Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №279/4194/26 — Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/4194/26

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2026 року місто Коростень

Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Пацко О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України, за ст. 184 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу, 04.06.2026 року в період часу з 13:00 год по 14:57 год гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухилилася від обов`язку щодо виховання свого малолітнього сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , передбачених cm. 150 СК України, внаслідок чого останній придбав у вказаний період часу в невстановленому місці алкогольні напої, а саме коньяк марки, ємкістю 0,5 мл горілку марки (вказана нерозбірливо) ємкістю 0,5 мл, який преніс до місця відпочинку, а саме до альтанки розташованої на відкритій ділянці місцевості, біля водойми, а саме річки «Уж», поблизу вул. Древлянській в м. Коростень, де розпивав вищевказані алкогольні напої. Гр. ОСОБА_1 не дбає про фізичний, духовний, моральний розвиток своєї дитини. Тобто мати порушила вимоги ст. 150 СК України, чим вчинила правопорушення, передбачене ст. 184 ч.1 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 з`явилась, вину не визнала, при тому не заперечуючи факт перебування дитини ОСОБА_3 на місці події.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Потопальський М.В. подав до суду клопотання про закриття справи. Зазначив що доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. В матеріалах справи докази, які вказували б на винність ОСОБА_4 , в ухиленні від обов`язку виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; ухиленні від піклування про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; ухиленні від забезпечення здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, підготовки її до самостійного життя; неповазі до дитини; застосування до дитини фізичних покарань, які принижують людську гідність дитини - відсутні. Оскільки, ухиленням від виконання батьківських обов`язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважається невиконання обов`язків чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей, належних, достатніх, допустимих та достовірних доказів на підтвердження у діях ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого саме ст.184 ч. 1 КУпАП не надано, що є підставою для закриття провадження у справі на підставі ст.247 п.1 КУпАП.

Заслухавши учасників, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Вина особи, що притягується до відповідальності, доводиться протоколом про вчинення адміністративного правопорушення від 19.06.2026, письмовими поясненнями, рапортами працівника поліції, іллюстрованими фототаблицями від 04.06.2026 року з місця події. Також суд враховує пояснення ОСОБА_4 , з яких вбачається, що її син ОСОБА_2 за місцем навачання позитивно характеризується, ОСОБА_4 активно бере участь у його житті та вихованні, при тому він дійсно перебував на місці події та був її учасником.

За таких обставин в діях ОСОБА_4 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи та подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_4 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Суд зазначає, що згідно ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Положення зазначеної статті відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для правопорушника, меті адміністративній відповідальності. Він передбачає як індивідуальний підхід до застосування примусових заходів залежно від особистих якостей правопорушника та характеру і обставин вчинення проступку, так і можливість пом`якшення і навіть відмови держави від застосування заходів відповідальності, якщо її мета може бути досягнута іншим шляхом.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року у справі «Ізмайлов проти росії»).

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).

Згідно зі ст. 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений розглядати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Враховуючи вимоги ст. 33 КУпАП, особу правопорушника, вперше притягається до адміністративної відповідальності, обставини вчинення ним правопорушення, має на утриманні 4-х неповнолітніх дітей, ступінь його вини , майновий стан, суд вважає можливим на підставі ст.22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.

У відповідності до ч.2 ст.284 КУпАП, при оголошенні усного зауваження, справа про адміністративне правопорушення закривається.

Враховуючи викладене та керуючись ст.22, ч.2 ст.184, 283-285 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП за малозначністю, обмежившись усним зауваженням, а провадження по справі закрити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її винесення через Коростенський міськрайонний суд Житомирської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги і може бути звернута до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення, перебіг яких зупиняється в разі оскарження постанови до розгляду скарги (подання прокурора).

Суддя О.О. Пацко