Рішення від 27 серпня 2026 р. у справі №295/7345/26 — Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/7345/26

Категорія 69

2/295/6246/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.08.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Чішман Л.М.,

за участю секретаря Лайчук В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 16.01.2018 №286/3890/17 та стягувати з ОСОБА_2 на свою користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , в розмірі частини з усіх видів його доходів, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого є батьками спільної дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 28.10.2014 в справі №286/2729/14 стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини у твердій грошовій формі у сумі по 400 грн щомісячно, починаючи з 04.06.2014 і до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 16.01.2018 №286/3890/17 змінено розмір утримуваних аліментів та стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини у твердій грошовій формі у сумі по 746,00 грн.

28.12.2019 позивач уклала шлюб та змінила прізвище з ОСОБА_4 на ОСОБА_5 .

На даний час розмір аліментів присуджених до стягнення, враховуючи щоденний зріст цін та інфляцію, не відповідає мінімальним потребам дитини, є недостатнім для повноцінного утримання дитини.

Позивачу стало відомо, що відповідач працює, отримує стабільну заробітну плату, тому вважає за необхідне змінити спосіб стягнення з фіксованої суми на частку від доходів.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 05.05.2026 у справі відкрито провадження та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с. 26).

Заочним рішенням суду від 18.06.2026 позовну заяву задоволено. Змінено спосіб та розмір стягнення аліментів, визначений рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 16.01.2018 в справі №286/3890/17 та присуджено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки від усіх видів доходу щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття., стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1331,20 грн (а.с. 33-35).

23.06.2026 ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою, в якій просив скасувати заочне рішення Богунського районного суду м. Житомира від 18.06.2026 у даній справі та призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 43-45).

В обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення зазначено, що обставини, якими обґрунтована позовна заява - не відповідають дійсності, протягом всіх років відповідач сплачував аліменти на утримання доньки ОСОБА_6 більше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Крім цього зазначив, що є безробітним, з 2015 року його матеріальне становище не змінилося, на даний час не працює, займається господарством та доглядом за дітьми від другого шлюбу – неповнолітніми ОСОБА_7 , 2015 року народження та ОСОБА_8 , 2016 року народження.

Ухвалою суду від 24.06.2026 заяву про перегляд заочного рішення прийнято до провадження та призначено судове засідання (а.с. 64).

Ухвалою суду від 02.07.2026 заяву про перегляд заочного рішення задоволено, скасовано заочне рішення у даній справі від 18.06.2026, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

У призначене на 19.08.2026 судове засідання сторони не з`явились.

08.07.2026 позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву про розгляд справи без її участі.

23.07.2026 відповідач ОСОБА_2 також подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Крім такої заяви відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити в задоволенні позовної заяви через безпідставність або вийти за межі судового розгляду з метою захисту права дитини, встановивши спосіб сплати аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 2000,00 гривень щомісяця.

В обґрунтування відзиву зазначено, що позивачкою подано недостовірну інформацію до суду, оскільки відповідач завжди платив відповідно не тільки судових рішень, але й відповідно до вимог законодавства не менше, та навіть більше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, завжди був і є відкритий для спілкування та допомоги, яка від нього залежала, і завжди без затримки виконував всі прохання позивачки.

До 2023 року сплачував аліменти на рахунок виконавчої служби, але з 2023 року після прохання позивачки платити напряму їй на банківський рахунок задля швидкості отримання нею коштів, відповідач одразу почав платити саме їй, і вже сам носив квитанції щомісяця для звіту у виконавчу службу.

З 2023 року аліменти в більшому розмірі, ніж встановлено судовим рішенням і нормами законодавства, відповідач сплачував безпосередньо позивачці без жодної затримки.

Позивачка вводить суд в оману, намагаючись применшити систематичність і розмір аліментів, протягом всіх років вчиняє моральний тиск на відповідача, вимагаючи відмовився від батьківських прав на дитину, ображає та проклинає.

Посилання позивача на те, що відповідач працевлаштований та отримує стабільну заробітну плату не відповідає дійсності та не підтверджені жодним доказом.

З моменту укладення відповідачем другого шлюбу в 2015 році його матеріальне становище жодним чином не змінилось.

Окрім служби в ЗСУ (в 2022 році) відповідач займався домашнім господарством та доглядом за дітьми від другого шлюбу – неповнолітніми ОСОБА_7 2015 року та ОСОБА_8 – 2016 року народження.

Забезпечує матеріально сім`ю відповідача його дружина – ОСОБА_9 , яка працює педагогом та займає посаду заступника директора з навчально-виховної роботи ТОВ Центр освіта «ОПТІМА».

10.07.2026 відповідач влаштувався на роботу, хоча й на мінімальну заробітну плату. Розмір заробітної плати та розмір аліментів за законодавством всеодно не буде перевищувати тієї суми аліментів, що відповідач і так сплачує щомісяця, тому на думку відповідача сенсу змінювати спосіб сплати аліментів немає.

Задля дотримання справедливості, максимально можливого з боку ОСОБА_2 в умовах наявності ще двох неповнолітніх дітей, відсутності економічної стабільності в країні, відсутності гарантійного працевлаштування подалі, - вбачає доцільним залишити спосіб сплати аліментів в твердій грошовій сумі у розмірі 2000,00 гривень щомісяця.

Позивач відповіді на відзив не подала.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 31.03.2012 між сторонами зареєстровано шлюб (а.с. 8).

В шлюбі сторони стали батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7).

Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 28.10.2014 з відповідача на користь позивачки стягувались аліменти на утримання дочки в розмірі 400 грн., щомісячно, починаючи з 04.06.2014.

Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 16.01.2018 №286/3890/17 змінено розмір утримуваних аліментів та стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини у твердій грошовій формі у сумі по 746,00 грн.( а.с.13).

Відповідач має на утриманні двох неповнолітніх дітей від другого шлюбу - ОСОБА_10 , 2015 року народження та ОСОБА_11 , 2016 року народження, що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 відповідно.

З долучених до відзиву на позовну заяву платіжних інструкцій за період з 2023 по 2025 роки встановлено, що відповідач перераховував на картковий рахунок позивачки грошові кошти з призначеннями платежів «для поповнення рахунку» та аліменти по ВП № 45409886» в сумах від 1500 грн до 2500 грн.

Відповідно до Наказу (розпорядження) від 10.07.2026 ТОВ «Акріс-Груп» відповідача прийнято на роботу з 13.07.2026 на посаду фахівця групи інженерних закупівель з окладом 8650, 00 грн.

Статтею 27 Конвенції про права дитини, яку ратифіковано Постановою ВР№ 789ХІІ від 27.02.91 року (далі - Конвенція), передбачено право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно вимог ч. 1 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини (Конвенції), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Статтею 18 Конвенції проголошено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

В статті 51 Конституції України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно зі ст.ст. 7, 155 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, які встановлені Конституцією України та Конвенцією про права дитини, сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства, а батьківські права не можуть здійснюватись всупереч інтересам дитини.

За правилами ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріального утримувати дитину до повноліття.

В статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно з ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

За правилами ч. 4 ст. 273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Згідно з ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У постанові Верховного Суду від 22 серпня 2022 року в справі №712/6313/21 зазначено, що при розгляді позовів щодо зміни розміру аліментів застосуванню підлягає не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст.183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1 статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України» при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", у випадку зміни розміру аліментів у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум з 01 січня 2026 року для дітей віком від 6 до 18 років становить 3 512, 00 грн.

Проводячи оцінку представлених доказів, досліджених судом обставин, суд виходить з того, що визначений рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 16.01.2018 №286/3890/17 розмір аліментів 746,00 грн на даний час є низьким, не відповідає прожитковому мінімуму для дитини відповідного віку, дитина сторін потребує більших витрат.

Суд враховує, що позивач бажає змінити спосіб стягнення аліментів, визначивши його у частці від доходу відповідача, а положення законодавства передбачає право того з батьків, з яким проживає дитина, вирішувати питання щодо способу стягнення аліментів, враховуючи обов`язок обох батьків утримувати дитину, рівність їхніх прав, та приходить висновку про обґрунтованість позовних вимог.

При визначенні аліментів у новому розмірі, суд враховує обставини, що мають істотне значення, в тому числі матеріальне становище платника аліментів, суд враховує наявність на утриманні відповідача двох неповнолітніх дітей від іншого шлюбу – ОСОБА_10 , 2015 року народження та ОСОБА_11 , 2016 року народження, а також той факт, що відповідач регулярно надавав позивачу матеріальну допомогу на утримання доньки ОСОБА_6 у більшому розмірі, ніж визначений рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 16.01.2018 в справі №286/3890/17, з урахуванням матеріального стану відповідача, а тому з урахуванням вимог ст. 182 СК України, за умов розумності та справедливості, суд вважає за необхідне визначити розмір аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частки всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, змінивши розмір аліментів, визначений рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 16.01.2018 в справі №286/3890/17.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів (пункт 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір»).

Враховуючи результати розгляду справи та те, що позивач звільнена від сплати судового збору, судовий збір в розмірі 1331, 20 грн стягується відповідача в дохід держави.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 76-78, 81, 89, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст. 182, 191-192 СК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів задовольнити частково.

Змінити спосіб та розмір стягнення аліментів, визначений рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 16.01.2018 в справі№ 286/3890/17 та стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/6 частки від усіх видів доходу щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1331, 20 грн.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення виготовлено 28.08.2026.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Суддя Л.М. Чішман