Постанова від 25 серпня 2026 р. у справі №382/1727/26 — Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/1727/26

Провадження № 3/382/681/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2026 року м. Яготин

Суддя Яготинського районного суду Київської області Бурзель Ю. В., при секретарі Захарук Є. О., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , законного представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 , розглянувши матеріали, які надійшли від Відділу поліції № 2 Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 та ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

Постановою від 05.08.2026 року об`єднано адміністративні матеріали за № 382/1727/26 (провадження № 3/382/681/26) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та № 382/1728/26 (провадження № 3/382/682/26) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП в одне провадження під загальним № 382/1727/26 (провадження № 3/382/681/26).

11.07.2026 року о 22 год 25 хв в с. Черняхівка, вул. Зарічна (Жовтнева) водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував ТЗ ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки ТЗ зі згоди водія, тест проводився із застосуванням приладу Драгер ARAM 3593 результат тесту 0,56 ‰, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім цього, 11.072026 року о 22 год. 25 хв. в с. Черняхівка, вул. Зарічна (Жовтнева) водій, керуючи ТЗ, не пред`явив посвідчення водія на право керування ТЗ відповідної категорії, чим порушив п. 2.1.а ПДР – керування ТЗ особою, яка не має права керування таким ТЗ, за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 126 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчинених правопорушеннях визнав, пояснив, що він в автомобілі їхав зі своєю повнолітньою сестрою, перед цим він випив пива і думав, що воно вивітриться. Автомобіль належить їхній матері. Мати про подію знає. Також пояснив, що він неофіційно працює на будівництві та вчиться у бурсі в Яготині.

У судовому засіданні сестра ОСОБА_1 – ОСОБА_2 підтвердила пояснення ОСОБА_1 . Зазначила, що матері відомо про вчинення ОСОБА_1 вказаних правопорушень.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його законного представника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається з відеозапису, дослідженого судом, повний автомобіль підлітків (0:00:45), ОСОБА_1 зазначив, що не може без дорослих проходити тест, однак після роз`яснення про вік, з якого настає адміністративна відповідальність, погодився пройти тест на місці, також його сестра зазначила, що вона є повнолітньою, він проживає разом із нею (0:03:20-0:03:54). Далі пройшов тест.

Відповідно до частини першої статті 270 КУпАП інтереси особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і потерпілого, які є неповнолітніми або особами, що через свої фізичні або психічні вади не можуть самі здійснювати свої права у справах про адміністративні правопорушення, мають право представляти їх законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники).

Разом із тим КУпАП не передбачає алгоритму дій у разі, коли батьки не представляють неповнолітніх осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності. Більше того, положення частини першої статті 270 КУпАП виписане як право законних представників на представлення інтересів неповнолітніх осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, а не обов`язок таких законних представників.

Звісно сам факт спорідненості не робить автоматично повнолітню сестру законним представником неповнолітнього брата. Проте ст. 262 СК України надає право сестрі на самозахист своїх малолітніх, неповнолітніх братів, сестер та надає їй право звернутися за захистом прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх братів до органу опіки та піклування або до суду без спеціальних на те повноважень.

Відповідно до положень ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У своїх рішеннях ЄСПЛ визначає правові підходи щодо розуміння порушення права особи на участь у судовому розгляді як з точки зору принципу процесуальної рівності, так і самої процесуальної поведінки сторони провадження, та наголошує, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. За таких обставин, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за можливе провести розгляд справи у присутності повнолітньої сестри і за відсутності матері особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Виходячи із наведеного, суд приймає повнолітню сестру ОСОБА_1 як його законного представника. При цьому суд роз`яснював і ОСОБА_1 , якому повних 16 років, і його повнолітній сестрі право на безоплатну правову допомогу.

Відповідно до ст. ст. 12, 13 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

До осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-2, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Таким чином ОСОБА_1 є суб`єктом адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 126 КУпАП та ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 130 та ч. 2 ст. 126 КУпАП, що підтверджується у своїй сукупності: відомостями протоколів про адміністративні правопорушення серій ЕПР1 № 717020, 717038 від 11.07.2026 року; даними тесту на стан сп`яніння із застосуванням приладу Драгер ARAM 3593 (результат 0,56 ‰); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного ти іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з яким у результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, мова не чітка; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки; рапортом від 17.07.2026, який свідчить, що мати ОСОБА_1 про складання протоколу, однак у пордальшому перестала брати трубку; розпискою ОСОБА_2 від 11.07.2026; свідоцтвами про народження ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ; свідоцтвом про шлюб ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ; паспортом ОСОБА_2 ; довідкою, про те, що під час складання протоколу особу встановлено відровідно до паспорта громадянина України; довідкою про належність транспортного засобу ОСОБА_5 ; довідкою про не отримання посвідчення водія на право керування транспортними засобами; довідкою про відсутність повторності вчинення адміністративного правопорушення; відеозаписами події, долученого поліцейськими на ДВД-дисках. Крім цього, він без жодних заперечень поставив свій підпис у відповідній графі акту огляду на стан алкогольного сп`яніння "з результатами згоден".

Вищевказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності, вони є належними, допустимими та достатніми.

Протоколи про адміністративні правопорушення складені відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Обставини, які зазначені в протоколах, узгоджуються із дослідженими судом відеозаписом із нагрудної камери поліцейського, на якому достатньо повно відображені події, які відбувалися 11.07.2026 року за участю ОСОБА_1 .

З огляду на викладене, аналізуючи зазначені вище положення процесуального закону та оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення, не вбачає будь-яких законних підстав не довіряти вказаним доказам.

Отже вищеперелічені докази узгоджуються між собою, підстав для сумнівів у їх достовірності суд не вбачає, що в сукупності підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ч. 2 ст. 126 КУпАП; суд вважає доведеними

Ураховуючи особу ОСОБА_1 , характер вчинених правопорушень, ступінь суспільної небезпеки, дані правопорушення є грубими порушеннями Правил дорожнього руху та потенційно небезпечними для суспільства, а також становлять реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров`ю, тяжкість ймовірних наслідків, враховуючи пом`якшуючі та обтяжуючі обставини по даній справі, суд вважає на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на нього остаточне адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш тяжке правопорушення з числа вчинених у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, а також, з урахуванням ст. 36 КУпАП призначити остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Право суду застосовувати санкцію у виді позбавлення права керування ТЗ, навіть якщо вона до цього не мала такого права, узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 04.09.2023 року у справі №702/301/20, оскільки особи, які керують ТЗ без достатніх теоретичних і практичних знань та без посвідчення водія, створюють підвищену небезпечність, а тому запобігальна мета санкції у вигляді позбавлення права керувати ТЗ в такому разі набуває особливого значення.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Разом із тим суд зазначає наступне.

Порядок провадження по виконанню постанови про накладення штрафу визначено главою 27 КУпАП.

Відповідно до положень статті 307 КпАП України штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Доказом виконання постанови, а саме сплати штрафу, є квитанція банківської установи, оригінал якої необхідно надати до суду, у разі добровільної сплати штрафу.

Відповідно до статті 304 КУпАП питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадою особою), який виніс постанову.

Згідно з положеннями ст. 301 КУпАП за наявності обставин, що ускладнюють виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту, виправних чи громадських робіт або роблять її виконання неможливим, орган (посадова особа), який виніс постанову, може відстрочити її виконання на строк до одного місяця. Відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.

Ураховуючи характер вчинених ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, а також ту обставину, що ОСОБА_1 є неповнолітнім та неофіційно працює, суд приходить до висновку про можливість розстрочити ОСОБА_1 сплату штрафу.

Нормами КУпАП не врегульовано питання надання розстрочки виплати штрафу у справах про адміністративні правопорушення, вирішуючи дане питання керується аналогією з нормами кримінального права, а саме положеннями частини четвертої статті 53 КК України. Задля забезпечення гарантій і принципу законності щодо особи, яка притягається до відповідальності, оскільки санкція вказаної статті, при встановленні факту скоєння правопорушення і вини, передбачає штраф, розмір якого значно перевищує прожитковий мінімум для осіб працездатного віку в Україні, та мінімальний розмір штрафу, визначений у частині другій статті 53 КК України, з метою не допущення погіршення становища правопорушника порівняно із засудженим, суд вважає за можливе в даному випадку задовольнити частково клопотання, надавши розстрочку на сплату штрафу.

Відповідно до приписів п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» постанова про накладення адміністративного стягнення є виконавчим документом.

Відповідно до частини першої статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення клопотання про розстрочення виконання постанови суду частково строком на 5 місяців.

Керуючись ст. ст. 33, 36, 40-1, 126, ч. 1 ст. 130, 252, 280, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень:

- передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу 3400( три тисячі чотириста) грн.

- передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш тяжке правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн (отримувач коштів: ГУК у Київ.обл./м.Київ/21081300, код ЄДРПОУ: 37955989, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN) UA 488999980313030149000010001, код класифікації бюджету 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягувачем є державний орган, за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 665 (шістсот п`ять) грн 60 коп. (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (ІВАN) UA908999980313111256000026001, код класифікації бюджету 22030106.

Розстрочити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , виконання постанови Яготинського районного суду Київської області від 26.08.2026 року по справі № 382/1727/26 (провадження №3/382/681/26) в частині сплати штрафу в розмірі 1700 (сорок тисяч вісімсот) гривень на строк 5 (п`ять) місяців з виплатою штрафу рівними частинами по 3400 (три тисячі чотириста вісімсот) гривень 00 копійок щомісячно, починаючи з дня набрання постановою законної сили.

Зобов`язати ОСОБА_1 повідомити суд про сплату штрафу, шляхом пред`явлення до суду документів (квитанцій) про сплату.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 КУпАП у разі відстрочки/розстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Після спливу строку відстрочення/розстрочення виконання постанови, у разі не сплати штрафу особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, постанову звернути до примусового виконання у загальному порядку.

Боржником за цією постановою є особа, яка притягається до адміністративної відповідальності (анкетні дані, що видалося за можливе установити, наведені в вступній частині постанови).

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що у випадку несплати накладеного штрафу у передбачений законом строк, до нього можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 294 КУпАП може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Яготинський районний суд Київської області.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Суддя Ю.В. Бурзель