Рішення від 26 серпня 2026 р. у справі №274/3595/23 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

справа № 274/3595/23

провадження № 2/0274/101/24

Рішення

Іменем України

27.08.2026 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: судді Вдовиченко Т.М., з участю секретаря судового засідання Рудич М.О., розглянувши в м. Бердичеві Житомирської області цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом зміни умов земельного сервітуту та переміщення паркану та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та демонтажу господарських споруд -

в с т а н о в и в :

09.06.2023 позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Гуменюк О.В. звернувся в суд з вищезазначеним позовом, згідно якого просив:

- змінити умови договору земельного сервітуту, встановленого між ОСОБА_1 , як власником, та ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , як землекористувачами, шляхом надання відповідачам, як власникам земельної ділянки, кадастровий номер 1810400000:01:020:0140, площею: 0,0496 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , земельного сервітуту уздовж існуючої шляхової мережі площею 0,00280 га, як зображено на Схемі влаштування велосипедно-пішохідної доріжки та визначення істотних умов сервітуту на наступних умовах:

- 1.1. Строк сервітуту - постійний;

- 1.2. Площа, на яку поширюється земельний сервітут - 0,00280 га (через частину земельної ділянки з кадастровим номером 1810400000:01:020:0280 - площею 0,00086 га та через частину земельної ділянки кадастровий номер 1810400000:01:020:0281 - площею 0,00194 га);

- 1.3. Межі сервітуту - згідно з Схемою влаштування велосипедно-пішохідної доріжки;

- 1.4. Плата за встановлення та користування сервітутом - у розмірі 20 грн. за кв.м. з внесенням щомісяця до 1 -го числа рівними частками;

- усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку площею 0,0317 га, кадастровий номер 1810400000:01:020:0281, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , а саме зобов`язати ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , як власників земельної ділянки, із кадастровим номером 1810400000:01:020:0140, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , знести (демонтувати) паркан, який на місцевості розділяє земельні ділянки та розміщений на належній ОСОБА_1 земельній ділянці, із кадастровим номером 1810400000:01:020:0281, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 .

На обґрунтування позовних вимог посилаються на те, що є ОСОБА_1 згідно договорів дарування від 06.10.2017 року отримав від своєї матері, ОСОБА_6 , належні їй 44/100 частин житлового будинку та земельної ділянки, розташовані за адресою: АДРЕСА_4 .

Згодом, на приватизованій земельній ділянці поруч з даним домоволодінням, ним було введено в експлуатацію торгово-офісний центр, розташований за адресою: АДРЕСА_3 .

З огляду на це відбувся поділ земельної ділянки, площею 0,0441 га, кадастровий номер 1810400000:01:020:0248, яка попередньо належала ОСОБА_6 , на земельну ділянку площею 0,0124 га, кадастровий номер 1810400000:01:020:0280 (розташована під частиною житлового будинку) та земельну ділянку, площею 0,0317 га, кадастровий номер 1810400000:01:020:0281 (розташована під торгово-офісним центром).

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку вбачалася наявність на земельній ділянці площею 0,0441 га, кадастровий номер 1810400000:01:020:0248 земельних сервітутів для проходу та проїзду на велосипеді розмірами 0,0022 га та 0,0037 га. Загальною площею 0,0059 га.

Даний земельний сервітут встановлений для власників квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві спільної часткової власності відповідачам.

З огляду на перехід права власності на квартиру АДРЕСА_5 , побудову нового об`єкту нерухомого майна, поділ земельної ділянки, відповідне сервітутне обмеження перейшло до позивача.

Так, відповідно до Витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку вбачається наявність обмежень у використанні земельних ділянок у вигляді земельних сервітутів для проходу та проїзду на велосипеді: щодо земельної ділянки площею 0,0124 га, кадастровий номер 1810400000:01:020:0280 встановлений земельний сервітут в розмірі 0,0002 га та 0,0002 га, разом 0,0004 га; щодо земельної ділянки площею 0,0317 га, кадастровий номер 1810400000:01:020:0281 встановлений земельний сервітут в розмірі 0,002 га та 0,0035 га, разом 0,0055 га.

ДБН В.2.3-5:2018 «Вулиці і дороги населених пунктів» визначає мінімальну допустиму ширину велосипедно-пішохідної доріжки.

З огляду на це ОСОБА_1 було замовлено Схему влаштування велосипедно- пішохідної доріжки в межах земельних ділянок із кадастровими номерами 1810400000:01:020:0280 та 1810400000:01:020:0281.

Вказаною Схемою визначено можливість встановлення земельного сервітуту для земельної ділянки із кадастровим номером 1810400000:01:020:0280 площею 0,00086 га та для земельної ділянки із кадастровим номером 1810400000:01:020:0281 площею 0,00194 га.

Враховуючи вказане, даний земельний сервітут, з огляду на непропорційність його розмірів меті призначення підлягає перегляду.

Крім того, ним як власнику земельної ділянки площею 0,0317 га, кадастровий номер 1810400000:01:020:0281 надійшла комерційна пропозиція від 11.05.2023 року ТОВ «Укрконтракт» щодо отримання в оренду даної земельної ділянки за виключенням площі під сервітутним користуванням. Вказана можливість щодо оренди земельної ділянки під сервітутним користуванням для виконання господарської діяльності, а також стоянки транспорту, що передбачає за собою увільнення її від обтяжень у вигляді сервітутного користування.

Дана обставина вказує на те, що сервітутне користування відповідачами в таких розмірах земельною ділянкою безпосередньо впливає на майнові права позивача, як власника земельної ділянки та не дає можливість повноцінно розпоряджатися нею, отримуючи прибуток як її орендодавцем.

Позивач звернувся до відповідачів із заявою щодо погодження постійного земельного сервітуту шляхом надання їм, як власникам земельної ділянки кадастровий номер 1810400000:01:020:0140, земельного сервітуту уздовж існуючої шляхової мережі площею 0,00280 га, як зображено на Схемі влаштування велосипедно- пішохідної доріжки та визначення істотних умов сервітуту на наступних умовах: 1.1. Строк сервітуту - постійний. 1.2. Площа, на яку поширюється земельний сервітут - 0,00280 га (через частину земельної ділянки з кадастровим номером 1810400000:01:020:0280 - площею 0,00086 га та через частину земельної ділянки кадастровий номер 1810400000:01:020:0281 - площею 0,00194 га). 1.3. Межі сервітуту - згідно з Схемою влаштування велосипедно-пішохідної доріжки. 1.4. Плата за встановлення та користування сервітутом - у розмірі 20 грн. за кв.м. з внесенням щомісяця до 1 -го числа рівними частками.

Крім того, в даній заяві зазначалося про те, що відповідачами встановлено огорожу, яка знаходиться на належній позивачу земельній ділянці 1810400000:01:020:0281, що позбавляє його права користування земельною ділянкою, а тому, просив перемістити дану огорожу на межу належних їм земельних ділянок.

Дана заява була отримана ОСОБА_7 29.03.2023 року, ОСОБА_5 28.03.2023 року, проте відповіді на них надано не було.

З огляду на це з метою захисту своїх майнових прав ОСОБА_1 звернувся до суду із відповідною позовною заявою.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 13.06.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху ( а.с.42- 43 т.1).

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 20.07.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, в справі відкрито загальне позовне провадження ( а.с. 54-55 т.1).

14.11.2023 року представником позивача адвокатом Гуменюком О.В. на адресу суду скеровано заяву про заміну відповідачів та залучення третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги ( а.с. 81-85 т.1).

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від14.11.2023 заяву представника позивача адвоката Гуменюка О.В. про заміну відповідачів та залучення третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги задоволено. Проведено заміну неналежних відповідачів: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на належного відповідача ОСОБА_2 ( а.с. 95 - 97 т.1).

04.12.2023 відповідачем ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву, згідно якого просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, по причині їх необґрунтованості та безпідставності.

Вказує, що відповідно до договору дарування цілої земельної ділянки та частини, житлового будинку від 15.11.2022 року ОСОБА_5 та ОСОБА_7 безоплатно передали (подарували) ОСОБА_2 у приватну власність 56/100 частин житлового будинку за АДРЕСА_2 та земельну ділянку загальною площею 0,0496 га, кадастровий номер 1810400000:01:020:0140, що підтверджується Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.11.2022 року.

Згідно з договору дарування від 06.10.2017 року ОСОБА_1 отримав від своєї матері, ОСОБА_6 , належну їй 44/100 частин житлового будинку та земельної ділянки кадастровий номер 1810400000:01:020:0248, загальною площею 0,0441 га, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 05.04.2019 року та Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію, права власності від 06.10.2017 року.

Позивач просить змінити умови сервітуту, проте, сервітут у даній справі встановлений на підставі індивідуально-правового акту виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області, шляхом затвердження проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 1810400000:01:020:0248, площею 441 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується рішенням від 29.05.2017 №360.

Тобто, позивач просить змінити умови договору сервітуту між ним та відповідачем, проте сторони не мають ніякого відношення до встановленого сервітуту, оскільки він встановлений рішенням органу місцевого самоврядування, тому вважає, що позивачем невірно обрано спосіб захисту його прав (а.с.107-110 т.1).

04.12.2023 відповідачем ОСОБА_2 подано зустрічну позовну заяву. Просить суд постановити рішення, яким зобов`язати ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою: кадастровий номер 1810400000:01:020:0140, площею 0,0496 га, шляхом знесення за рахунок ОСОБА_1 самочинно побудованих споруд, визначених у висновку судової земельно-технічної експертизи.

Вимоги зустрічної позовної заяви обґрунтовано тим, що відповідно до договору дарування цілої земельної ділянки та частини, житлового будинку від 15.11.2022 року ОСОБА_5 та ОСОБА_7 безоплатно передали (подарували) ОСОБА_2 у приватну власність 56/100 частин житлового будинку за АДРЕСА_2 та земельну ділянку загальною площею 0,0496 га, кадастровий номер 1810400000:01:020:0140, що і підтверджується Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.11.2022 року.

Згідно з договору дарування від 06.10.2017 року ОСОБА_1 отримав від своєї матері, ОСОБА_6 , належну їй 44/100 частин житлового будинку та земельної ділянки кадастровий номер 1810400000:01:020:0248, загальною площею 0,0441 га, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 05.04.2019 року та Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію, права власності від 06.10.2017 року.

Позивач і відповідач отримали право власності на майно, на підставі договору дарування і разом з цим набули не тільки права, але й обов`язки, стосовно цих ділянок.

ОСОБА_2 в 2023 році, після набуття права власності на частину будинковолодіння та земельну ділянку, звернувся до розробника документації із землеустрою щодо винесення в натурі меж вказаної земельної ділянки. При складанні графічних матеріалів та винесення меж в натурі на місцевості було виявлено, що частину земельної ділянки належної ОСОБА_2 займає ОСОБА_1 .

Внаслідок самочинного зайняття ОСОБА_1 частини земельної ділянок, що перебувають у його власності прохід та використання належних позивачу земельних ділянок є ускладненим (а.с.115-117 т.1).

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 13.12.2023 прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та демонтажу господарських споруд до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом зміни умов земельного сервітуту та переміщення паркану. Об`єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом (а.с. 137-138, 142- 143 т.1).

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 21.02.2024, за клопотанням відповідача-позивача ОСОБА_8 витребувано з Головного управління Держгеокадастру у Житомирської області належним чином засвідчені копії поземельних книг на земельну ділянку кадастровий номер 1810400000:01:020:0140 площею 0,0496 га та копію документації із землеустрою на вказану земельну ділянку; витребувано інформацію на технічних носіях (координати) земельних ділянок, згідно бази даних державного земельного кадастру: на земельні ділянки кадастровий номер 1810400000:01:020:0140 площею 0,0496 га, розташованих за адресою АДРЕСА_2 (а.с.170 - 171 т.1).

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 25.03.2024 за клопотанням сторін у справі призначено земельно-технічну експертизу, провадження у справі зупинено (а.с.221-223 т.1).

16.05.2024 року ОСОБА_2 на адресу суду скеровано заяву про відвід судового експерта ( а.с.232 -233 т.1).

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 31.05.2024 відновлено провадження у справі з метою розгляду клопотання відповідача - позивача ОСОБА_2 про відвід судового експерта (а.с.239 т.1).

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 13.06.2024 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід судового експерта Свістунова І.С., справу повернуто експерту для проведення експертизи, провадження у справі зупинено (а.с.254-256 т.1).

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 14.10.2024 відновлено провадження у справі в зв"язку з надходженням висновку експертів (а.с.30 т.2).

29.11.2024 представником позивача - відповідача адвокатом Гуменюком О.В. на адресу суду подано уточнюючу позовну заяву ( а.с. 47- 57 т.2).

Згідно уточненої позовної заяви ОСОБА_1 просить суд: змінити умови договору земельного сервітуту, встановленого між ОСОБА_1 , як власником, та ОСОБА_2 як землекористувачем, шляхом надання відповідачу, як власнику земельної ділянки, кадастровий номер 1810400000:01:020:0140, площею: 0,0496 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , земельного сервітуту уздовж існуючої шляхової мережі площею 0,00280 га, як зображено на Схемі влаштування велосипедно-пішохідної доріжки та визначення істотних умов сервітуту на наступних умовах:

- 1.1. Строк сервітуту - постійний;

- 1.2. Площа, на яку поширюється земельний сервітут - 0,00280 га (через частину земельної ділянки з кадастровим номером 1810400000:01:020:0280 - площею 0,00106 га та через частину земельної ділянки кадастровий номер 1810400000:01:020:0281 - площею 0,00101 га);

- 1.3. Межі сервітуту - згідно Схеми на Рисунках 24 та 25 ( варіант 1) дослідницької частини висновку за результатами проведення земельно - технічної експертизи № 1782/10-2024 від 03.10.2024 року;

- 1.4. Плата за встановлення та користування сервітутом - у розмірі 20 грн. за кв.м. з внесенням щомісяця до 1 -го числа рівними частками;

- усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку площею 0,0317 га, кадастровий номер 1810400000:01:020:0281, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , а саме зобов`язати ОСОБА_2 , як власника земельної ділянки, із кадастровим номером 1810400000:01:020:0140, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , знести (демонтувати) паркан, який на місцевості розділяє земельні ділянки та розміщений на належній ОСОБА_1 земельній ділянці, із кадастровим номером 1810400000:01:020:0281, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 згідно рисунку 23 дослідницької частини висновку за результатами проведення земельно - технічної експертизи судового експерта № 1782/10 - 2024 від 03.10.2024.

03.02.2025 представником відповідача - позивача ОСОБА_2 - адвокатом Путіліним Є.В. на адресу суду скеровано заяву про призначення повторної експертизи ( а.с.72-73 т.2).

06.02.2025 представником відповідача - позивача ОСОБА_2 адвокатом Путіліним Є.В. на адресу суду скеровано відзив на позовну заяву зі змінами ( а.с. 79 - 82 т.2).

10.02.2025 року представником ОСОБА_2 адвокатом Путіліним Є.В. подано заяву про зміну предмета позову за зустрічною позовною заявою, відповідно до якої просить суд постановити рішення, яким усунути ОСОБА_2 перешкоди у користуванні земельною ділянкою: кадастровий номер 1810400000:01:020:0140, площею 0,0496 га., шляхом знесення за рахунок ОСОБА_1 сходинкового маршу в частині, що нависає над земельною ділянкою кадастровий номер 1810400000:01:020:0140, площею 0,0496 га ( а.с. 83-84 т.2).

Протокольною ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 20.02.2025 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду ( а.с. 93-97 т.2).

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 10.07.2025 року заяву представника ОСОБА_2 адвоката Путіліна Є.В. про призначення повторної еспертизи задоволено. Призначено повторну земельно - технічну експертизу, провадження у справі зупинено ( а.с. 157-159 т.2).

В зв"язку з надходженням клопотання експерта ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 10.02.2026 року відновлення провадження в цивільній справі № 274/3595/23 ( а.с.173 т.2).

19.02.2026 року ОСОБА_2 на адресу суду спрямовано клопотання про зупинення провадження в справі № 274/3595/23 ( а.с. 178-180 т.2).

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 24.02.2026 року в задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі № 274/3595/23 відмовлено ( а.с. 187 т.2).

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 24.02.2026 року визнано обов"язкову участь в підготовчому засідання представників сторін та ОСОБА_2 ( а.с. 188 т.2).

26.02.2026 року ОСОБА_2 подано повторне клопотання про зупинення розгляду справи ( а.с.189 т.2).

04.03.2026 року ОСОБА_2 подано заяву про відвід судді ( а.с. 213 т.2).

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 05.03.2026 року заяву ОСОБА_2 про відвід судді Вдовиченко Т.М. визнано необґрунтованою ( а.с. 214-215 т.2).

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 06.03.2026 відмовлено в задоволенні заяви відповідача - позивача ОСОБА_2 про відвід судді Вдовиченко Т.М, від розгляду цивільної справи № 274/3595/23 ( а.с. 217-218 т.2).

09.03.2026 року ОСОБА_2 повторно подано заяву про відвід судді Вдовиченко Т.М. ( а.с. 219-220 т.2).

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 09.03.2026 повторну заяву ОСОБА_2 , про відвід судді Вдовиченко Т.М. залишено без розгляду ( а.с. 223 т.2).

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 10.03.2026 в задоволенні повторного клопотання ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі № 274/3595/23 відмовлено ( а.с. 235 т.2).

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 10.03.2026 року застосовано до ОСОБА_2 захід процесуального примусу у виді штрафу в розмірі 998,40 грн ( а.с. 236-237 т.2).

10.03.2026 року ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу на ухвалу Бердичівського міськрайонного суду від 10.03.2026 року ( а.с. 1- 5 т.3).

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 22.04.2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 визнано неподаною та повернуто заявнику ( а.с. 96 т.3).

12.03.2026 року ОСОБА_2 на адресу суду скеровано клопотання про роз"яснення ухвали суду від 24.02.2026 року ( а.с. 99-101 т.3).

23.03.2026 року ОСОБА_2 подано повторне клопотання про зупинення експертизи та зупинення розгляду справи № 274/3595/23 ( а.с.106 т.3).

Згідно повідомлення начальника відділу оцінки майна та судових експертиз Вінницької ТПП від 13.04.2026 року ухвала Бердичівського міськрайонного суду від 10.07.2025 року залишена без виконання в зв"язку з неоплатою послуг по проведенню судової експертизи ( а.с.115 т.3).

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 06.05.2026 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про роз"яснення ухвали Бердичівського міськрайонного суду від 24.02.2026 року ( а.с.120-121 т.3).

03.06.2026 року відповідач - позивач ОСОБА_2 подав повторне клопотання про зупинення розгляду справи ( а.с. 127 т.3).

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 10.06.2026 в задоволенні повторного клопотання ОСОБА_2 від 03.06.2026 року про зупинення провадження у цивільній справі № 274/3595/23 відмовлено ( а.с. 137 т.3).

15.06.2026 року відповідач - позивач ОСОБА_2 подав повторне клопотання про зупинення розгляду справи.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 17.08.2026 в задоволенні повторного клопотання ОСОБА_2 від 15.06.2026 року про зупинення провадження у цивільній справі № 274/3595/23 відмовлено .

Представник позивача - відповідача адвокат Гуменюк О.В. в судове засідання не з"явився,на адресу суду скерував заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач - позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з"явився,про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в судове засідання не з"явилися, згідно поданої заяви просять суд провести розгляд справи за їх відсутності ( а.с. 89 - 90 т.2).

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровий номер 1810400000:01:020:0248, загальною площею 0,0441 га, яка розташована по АДРЕСА_2 , на підставі договору дарування земельної ділянки від 06.10.2017, р.№4386, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №99542824 від 06.10.2017 (а.с. 10 - 11 т.).

Також, ОСОБА_1 являється власником цілого житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та 44/100 часток житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель і споруд, який розташований на приватизованій земельній ділянці земельній ділянці 1810400000:01:020:0248, загальною площею 0,0441 га по АДРЕСА_2 , на підставі договору дарування житлового будинку від 06.10.2017, р.№4386, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №99531095 від 06.10.2017 (а.с.9,12,14 т.1).

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №103075379 від 08.11.2017, за ОСОБА_1 06.10.2017 зареєстровано право власності на будівлю торгово-офісного центру, загальною площею 405 кв.м. за адресою АДРЕСА_3 (а.с.13 т.1).

Як вбачається з Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-1807805322019 від 05.04.2019, №НВ-1815053232021 від 24.02.2021 №НВ-9904593652022 від 11.11.2022 наявне обмеження у використанні у вигляді земельних сервітутів для проходу та проїзду на велосипеді щодо земельної ділянки площею 0,0124 га, кадастровий номер 1810400000:01:020:0280 встановлений земельний сервітут в розмірі 0,0002 га та 0,0002 га. Разом 0,0004 га та щодо земельної ділянки площею 0,0317 га, кадастровий номер 1810400000:01:020:0281 встановлений земельний сервітут в розмірі 0,002 та 0,0035 га. Разом 0,0055 (а.с.26-36 т.1).

До матеріалів справи долучено Схему влаштування велосипедно-пішохідної доріжки в межах земельної ділянки з кадастровим номером 1810400000:01:020:0280 та 1810400000:01:020:0281 (а.с.37 т.1).

Згідно договору дарування цілої земельної ділянки від 15.11.2022 року ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , подарували ОСОБА_2 56/100 частин житлового будинку АДРЕСА_2 та земельну ділянку загальною площею 0,0496 га, кадастровий номер 1810400000:01:020:0140, за АДРЕСА_2 ( а.с. 68-71 т.1).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно майно будівля торгово - офісного центру за адресою АДРЕСА_2 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 ( а.с. 86-88 т.1).

Відповідно до кадастрового плану, земельна ділянка кадастровий номер 1810400000:01:020:0140 має опис меж: від А до Б - землі ОСОБА_10 ( АДРЕСА_2 ), від Б до В - землі ОСОБА_11 ( АДРЕСА_6 ), від В до Г - землі ОСОБА_12 ( АДРЕСА_7 ), від Г до А - землі ОСОБА_13 ( АДРЕСА_8 ) (а.с.183 - 184 т.1).

Згідно з Державним актом на право приватної власності на землю від 21.05.2001, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №447, ОСОБА_14 на підставі рішення Виконкому Бердичівської міської ради народних депутатів від 19.04.2001 №262, власник земельної ділянки площею 0,0496 га з цільовим призначенням житлового будинку і господарських будівель, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.187 т.1).

Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 18.07.1989 реєстровий №1-1356, спадкоємцем майна ОСОБА_15 є ОСОБА_14 . Спадкове майно, на яке видано свідоцтво, складається з 56/100 частин житлового будинку площею 86,9 кв. м, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , до якого належать: сарай (літ."Б-І"), сарай (літ."Д-І"), сарай (літ."В-І"), вбиральня (літ."Г-І"), вбиральня (літ."Е-І") (а.с.188 т.1).

Згідно свідоцтва про право на спадщину від 13.01.2011 року р.№4-17 спадкоємцями майна ОСОБА_14 , 1923 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є його дочка - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочка - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/2 частки кожна. Спадщина, на яке видано свідоцтво складається з земельної ділянки площею 0,0496 га, розташованої на території АДРЕСА_1 , переданої для обслуговування житлового будинку і господарських будівель (а.с.16 т.1).

Згідно Витягу про державну реєстрацію прав КП "Бердичівське МБТІ" Житомирської обласної ради №29093094 від 22.02.2011 за ОСОБА_5 зареєстровано право власності на 56/200 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , номер запису:79 (а.с.15 т.1).

Як вбачається з Витягу з рішення Бердичівської міської ради Житомирської області від 23.10.2015 від 1169 ОСОБА_6 надано дозвіл на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель на споруд (а.с.25 т.1).

В 2016 році виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель приватної власності ОСОБА_6 (а.с.17-24 т.1).

Згідно Висновку експерта №1782/10-2024 від 03.10.2024 встановлення земельного сервітуту на земельні ділянки з кадастровими номерами 1810400000:01:020:0280 площею 0,0124 га та 1810400000:01:020:0281 площею 0,0317 га для права проходу та проїзду на велосипеді для ОСОБА_2 який є власником земельної ділянки з кадастровим номером 1810400000:01:020:0140 площею 0,0496 га вбачається технічно можливим.

Можливі варіанти встановлення земельного сервітуту на земельні ділянки з кадастровими номерами: 1810400000:01:020:0280 площею 0,0124 га, 1810400000:01:020:0281 площею 0,0317 га, для права проходу та проїзду на велосипеді для ОСОБА_2 який є власником земельної ділянки з кадастровим номером 1810400000:01:020:0140 площею 0,04:96 га, наведені в дослідницькій частині висновку та графічно зображені на рисунках:

№ 24-25 (варіант № 1 встановлення земельного сервітуту);

№ 26-27 (варіант № 2 встановлення земельного сервітуту).

2. Межі земельної ділянки з кадастровим номером 1810400000:01:020:0281 площею 0,0317 га фактично є порушеними.

3. Порушення меж земельної ділянки з кадастровим номером 1810400000:01:020:0281 площею 0,0317 га власником якої є ОСОБА_1 полягає у влаштованій огорожі ОСОБА_2 , яка обмежує ОСОБА_1 у користуванні ділянкою площею 1,6 кв.м, що проходить по точках : 1-2-3-4-5-6-1 зі сторонами : 16,02 м-0,14м-5,09м-10,24м-0,73м-1,015м, як графічно наведено на рисинку № 23 в дослідницькій частині висновку .

4. Встановити чи відповідає розташування огорожі яка встановлена власником земельної ділянки з кадастровим номером 1810400000:01:020:0140 ОСОБА_2 кадастровому плану земельної ділянки з кадастровим номером 1810400000:01:020:0281 власником якої є ОСОБА_1 не вбачається по причинах які викладені у дослідницькій частині висновку.

Разом із тим, фактично влаштована огорожа ОСОБА_2 влаштована із порушенням межі земельної ділянки з кадастровим номером 1810400000:01:020:0281 власником якої є ОСОБА_1 , про що детально описано під час надання відповіді на друге та третє питання.

5. З боку земельної ділянки з кадастровим номером 1810400000:01:020:0281 власником якої є ОСОБА_1 порушень з приводу самовільно зайнятої території земельної ділянки з кадастровим номер 1810400000:01:020:0140 власником якої є ОСОБА_2 в частині порушення меж не виявлено (а.с.6-27 т.2).

Згідно копії свідоцтва про смерть ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ( а.с.88 т.2).

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_16 , за клопотанням сторони відповідача - позивача суду пояснив, що питання про відстань між торгово - офісним центром та земельними ділянками не досліджувалося, яка ширина сходів, які розміщені на торгово- офісному центрі також не досліджувалися, оскільки ці питання не було предметом експертизи, однак згідно фото № 8 видно, що сходи не нависають над земельною ділянкою ОСОБА_2 . Вказав, що ОСОБА_2 доступ до його земельної ділянки не було забезпечено. Заміри ділянок проводилися лише зі сторони ОСОБА_1 .

Щодо первісного позову.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст.5 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них (частини перша та друга статті 78 ЗК України).

Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом (частина друга статті 95 ЗК України).

Згідно з ч. 1 ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 395 ЦК України одним із видів речових прав на чуже майно є право користування (сервітут).

Згідно зі ст. 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна.

З огляду на ч. 1 ст. 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут)

Згідно ч. 1 ст. 402 ЦК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.

Відповідно до ст. 403 ЦК України, сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном. Сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку. Особа, яка користується сервітутом, зобов`язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут не підлягає відчуженню. Сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном. Збитки, завдані власникові (володільцеві) земельної ділянки або іншого нерухомого майна, особою, яка користується сервітутом, підлягають відшкодуванню на загальних підставах.

Статтею 404 ЦК України передбачено, що право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Частинами другою, третьою статті 152 ЗК України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Аналіз наведених норм цивільного та земельного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема з позовом про усунення перешкод у розпоряджанні власністю (негаторний позов).

Крім цього, відповідно до п. «е» ч. 1 ст. 91 ЗК України власники земельних ділянок зобов`язані дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

Відповідно до ст.100 ЗК України, сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

За правилами частини першої статті 110 ЗК України на використання власником земельної ділянки або її частини може бути встановлено обмеження. Право власності на земельну ділянку може бути обтяжено правами інших осіб.

Перехід права власності на земельну ділянку не припиняє встановлених обмежень, обтяжень.

Відповідно до вимог ст. 111 ЗК України обтяження прав на земельну ділянку встановлюється законом або актом уповноваженого на це органу державної влади, посадової особи, або договором шляхом встановлення заборони на користування та/або розпорядження, у тому числі шляхом її відчуження.

Обмеження у використанні земель, безпосередньо встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, є чинними з моменту набрання чинності нормативно-правовими актами, якими вони були встановлені.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно матеріалів справи судом не встановлено, хто є власником земельної ділянки з кадастровим номером 1810400000:01:020:0280, про що також було і зазначено у висновку експерта на а.с. 2,, таким чином стороною позивача - відповідача ОСОБА_1 суду не надано доказів про право власності останнього на зазначену земельну ділянку.

Враховуючи вище наведене суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог щодо змін умов договору земельного сервітуту встановленого між сторонами по справі, оскільки земельні ділянки з кадастровими номерами 1810400000:01:020:0281 та 1810400000:01:020:0280 є суміжними, тому порядок користування сервітутом, умови сервітуту щодо цих ділянок має вирішуватися одночасно.

Щодо знесення паркану.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право (частина друга статті 16 ЦК України).

Відповідно до статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Аналіз наведеної норми цивільного законодавства дає підстави для висновку про те, що в разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, в тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема з позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.

Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю.

Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю (частина перша статті 152 ЗК України).

Частинами другою, третьою статті 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Частинами другою та третьою статті 158 ЗК України встановлено, що виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Таким чином, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник або користувач земельної ділянки має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема з позовом про усунення перешкод у розпорядженні власністю.

Частиною другою статті 90 ЗК України передбачено, що порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню у порядку, встановленому законом.

Як вбачається з висновку експерта за результатами проведення земельно - технічної експертизи від 03.10.2024 № 1782/10-2024 межі земельної ділянки з кадастровим номером 1810400000:01:020:0281 площею 0,0317 га фактично є порушеними. Порушення меж земельної ділянки з кадастровим номером 1810400000:01:020:0281 площею 0,0317 га власником якої є ОСОБА_1 полягає у влаштованій огорожі ОСОБА_2 , яка обмежує ОСОБА_1 у користуванні ділянкою площею 1,6 кв.м, що проходить по точках : 1-2-3-4-5-6-1 зі сторонами : 16,02 м-0,14м-5,09м-10,24м-0,73м-1,015м, як графічно наведено на рисинку № 23 в дослідницькій частині висновку .

Встановити чи відповідає розташування огорожі яка встановлена власником земельної ділянки з кадастровим номером 1810400000:01:020:0140 ОСОБА_2 кадастровому плану земельної ділянки з кадастровим номером 1810400000:01:020:0281 власником якої є ОСОБА_1 не вбачається по причинах які викладені у дослідницькій частині висновку.

Разом із тим, фактично влаштована огорожа ОСОБА_2 влаштована із порушенням межі земельної ділянки з кадастровим номером 1810400000:01:020:0281 власником якої є ОСОБА_1 , про що детально описано під час надання відповіді на друге та третє питання ( а.с. 3-27 т.2).

Відповідач - позивач ОСОБА_2 не погодився з висновком експерта, подавав клопотання про проведення повторної експертизи, яке ухвалою суду від 10.07.2025 року було задоволено, в справі призначено повторну земельно - технічну експертизу ( а.с. 158 -159 т.2).

Однак експертиза не була проведена з тих підстав, що відповідач - позивач ОСОБА_2 не виконав вимоги експерта, зокрема не сплатив кошти за проведення експертизи.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Аналізуючи сукупність наявних обставин та вимог закону, суд приходить до висновку про те, що стороною позивача - відповідача доведено обґрунтованими та об`єктивними доказами факт порушення його права користування земельною ділянкою з боку відповідача - позивача ОСОБА_2 шляхом встановлення паркану на належній йому земельній ділянці.

Позивач - відповідач у своїй позовній заяві просить усунути перешкоди у розпорядженні своєю власністю шляхом знесення (демонтажу) збудованого відповідачем - позивачем паркану .

З огляду на викладене в сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в даній частині шляхом зобов`язання відповідача - позивача ОСОБА_2 усунути перешкоди у здійсненні права володіння та користування ОСОБА_1 належною йому на праві власності земельною ділянкою шляхом знесення (демонтажу) паркану.

Щодо зустрічних позовних вимог.

10.02.2025 ОСОБА_2 на адресу суду скеровано заяву про зміну предмета позову за зустрічною позовною заявою відповідно до якої просить суд постановити рішення, яким усунути ОСОБА_2 перешкоди у користуванні земельною ділянкою: кадастровий номер 1810400000:01:020:0140, площею 0,0496 га., шляхом знесення за рахунок ОСОБА_1 сходинкового маршу в частині, що нависає над земельною ділянкою кадастровий номер 1810400000:01:020:0140, площею 0,0496 га. ( а.с. 83-84 т.2).

Для дослідження даного питання за клопотанням ОСОБА_2 ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 10.07.2025 року в справі було призначено повторну земельно - технічну експертизу ( а.с. 158 -159 т.2).

Однак експертиза не була проведена з тих підстав, що відповідач - позивач ОСОБА_2 не виконав вимоги експерта, зокрема не сплатив кошти за проведення експертизи.

Частиною першою статті 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).

Згідно статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оскільки відповідачем - позивачем ОСОБА_2 не доведено його позовні вимоги за зустрічним позовом, тому суд приходить до висновку про відому у їх задоволенні з підстав недоведеності.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Стороною позивача - відповідача ОСОБА_1 оплачувалася судова земельна - технічна експертиза, клопотання про відшкодування витрат за проведення експертизи суду не подавалося, тому дане питання судом при розподілі судових витрат не вирішується.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На виконання вимог ЦПК України про понесені витрати на правову допомогу в розмірі 20000,00 грн ОСОБА_1 суду надано копію ордеру адвоката Гуменюка О.В., копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ( а.с. 7-8 т.1).

Договір про надання правової допомоги, докази оплати витрат на правову допомогу, розрахунок витрат на правову допомогу та інші документи, які підтверджують надання послуг адвоката суду не надано, тому суд відмовляє в задоволенні вимоги ОСОБА_1 про стягнення витрат на правову допомогу за недоведеністю понесення таких витрат.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог ( ч. 1 ст. 141 ЦПК України).

Позивачем - відповідачем ОСОБА_1 при зверненні до суду сплачено судовий збір в розмірі 2147,20 грн ( а.с.5), враховуючи часткове задоволення первісного позову, понесені ним судові витрати підлягають стягненню з ОСОБА_2 на його користь в розмірі 1073,60 грн.

Оскільки в задоволенні зустрічного позову судом відмовлено за недоведеністю заявлених вимог, понесені відповідачем - позивачем ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1073,60 грн відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.12-13,76-81,89,141,211,247,263-265,3564 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Первісні позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом зміни умов земельного сервітуту та переміщення паркану задовольнити частково.

Усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку площею 0,0317 га, кадастровий номер 1810400000:01:020:0281, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , а саме зобов`язати ОСОБА_2 , як власника земельної ділянки, із кадастровим номером 1810400000:01:020:0140, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , знести (демонтувати) паркан, який на місцевості розділяє земельні ділянки та розміщений на належній ОСОБА_1 земельній ділянці, із кадастровим номером 1810400000:01:020:0281, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 згідно рисунку 23 дослідницької частини висновку за результатами проведення земельно - технічної експертизи судового експерта № 1782/10 - 2024 від 03.10.2024.

В задоволенні решти позовних вимог за первісним позовом відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_17 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та демонтажу господарських споруд - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати на сплату судового збору в розмірі 1073,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 27 серпня 2026 року

Суддя Т.М. Вдовиченко