткова угода №1 до договору про надання послуг №2906-3316 від 29.06.2026 та акт прийому-передачі послуг №1 до договору про надання послуг №2906-3316 від 29.06.2026.

Отже, позивачем належним чином не підтверджено понесення ним судових витрат на професійну правничу допомогу у даній справі, а тому вказані судові витрати стягненню не підлягають.

На підставі ст. ст. 12, 13, 81, 82, 89, 141, 264, 265 ЦПК України, ст. ст. 104, 105, 110-112 Сімейного кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Шлюб, зареєстрований 16 квітня 2014 року Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції за актовим записом №285 між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянином України, та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянкою України, – розірвати.

Прізвище відповідачки ОСОБА_2 під час внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб не змінюється.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна грн 20 копійок).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідачка – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складено 28.08.2026.

Суддя А.В. Шолудько