Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №357/3869/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/3869/26

3/357/1740/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.08.2026 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гребінь О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з батальйону №1 полку патрульної поліції у місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 Національної гвардії України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

У С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 597835 від 21.02.2026, ОСОБА_1 ставиться у вину те, що 21.02.2026 о 21 год. 55 хв. у м. Біла Церква Київської області на вул. Котляревського, 40 він керував транспортним засобом «Volvo», реєстраційний номер НОМЕР_2 , маючи ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей та неприродну блідість обличчя. На вимогу поліцейського пройти у встановленому порядку огляд на стан наркотичного сп`яніння в найближчому закладі охорони здоров`я у лікаря-нарколога ОСОБА_1 категорично відмовився.

Такими діями, як зазначено у протоколі, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 вини у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що наркотичних засобів не вживає. Зазначив, що є військовослужбовцем та того вечора разом із товаришем повертався з дому до місця проходження військової служби. Дорогою його автомобіль із незрозумілих причин заглох, унаслідок чого вимкнулося світло фар, після чого автомобіль був зупинений працівниками поліції, які проїжджали поруч.

Після перевірки документів поліцейський повідомив, що ОСОБА_1 має підозрілий вигляд, та запитав, чи не вживав він заборонених речовин. ОСОБА_1 пояснив, що проходить військову службу у складних умовах, тривалий час не відпочивав, а під час короткочасного перебування вдома також не мав можливості відпочити у зв`язку з нещодавнім народженням дитини.

За поясненнями ОСОБА_1 , він не відмовлявся від проходження огляду, оскільки був упевнений, що наркотичних речовин у його організмі виявлено не буде, однак просив поліцейських провести всі дії якнайшвидше, оскільки поспішав повернутися до місця проходження військової служби. На підтвердження цього він зателефонував командиру, який у розмові з поліцейськими повідомив, що ОСОБА_1 не зловживає алкогольними напоями та не вживає наркотичних засобів.

Надалі один із поліцейських відвів ОСОБА_1 за службовий автомобіль, де без здійснення відеофіксації пояснив, що для швидкого завершення оформлення матеріалів ОСОБА_1 має сісти до службового автомобіля, нібито для поїздки до закладу охорони здоров`я, а під час руху повідомити, що через поспіх не бажає проходити огляд. Також поліцейський зазначив, що після самостійного проходження дослідження на вміст наркотичних речовин ОСОБА_1 зможе надати його результати суду та не буде притягнутий до адміністративної відповідальності. Сприйнявши такі роз`яснення як законні, ОСОБА_1 виконав надані йому вказівки та, перебуваючи у службовому автомобілі поліції, повідомив, що у зв`язку з необхідністю терміново повернутися до військової частини відмовляється від проходження огляду.

Допитаний у судовому засіданні в режимі відеоконференції свідок ОСОБА_2 пояснив, що 21.02.2026 разом із ОСОБА_1 повертався до пункту постійної дислокації військової частини. Дорогою їх зупинили працівники поліції, які після перевірки документів та проведення поверхневої перевірки повідомили про наявність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння і запропонували пройти відповідний огляд.

ОСОБА_2 повідомив поліцейським, що тривалий час проходить військову службу разом із ОСОБА_1 , який наркотичних засобів не вживає, а також пояснив, що вони поспішають до військової частини. Після цього один із поліцейських відвів ОСОБА_1 за службовий автомобіль та спілкувався з ним без присутності інших осіб. Вважаючи такі дії незрозумілими, ОСОБА_2 здійснював їх відеозапис на мобільний телефон.

Надалі ОСОБА_1 сів до службового автомобіля поліції, який проїхав близько трьохсот метрів та зупинився. Через деякий час ОСОБА_1 повернувся до свого автомобіля, сів за кермо та в присутності працівників поліції продовжив рух.

Зі слів свідка, лише після від`їзду від місця події він дізнався, що стосовно ОСОБА_1 складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. У зв`язку із цим ОСОБА_2 зателефонував на спеціальну лінію «102», після чого повідомив командиру батальйону полку патрульної поліції у м. Біла Церква та Білоцерківському районі про обставини спілкування поліцейських із ОСОБА_1 та надіслав йому відповідний відеозапис.

Захисник ОСОБА_1 — адвокат Поліщук Н.Є. просила закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Вказала, що ОСОБА_1 первинно погодився пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, що підтверджується відеозаписами з нагрудних камер поліцейських. Подальша зміна його позиції відбулася після спілкування з поліцейським, яке не фіксувалося нагрудною камерою. За твердженням сторони захисту, під час цього спілкування поліцейський фактично схилив ОСОБА_1 до висловлення формальної відмови від огляду, запевнивши у відсутності негативних правових наслідків у разі подальшого самостійного проходження дослідження.

Захисник звернула увагу, що на відеозаписі «clip-0» зафіксовано, як поліцейський зняв нагрудну камеру та залишив її у службовому автомобілі, після чого спілкувався з ОСОБА_1 без відеофіксації. Факт такого спілкування підтверджується відеозаписом із мобільного телефону свідка ОСОБА_2 .

Крім того, ОСОБА_1 було зупинено у м. Біла Церква, однак у направленні зазначено КНП Таращанської міської ради «Таращанська міська лікарня». Відповідно до наявної в матеріалах справи копії листа № 11 від 08.01.2026 цей заклад проводить огляди на стан сп`яніння водіїв, зупинених у межах Таращанської міської територіальної громади.

Також захисник зазначила, що після оформлення матеріалів поліцейські не відсторонили ОСОБА_1 від керування транспортним засобом та дозволили йому продовжити рух, що узгоджується з показаннями свідка ОСОБА_2 .

Поліцейські батальйону № 1 полку патрульної поліції у місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП Султанов А.О. та ОСОБА_3 викликалися судом для надання пояснень, однак у судове засідання не з`явилися.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника та свідка ОСОБА_2 , дослідивши письмові пояснення і клопотання захисника, наданий стороною захисту відеозапис, копії довідки, посвідчення ОСОБА_1 та свідоцтва про народження дитини, а також матеріали, додані до протоколу, зокрема: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 597835 від 21.02.2026, направлення на огляд водія транспортного засобу від 21.02.2026, акт огляду на стан сп`яніння, копії листів № 03-05/127 від 14.01.2026, № 17 від 07.01.2026 та № 11 від 08.01.2026, рапорт від 21.02.2026 і відеозаписи з нагрудних камер поліцейських, суддя дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

За приписами ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За змістом ст. 280 КУпАП при розгляді справи суддя зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України встановлено обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти у встановленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проведення відповідного огляду визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103, та Інструкцією, затвердженою спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Огляд на стан наркотичного чи іншого сп`яніння проводиться у закладі охорони здоров`я. Поліцейський забезпечує проведення такого огляду не пізніше ніж протягом двох годин із моменту встановлення підстав для його проведення. Огляд, проведений із порушенням вимог ст. 266 КУпАП, вважається недійсним. Чинний порядок регулювання підтверджується офіційними текстами ст. 130, 266 КУпАП??, Інструкції № 1452/735? та Порядку № 1103?.

Склад адміністративного правопорушення у формі відмови від огляду має місце за умови, якщо особа керувала транспортним засобом, у поліцейського були передбачені законом підстави вимагати проходження огляду, водієві було запропоновано пройти огляд відповідно до встановленої процедури, а водій висловив чітку та однозначну відмову від його проходження.

Судом установлено, що 21.02.2026 о 21 год. 55 хв. на вул. Котляревського, 40 у м. Біла Церква ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volvo», реєстраційний номер НОМЕР_2 , та був зупинений працівниками поліції.

Із досліджених відеозаписів із нагрудних камер поліцейських убачається, що під час первинного спілкування ОСОБА_1 повідомили про виявлення у нього ознак наркотичного сп`яніння та запропонували пройти відповідний огляд у закладі охорони здоров`я. На цьому етапі ОСОБА_1 не заперечував проти проходження огляду та відмови від нього не висловлював.

Водночас на відеозаписі «clip-0» о 22 год. 08 хв. зафіксовано, що після телефонної розмови з командиром ОСОБА_1 поліцейський зняв нагрудну камеру, залишив її у службовому автомобілі та вийшов із нього. До автомобіля поліцейський повернувся о 22 год. 15 хв.

Наданий стороною захисту відеозапис із мобільного телефону свідка ОСОБА_2 підтверджує, що в цей проміжок часу поліцейський спілкувався з ОСОБА_1 окремо, поза полем огляду нагрудної камери. Зміст цієї розмови матеріалами відеофіксації поліцейських не відображений.

Саме після завершення такого спілкування ОСОБА_1 сів до службового автомобіля поліції нібито для поїздки до закладу охорони здоров`я, а через нетривалий проміжок часу повідомив про відмову від проходження огляду у зв`язку з тим, що поспішає до місця проходження військової служби.

Таким чином, первинно ОСОБА_1 погодився пройти огляд, а зміна його позиції відбулася безпосередньо після незафіксованого спілкування з поліцейським.

Сам по собі факт переривання відеозапису автоматично не спростовує складеного протоколу. Однак за конкретних обставин цієї справи відсутність відеофіксації саме тієї частини спілкування, після якої ОСОБА_1 змінив свою позицію, позбавляє суд можливості об`єктивно перевірити зміст наданих йому поліцейським роз`яснень і причини подальшої відмови.

Версія ОСОБА_1 про зміст незафіксованої розмови узгоджується з послідовністю подій на відеозаписах, показаннями свідка ОСОБА_2 та фактом окремого спілкування поліцейського з ОСОБА_1 після зняття нагрудної камери. Доказів, які б спростовували ці обставини, суду не надано. Поліцейські ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , викликані судом для надання пояснень, у судове засідання не з`явилися.

Суд також ураховує, що в направленні для проведення огляду зазначено КНП Таращанської міської ради «Таращанська міська лікарня», тоді як ОСОБА_1 було зупинено у м. Біла Церква.

Згідно з листом № 11 від 08.01.2026, який міститься в матеріалах справи, зазначений заклад охорони здоров`я проводить огляди водіїв, зупинених у межах Таращанської міської територіальної громади. За таких обставин надані суду матеріали не підтверджують реальної можливості проведення огляду ОСОБА_1 у зазначеному в направленні закладі охорони здоров`я.

Ця обставина сама по собі не є безумовною підставою для закриття провадження, однак у сукупності з іншими встановленими обставинами ставить під обґрунтований сумнів фактичну спрямованість дій поліцейських на забезпечення проходження ОСОБА_1 огляду у встановленому законом порядку.

Крім того, за змістом ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами та щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння, підлягають відстороненню від керування транспортними засобами.

Натомість із показань свідка ОСОБА_2 , які не спростовані іншими доказами, вбачається, що після оформлення адміністративних матеріалів ОСОБА_1 у присутності поліцейських сів за кермо свого автомобіля та продовжив рух.

Невідсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом також не спростовує факту відмови від огляду саме собою, проте не узгоджується з твердженням поліцейських про наявність у нього явних ознак наркотичного сп`яніння та додатково посилює сумніви у послідовності й належності проведеної процедури.

За змістом ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішеннях у справах «Надточій проти України» та «Коробов проти України» вказував на необхідність дотримання гарантій ст. 6 Конвенції у провадженнях, які за своїм характером є кримінальними, а також на те, що висновок про винуватість має ґрунтуватися на достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою доказах.

Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Суд не вправі усувати недоліки оформлення адміністративних матеріалів, самостійно збирати докази винуватості особи або покладати на неї обов`язок доводити свою невинуватість.

Оцінивши докази в їх сукупності, суддя встановив, що матеріалами справи не спростовано версію ОСОБА_1 про те, що він первинно погодився пройти огляд, а зафіксовану надалі відмову висловив після незафіксованого спілкування з поліцейським та отримання від нього роз`яснень щодо можливості не проходити огляд.

Відсутність відеофіксації істотної частини спілкування, направлення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я, можливість проведення огляду в якому за встановлених обставин не підтверджена, а також невідсторонення його від подальшого керування транспортним засобом у своїй сукупності не дають можливості достовірно встановити, що ОСОБА_1 було забезпечено реальну можливість пройти огляд у встановленому законом порядку, а його відмова була чітким та однозначним волевиявленням, сформованим без неналежного впливу з боку поліцейських.

Тому наявні у справі докази не утворюють достатньої, належної та узгодженої сукупності для доведення поза розумним сумнівом наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події або складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене провадження у справі стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 7, 130, 221, 245, 247, 251, 252, 266, 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , розпочате за ч.1 ст.130 КУпАП – закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.

СуддяО.О. Гребінь