Рішення від 27 серпня 2026 р. у справі №535/153/26 — Котелевський районний суд Полтавської області

Справа № 535/153/26

Провадження № 2/535/241/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року с-ще Котельва

Котелевський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Гуляєвої Г.М.,

з участю секретаря судового засідання Васильченко В.О.,

позивача ОСОБА_1

представника позивача-адвоката Мірошниченко Т.В.

представника відповідача-адвоката Сідько С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в с-щі Котельва цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), представник позивача: адвокат МІРОШНИЧЕНКО ТЕТЯНА ВАСИЛІВНА ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрований: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) про стягнення матеріальних збитків,-

УСТАНОВИВ:

16.02.2026 до Котелевського районного суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , у якій позивач просить стягнути з відповідача на свою користь матеріальні збитки у сумі 58 735,00 грн.

В обгрунтування своїх позовних вимог зазначив, що 02.11.2025 року близько 16 год.вечора громадянин ОСОБА_4 , який є сусідом позивача, наніс удари палицею по його автомобілю ОПЕЛЬ, д.н.з НОМЕР_4 , чим спричинив позивачу матеріальні збитки в сумі 58735 грн.

Того, ж дня позивач звернувся до відділення поліції №4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області із заявою про відкриття кримінального провадження відносно ОСОБА_4 за нанесення ушкоджень автомобілю, однак йому біло відмовлено та роз`яснено, що в результаті проведеної перевірки встановлено, що в діях його сусіда відсутній склад кримінального правопорушення.

17.11.2025 позивач звернувся до експерта щоб оцінити вартість відновлювальних робіт по ремонту свого авто і відповідно до експертної оцінки вартість матеріального збитку на запасні частини та матеріали для малярних робіт становить 58735 грн.

15.01.2026 позивач надіслав відповідачу листа з проханням добровільно сплатити спричинені ним вище вказані матеріальні збитки, однак відповіді від відповідача не отримав, тому вимушений був звернутися до суду з відповідним позовом.

Ухвалою 19.02.2026 Котелевського районного суду Полтавської області відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду (а.с.41-42).

13.03.2026 від представника відповідача -адвоката Сідько С.І. надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів того, що це було зроблено саме відповідачем по справі. Відповідач категорично заперечує проти висунутих обвинувачень в його сторону ОСОБА_1 , оскільки жодних неправомірних дій вказаних в позові не вчиняв щодо його автомобіля (а.с.57-58).

25.03.2026 від представника відповідача -адвоката Сідько С.І. надійшла заява про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, в якій просила здійснювати розгляд у справі №535/535/153/26 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальних збитків у загальному позовному провадженні та замінити засідання по суті підготовчим засіданням (а.с.63-66).

25.03.2026 позивач ОСОБА_1 надав до суду клопотання про виклик та допит свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с.67).

25.03.2026 ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальних збитків, до розгляду справи в порядку загального позовного провадження та замінено судове засідання на підготовче судове засідання (а.с.68).

25.03.2026 ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області клопотання позивача ОСОБА_1 про виклик свідків задоволено. Закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті. Викликано у судове засідання для допиту в якості свідків: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (а.с.72).

24.08.2026 від представника відповідача -адвоката Сідько С.І. надійшло письмове клопотання про стягнення судових витрат з позивача в загальній сумі 20000 грн., та просила суд долучити до матеріалів справи детальний опис робіт, акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), довідку про оплату гонорару адвокату та врахувати їх при вирішенні питання розподілу судових витрат по справі.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали свої позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представник відповідача-адвокат Сідько С.І. у судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позовних вимог за недоведенністю.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що згідно листа-повідомлення ВП№4 Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області за вих.№257378-2025 від 24.11.2025 ОСОБА_1 повідомлено, що його звернення від 02.11.2025 про заподіяння сусідом ОСОБА_4 , палкою його автомобіля ОПЕЛЬ, д.н.з НОМЕР_4 , зареєстровано до ІТС ІПНП (ЄО) заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події відділення поліції №4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області за №10374 від 02.11.20225 року. За результатами проведеної перевірки встановлено, що в даній події відсутній склад кримінального правопорушення (а.с.9).

Згідно звіту про оцінку майна виконаного ФОП ОСОБА_8 від 17.11.2025 року з метою визначення вартості об`єму оцінки без урахувань аварійних пошкоджень та величини матеріального збитку, завданого власнику КТЗ внаслідок ДТП вбачається, що вартість матеріального збитку (з урахуванням зносу та ВТВ) з заокругленням складає 58735,00 грн. (а.с.10-31).

Як вбачається з матеріалів справи доказів спричинення позивачу майнової шкоди саме гр. ОСОБА_4 , належним чином не доведено.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (пункт 1 частини другої зазначеної статті).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки її частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення

порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Відповідно до частин першої і другої ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 - дружина позивача, пояснила, що 02.11.2025 року близько 16 год.вечора громадянин ОСОБА_4 , який є сусідом позивача, після виїзду з свого двору позивача на власному автомобілі ОПЕЛЬ, д.н.з НОМЕР_4 , вийшов з свого двору, навпроти і наніс декілька ударів палицею по їхньому автомобілю. Свідок при цьому знаходилась також у салоні автомобіля. Після ударів по автомобілю, вона вибігла і забігла у двір, а чоловік поїхав далі. ОСОБА_4 побіг за автомобілем. Невдовзі чоловік повернувся і відвіз її на автостанцію. Зі слів чоловіка їй відомо, що він звертався з заявою до поліції. Огляд автомобіля експертом відбувся 11.11.2025 у м.Полтава. Весь час автомобіль знаходився у користуванні чоловіка. Її працівники не опитували.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 –інспектор ГРПП СПД №4 пояснив, що 02.11.2025 гр. ОСОБА_1 під`їхав до відділу поліції і повідомив, що 10 хв. назад біля його двору, сусід ОСОБА_4 палкою пошкодив його автомобіль. Після цього ОСОБА_1 написав заяву. На місце події виїжджала група реагування. ОСОБА_4 вдома не було. ОСОБА_1 показав відео з камери спостереження. На автомобілі були пошкодження. Проводилась перевірка. З ОСОБА_4 свідок не спілкувався. ОСОБА_1 здійснив оцінку пошкоджень і материали були «списані на звернення громадян» і надана відповідь. В ЄРДР відомості не вносились, оскільки сума збитків була не значна. До адміністративної відповідальності ОСОБА_4 не притягали.

Крім того, з дослідженого в судовому засіданні відеозапису, наданого позивачем, вбачається загальний вид двору, відчинення воріт, виїзд заднім ходом автомобіля ОПЕЛЬ. До автомобіля швидко наближається особа чоловічої статі, тримаючи в руках палку, якою наносить 2-3 удари по передній частині автомобіля.

З оглянутого відео неможливо встановивти, особу, яка наносить удари по автомобілю, обличчя не видно. Крім того на даному відезаписі зазначена дата: 02.11.2025, але час: 19-02, а не 16 год, як про це заявляє позивач.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пунктах 2, 3 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до переконання про необґрунтованість позовних вимог, оскільки доводи позовної заяви не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки позивачем не надано жодного доказу, який би підтверджував обставини, зазначені позивачем, тобто не доведено факту заподіяння шкоди саме відповідачем.

З листа відповіді ВП№4 Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області, вих.№257378-2025 від 24.11.2025 неможливо з`ясувати, чи встановлено під час перевірки факт причетності ОСОБА_9 до вказаних подій. Матеріали перевірки судом не досліджувались, позивачем не заявлялось клопотань про їх витребовування.

За таких обставин, позовні вимоги є недоведеними та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Крім того, для визначення розміру витрат на правничу допомогу, з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 3, ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження обґрунтованості витрат, понесених на професійну правничу допомогу в суді, представник відповідача надав копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ №1422, попередній (орієнтовний) розрахунок, детальний опис робіт наданих послуг адвокатом, Акт приймання-передачі наданих послуг від 24.08.2026, довідка про сплату гонорару в загальній сумі 20000 грн. (а.с.58,61, 124-126)

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.

Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.

На це вказав Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22.

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин 5 та 6 статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Суд зазначає, що процесуальним законодавством передбачено механізм зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката шляхом подання відповідного клопотання. Слід зауважити, що на сторону, яка подає клопотання про зменшення витрат, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат.

Так, в питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу варто враховувати висновки Об`єднаної Палати Верховного Суду у справі № 922/445/19, в якому, серед іншого наголошено, що: - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони/відповідача щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт; - суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Таким чином, суд при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу перевіряє чи подавалось від іншої сторони клопотання про зменшення витрат і наскільки таке клопотання є обґрунтованим відносно критерію неспівмірності заявленого розміру витрат.

Ураховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, врахувавши думку позивача та його представника, суд дійшов висновку про зменшення витрат на правничу допомогу та стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 10000,00 гривень.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому витрати по сплаті судового збору необхідно віднести за рахунок позивача, оскільки, в задоволенні позовних вимог йому було відмовлено.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_10 до ОСОБА_11 про стягнення матеріальних збитків - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 витрати на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн. (десять тисяч гривень).

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;

Представник позивача: ОСОБА_13 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 );

Відповідач: ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 ;

Представник позивача: СІДЬКО СВІТЛАНА ІВАНІВНА, адреса АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Суддя : Г.М. Гуляєва