Рішення від 27 серпня 2026 р. у справі №521/13715/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа № 521/13715/26

Номер провадження № 2/521/8963/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді: Шевчук Н.О.,

секретаря судового засідання: Жекової А.О.

за участю учасників, представників учасників справи:

від ОСОБА_1 – не з`явилася;

від ОСОБА_2 – не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) про розірвання шлюбу

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог позовної заяви.

У серпні 2026 року через підсистему «Електронний суд» представник ОСОБА_1 – адвокат Клєва Ахмед Ахмедович звернувся до Хаджибейського районного суду міста Одеси з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, у якому представник позивача просить суд розірвати шлюб, укладений між позивачем та відповідачем, який зареєстрований 15.06.1996 року Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, актовий запис №389.

Представник позивача зазначив, що 15.06.1996 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстрований шлюб Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, актовий запис №389.

Від шлюбу подружжя мають сина – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування доводів позовної заяви представник позивача зазначив, що між чоловіком та дружиною більше трьох років зникло взаєморозуміння, стосунки розладились, часто виникали сварки, та кожен з подружжя живе окремим життям та своїми інтересами, фактично сім`я припинила своє існування. Крім того, як вказав представник позивача, позивач та відповідач сімейного життя не ведуть, шлюбні стосунки не підтримують, що на переконання позивача є підставами для розірвання шлюбу.

Рух справи; вирішення судом клопотань, поданих сторонами, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Після надходження позовної заяви, головуючого суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст. 14, 33 ЦПК України.

Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 07.08.2026 року у справі №521/13715/26 було відкрито провадження, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, справу призначено до судового розгляду у судовому засіданні з викликом сторін.

24.08.2026 року (вх.№61952) від ОСОБА_2 до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. №61952), в якому відповідач просив суд прийняти поданий відзив та при розгляді справи надати належну оцінку обставинам, викладеним ним у відзиві. Відзив долучений до матеріалів цивільної справи.

Зокрема, за доводами відзиву, відповідач наголосив, що не заперечує щодо розірвання шлюбу між ним та позивачкою.

Проте, на його переконання, підставами для розірвання шлюбу стала саме поведінка позивачки як дружини.

Крім того, як вказав відповідач, він намагався зберегти шлюб, оскільки цінує сімейні цінності та бажає щоб діти зростали у повній сім`ї, але відсутність поваги зі сторони позивача до нього та інші суттєві обставини призвели до того, що подальше збереження шлюбних стосунків наразі є неможливим.

Позивачка та її представник в судове засідання не з`явилися, повідомлені належним чином. 27.08.2026 року (вх.№63102) через підсистему «Електронний суд» представник позивача скерував до суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача та її представника, позовні вимоги підтримав, що судом розглянуто та задоволено.

Відповідач в судове засідання також не з`явися, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. 28.08.2026 року (вх.№63242) скерував до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечував щодо розірвання шлюбу, відзив на позовну заяву підтримав, що судом розглянуто та задоволено.

Згідно ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Частиною 2 ст. 279 ЦПК України встановлено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Оскільки відповідач до початку розгляду справи по суті звернувся до суду із заявою, в якій зазначав про визнання позовних вимог, тому суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, в зв`язку з чим є підстави для ухвалення судового рішення по справі.

Згідно приписів до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи наведене, за наявних у матеріалах справи письмових доказів суд вважає, що у даному випадку є підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, з огляду на таке.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Згідно копії свідоцтва про шлюб, виданого повторно серії НОМЕР_3 від 21.07.2026 року, вбачається, що 15.06.1996 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстрований шлюб Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, актовий запис №389.

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_4 , батьками якого є: батько – ОСОБА_2 , мати – ОСОБА_1 .

Інших належних та допустимих письмових доказів стосовно наявних між сторонами правовідносин, матеріали справи не містять.

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Згідно із ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно із якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються.

При дослідженні судом фактичних взаємин між сторонами, дійсних причин розірвання шлюбу встановлено, що подальше спільне життя чоловіка й дружини та збереження шлюбу буде суперечити інтересам сторін у даній справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Відповідно до ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно зі ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Суд задовольняє позовні вимоги позивача про розірвання шлюбу, оскільки побудова сімейних відносин повинна здійснюватися на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки (ст. 1 СК України) та не може будуватись на примушуванні сторони до навіть формального знаходження в зареєстрованому шлюбі, а тим більш в подружніх відносинах.

На підставі ч.3 ст. 105, ст. 110, 112, 115 СК України, керуючись ст. 4, 12, 13, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 274, 275, 279, 354 ЦПК України, Хаджибейський районний суд міста Одеси

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений 15 червня 1996 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, актовий запис №389.

Відповідно до ч. 2 ст. 115 Сімейного кодексу України копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом згідно з ч. 3 ст. 115 СК України є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 28.08.2026 року.

Суддя Н.О. Шевчук