Рішення від 23 серпня 2026 р. у справі №161/2028/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Суд: Луцький міськрайонний суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Заява про ухвалення додаткового рішення

Дата: 23 серпня 2026 р.

Справа: №161/2028/26

Суддя: Антіпова Т. А.

Справа № 161/2028/26

Провадження № 2-др/161/110/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 серпня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого судді - Антіпової Т.А.,

при секретарі судового засідання - Денис О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луцьк заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кітовського Віталія Леонідовичапро ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 липня 2026 року, ухваленому у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суми боргу у розмірі: 750 000 (сімсот п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійок та в розмірі еквівалентному 33 000 (тридцять три тисячі) доларів 00 центів США за курсом НБУ на день виконання рішення та витрати по сплаті судового збору в сумі 11 733 (одинадцять тисяч сімсот тридцять три) гривні 21 копійка.

Питання про розподіл витрат на правову допомогу судом не вирішувалося.

21.07.2026 року представник позивача - адвокат Кітовський В.Л. звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі щодо стягнення судових витрат.

В обґрунтування заяви посилається на те, що в провадженні суду перебували матеріали вищезазначеної цивільної справи. Згідно з п. 1.2 договору про надання правничої допомоги №21/01 від 21 січня 2026 року, укладеного між ОСОБА_3 та адвокатом Кітовським В.Л., останній зобов`язувався надати правничу допомогу, а саме: підготувати і подати до суду позовну заяву до ОСОБА_2 про стягнення боргу та представляти інтереси клієнта у суді першої інстанції.

Відповідно до п. 3.1 договору, винагорода (гонорар) адвоката за надання правничої допомоги за цим договором встановлюється у фіксованому розмірі і складає 42000 гривень. 23.01.2026 ОСОБА_3 сплачено за правничу допомогу на підставі рахунка №21/01/1 від 21 січня 2026 року адвокату Кітовському В.Л. 21 000 грн. 09.07.2026 сторонами підписано акт передачі-приймання наданих послуг, згідно з яким вартість послуг за надану правничу допомогу становить 42 000 грн. 09.07.2026 ОСОБА_3 , згідно з квитанцією № 4EX1-225C-1TXC-10X8 сплачено адвокату Кітовському В.Л. 21 000 грн.

Просить ухвалити додаткове рішення по цивільній справі № 161/2028/26, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 42 000 гривень витрат на правничу допомогу.

19.08.2026 року на адресу суду від відповідача надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до яких просить відмовити у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення 42 000 гривень на професійну правничу допомогу. У разі, якщо суд дійде висновку про наявність підстав для компенсації витрат на професійну правничу допомогу, застосувати ч. 5 ст.137 ЦПК України та зменшити розмір витрат на правничу допомогу, визначивши їх розмір виключно на підставі належних та допустимих доказів фактичного обсягу виконаних робіт, їх вартості та з урахуванням вимог щодо співмірності таких витрат.

Суд, дослідивши заяву та матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 3,4 даної норми визначено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи положення ст. 270 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути питання щодо винесення додаткового рішення без участі сторін.

Згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При стягненні витрат на правничу допомогу слід враховувати, що представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Такий правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 372/1010/16-ц.

Так, як вбачається з матеріалів цивільної справи № 161/2028/26, представник позивачав поданій до суду позовній заяві зазначав про стягнення з відповідачів понесених судових витрат, зокрема, й за надання правничої допомоги, в розмірі 42 000,00 гривень. Представникпозивача ОСОБА_1 - адвокат Кітовський Віталій Леонідович, до закінчення судових дебатів заявив про намір подати докази щодо розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу протягом 5 днів після ухвалення рішення суду, в порядку ч. 8 статті 141 ЦПК України.

17 липня 2026 року суд ухвалив судове рішення в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

21.07.2026 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Кітовський Віталій Леонідовичподав до суду заяву про відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу на загальну суму 42 000,00 гривень з доказами.

Отже, строк звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення дотримано.

Так, представник позивача заявив до стягнення 42 000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу, на підтвердження яких надав:

- договір про надання правової допомоги від 21.01.2026 року. Згідно з п. 1.2 договору про надання правничої допомоги №21/01 від 21 січня 2026 року, укладеного між ОСОБА_3 та адвокатом Кітовським В.Л., останній зобов`язувався надати правничу допомогу, а саме: підготувати і подати до суду позовну заяву до ОСОБА_2 про стягнення боргу та представляти інтереси Клієнта у суді першої інстанції;

- квитанцію №СТВ6-ВА30-628Х-ВН73 ВІД 23.01.2026;

- квитанцію №4 ЕХ1-225С-1ТХС-10Х8 від 09.07.2026 року;

- рух коштів по рахунку фізичної особи- підприємця від 21.07.2026 року;

- копію акту передачі- приймання наданих послуг ( правничої допомоги) від 09.07.2026 року.

Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Кітовським Віталієм Леонідовичем були подані до суду наступні процесуальні документи:

- позовна заява про стягнення заборгованості (а.с.2-4);

- клопотання про забезпечення позову (а.с.6-7).

Крім того, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Кітовський Віталій Леонідович брав участь у судових засіданнях. Підготовче засідання 07.04.2026 року, тривалістю 15 хвилин (а.с.62-64), судове засідання 09.06.2026 року, тривалістю 1 година 13 хвилин (а.с.74-77), судове засідання 07.07.2026 року, тривалістю 45 хвилин (а.с.81-82),

З урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи та значимості таких дій при розгляді справи, суд вважає, що зазначені представником позивача витрати на професійну правничу допомогу є обґрунтованими та належним чином підтвердженими.

При визначенні суми відшкодування судових витрат, суд виходить з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та складності), розумності їхнього розміру та конкретних обставин справи.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи, суд бере до уваги обставини справи, те, що позов задоволено частково, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи, ціну позову, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, тривалість судового розгляду, значення справи для сторін, а також, враховує принцип розумності та справедливості.

З огляду на наведене, зважаючи на принцип розумності та справедливості, а також положення ч.2 ст. 141 ЦПК України, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог сторони позивача та стягнення з відповідача на його користь витрат з надання професійної правничої допомоги пропорційно до розміру задоволених вимог в сумі 37 018,85 гривень (2 173 134,90 гривень х 42 000 гривень / 2 465 545,44 гривень).

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 270, 354-355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ :

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кітовського Віталія Леонідовича, про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 37 018 (тридцять сім тисяч вісімнадцять гривень) гривень 85 копійок.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Волинського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне додаткове рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.

Повний текст додаткового рішення суду складено 28 серпня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Т.А. Антіпова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua