Вирок від 27 серпня 2026 р. у справі №522/12057/26 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/12057/26

Провадження №1-кп/522/2960/26

ВИРОК

Іменем України

28 серпня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд міста Одеси у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретаря – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Одесі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № №12026162510000538 від 13.05.2026 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вільне, Одеської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби під час мобілізації на посаді номер обслуги розрахунку мінометного взводу мінометної батареї батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 у військовому званні “старший матрос”, раніше не судимого,

- у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого статтею 345 ч.2 КК України,

За участю сторін кримінального провадження

прокурора – ОСОБА_4 ,

захисника – адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченого – ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

13 травня 2026 року, Старший матрос ОСОБА_3 у проміжок часу між 16 - 17 годиною, перебуваючи за адресою: м. Одеса, вул. Мала Арнаутська 109, де в цей час перебував потерпілий-старший оперуповноважений СКП ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області майор поліції ОСОБА_6 (службове посвідчення ОДП №035343), разом з іншими працівниками цього ж правоохоронного органу - ОСОБА_7 (службове посвідчення працівника правоохоронного органу ОДП №035344), ОСОБА_8 (службове посвідчення працівника правоохоронного органу ОДП №032905), які були одягнені у цивільну форму одягу, без ідентифікаційних ознак працівника правоохоронного органу та виконували свої службові обов`язки, а саме здійснювали оперативно-розшукові заходи, відповідно до Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», ОСОБА_3 , помітивши вищезазначених працівників правоохоронного органу, почав викрикувати в їх сторону образи та виражатись нецензурною лайкою.

Водночас, потерпілий старший оперуповноважений СКП ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області майор поліції ОСОБА_6 , а також інші працівники цього ж правоохоронного органу - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 представили ОСОБА_3 службові посвідчення. Проте, ОСОБА_3 не бажаючи виконувати законні вимоги працівників правоохоронного органу щодо припинення протиправних дій у вигляді провокуючої поведінки останнього, реально усвідомлюючи, що перед ним стоять працівники правоохоронного органу, розуміючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання їх наслідків, стоячи навпроти ОСОБА_6 та інших працівників правоохоронного органу, почав різко наближатися до ОСОБА_6 , при цьому виражаючись у його бік нецензурною лайкою та висловлюючи погрози застосування насильства, підійшов у притул до ОСОБА_6 , на що останній спробував заспокоїти ОСОБА_3 висловлюючи усні слова та прохання припинити протиправні дії та наголошуючи на тому, що він працівник правоохоронного органу та знаходиться при виконанні своїх службових обов`язків.

Однак, ОСОБА_3 , продовжуючи виражатись нецензурною лайкою у бік ОСОБА_6 та інших правоохоронців, діючи умисно та зухвало, реально знаючи, що перед ним знаходяться працівники правоохоронного органу та які виконують свої службові обов`язки, не реагуючи на усні зауваження ОСОБА_6 та інших працівників правоохоронного органу, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для здоров`я потерпілого ОСОБА_6 , наніс останньому удар кулаком правої руки в область обличчя зліва та у подальшому продовжив вчиняти активні дії, направлені на заподіяння працівникові правоохоронного органу тілесних ушкоджень, а саме наніс один удар головою ОСОБА_6 в область лоба по центру. В подальшому, намагаючись уникнути затримання, наніс ОСОБА_6 один удар кулаком правої руки в область обличчя зліва, чим спричинив тілесні ушкодження останньому у вигляді синця та садна в лобній ділянці по центру, садна правої кисті. Вказані тілесні ушкодження, як окремо так і разом, не є небезпечними для життя, мають незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше 6-ти днів і за цим критерієм, згідно п. 2.3.5 «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості та характеру тілесних ушкоджень затверджених Наказом №8 МОЗ України від 17.01.1995 р., відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

В подальшому протиправні дії ОСОБА_3 були припинені ОСОБА_6 та іншими працівниками правоохоронного органу – СКП ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які у подальшому доставили правопорушника до відділу поліції.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 винним себе визнав повністю та пояснив суду наступне. Він 13 травня 2026 року у проміжок часу з 16-ої години по 17-у годину перебував разом зі своїми друзями по вулиці Мала Арнаутська. Через дорогу від них знаходились двоє чоловіків, одягнених в цивільний одяг, які дивилися чим займається він з друзями, на що він кивнув до них головою з питанням - чого вони дивляться. Після цього вказані чоловіки підійшли до них, представились співробітниками поліції та запитали, чого він киває, чому він такий нахабний та просили заспокоїтись. Це його обурило, в результаті чого він почав бійку в ході якої, наносив удари по співробітнику поліції в область обличчя та лоба. На момент скоєння кримінального правопорушення він перебував в стані алкогольного сп`яніння, першим застосував фізичну силу до співробітника поліції та спровокував конфлікт. Він щиро кається у скоєному, вважає, що вчинив не правильно та не треба було себе так поводити.

Потерпілий в судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином. До суду подав заяву про розгляд кримінального провадження без його участі.

Оскільки обвинувачений визнав себе винним у скоєнні вищезазначеного злочину, передбаченого статтею 345 ч.2 КК України, підтвердивши обставини, викладені в обвинувальному акті, фактичні обставини ніким з учасників судового провадження не оспорювались, то суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ч. 3 статті 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому судом з`ясовано, що всі учасники кримінального провадження правильно розуміють обставини справи та упевнився у добровільності їх позиції. Їм було роз`яснено про те, що якщо докази не будуть досліджені, у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржувати фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що дійсно мали місце діяння, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 .

Вказанні діяння ОСОБА_3 містять склад кримінального правопорушення та вірно кваліфіковані за статтею 345 ч.2 КК України як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень, у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

Приймаючи до уваги вищевказане, суд має підстави зробити висновок, що ОСОБА_3 дійсно винний у вчинені вищезазначеного кримінального правопорушення, передбаченого статтею 345 ч.2 КК України та підлягає кримінальній відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення.

При обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого.

ОСОБА_3 раніше не судимий, військовослужбовець.

Відповідно до статті 66 Кримінального кодексу України суд вважає обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 - щире каяття.

Відповідно до статті 67 Кримінального кодексу України судом не встановлено обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 .

На підставі викладеного суд вважає необхідним призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі.

Відповідно до вимог статті 75 Кримінального кодексу України, враховуючи тяжкість злочину, особу обвинуваченого, суд вважає можливим виправлення засудженого без відбування покарання і вважає можливим звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 суд важає необхідним скасувати, звільнивши його з-під варти в залі суду.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Керуючись статтями 368, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 345 ч.2 Кримінального Кодексу України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Відповідно до статей 75, 76 КК України ОСОБА_3 від відбування покарання звільнити, з випробуванням на 1 (один) рік, за умови, якщо протягом вказаного часу він не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою скасувати, звільнивши ОСОБА_3 з-під варти в залі суду негайно.

Вирок може бути оскаржений до Одеського Апеляційного суду через Приморський районний суд міста Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.

Суддя Приморського

Районного суду міста Одеси ОСОБА_1